Ухвала суду № 101503528, 30.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17544/21

Провадження № 2/2/522/8293/21

У Х В А Л А

30 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Науменко А.В.

за участю секретаря судового засідання Звонецька І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції,-

В С Т А Н О В И В:

13 вересня 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому стало відомо, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявна інформація про арешт нерухомого майна позивача.

Позивач вважає вказаний арешт незаконним та таким, що перешкоджає здійснення його права власності, а тому просить суд скасувати його.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 вересня 2021 року провадження по справі відкрито.

26 жовтня 2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.

24 листопада від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

У судове засідання призначене на 30 листопада 2021 року з`явився представник позивача Меркт Г.Ю. та представник відповідача ОСОБА_2 .

Представник позивача на задоволені позову наполягав. Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з таких підстав.

З позову вбачається, що ОСОБА_1 є Боржником у виконавчому провадженні, відповідно до якого накладено арешт на майно, а саме: транспортний засіб MERSEDES-BENZ E 200, державний номер НОМЕР_1 ; приміщення адресою: АДРЕСА_1 .

У відзиві відповідач вказує, що у результаті перевірки наявності інформації щодо у Спецрозділі та АСВП відносно боржника ОСОБА_1 встановлено, що на примусовому виконанні у Другому Приморському ВДВС Одеського МУЮ перебувало виконавче провадження ВП № 39402876 по виконанню постанови від 29.06.2010 № В-8/919 видана Другим Приморським ВДВС Одеського МУЮ, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави стягнення грошової суми у розмірі 199999,00 грн, в рамках якого винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 15.11.2012 року, в подальшому відповідне виконавче провадження повернуто стягувачу на підставі п.5 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

З наведеного слідує, що арешт накладався державним виконавцем в межах процедури примусового виконання судових рішень.

Позивач у цих виконавчих провадження виступав як боржник.

Суд зазначає, що розділом VII ЦПК України передбачений порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Так, статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

А у частині першій статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, позивач, як боржник у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду, яке ухвалено в порядку цивільної юрисдикції, реалізує своє право на оскарження постанови державного виконавця про накладення арешту на майно, або бездіяльності виконавцю стосовно не зняття такого арешту, шляхом звернення до суду, який видав виконавчий документ, з відповідною скаргою.

Звернення з вимогами про скасування арешту на майно в порядку позовного провадження можливе лише для осіб, які не є стороною виконавчого провадження (спадкоємців, іпотекодержателів, осіб, які вважають себе власниками майна тощо), адже такі вимоги будуть пред`являтися не в межах процедури контролю за виконанням судового рішення, а як різновид негаторного позову.

Зазначений висновок щодо підсудності та порядку розгляду спорів про скасування арешту на майно за зверненням боржника у виконавчих провадженнях висловлений Верховним Судом у постанові від 02 січня 2020 року у справі №201/10187/18.

Пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Слід зазначити, що Верховний Суд у вищенаведеній постанові визнав вірною практику судів, що у разі звернення боржника у виконавчому провадженні з вимогами, які не можливо розглядати у позовному провадженні, слід саме закривати провадження (відмовляти у відкритті провадження), а не розглядати вимоги по суті.

Оскільки заявлені вимоги не підлягають розгляду у позовному провадженні в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку, що слід закрити провадження у справі.

Керуючись пунктом п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління юстиції.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що його вимоги про скасування арешту майна, який накладений у межах виконавчого провадження з примусового виконання рішень суду ухвалених в порядку цивільної юрисдикції – підсудні суду, який видав виконавчий документ в порядку розділу VII ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя А.В.Науменко