Ухвала суду № 101503568, 26.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-2373/11

Провадження № 6/522/666/21

УХВАЛА

26 листопада 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.,

за участю секретаря судового засідання – Тофан Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2021 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 адвоката Веріковської Т.А. про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в якій заявник просить суд:

Визнати таким що не підлягає виконанню виконавчий лист №2-2373/11 виданий 20.01.2014 року Приморським районним судом м. Одеси про солідарне стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», код ЄДРПОУ 40696815), заборгованість за кредитним договором № 05/09/2008/980-К/16 від 08.09.2008 року у загальному розмірі 19 452 681, 58 грн.;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгрупп», код ЄДРПОУ 40696815, на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 30000,00 гривень.

В обґрунтування заяви зазначив, що на підставі рішення апеляційного суду Одеської області яке набуло чинності 21.05.2015 року, стягувач мав би отримати новий виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 , з мірою субсидіарної відповідальності боржника, без визначення його солідарного обов`язку із іншими відповідачами по справі, та зміст якого повинен був би відповідати резолютивній частині Рішення апеляційного суду Одеської області від 21.05.2015 року (провадження: 22-ц/785/1220/15) по справі №2-2373/11, проте, цього зроблено не було. Після рішення апеляційного суду Одеської області від 21.05.2015 року по цивільній справі №2-2373/11, нові виконавчі листи не видавались, таким чином у виконавчому листі №2-2373/11 від 20.01.2014 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 19 452 681,58 грн. на користь ПАТ «КБ «Надра» зазначена резолютивна частина рішення апеляційного суду Одеської області від 14.10.2013 року яке скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.10.2014 року по справі № 2-2373/11 (провадження №6-37461св14), а отже вказаний виконавчий лист вимогам що відповідно до ст.432 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим ЗУ «Про виконавче провадження» та відповідно до п.5 ст4 ЗУ «Про виконавче провадження» не відповідає. Незважаючи на невідповідність виконавчого листа вимогам вказаного Закону, спірний виконавчий лист подано стягувачем на виконання, а приватним виконавцем виконавчого округу міста Одеса Притуляк Валерієм Миколайовичем 09.12.2019 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60833880 та здійснюється його примусове виконання.

Також заявник зазначив, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження. Відповідно до ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). 24.05.2021 року представником боржника приватному виконавцю Притуляку В.М. направлено заяву якою повідомлено про те що, рішення на підставі якого виданий виконавчий документ скасовано, та виконавче провадження на підставі ч.5 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає негайному закінченню, а майно боржника необхідно терміново зняти з реалізації, проте зазначена заява боржника залишена приватним виконавцем без задоволення, у зв`язку із чим він змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою суду від 05 липня 2021 року прийнято заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В судове засідання сторони не з`явились, сповіщались належним чином. Від заявника до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до наступних висновків.

Відповідно до положень ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відповідно до вимог статті 129-1Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку

Згідно ч. 1ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. При цьому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25 вересня 2015 року звернути увагу судів, що процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, здійснюється вже на завершальній стадії юрисдикційної діяльності – стадії виконання судового рішення. Сутність цієї процедури має тісний зв`язок з сутністю виконавчого провадження. В даному випадку дослідженню підлягають питання співвідношення виконавчого процесу та матеріального права, що підлягають захисту.

Верховний суд у своїй постанові від 16.01.2018 року у справі № 755/15479/14-ц, зазначає: «Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 4 частини першої статті 49 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов 'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження. припинення зобов`язань передання відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2013 у справі № 2-2373/11 позовну заяву ПАТ «КБ «Надра» було задоволено в повному обсязі та стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 08.09.2008 № 05/09/2008/980-К/16 у загальному розмірі 19 452 681,58 грн. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 08.09.2008 № 05/09/2008/980-К/16 звернуто стягнення на предмет застави за договором № 05/09/2008-3/471 від 10.09.2008 та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 06.10.2008 за № 5363, а саме - чотирьох кімнатну квартиру, загальною пою площею 110,5 кв.м., житловою площею 76,9 кв.м. що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заставною вартістю 1 362 068,00 грн, що в еквіваленті по курсу НБУ на день укладення цього договору становить 280 260,90 дол. США, яка належить іпотекодавцю ОСОБА_1 шляхом продажу цього предмета іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження; стягнуто в рівних частках судові витрати у розмірі 4 561 грн.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16.12.2013 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2013 у справі № 2-2373/11 скасоване в частині стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором від 08.09.2008 № 05/09/2008/980 К/16 від 08.09.2008 у загальному розмірі 19 452 681,58 грн.

20.01.2014 року на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2013, Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист № 2-2373/11.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.10.2014 рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 16.12.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.05.2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2013 скасовано в частині стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та в частині стягнення судового збору на користь ПАТ КБ «Надра» з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог. В решті рішення залишено без змін.

Таким чином, рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2013 у справі № 2-2373/11 в частині задоволення вимог банку до ОСОБА_1 судами вищих інстанцій не було скасовано та набрало законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60833880 про примусове виконання виконавчого листа від 20.01.2014 року № 2-2373/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в солідарному порядку на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування кредитним договором від 08.09.2008 № 05/09/2008/980-К/16 у загальному розмірі 19 452 681,58 грн..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2020 ркоу у справі № 2-2373/11 змінено сторону у виконавчому провадженні №60833880, що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка В.М. з виконання виконавчого листа № 2-2373/11, виданого 20.01.2014 Приморським районним судом відносно боржника ОСОБА_1 , стягувач ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» .

27 липня 2021 року приватним виконавцем Виконавчого округу Одеської області Притуляком В.М. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Постановою встановлено, що на адресу приватного виконавця за вхідн. № 4161 від 27.07.2021 року надійшла заява представника стягувача про повернення виконавчого документу без виконання. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. У разі повернення виконавчого документа з підстав передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті арешт з майна знімається. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків встановлених статтею 12 цього Закону. Враховуючи викладене, виконавче провадження підлягає завершенню, а виконавчий документ поверненню стягувачу. В рахунок погашення заборгованості за виконавчим документом, стягувачем було залишено за собою майно: чотирикімнатну квартиру, загальною площею 110,5 кв.м., житловою площею 76, 9 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в порядку ЗУ «Про іпотеку» за ціною третіх електронних торгів – 1 804 602, 80 гривень, шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Залишок боргу за виконавчим документом становить, таким чином 17 648 078, 78 гривень.

Також зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строку до 27.07.2024 року.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що виконавче провадження на момент розгляду справи завершене та виконавчий лист № 2-2373/11 від 20.01.2014 року який виданий на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2013 року, Приморським районним судом м. Одеси повернуто стягувачу на підставі заяви від 27.07.2021 року.

Як вже зазначалось, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.10.2014 року рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 16.12.2013 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21.05.2015 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14.10.2013 скасовано в частині стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором та в частині стягнення судового збору на користь ПАТ КБ «Надра» з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні зазначених вимог. В решті рішення залишено без змін.

З огляду на вищевикладене, оскільки рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2013 року скасовано, а виконавчий лист № 2-2373/11 може бути пред`явлений до виконання до 27.07.2024 року, суд дійшов висновку, що є всі законні підстави для визнання виконавчого листа №2-2373/11 виданого 20.01.2014 року Приморським районним судом м. Одеси таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із чим заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгрупп» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 гривень слід зазначити наступне.

На підтвердження витрат на правничу допомогу заявником надано Договір про надання професійної правничої допомоги від 25 листопада 2020 року, Додаткова угода № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 14 червня 2021 року, Ордер та Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати скаладаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Згідно ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 23 січня 2014 року (справа "East/West Alliance Limited" проти України" (заява N 19336/04)) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що заявником не надано обґрунтований розрахунок судових витрат, не надано квитанцій чи будь-яких підтверджень щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 30 000 гривень, а саме зазначення в Додатковій угоді № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 14 червня 2021 року про сплату гонорару за надання професійної правничої допомоги не дає підстав вважати, що заявник поніс відповідні витрати, у зв`язку з чим, суд відмовляє в задоволенні вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у зв`язку з необґрунтованістю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259,260,432,353 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий лист по справі №2-2373/11 виданий 20.01.2014 року Приморським районним судом м. Одеси на виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 16.12.2013 року таким, що не підлягає виконанню.

В іншій частині відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Суддя Л. М. Чернявська