Рішення № 101508980, 23.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10782/21 2/335/3344/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Соболєвої І.П., розглянувши у залі суду у м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи – приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

11.10.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Бабіча Сергія Анатолійовича до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи – приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з підстав наявності спору щодо розміру заборгованості, недотримання вимог закону при вчиненні виконавчого напису.

У позові позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 34492 від 11.05.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в сумі 8121,33 грн. та стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362,00 грн. та на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою державного виконавця Хортицького відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) Гінатуліної А.Р. від 02.09.2021 відкрито виконавче провадження № 66670278, яке відкрито на підставі виконавчого документу виконавчого напису № 34492 виданого 11.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», оскільки заборгованість є спірною, не підтверджено право вимоги відповідача за кредитним договором. Також зазначає, що виконавчий напис не було вчинено на оригіналі договору, тобто, порушено процедуру вчинення напису.

Ухвалою судді від 12.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання, сторонам встановлено строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень. Судове засідання у справі призначено на 23.11.2021. Також ухвалою витребувано у приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича засвідчену копію виконавчого напису № 34492 виданого 11.05.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості розміром 8121,33 грн., а також копії всіх документів та матеріалів на підставі яких вчинявся виконавчий напис.

12.10.2021 ухвалою суду заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 34492 виданого 11.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з Позивача на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості розміром 8 121,33 грн. до набрання законної сили рішенням в цивільній справі № 335/10782/21.

15.11.2021 до суду від представника відповідача – директора Р.І. Яворського надійшли клопотання про врегулювання спору за участю судді, про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та заява про визнання позовних вимог, в якій відповідач позовні вимоги позивача в частині визнання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. зареєстрованого за № 34492 від 11.05.2021, таким що не підлягає виконанню визнав та не заперечував проти визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 11.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. за реєстровим номером №34492, просив стягнути з ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 454,00 грн. та подання заяви про забезпечення позову в розмірі 227,00 грн.

Ухвалою суду від 22.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про врегулювання спору за участю судді.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду пояснення на позовну заяву. Витребувані докази суду третьою особою не надано. Від приватного нотаріуса повернувся конверт з відміткою АТ «УКРПОШТА» «адресат відсутній за вказаною адресою», проте відповідно до Єдиного державного реєстру нотаріусів, адресою реєстрації приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. зазначена адреса: 01001, м.Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Третя особа – Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду пояснення на позовну заяву.

Про розгляд справи сторони повідомлялись відповідно до чинного законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше.

Клопотань від учасників справи про розгляд справи з викликом сторін не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову.

Так, судом встановлено, що 11.05.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 34492 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», якому товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГРУП ФАКТОР», код ЄДРПОУ 39866943, відступлена право вимоги на підставі договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 14/12/2020-ФМ від 14.12.2020, за Кредитним договором №604/715584 від 16.11.2007, укладеним між Первісним кредитором – Акціонерним товариством «Індустріально-експортний банк», код ЄДРПОУ 14361575, та ОСОБА_1 . Вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 за період з 13.12.2020 по 11.05.2021 включно суму у розмірі 8 071,33 грн. заборгованості за тілом кредиту, 50,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму заборгованості 8 121,33 грн.

02.09.2021 державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Гінатуліною Аліною Рафаелівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 66670278 про примусове виконання виконавчого напису № 34492 від 11.05.2021.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст.1 Закону України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення виконавчого напису нотаріусом регулюється ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 7 березня 2012 року.

Так, відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 88 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи: підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису – надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Верховний Суд у постанові від 12 березня 2020 року (справа № 757/24703/18-ц) зазначив, що за загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п.п. 1.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. (далі – Перелік).

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Крім того, в п. 2.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Отже, суд має встановити, що нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості, наявність доказів належного направлення та отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у справі № 6-158цс15 від 20 травня 2015 року.

Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ТОВ «Фінансова компанія «ГРУП ФАКТОР», АТ «Індустріально-експортний банк» заявляли до ОСОБА_1 , будь-які вимоги про погашення заборгованості. Позивач не отримував жодної претензії про погашення кредитної заборгованості.

Таким чином, ОСОБА_1 не отримувала вимоги про можливе стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса. Нотаріусом, в свою чергу, не було перевірено надіслання такої вимоги і отримання її позивачем, що унеможливило подання останнім нотаріусу обґрунтованих заперечень щодо вчинення виконавчого напису або письмової згоди.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» зазначеної у написі, є безспірною.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, та дотримання стягувачем вимог закону щодо трирічного строку подання про вчинення виконавчого напису з часу настання у нього права на звернення з вимогами по кожному окремому щомісячному платежу, чим порушив норми ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції та п. 1 Переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову, та визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем 11.05.2021 та зареєстрований в реєстрі за № 34492, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в загальному розмірі 8 121,33 грн.

За приписом частини першої статті 142 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд у рішенні вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір за розгляд судом заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн. та за розгляд позовної заяви 908,00 грн. на загальну суму 1362,00 грн.

В порядку положення ч. 1 ст. 142 ЦПК України, з урахуванням визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, тобто у розмірі 681,00 грн., решта сума судового збору у розмірі 681,00 грн. підлягає відшкодуванню відповідачем на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідачем у клопотанні було зазначено про неспівмірність витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт, пов`язаних зі справою, також зазначено, що вартість адвокатських послуг є значно завищеною порівняно з іншими витратами на адвокатські послуги в інших аналогічних справах.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Участь адвоката, який представляє інтереси позивача у справі і факт надання правової допомоги підтверджено ордером на надання правової допомоги серії АР № 1026866 від 05.10.2021, Договором про надання правової допомоги №б/н від 11.09.2021, копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЗП 001252 від 27.02.2017, розрахунком від 08.10.2021 до договору про надання правової допомоги №б/н від 11.09.2021, який містить детальний опис наданих послуг (робіт), додатковою угодою від 08.10.2021 до договору про надання правової допомоги №б/н від 11.09.2021 року, актом приймання-передачі виконаних робіт від 08.10.2021 та прибутковим касовим ордером №б/н від 08.10.2021 про оплату правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.

Виходячи з виконаних адвокатом послуг, розміру позовних вимог, складності справи, кількості витрачених адвокатом годин на надання правової допомоги позивачу, суд приходить до висновку, що розмір витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу є співмірним та обґрунтованим у розмірі 5 000,00 гривень та, на підставі ч. 2 ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 350, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», треті особи – приватний нотаріус Київського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 34492 від 11 травня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» боргу в сумі 8 121 (вісім тисяч сто двадцять одна) гривня 33 (тридцять три) копійки.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на користь ОСОБА_1 судовий збір за розгляд судом заяви про забезпечення позову і позовної заяви у загальному розмірі 681,00 (шістсот вісімдесят одна) гривня 00 копійок та 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на правничу допомогу.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок, сплачений відповідно до квитанції про сплату № 16005 від 08.10.2021, банк АТ «Ощадбанк» та в сумі 227 (двісті двадцять сім) гривень 00 копійок, сплачених відповідно до квитанції про сплату № 16050 від 08.10.2021, банк АТ «Ощадбанк».

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», ідентифікаційний код 43311346, місцезнаходження: 08200, Київська обл., м. Ірпінь, вулиця Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204.

Третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, буд. 6/5.

Третя особа – ХОРТИЦЬКИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ ЗАПОРІЖЖІ ПІВДЕННО-СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М.ДНІПРО), ідентифікаційний код 35037233, місцезнаходження: 69076, м. Запоріжжя, вулиця Василя Сергієнка, буд. 48-А.

Суддя І.П. Соболєва