Постанова № 101510730, 18.11.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2476/20

Провадження № 3/163/799/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2021 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю секретаря Семенюк К.М.,

представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

захисника Гаврищука А.О.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом № 0643/20500/20 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , підприємця, РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

Інспектором Волинської митниці Держмитслужби складено протокол про те, що ОСОБА_1 , прямуючи 24.07.2020 року з Республіки Польща в Україну через митний пост "Ягодин" Волинської митниці Держмитслужби водієм автомобіля "Фольксваген", номерний знак НОМЕР_2 , намагався перемістити через митний кордон з приховуванням від митного контролю в конструктивній частині системного блоку комп`ютера, в картонному ящику з чайником, під переднім пасажирським сидінням, тобто у спосіб, що утруднює виявлення предметів, 938 штук комплектуючих частин до комп`ютера 205 найменувань загальною вартістю 277 420 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.483 МК України.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суді не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду; свої права та інтереси доручив представляти захиснику Гаврищуку А.О.

Його захисник адвокат Гаврищук А.О. не заперечив проти проведення засідання без участі підзахисного, надав пояснення і висловив свою правову позицію про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення та просив провадження в справі закрити.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Дослідженням доказів встановлено таке.

Факт переміщення через митний кордон товару: 938 штук комплектуючих частин до комп`ютера 205 найменувань в конструктивній частині системного блоку комп`ютера, в картонному ящику з чайником, під переднім пасажирським сидінням доведено протоколом про порушення митних правил, актом про проведення митного огляду транспортного засобу, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , службовою запискою інспектора митниці і по справі не оспорюється.

Доказом вчинення правопорушення до протоколу також приєднано висновок експерта №1420003301-0711 від 14.09.2020.

Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 17.09.2020 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України та накладено стягнення згідно санкції статті у вигляді штрафу в розмірі 277 420 гривень та конфіскації товару.

Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказану постанову.

Так ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції повідомив, що товар придбав саме за 485 Євро, що підтверджується рахунком фактурою №20075.

Однак ні митний орган, ні суд першої інстанції не володіли та не піддавали аналізу інформацію про фактичну вартість вилучених товарів, у зв`язку з чим були позбавлені можливості належним чином перевірити та дослідити її.

Тому, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, після встановлення суперечностей щодо вартості переміщуваного товару, справа була направлена Волинській митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки, після проведення якої повернулась до Любомльського районного суду Волинської області 14.12.2020 та за допомогою автоматизованого розподілу 13.01.2021 була передана на розгляд судді Шереметі С.А.

Як встановлено з матеріалів справи, після проведення додаткової перевірки Волинською митницею Держмитслужби не було додано жодної інформації, яка б спростовувала або підтверджувала поданий ОСОБА_1 рахунок-фактуру №20075, згідно якої вартість товару становить 485 Євро.

Натомість захисником Гаврищуком А.О. додано заяву продавця товару – ОСОБА_2 , зі змісту якою вбачається, що вилучений митницею товар був проданий ОСОБА_3 згідно рахунку-фактури №20075. Також додано виписку, яка підтверджує здійснення ОСОБА_4 підприємницької діяльності.

Волинською митницею Держмитслужби під час проведення додаткової перевірки на адресу ОСОБА_2 скеровано два листи з проханням підтвердити або спростувати продаж громадянину ОСОБА_5 товару за ціною 485 Євро, однак підтверджуючих документів про отримання таких листів В.Мендшуль до справи не додано.

У зв`язку із чим постановою Любомльського районного суду Волинської області від 29.04.2021 дану справу повторно направлено Волинській митниці Держмитслужби для проведення додаткової перевірки, з метою усунення недоліків щодо вартості товару, після якої повернулася в суд та була передана для розгляду судді 09.08.2021.

Після проведення додаткової перевірки Волинською митницею не було додано жодної інформації, яка б спростовувала поданий ОСОБА_1 рахунок-фактуру №20075, згідно якої вартість товару становить 485 Євро.

Крім цього, на електронну адресу суду з компанії "SWJ Electronic GmbH" надійшов лист, в якому заначено про продаж ОСОБА_4 громадянину ОСОБА_1 товару за ціною 485 Євро.

З огляду на положення ст.ст.49, 368 МК України вартість переміщуваних товарів слід визначити на підставі поданої ОСОБА_1 фактури, яка не спростована і обґрунтованого сумніву не викликає. Така вартість становитиме 485 євро або 15 634,75 гривні за курсом НБУ на дату перетину кордону.

Щодо посилань захисника про вартість товару у 485 євро, що не перевищує дозволену до переміщення без оподаткування норму товару, суд приходить до наступного висновку.

Розділ ХІІ МК України регулює особливості пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами.

Частино. 1 ст.374 МК України визначено, що товари (за винятком підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, та товари (крім підакцизних), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, що ввозяться громадянами на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, не підлягають письмовому декларуванню (за винятком товарів, на які відповідно до статті 197 цього Кодексу встановлено обмеження щодо переміщення громадянами через митний кордон України, і випадків, передбачених частиною другою цієї статті) та не є об`єктами оподаткування митними платежами.

Відповідно до ст.364 МК України вищезазначеного розділу, цей розділ регулює умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Оскільки в ході судового розгляду справи із письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що останній придбав товар не для особистих чи сімейних потреб, а з метою його подальшого продажу для одержання прибутку, то положення цього розділу щодо дозволеної до переміщення без оподаткування норми товарів, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, в такому випадку застосовуватись не можуть, а такий товар підлягає обов`язковому письмовому декларуванню.

Отже, враховуючи розташування прихованих товарів, що не відповідало загальноприйнятним правилам їх поміщення в транспортний засіб, оскільки були замасковані під інші товари (системний блок, упакування чайника) або виявлені в автомобілі в непризначеному для багажу місці, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.483 МК України порушення митних правил повністю доведена.

Враховуючи передбачену законом санкцію та доведеність вини порушника, стягнення на нього слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваних предметів та їх конфіскації.

Щодо стягнення витрат митниці за зберігання товарів, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ст.520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Статтею 1 розділу ІІІ «Порядку відшкодування витрат за зберігання товарів та транспортних засобів на складах митних органів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 15.06.2012р. №731, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 року за № 1140/21452 (далі Порядок), встановлено, що витрати митного органу за зберігання товарів, транспортних засобів, тимчасово вилучених у справі про порушення митних правил, понесені в ході провадження та розгляду справи, відшкодовуються в порядку, визначеному статтями 519 та 520 Митного кодексу України.

При цьому згідно абзацу 4 ст.8 розділу ІІ Порядку при обрахунку витрат до розрахункового строку не включаються: час проведення службового розслідування або перевірки.

На підставі довідки про витрати митного органу в справі про порушення митних правил за протоколом №0643/20500/20, судом встановлено, що термін зберігання тимчасово вилучених товарів, починаючи з 11 дня його розміщення на власному складі митного органу, становить 469 діб, а обрахунок витрат за даний період згідно курсу НБУ на дату розгляду справи (1€ = 30,5752 грн.) складає 717 гривень.

Оскільки стягнення таких витрат, хоча й не є мірою відповідальності в розумінні ст.23 КУпАП, однак вимагає певних майнових затрат особи, а тому суд з врахуванням тих обставин, що товар був поміщений на склад митниці 25.07.2020, а справа про порушення митних правил надійшла до суду на розгляд 01.09.2020, який продовжувався до 17.09.2020, після чого постановою апеляційного суду від 26.10.2020 справа була направлена на додаткову перевірку, після проведення якої надійшла в Любомльський районний суд 12.01.2021. В процесу розгляду справи судові засідання неодноразово відкладались, а 29.04.2021 постановою Любомльського районного суду повторно направлена Волинській митниці для проведення додаткововї перевірки. У зв`язку із чим після направлення справи Волинській митниці для проведення додаткової перевірки 26.10.2020 товар знаходився на складі митниці з незалежних від ОСОБА_1 обставин, у зв`язку із чим витрати митниці за період з 26.10.2020 по 18.11.2021 стягненню не підлягають, а стягуються за період до 26.10.2020, тобто за 84 доби.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 15 634 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 75 копійок з конфіскацією в дохід держави 938 штук комплектуючих частин до комп`ютера 205 найменувань загальною вартістю 15 634,75 гривень.

Штраф в розмірі 15 634 (п`ятнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) гривні 75 копійок підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волинській області/село Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу "адміністративні штрафи та інші санкції "05" Державна митна служба України").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Волинської митниці 128 (сто двадцять вісім) гривень 41 копійку витрат по справі на зберігання товарів на рахунок UA488201720313231001201160491 в Державній казначейській службі України, місто Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 43958385, призначення платежу "за зберігання товарів").

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета