Ухвала суду № 101507077, 12.10.2021, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

12.10.2021

Провадження №1-кп/389/239/21

ЄУН 398/212/17

У Х В А Л А

12 жовтня 2021 року Колегія суддів Знам`янського міськрайонного суду

Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Богданової О.Е.,

суддів - Савельєвої О.В.,

- Ябчик Н.М.,

з участю секретаря судового засідання - Баланюк Т.В.,

прокурора - Клюкіна К.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Урсаленка О.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120070001700 від 07 липня 2016 року, стосовно

ОСОБА_1 ,

обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115; ч.2 ст.187, ч.3 ст.15, ч.2 п.6, п.13 ст.115; ч.4 ст.187, ч.2 п.2, п.6, п.13 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

07 жовтня 2021 року на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 04.10.2021 року до Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016120070001700 від 07 липня 2016 року стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115; ч.2 ст.187, ч.3 ст.15, ч.2 п.6, п.13 ст.115; ч.4 ст.187, ч.2 п.2, п.6, п.13 ст.115 КК України.

Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання обвинуваченому запобіжного заходу, не зменшилися та продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою через необгрунтованість, при цьому адвокат просив змінити запобіжний захід на більш м`який, а саме: домашній арешт із застосуванням електронних засобів стеження, оскільки прокурор жодних доказів на підтвердження наявності наведених ризиків не надав.

Обвинувачений ОСОБА_1 подав клопотання про зміну запобіжного заходу та просив змінити його місце утримання на іншу установу, не назвавши при цьому її назву.

Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла до наступного.

У відповідності до ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 колегія суддів враховує вимоги ст.ст.177, 178, 183, п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зважаючи на практику Європейського суду, колегія суддів враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи, рішення ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії».

Так, враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого. При цьому, колегія суддів оцінює суворість можливого покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні обвинуваченого під вартою.

Крім цього, колегією суддів взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20 травня 2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Так, ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень, із застосуванням насильства, одне з яких закон кваліфікує як особливо тяжкий злочин, зокрема карається позбавленням волі до 15 років або довічним позбавленням волі, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115 КК України, оскільки це підтверджується вказаними у клопотанні доказами, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що обвинувачений міг вчинити злочини, передбачені ч.4 ст.187, ч.2 п.4, п.6, п.13 ст.115; ч.2 ст.187, ч.3 ст.15, ч.2 п.6, п.13 ст.115; ч.4 ст.187, ч.2 п.2, п.6, п.13 ст.115 КК України.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ступінь та характер суспільної небезпеки діяння ОСОБА_1 вказують на те, що під загрозою покарання, яке не передбачає альтернативи окрім як позбавлення волі, обвинувачений може переховуватися від суду, тобто наявний ризик п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім того, ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків та потерпілих, які на даний час не допитані, з метою уникнення від кримінальної відповідальності та покарання, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Також, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні декількох епізодів кримінальних правопорушень, не має постійного місця проживання, не одружений, утриманці відсутні, тобто не має стійких соціальних зв`язків та офіційних джерел доходу, стійкість злочинних намірів, свідчить про можливість повторного вчинення кримінальних правопорушень, тобто існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Вислухавши думку учасників судового засідання, враховуючи вищевикладене, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких злочинів, які вчинено із застосуванням насильства, колегія суддів вважає за доцільне продовжити обвинуваному запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Продовжуючи дію такого запобіжного заходу, колегія суддів виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано та продовжено обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, що також унеможливлює застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

З огляду на вищевикладене, клопотання обвинуваченого задоволенню не підлягає.

У відповідності з п.1 ч.4 ст.183 КПК України не вбачається підстав для визначення розміру застави у даному кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст.177, 183, 314, 315 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого відмовити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 14 години 00 хвилин 12 жовтня 2021 року по 14 годину 00 хвилин 10 грудня 2021 року.

Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченому.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копій судового рішення.

Головуючий суддя О.Е. Богданова

Судді О.В. Савельєва

Н.М. Ябчик