Рішення № 101509634, 29.11.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/21325/21

Провадження №2-о/523/527/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2021 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Аліної С.С.

присяжних: Кременюк Ю.Ю., Косовського А.А.,

при секретарі - Вовкович І.В.,

за участю прокурора - Драгоєва М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою представника Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я" Одеської обласної ради про продовження госпіталізації ОСОБА_1 до психіатричного закладу у примусовому порядку,

Встановив:

Комунальне некомерційне підприємство «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» звернулася до суду із заявою про продовження госпіталізації до психіатричного закладу у примусовому порядку відносно ОСОБА_1 , 1974 року народження, посилаючись на наступне: хворий, останній раз був госпіталізований в примусовому порядку на підставі рішення Суворовського районного суду м. Одеси від -01.06.2021р. Однак, після проведеного лікування хворий потребує продовження стаціонарного лікування в зв`язку з нерозумінням своїх дій та загостренням симптомів психічного розладу. Наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Вислухавши представника КНП ООМЦПЗ, який підтримав внесену до суду заяву, прокурора який вважав, що ОСОБА_1 слід продовжити госпіталізацію в умовах стаціонару, заслухавши ОСОБА_1 , який в судовому засіданні висловлював маячні ідеї, опікуна ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , яка просить продовжити госпіталізацію її сина, вивчивши надані документи, історію хвороби, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підставах.

Матеріли справи містять інформацію про те, що ОСОБА_1 страждає психічним розладом з 1993р., є інвалідом ІІ групи за психічним захворюванням безстроково. В ході тривалого перебігу захворювання сформувався дефект особистості (параноїдний).

Судом також встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.02.2012р. ОСОБА_1 , 1974 року народження було визнано недієздатним в зв`язку з виявленою психічною хворобою, та ОСОБА_2 було призначено опікуном над ним.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28.11.2019р. ОСОБА_1 було госпіталізовано в примусовому порядку.

Рішеннями Суворовського районного суду м. Одеси від 29.05.2020р. та від 01.06.2021 р. примусова госпіталізація була продовжена.

На теперішній час ОСОБА_1 за рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 01.06.2021р. проходить примусовий курс лікування в умовах стаціонару КУ «ООМЦПЗ», в зв`язку з продовженням госпіталізації.

Згідно висновку комісії лікарів психіатрів ООМПЦЗ від 25.11.2021р., ОСОБА_1 поставлений діагноз: «Шизофренія параноїдна форма, безперервний тип перебігу, дефект параноїчного типу». Під час проведення огляду ОСОБА_1 зовнішньо неохайний. Продуктивному мовному контакту доступний формально. Емоційно напружений. Похмурий, дратливий, увага нестійка, не осмислює тему бесіди, мислення розірване, увага не концентрується. Говорить про себе у третьому лиці. Мова по-типу монологу, дизартрична, під час бесіди молиться, хреститься. Пропонує оточуючим «покаятися», обіцяє «відпустити гріхи», стверджує, що у нього «скоро весілля». Спостерігаються об`єктивні ознаки вербальних обманів сприйняття (щось шепоче, при цьому вираз обличчя змінюється), висловлює марення релігійного змісту. Критика до захворювання відсутня.

Вирішуючи питання про продовження госпіталізації ОСОБА_1 в умовах стаціонару, суд виходить з наступного.

Так, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частина 2. ст. 28 Конституції України визначає, що жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу доки наявність такого розладу не буде встановлена на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про психіатричну допомогу» психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально - правовими обмеженнями.

Частиною 2 ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено, що особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих, неспроможна самостійно задовольнити свої життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Статтею 17 вказаного закону, визначено, що перебування особи в психiатричному закладi в примусовому порядку може здiйснюватися лише протягом часу наявностi пiдстав, за якими було проведено госпiталiзацiю.

Особа, яку було госпiталiзовано до психiатричного закладу в примусовому порядку, повинна оглядатися комiсiєю лiкарiв-психiатрiв не рiдше одного разу на мiсяць з метою встановлення наявностi пiдстав для продовження чи припинення такої госпiталiзацiї.

У разi необхiдностi продовження госпiталiзацiї в примусовому порядку понад 6 мiсяцiв представник психiатричного закладу повинен направити до суду за мiсцем знаходження психiатричного закладу заяву про продовження такої госпiталiзацiї. До заяви, в якiй повиннi бути викладенi пiдстави госпiталiзацiї особи до психiатричного закладу в примусовому порядку, передбаченi статтею 14 цього Закону, додається висновок комiсiї лiкарiв-психiатрiв, який мiстить обгрунтування про необхiднiсть продовження такої госпiталiзацiї. В подальшому продовження госпiталiзацiї особи в психiатричному закладi проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 мiсяцiв.

Отже, встановлені у судовому засіданні фактичні обставини, підтверджені належними та допустимими доказами, дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 , в силу наявного у нього тяжкого психічного захворювання на теперішній час продовжує виявляти реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього самого та оточуючих. В зв`язку з чим, суд вважає, що йому необхідно продовжити госпіталізацію у примусовому порядку в умовах стаціонару для проходження курсу лікування, який не може перевищувати 6 місяців.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2,14,17,22 Закони України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 339-342 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Заяву комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку задовольнити.

Продовжити госпіталізацію ОСОБА_1 , 1974 року народження, (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) у примусовому порядку строком на 6 (шість) місяців в умовах стаціонару комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний медичний центр психічного здоров`я» для проходження курсу лікування.

Допустити негайне виконання рішення.

Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 29.11.2021р.

Суддя Аліна С.С.

Присяжні: