Рішення № 101508799, 22.10.2021, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/4142/15-ц

Провадження № 2/314/250/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2021 м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А, В., розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу № 314/4142/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 19419,92 грн.

Позовна заява мотивована тим, що 09.06.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Всекраїнський Акціонерний Банк», правонаступником прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № BLAЖГА00042256. Відповідно до вказаного договору відповідачу було надано кредит у сумі 4000 грн. на задоволення поточних потреб зі встановленням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15,00% річних та з терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 09.06.2014 відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідачем умови кредитного договору виконувалися неналежним чином, внаслідок чого станом на 19.08.2015 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 19419, 92 грн., з них по повернення кредиту – 2229,56 грн., по сплаті відсотків – 927,63 грн., по сплаті комісії -1330,00 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань – 14932,73 грн.

Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.11.2015 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість за кредитним оговором у розмірі 19419,92 грн., а також стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1218,00 грн.

Ухвалою суду від 21.04.2020 скасовано заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09.11.2015, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача 23.10.2015 надіслав до суду клопотання, у якому просить суд проводити усі судові засідання за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача надіслала на електронну адресу суду заяву, у якій просить розгляд справи проводити без її участі. Крім того, вона зазначає,що позовні вимоги визнає частково, просить врахувати, що заявлено позовну вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2229,56 грн., а за умовами кредитного договору розмір штрафу складає 25% від суми невиконаного зобов`язання, то сума штрафу за цим позовом повинна складати 557,39 грн. Крім того, сума комісії за договором має складати не 1330 грн., а 70,00 грн. відповідно до вимог законодавства. Таким чином представник відповідача зазначає, що сума боргу, що визнається відповідачем, складає 3784, 58 грн. (тіло кредиту – 2229, 56 грн. + відсотки за користування кредитними коштами 927,63 грн., + комісія 70,00 грн. + штраф 557,39 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 09.06.2011 між Відкритим акціонерним товариством «Всекраїнський Акціонерний Банк», правонаступником прав та обов`язків якого є Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № BLAЖГА00042256. Відповідно до вказаного договору відповідачу було надано кредит у сумі 4000 грн. на задоволення поточних потреб зі встановленням процентної ставки за користування кредитом в розмірі 15,00% річних та з терміном повернення кредиту та процентів за ним не пізніше 09.06.2014 відповідно до графіку, який є невід`ємною частиною кредитного договору.

Позивач у позовній заяві зазначає розрахунок заборгованості відповідача станом на 19.08.2015, яка складає 19419, 92 грн., з них по повернення кредиту – 2229,56 грн., по сплаті відсотків – 927,63 грн., по сплаті комісії -1330,00 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань – 14932,73 грн.

Відповідно до договору банківського обслуговування № BLaЖГА00042256, з яким ознайомлена відповідач, про що свідчить підпис в графі «позичальник», сума кредиту складає 4000 грн., термін повернення кредиту – 09.06.2014, процентна ставка -15,00%, комісія за управління кредитом – 1,75% від суми кредиту, штраф, передбачений п. 4.2 Загальної частини договору – 25,00%, пеня, передбачена п. 4.3 Загальної частини договору, – 0,50% (пеня нараховується за методом «факт/360» (метод передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів).

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Разом з тим, судом встановлено, що сума нарахованого штрафу у розмірі 14932,73 грн. значно перевищує розмір отриманих за кредитним договором коштів та розмір збитків, які були завдані позивачу неналежним виконанням умов укладеного між сторонами договору.

За приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що розмір штрафу, нарахованого за неналежне виконання умов договору в розмірі 14932,73 грн., підлягає зменшенню з урахуванням приписів ч.3 ст. 551 ЦПК України до розміру заборгованості по тілу кредиту, тобто до 2229,56 грн.

Крім того, п. 1.6 зазначеного договору банківського обслуговування, передбачено, що за обслуговування кредиту встановлюється щомісячна плата у вигляді комісії за управління кредитом, розмір якої зазначається в п. 4 Спеціальної частини договору (1,75% від суми кредиту).

Зазначені умови договору є нікчкемними в силу ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55Закону "Про банки і банківську діяльність",і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихпостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Такий висновок суду відповідає, зокрема висновками, викладеним в постанові КЦС ВС від 19.08.2020 р. по справі № 641/11984/15-ц.

Відповідно до положень частин першої-п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній на час укладення кредитного договору) продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Визначено перелік несправедливих умов договору та передбачено, що перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Таким чином, оскільки відповідач в повному обсязі не виконала зобов`язання за кредитним договором, суд приходить до висновку про стягнення з неї заборгованості у розмірі 5386, 75 грн., з яких заборгованість по поверненню кредиту -2229,56 грн., по сплаті відсотків -927,63 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань -2229,56 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню частково, позивач був звільнений від сплати судового збору при подачі до суду вказаного позову на підставі п.22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то розмір судового збору з відповідача підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам в сумі (5386,75х1218):19419,92 = 337,85 грн., решту судового збору компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України, ст. 216, 217, 626, 628, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» (адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, 27Т, МФО 380537, код ЄДРПОУ 19017842):

- заборгованість за кредитним договором у розмірі 5386, 75 грн., з яких заборгованість по поверненню кредиту -2229,56 грн., по сплаті відсотків -927,63 грн., штраф за несвоєчасне виконання зобов`язань -2229,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь держави судові витрати у розмірі 337,85 грн. судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Наталія Юріївна Мануйлова

22.10.2021