Рішення № 101511242, 18.11.2021, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 534/14/20

Провадження № 2/536/83/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

Головуючого судді - Колотієвського О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Пасєчнікової В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради», третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів КП ВУВКГ № 761 та № 824 від 18.11.2019 року « Про накладення дисциплінарного стягнення», стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява в остаточній редакції обгрунтована зокрема тим, що вона працювала у КП ВУВКГ починаючи з 09.12.1986 року по 13.02.2018 року.

Так, згідно наказу № 152 від 08.12.1986 р. позивач була прийнята на посаду начальника цеха водопостачання Виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, починаючи з 09.12.1986 року. З 01.04.2008 р. вона займала посаду змінного інженера аварійно-диспетчерської служби.

Позивач зазначає, що вона завжди чесно і добросовісно виконувала свої посадові обов`язки. За час роботи здобула відзнаку «Ветеран праці», інші нагороди. Вона є інвалідом третьої групи. Зазначену інвалідність дістала саме на КП ВУВКГ внаслідок виробничої травми. За раціональні пропозиції позивач була нагороджена: 19.10.1998 р. за пропозицію щодо зміни схеми подачі холодної води на 10-й мікрорайон; 23.09.2002 р. - щодо покращення водопостачання житлового будинку, 2017 р. - щодо зміни схеми подачі холодної води на мікрорайоні «Золотнишине».

Наказом (розпорядженням) КП ВУВКГ «Про припинення трудового договору (контракту)» № 07 від 13.02.2018 р. позивач була незаконно звільнена з посади змінного інженера аварійно-диспетчерської служби КП ВУВКГ за скороченням штатів на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.08.2018 р. у справі № 534/279/18, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07.11.2018 р., наказ КП ВУВКГ № 07 від 13.02.2018 р. «Про припинення трудового договору (контракту')» скасований як незаконний; ОСОБА_1 поновлено на посаді змінного інженера аварійно-диспетчерської служби КП ВУВКГ з 13 лютого 2018 р.; стягнуто з КП ВУВКГ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2018 р. по 15.08.2018 р. в сумі 47 318, 61 грн., 5 000 грн. моральної шкоди.

Додатковим рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 31.08. 2018 р. вищезазначене рішення від 15.08.2018 р. в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за один місяць допущено до негайного виконання.

Судове рішення від 15.08.2018 р. у справі № 534/279/18 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі КП ВУВКГ фактично не було виконане.

Так, 31.08.2018 р. директором КП ВУВКГ з посиланням на рішення суду у справі № 534/279/18 було видано наказ № 625 про поновлення ОСОБА_1 на посаді змінного інженера аварійно - диспетчерської служби КП ВУВКГ.

При цьому у наказі № 625 не було зазначено із якої дати остання поновлювалася на роботі.

Одночасно 31.08.2018 р. в порушення вищезазначеного рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.08.2018 р., яким ОСОБА_1 було поновлено на роботі з 13 лютого 2018 р, директором КП ВУВКГ було видано наказ (розпорядження) № 38 про прийняття ОСОБА_1 на роботу на посаду змінного інженера аварійно - диспетчерської служби КП ВУВКГ з 31 серпня 2018 р.

І того ж дня наказом (розпорядження) № 55 від 31.08.2018 р. «Про припинення трудового договору (контракту)» ОСОБА_1 знову було звільнено з роботи з посади змінного інженера аварійно - диспетчерської служби КП ВУВКГ на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (за скороченням штатів).

Зазначені обставини встановлені набравшим законної сили рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.09.2019 р., залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 21.12.2019 р. у справі № 534/1399/18.

Зазначеним судовим рішенням визнано незаконним та скасовано наказ директора КП ВУВКГ № 55 від 31.08.2018 р. про припинення трудового договору (контракту), яким ОСОБА_1 31.08.2018 р. було вдруге звільнено з роботи з посади змінного інженера аварійно-диспетчерської служби КП ВУВКГ на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП; поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді змінного інженера аварійно-диспетчерської служби комунального підприємства КП ВУВКГ з 31 серпня 2018 р.; стягнуто з КП ВУВКГ на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31.08.2018 р. по 18.09.2019 р. в сумі 90 176 грн. 24 коп., 6 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді змінного інженера аварійно - диспетчерської служби КП ВУВКГ та в частині стягнення заробітної плати в межах суми заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.

Зазначене судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі також фактично не було виконане КП ВУВКГ.

Так, у постанові Верховного суду від 17.06.2020 р. у справі № 521/1892/18 міститься наступний правовий висновок. Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Наступного дня після проголошення судового рішення від 18.09.2019 р. про поновлення ОСОБА_1 на роботі, тобто 19.09.2019 р., остання прийшла в КП ВУВКГ з тим, щоб приступити до виконання своїх обов`язків змінного інженера АДС.

Наказом - розпорядженням № 26 від 19.09.2019 р., з яким ОСОБА_1 ознайомили у КП ВУВКГ, вона була поновлена в аварійно-диспетчерську службу за рішенням суду.

У той же час у Горішньоплавнівському міському відділі Державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), куди ОСОБА_1 звернулася у зв`язку з тим, що присуджені судовим рішенням кошти не були виплачені в повному обсязі, їй надали копію іншого наказу КП ВУВКГ від 19.09.2019 р. за № 626 про поновлення ОСОБА_1 на посаді змінного інженера. Позивач зазначає, що із зазначеним наказом в КП ВУВКГ її не ознайомлювали і даний наказ не виконаний до цього часу в повному обсязі.

Позивач стверджує, що після того, як вона прибула на роботу після повторного поновлення на роботі, її робоче місце було зайняте іншим працівником, яка на той час виконувала обов`язки змінного майстра. Позивача обурила ця обставина і вона стала вимагати надати їй її робоче місце, на якому вона працювала змінним інженером до звільнення. Роботодавець не побажав задовольнити вимогу ОСОБА_1 та надав їй кімнату під № НОМЕР_1 , в якій знаходився стіл, стілець, комп`ютер та стаціонарний телефон і відеокамера. При тому, що будь-які інші адміністративно-побутові приміщення (у тому числі, приміщення аварійно-диспетчерської служби КП ВУВКГ) не були облаштовані відеокамерами.

З правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією змінного інженера АДС позивач раніше була ознайомлена, але до неї в кабінет під № 50 ніхто не заходив та ніхто не дзвонив, хоч згідно журналу видачі нарядів позивач майже три місяці знаходилась на чергуванні. Графік роботи ОСОБА_1 видавали на підписання щомісяця, але він повинен складатися на цілий рік, тому такі обставини обурили ОСОБА_1 і вона не погоджувалася з ним.

Позивач зазначає, що після повторного поновлення їй не надали спецодяг, перепустку, побутове приміщення, де вона мала переодягатися, не допускали до приміщення для прийому їжі, не возили на роботу в нічний час. Позивач намагалася вирішити ці питання та отримала жорстокий опір від роботодавця.

Позивач стверджує, що 01.10.2019 р. вона була побита директором КП ВУВКГ Ярошем С.М., у зв`язку з чим викликала поліцію, був складений протокол, відкрита кримінальна справа, а позивач була госпіталізована швидкою медичною допомогою та сім днів лікувалася у стаціонарному відділенні міської лікарні з гіпертонічною хворобою. Після одужання ОСОБА_1 знову вийшла на роботу. Позивач стверджує, що начальник АДС ОСОБА_3 почав викручувати їй руки, забрав телефон та випихав її із кабінету АДС, де вона раніше працювала до звільнення. ОСОБА_1 повторно викликала поліцію, був складений протокол. Викликана швидка медична допомога надала позивачеві невідкладну медичну допомогу.

Позивач зазначає, що роботодавець не бажав будувати виробничі стосунки з нею згідно діючого законодавства, а тому конфлікт інтересів тільки збільшувався. Роботодавець намагався контролювати кожен її крок, а вона фактично не була допущена до виконання попередніх обов`язків змінного інженера АДС.

Наказом КП ВУВКГ № 707 від 22.10.2019 р. ОСОБА_1 було оголошено догану за те, що 01.10.2019 р. вона нібито «при виконанні рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області про поновлення її на роботі по прибуттю за місцем виконання рішення суду - місцем роботи, від ознайомлення з графіком роботи та робочим місцем, визначеним адміністрацією відмовилась, грубо порушувала трудову дисципліну, ображала персонал зміни та демонструвала неповагу до суспільних відносин», чим порушила вимоги КЗпП України та Правила внутрішнього трудового розпорядку.

25.11.2019 р. ОСОБА_1 звернулася до Комсомольського міського суду Полтавської області з позовною заявою до КП ВУВКГ про визнання незаконним та скасування зазначеного наказу № 707 від 22.10.2019 р. про притягнення її до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 13.07.2020 р. у вищезазначеній справі визнано незаконним та скасований наказ КП ВУВКГ № 707 від

22.10.2019 р. в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани. Суд дійшов висновку про те, що КП ВУВКГ фактично не виконав рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.09.2019 р. у справі № 534/1399/18 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, штучно створив умови, за яких остання не мала можливості виконання трудової функції, тому - мала право на відмову працювати в таких умовах.

Наказом КП ВУВКГ № 761 від 18.11.2019 р. ОСОБА_1 знову було оголошено догану. Підставою застосування до неї дисциплінарної відповідальності, як вбачається зі змісту-наказу, стало те, що 22.10.2019 р. ,о 23.20 год. нібито ОСОБА_1 «шляхом фізичного впливу верхніх кінцівок здійснила зміну кута огляду відеокамери, змінивши направлення фокусу відеокамери з фіксації приміщення № 50 адміністративно- побутової будівлі КП ВУВКГ на фіксацію глухої східної стіни приміщення, завдавши механічних ушкоджень кронштейну кріплення поворотного механізму відеокамери (злом ніжки кріплення кронштейну поворотного механізму), що потребував відновлювального ремонту поворотного механізму відеокамери» вартістю 450 гривень, відмовилася від надання письмових пояснень на вимогу роботодавця, чим порушила вимоги КЗпП України та Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Позивач вважає вищезазначений наказ № 761 від 18.11.2019 р. незаконним.

Позивач стверджує, що вона не пошкоджувала відеокамеру, котра була встановлена для цілодобового спостереження особисто за нею у каб. № 50 в приміщенні адміністративно-побутової будівлі КП ВУВКГ, який був визначений її робочим місцем згідно наказу КП ВУВКГ № 638 від 24.09.2019 р. При цьому навіть в приміщенні АДС КП ВУВКГ, де власне і здійснюється виробнича діяльність, приймаються замовлення, видаються наряди тощо, відеоспостереження відсутнє.

Станом на день подання цієї заяви з наказом № 638 від 24.09.2019 р. КП ВУВКГ Григор`єву С.О. не ознайомило. Зміст наказу став відомий позивачеві лише з матеріалів вищезазначеної справи № 534/1888/19.

Цілодобове відеоспостереження роботодавця за ОСОБА_1 здійснювалося протизаконно, без її згоди та без наявності в тому виробничої необхідності. Таким відеоспостереженням було порушено право ОСОБА_1 на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Згідно статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Відповідно, вважає позивач, усі надані у даній справі відповідачем докази, джерелом яких є результати відеоспостереження, є недопустимими доказами.

Наказом КП ВУВКГ № 824 від 18.12.2019 р., так і не будучи фактично допущеною до виконання попередніх обов`язків відповідно до судових рішень, ОСОБА_1 втретє протягом періоду менш ніж у два роки була звільнена з посади змінного інженера аварійно- диспетчерської служби, але цього разу - за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, за ч. 3 ст. 40 КЗпП України.

До фактів систематичного невиконання ОСОБА_1 без поважних причин обов`язків, покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку, як вбачається зі змісту наказу № 824 від 18.12.2019 р., були віднесені обставини, зазначені в якості підстав застосування дисциплінарних стягнень згідно наказів № 707 від 22.10.2019 р. та № 761 від 18.11.2019 р. Крім того, підставою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з роботи згідно наказу № 824 від 18.12.2019 р. зазначено також те, що нібито ОСОБА_1 «19.1-1.2019 р. о 23.52 год. шляхом закривання об`єктиву відеокамери з фіксації приміщення № 50 адміністративно-побутової будівлі КП ВУВКГ сторонньою тканиною здійснила втручання, в роботу системи відеоспостереження підприємства, спричинивши втрату цілісності відео-контролю охоронної системи підприємства». «Використовуючи відсутність відео-контролю», ОСОБА_1 нібито, «від виконання трудових обов`язків за посадою самоусунулась, та використала робочий час для задоволення особистих потреб (на сон)».

Наказ КП ВУВКГ № 824 від 18.12.2019 р. позивач вважає незаконним.

18.12.2019 р. у зазначений у наказі час позивач перебувала у кабінеті № 50 в приміщенні адміністративно-побутової будівлі КП ВУВКГ, який був визначений її робочим місцем згідно наказу КП ВУВКГ № 638 від 24.09.2019 р., але позивач стверджує, що не торкалася відеокамери, котра була встановлена для цілодобового спостереження особисто за нею, не самоусувалася від виконання трудових обов`язків та не спала на робочому місці.

Як зазначалося вище, цілодобове відеоспостереження роботодавця за ОСОБА_1 здійснювалося протизаконно, без її згоди та без наявності в тому виробничої необхідності. Таким відеоспостереженням було порушено право позивача на повагу до приватного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України N 475/97-ВР від 17.07.1997 р.

Порушення законних прав позивача, які проявилися у незаконному звільненні її з роботи втретє протягом періоду менш ніж у два роки, призвели до моральних страждань позивача, втрати нею нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.

Протягом періоду з 13.02.2018 р. по даний час позивач позбавлена права працювати на посаді змінного інженера АДС КП ВУВКГ, яку обіймала з 2008 р.

При цьому відповідачем до цього двічі фактично не були виконані судові рішення про поновлення її на роботі.

Ці обставини викликають у позивача сильні психологічні хвилювання у зв`язку з необхідністю перелаштовувати налагоджений ритм життя, що потребує великих затрат зусиль і часу, викликає невпевненість у майбутньому, спричиняє емоційний дискомфорт, пов`язаний з тим, що можливість працювати надавала їй усвідомлення самодостатньої і незалежної людини.

Усвідомити в повній мірі рівень моральних страждань, пов`язаних з порушенням своїх трудових прав, а тим більше оцінити їх в грошовому виразі позивачеві надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 100 000 грн.

На підставі вищевикладеного, просила суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ КП ВУВКГ № 761 від 18.11.2019р. «Про накладення дисциплінарного стягнення»;

- визнати незаконним та скасувати наказ КП ВУВКГ № 824 від 18.12.2019 р. «Про накладення дисциплінарного стягнення»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді змінного інженера аварійно-диспетчерської служби КП ВУВКГ з 18 грудня 2019 р.;

- стягнути з КП ВУВКГ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18 грудня 2019 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі;

- стягнути з КП ВУВКГ на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000 грн.

Відповідач у відзиві на позов вказував зокрема, що своєю поведінкою Позивач прямо визначила свою позицію, направлену не на виконання службових (трудових) обов`язків, а виключно на задоволення,, власних амбіцій, дестабілізацію, робочого колективу та підрив роботи підприємства.

Твердження Позивача про те, що її не було забезпечено спецодягом, перепусткою, побутовим приміщенням, рівно як і про те, що її не допускали до приміщення для прийому їжі, не відповідають дійсності з огляду на таке:

- спецодягом працівника ОСОБА_1 забезпечено, ще, до її звільнення, а оскільки строк служби такого одягу ще не вийшов - вона не потребувала його заміни. При цьому в разі необхідності проведення, такої заміни в період служби - працівник має звернутись з відповідним клопотанням до безпосереднього керівництва, чого Позивачем зроблено не було.

- без перепустки прохід на території підприємства яке прокачує питну воду населенню - неможливий та прямо заборонений. Охорону підприємства здійснює позаштатна охоронна служба, яка чітко слідкує за виконання пропускного режиму на підприємстві. Матеріали справи прямо свідчать про те що Позивач мав прямий безперешкодний доступ до свого робочого місця, що розташоване на території підприємства, що прямо свідчить про факт наявності у нього перепустки.

- всі працівники мають безперешкодний доступ до побутових приміщень та приміщень для прийому їжі. Ці приміщення, не мають будь-яких запорів, або особливого порядку доступу до них. На думку Відповідача в разі, якщо випадки недопуску Позивача до цих приміщень дійсно мали би місце, Позивач би їх за фільмував, а відео надав би суду в якості доказів.

Твердження Позивача про те, що її нібито було побито роботодавцем не підтверджено матеріалами справи. При цьому звертали увагу на той факт, що після так званого «побиття» Позивача було госпіталізовано з діагнозом «гіпертонічна хвороба».

Продовжуючи свою «діяльність» Позивач призвів до того, що весь персонал АДС та й не тільки АДС направив свої скарги керівництву підприємства та вимагав захисту від постійного хамства та образ з боку Позивача.

На вимогу трудового колективу КП «ВУВКГ» 15 жовтня 2019 року на території КП «ВУВКГ» було проведено загальні збори трудового колективу на які запрошено представників конфедерації вільних профспілок, членом якої є Позивач. Вислухавши скарги робітників підприємства та пояснення Позивача, присутніми були проглянути відеоматеріали, після чого запрошені представники профспілки були вимушені вибачитись перед членами трудового колективу за поведінку члена профспілки. При цьому поведінку Позивача вони визнали неналежною та обіцяли присутнім провести бесіду з Позивачем.

Також на вимогу представників профспілки в присутності Позивача ними було оглянуто робоче місце Позивача та визнано його таким, що відповідає всім вимогам чинного законодавства. При цьому встановлено, що робоче місце повною' мірою обладнане комп`ютерною технікою та засобами зв`язку, тобто Повивач для виконання покладених на нього посадовою інструкцією обов`язків був повною мірою забезпечений роботодавцем.

Не дивлячись навіть на вплив профспілки, Позивач так і не почала виконувати посадові обов`язки

17 жовтня 2019 року їй було доведено Наказ № 687 від 15 жовтня 2019 року у відповідності до якого їй доручалось провести контрольний обіг залишків матеріально-технічних ресурсів для формування планових потреб АДС в матеріально-технічних ресурсах, запасних частинах, та матеріалах.

Від підписання Наказу Позивач відмовилась, рівно як і відмовилась від надання пояснень, про що складено відповідний Акт. Наказ було зачитано в її присутності.

26 листопада 2019 року їй було доведено Наказ № 774 від 22 листопада 2019 року, у відповідності до якого їй доручалось на підставі скарг та зауважень користувачів проведення оперативного аналізу кількості поривів окремо за кожною мережею, в розрізі показників зносу мереж, кількості проведених замін трубопроводів та запірної арматури.

Від підписання Наказу Позивач відмовилась, рівно як і відмовилась від надання пояснень, про що складено відповідний Акт. Наказ було зачитано в її присутності.

Вищезазначеними Наказами Позивача долучали до виконання обов`язків, що безпосередньо відносяться до роботи змінного інженера АДС КП «ВУВКГ» та чітко визначені його посадовою інструкцією. Тобто роботодавцем повною мірою законно та у передбачений чинним законодавством спосіб надавались розпорядження підлеглим. Продовжуючи свою «трудову діяльність» 22 жовтня 2019 року Позивач шляхом втручання в роботу відеокамери, якою облаштовано її робочий кабінет, навмисно вивела її з ладу зламавши кронштейн кріплення поворотного механізму. Відновлювальний ремонт коштував 450, 00 грн. Надати будь-які пояснення Позивач з цього приводу відмовилась.

Враховуючи, що такими навмисним діями працівника КП «ВУВКГ» нанесено матеріальну шкоду. В зв`язку з чим, та з метою запобігання подальшої шкоди майну Відповідача, 18 листопада 2019 року Наказом № 761 Позивачу оголошено догану. Справа містить прямі докази того, що Позивач навмисно здійснив втручання в роботу відеокамери (чітко зафіксовано самою камерою) і саме це втручання призвело до її виходу з ладу.

Так на виконання Наказу 762 від 18 листопада 2019 року «Про перевірку дотримання норм та правил з охорони праці та внутрішнього трудового розпорядку структурними підрозділами підприємства, та працюють за цілодобовим графіком роботи», 20 листопада 2019 року начальником АДС Гриценко Олегом Івановичем встановлено факт порушення правил трудового розпорядку та трудової дисципліни з боку змінного Інженера ОСОБА_1 , а саме самоусунення останньої від виконання трудових обов`язків та використання робочого часу для задоволення власних потреб (сон).

Зазначений факт встановлений ОСОБА_3 комісією у присутності майстра зміни АДС ОСОБА_4 та оператора АДС ОСОБА_5 , які зафіксували факт сну Позивача на робочому місці. Пізніше під час проведення службової перевірки факт сну останньої підтверджено відеозаписами з камери відеоспостереження встановленої в її кабінеті, при цьому подальшою перевіркою встановлено, що ОСОБА_6 систематично порушувала трудову дисципліну та використовувала робочий час для сну - тобто для задоволення власних потреб не пов`язаних з виконанням посадових обов`язків.

Тобто Позивач, відмовляючись виконувати покладені на неї обов`язки просто систематично спала на робочому місці.

22 листопада 2019 року під час отримання пояснень від Позивача стосовно виявлених фактів систематичного порушення трудової дисципліни, Позивач фактично влаштувала театральну виставу, до участі у якій навіть залучила черговий наряд поліції, який вона визвала. При цьому ОСОБА_1 в присутності працівників поліції ухилялась від ознайомлення з Наказом (навіть шляхом, його прослуховування) та надання пояснень, бігала по холу першого поверху адміністративної будівлі КП «ВУВКГ» та постійно криками погрожувала присутнім.

Враховуючи викладене, та той факт, що попередньо Позивача неодноразово притягували до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, 29 листопада 2019 року адміністрація підприємства була вимушена звернутись до професійної спілки, членом якої є Позивач, за отриманням попередньої згоди на розірвання з ОСОБА_1 трудового договору на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Так як заперечень проти звільнення Позивача від професійної спілки у визначений чинним законодавством строк (ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності») не поступало, 18 грудня 2019 року Відповідачем прийнято Наказ № 824 яким звільнено з займаної посади змінного інженера аварійно-диспетчерської служби ОСОБА_1 за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за п. 3. ст. 40 КЗпП України.

На підставі вищевикладеного просили суд ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги не визнали в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить такого висновку.

Так, позовні вимоги позивача зокрема обґрунтовуються таким:

1) після поновлення її на роботі, її фактично не допущено до виконання попередніх обов`язків, та визначено інше робоче місце (кабінет), ніж те, де вона працювала;

2) отримані докази у виді відеозапису з її робочого місця є недопустимими, оскільки було порушено її право на повагу до свого життя у відповідності до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15.08.2018 р. у справі № 534/279/18, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 07.11.2018 р., наказ КП ВУВКГ № 07 від 13.02.2018 р. «Про припинення трудового договору (контракту)» скасований як незаконний; ОСОБА_1 поновлено на посаді змінного інженера аварійно-диспетчерської служби КП ВУВКГ з 13 лютого 2018 р.; стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2018 р. по 15.08.2018 р. в сумі 47 318, 61 грн., 5 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 13.07.2020 р. у вищезазначеній справі визнано незаконним та скасований наказ КП ВУВКГ № 707 від 22.10.2019 р. в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді догани. Суд дійшов висновку про те, що КП ВУВКГ фактично не виконав рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.09.2019 р. у справі № 534/1399/18 про поновлення ОСОБА_1 на роботі, штучно створив умови, за яких остання не мала можливості виконання трудової функції, тому - мала право на відмову працювати в таких умовах.

Позивач вказувала, що після того, як вона прибула на роботу після повторного поновлення на роботі, її робоче місце було зайняте іншим працівником, яка на той час виконувала обов`язки змінного майстра. Позивача обурила ця обставина і вона стала вимагати надати їй її робоче, місце, на якому вона працювала змінним інженером до звільнення. Роботодавець не побажав задовольнити вимогу ОСОБА_1 та надав їй кімнату під № 50, в якій знаходився стіл, стілець, комп`ютер та стаціонарний телефон і відеокамера.

Суд, досліджуючи ці обставини, перевіривши відеозаписи надані відповідачем, встановив, що Наказом №626 від 19 вересня 2019 року ОСОБА_1 поновлено на посаді змінного інженера АДС КП ВУВКГ, визначено робоче місце та допущено до фактичного трудових обов`язків.

01 жовтня 2019 року по прибуттю за місцем виконання рішення суду - місцем роботи, остання від ознайомлення з графіком роботи та робочим місцем, визначеним адміністрацією відмовилась, ображала персонал зміни та демонструвала повну неповагу до суспільних відносин, що врегульовують взаємодію персоналу суб`єктів господарювання чим порушила:

- вимоги ст. 139. КЗпП України, відповідно до якої встановлено обов`язки працівників: «Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

- п. Б та п. З ст. 10 розділу III основні обов`язки робітників та службовців визначених «Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників та службовців виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства»:

б) дотримуватись дисципліни праці - основи порядку на виробництві /вчасно приходити на роботу, дотримуватись встановленої тривалості робочого часу, використовувати весь робочий' час для продуктивної праці, своєчасно та точно виконувати накази та розпорядження адміністрації і т.п.

з) вести себе достойно, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, виконувати свої посадові та трудові обов`язки, не чинити перешкод іншим працівникам у їх виконанні.

Враховуючи, що в діях змінного інженера АДС КП ВУВКГ ОСОБА_1 були наявні ознаки порушення трудової, дисципліни, основних обов`язків, працівників визначених Кодексом законів про працю України, «Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників та службовців виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства» адміністрацією, а саме виконувачем обов`язків заступника директора по організації майнової та внутрішньої безпеки КП ВУВКГ, начальником аварійно-диспетчерської служби КП ВУВКГ ОСОБА_3 відповідно вимог єт. 149 КЗпП України було, надано розпорядження про надання ОСОБА_1 письмових пояснень та запропоновано останній надати письмові пояснення.

В присутності працівників аварійно диспетчерської служби КП ВУВКГ: слюсаря АВР АДС ОСОБА_7 , оператора аварійно диспетчерської служби КП ВУВКГ ОСОБА_5 , майстра зміни аварійно диспетчерської служби ОСОБА_4 , електромонтера АДС ОСОБА_8 , змінний інженер АДС КП ВУВКГ ОСОБА_1 відмовилась від ознайомлення з графіком роботи на жовтень 2019 року, робочим місцем, відмовилась від надання письмових пояснень та проігнорувала розпорядження адміністрації, чим порушила вимоги:

- ст. 139. КЗпП України- Обов`язки працівників: «Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

- п. Б та п. З ст. 10 розділу III основні обов`язки робітників та службовців визначених «Правилами внутрішнього трудового розпорядку для працівників та службовців виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства»:

б) дотримуватись дисципліни праці - основи порядку на виробництві, вчасно приходити на роботу, дотримуватись встановленої тривалості робочого часу, використовувати весь робочий час для продуктивної праці, своєчасно та точно виконувати накази та розпорядження адміністрації і т.п.

з) вести себе достойно, дотримуватись правил внутрішнього трудового розпорядку, виконувати свої посадові та трудові обов`язки, не чинити перешкод іншим працівникам у їх виконанні.

Також встановлено, що до проведеної на підприємстві реорганізації робоче місце ОСОБА_1 знаходилось в кабінеті диспетчера АДС.

Реорганізацію аварійно-диспетчерськрї служби відповідача розпочато у відповідності до Наказів від 06 листопада 2017 року № 805 « Про особовий склад», та від 28 листопада 2017 року № 857 «Про зміну в штатному розкладі». Прийнявши рішення про реорганізацію роботодавець реалізував своє право регламентовану частиною 3 статті 64 Господарського Кодексу України, у відповідності до якої відповідач має право самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і затверджувати штатний розпис.

У відповідності до проведеної реорганізації функції отримання інформації про аварії та направлення для їх ліквідації аварійної бригади (з оформленням необхідних документів) покладені на змінних майстрів АДС (чотири штатні одиниці). Дублювання цих обов`язків змінним інженером є не доречним.

Крім цього, питання законності проведення реорганізації було предметом позовних вимог ОСОБА_1 , у задоволенні яких відмовлено рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 серпня 2018 року по справі № 534/279/18 (провадження № 2/534/338/18). Рішення набрало законної сили, а його правомірність перевірялась апеляційною та касаційними інстанціями.

В зв`язку з поновленням позивача на посаді, її робоче місце було обладнане в окремому кабінеті приміщення АДС. Робоче місце позивача повною мірою забезпечене меблями, комп`ютерною технікою та засобами зв`язку.

Порушення трудової дисципліни з боку змінного інженера АДС КП ВУВКГ Григор`євої С.О., що мали місце 01 жовтня 2019 року, викликали обурення трудового колективу аварійно- диспетчерської служби та розташованих в даній будівлі підрозділів підприємства, що спонукало персонал останніх звернутись до адміністрації підприємства та профспілкового комітету з колективним зверненням про вжиття адекватних заходів реагування (клопотання про звільнення ОСОБА_1 ).

15 жовтня 2019 року, за участю представників профспілкового комітету первинної профспілкової організації Комсомольського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства професійної спілки працівників житлово-комунального господарства місцевої промисловості, побутового обслуговування населення України; представників Полтавського обласного об`єднання Конфедерації Вільних профспілок України, членом якої є позивач; позивача - ОСОБА_1 ,; персоналу аварійно-диспетчерської служби; адміністративного персоналу КП ВУВКГ відбулись розширені збори трудового колективу.

На зборах трудовим колективом поведінку змінного інженера АДС КП ВУВКГ ОСОБА_1 було засуджено та порушено клопотання перед адміністрацією підприємства про звільнення останньої. Представники первинної профспілки членом якої є позивач принесли трудовому колективу свої вибачення за недостойну поведінку ОСОБА_1 та обіцяли провести з нею відповідну бесіду на предмет усунення порушень в подальшому.

В судовому засіданні досліджені письмові докази, відеозаписи та допитані свідки, які підтверджують факт: 1) відмови позивача від ознайомленню з робочим місцем; 2) відмови позивача від ознайомлення з робочим графіком; 3) відмови позивача приступити до виконання трудових обов`язків передбачених посадовою інструкцією.

Так, позивач вказувала, що поновлення на робочому місці пов`язується з винесенням відповідного наказу про поновлення та фактичного допуску до робочого місця, та вказувала, що її фактично не допустили до виконання трудових обов`язків, але вказані дії позивача про відмову у ознайомленні з її робочим місцем та графіком, а як наслідком і до виконання трудових обов`язків, свідчать про небажання позивача виконувати рішення суду про поновлення її на роботі, оскільки відмовляється фактично приступити до роботи. Не зважаючи на це, позивач приходила на робоче місце, фактично погоджуючись з поновленням її на робочому місці, тобто прийнявши умови праці.

Крім цього, позивач вказувала, що її не було забезпечено спецодягом, перепусткою, побутовим приміщенням, та те, що її не допускали до приміщення для прийому їжі, але вказане спростовується логічними поясненнями відповідача, та не заперечується в подальшому позивачем, що:

1. Спецодягом працівника. ОСОБА_1 забезпечено, ще, до її звільнення, а оскільки строк служби такого одягу ще не вийшов - вона не потребувала його заміни. При цьому в разі необхідності проведення, такої заміни в період служби - працівник має звернутись з відповідним клопотанням до безпосереднього керівництва, чого Позивачем зроблено не було.

2. Без перепустки прохід на території підприємства яке постачає питну воду населенню - неможливий та прямо заборонений. Охорону підприємства здійснює позаштатна охоронна служба, яка чітко слідкує за виконання пропускного режиму на підприємстві. Матеріали справи прямо свідчать про те що Позивач мав прямий безперешкодний доступ до свого робочого місця, що розташоване на території підприємства, що прямо свідчить про факт наявності у нього перепустки.

3. Всі працівники мають безперешкодний доступ до побутових приміщень та приміщень для прийому їжі. Ці приміщення, не мають будь-яких запорів, або особливого порядку доступу до них.

Позивачем не надано жодного доказу на спростування вказаних обставин.

Крім цього, на вимогу представників профспілки в присутності Позивача ними було оглянуто робоче місце Позивача та визнано його таким, що відповідає всім вимогам чинного законодавства. При цьому встановлено, що робоче місце повною мірою обладнане комп`ютерною технікою та засобами зв`язку, тобто Повивач для виконання покладених на нього посадовою інструкцією обов`язків був повною мірою забезпечений роботодавцем. При цьому рекомендували Позивачу припинити чинити безпорядки та не ганьбити ім`я профспілки, а-сумлінно виконувати свої посадові обов`язки.

17 жовтня 2019 року позивачу було доведено Наказ № 687 від 15 жовтня 2019 року у відповідності до якого їй доручалось провести контрольний обіг залишків матеріально-технічних ресурсів для формування планових потреб АДС в матеріально-технічних ресурсах, запасних частинах, та матеріалах.

Від підписання Наказу Позивач відмовилась, рівно як і відмовилась від надання пояснень, про що складено відповідний Акт. Наказ було запитано в її присутності.

26 листопада 2019 року позивачу було доведено Наказ № 774 від 22 листопада 2019 року, у відповідності до якого їй доручалось на підставі скарг та зауважень користувачів проведення оперативного аналізу кількості поривів окремо за кожною мережею, в розрізі показників зносу мереж, кількості проведених замін трубопроводів та запірної арматури.

Від підписання Наказу Позивач відмовилась, рівно як і відмовилась від надання пояснень, про що складено відповідний Акт. Наказ було зачитано в її присутності.

Отже, вказаними Наказами, позивача долучали до виконання обов`язків, що безпосередньо відносяться до роботи змінного інженера АДС`КП «ВУВКГ» та чітко визначені його посадовою інструкцією. Тобто роботодавцем повною мірою законно та у передбачений чинним законодавством спосіб надавались розпорядження підлеглим.

Крім цього, 22 жовтня 2019 року Позивач шляхом втручання в роботу відеокамери, якою облаштовано її робочий кабінет, вивела її з ладу зламавши кронштейн кріплення поворотного механізму. Відновлювальний ремонт коштував 450 грн. Надати будь-які пояснення позивач з цього приводу відмовилась.

В зв`язку з чим, та з метою запобігання подальшої шкоди майну, 18 листопада 2019 року Наказом № 761 Позивачу оголошено догану. Вказані обставини підтверджуються матеріали службової перевірки разом з копією Наказу, а також відеозаписами, де вбачається, що позивач змінює кут камери власноручно.

На виконання Наказу 762 від 18 листопада 2019 року «Про перевірку дотримання норм та правил з охорони праці та внутрішнього трудового розпорядку структурними підрозділами підприємства та працюють за цілодобовим графіком роботи», 20 листопада 2019 року начальником АДС Гриценко Олегом Івановичем встановлено факт порушення правил трудового розпорядку та трудової дисципліни з боку змінного інженера ОСОБА_1 , а саме самоусунення останньої від виконання трудових обов`язків та використання робочого часу для задоволення власних потреб (сон).

Зазначений факт встановлений ОСОБА_3 комісією у присутності майстра зміни АДС ОСОБА_4 та оператора АДС ОСОБА_5 , які зафіксували факт сну Позивача на робочому місці. Пізніше під час проведення службової перевірки факт сну останньої підтверджено відеозаписами з камери відеоспостереження. При цьому подальшою перевіркою встановлено, що ОСОБА_6 систематично порушувала трудову дисципліну та використовувала робочий час для сну - тобто для задоволення власних потреб не пов`язаних з виконанням посадових обов`язків.

Всі вищевикладені обставини підтверджені відеозаписами наданими відповідачем.

Що стосується відеозаписів та порушення п.8 Конвенції, суд приходить висновку, що вказані посилання позивача є необґрунтованими, оскільки відповідно матеріалів справи, позивач надала згоду на обробку персональних даних, в тому числі на відеозйомку.

Крім цього, камера облаштована на видному місці, у кабінеті, і встановлення такої здійснюється на розсуд роботодавця задля досягнення певної мети: як і охорони підприємства (приміщень), так і контролю працівників. В той час, позивач, надаючи згоду на відеофіксацію, та усвідомлюючи, що її дії фіксуються, вчиняла певні дії, що порушують трудовий розпорядок. Слід зазначити, що фіксування здійснювалось безпосередньо робочого процесу, та суду не надано доказів того, що роботодавець своїми діями здійснював втручання саме у приватне життя позивача.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.40 КЗпП, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Отже, враховуючи обставини справи, поведінку позивача, зафіксовані неодноразові порушення трудового розпорядку та дисципліни, наказ про оголошення догани, та продовження вчинення порушень трудових обов`язків, що за обставин справи мають систематичний характер, тому наказ про звільнення прийнятий на правомірних підставах, а тому суд не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 40, 43, 147 КЗпП, ст. ст. 76, 82, 258-259, 263-265, 273, 287, 352 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства Горішньоплавнівської міської ради», третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів КП ВУВКГ № 761 та № 824 від 18.11.2019 року « Про накладення дисциплінарного стягнення», стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди та поновлення на роботі – відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО. О. Колотієвський