
Справа №522/9981/21
Провадження № 1-кп/522/1940/21
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2021 року м.Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді – Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання – Смокової А.В.,
здійснивши судовий розгляд, на підставі обвинувального акту, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021164500000436 від 22.05.2021 року, у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Татарбунари, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українки, громадянки України, з незакінченою вищою освітою, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - Стельмаха В.М.,
обвинуваченої - ОСОБА_1 ,
захисника - Бабійчук І.В.,
ВСТАНОВИВ:
Так, що 21 квітня 2021 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у торгівельному залі магазину «Sinsay», що належить Дочірньому підприємству «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП», та розташованому в ТРЦ «Гагарін Плаза» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 5/2, шляхом вільного доступу, взяла з полиць магазину труси зеленого кольору в кількості 1 шт., вартістю 90 гривень 83 копійки, артикул 0350b-67x-s та пончо білого кольору в кількості І шт., вартістю 299 гривень 17 копійок, артикул 3214Ь-00х-оnе.
Маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись що її дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , направилась до жіночої роздягальні магазину та одягнула на себе весь вище перелічений товар.
Надалі, ОСОБА_1 , не розрахувавшись за вищевказаний товар на касі магазину, пройшла повз лінію контролю та намагалася покинути місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим таємно викрасти майно і спричинити ДП «ЛПП УКРАЇНА» АТ «ЛПП» матеріальну шкоду на загальну суму 390 гривень 00 копійок, однак, довести свій злочинний намір до кінця не змогла по незалежним від її волі обставинам, так як була зупинена співробітником магазину при виході з нього.
Таким чином, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 визнала вину у повному обсязі, розкаялась, та підтвердила обставини кримінального правопорушення, що описані в обвинувальному акті, а саме те, що 21 квітня 2021 року, приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись у торгівельному залі магазину «Sinsay», розташованому в ТРЦ «Гагарін Плаза» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 5/2, шляхом вільного доступу, взяла з полиць магазину труси зеленого кольору та пончо білого кольору. Маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна та переслідуючи ціль незаконного збагачення, впевнившись що її дії залишаються непомітними для оточуючих, діючи умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_1 , направилась до жіночої роздягальні магазину та одягнула на себе весь вище перелічений товар. Надалі, ОСОБА_1 , не розрахувавшись за вищевказаний товар на касі магазину, пройшла повз лінію контролю та намагалася покинути місце вчинення кримінального правопорушення. Обвинувачена пояснила, що на той час була без роботи та не знала, що робити, у неї були відсутні кошти та на її думку це була криза її особисті.
Прокурор просив призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу.
Відповідно заяви представника потерпілої особи Долгіх Є.В. від 27.05.2021 року, представник погодився на розгляд обвинувального акту без його участі, без дослідження доказів.
Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до абз. 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Крім того, як неодноразово наголошував у своїх висновках Верховний Суд, що суди не повинні допускати спрощений та однаковий підхід до розгляду справи та застосовувати індивідуалізацію покарання, з урахуванням конкретних обставин кожної справи. Індивідуалізація покарання – конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта (постанова Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №207/5011/14-к (провадження №51-1985км 18)).
Відповідно до положень статей 7, 9 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження. Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд, на підставі ст.ст.50, 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до кримінального проступку.
Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує особу обвинуваченої, яка раніше не судима, характер вчиненого кримінального проступку, розмір шкоди, завданої вчиненням кримінального проступку, суд приходить до висновку, що мірою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень має бути кримінальне покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України суд,-
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 (сімнадцять тисяч) гривень на користь держави.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 - не обирався.
Речові докази по справі:
- лазерний диск формату DVD-RW сірого кольору – зберігати при матеріалах кримінального провадження.
- труси зеленого кольору в кількості 1 шт., вартістю 90 гривень 83 копійки, артикул 0350b-67x-s та пончо білого кольору в кількості І шт., вартістю 299 гривень 17 копійок, артикул 3214Ь-00х-оnе, переданий на відповідальне зберігання потерпілому – вважати повернутим за належністю потерпілому Дочірньому підприємству «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП».
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України - вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя Приморського районного суду
м. Одеси Д.Ю. Донцов
Судове рішення № 101503409, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 24.11.2021. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/9981/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: