Ухвала суду № 101503380, 26.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 495/2328/21

Провадження по справі № 1-кп/522/1709/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Циб І.В.,

за участі секретаря судового засідання – Короленко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020160240001745 від 18.12.2020 року стосовно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Білгород-Дністровський, Одеської області, українця за національністю, громадянина України, з вищою освітою, адвоката (свідоцтво №2403 від 02.10.2012), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 377 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Карачебана А.О.,

захисника обвинуваченого – адвоката Вінчковського В.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 , –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси на розгляді перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160240001745 від 18.12.2020 року стосовно ОСОБА_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 377 КК України.

Прокурор в судовому засіданні звернувся з клопотанням про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, вказавши, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, які в даному кримінальному провадженні ще не були допитані, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджує наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Від представника потерпілого до суду надійшло клопотання про проведення судового засідання призначеного на 29.11.2021 року без їх участі, в якому представник просив задовольнити клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про обрання до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Захисник в судовому засіданні надав заперечення на клопотання прокурора, в якому посилався на те, що всупереч вимог ч. 3 ст. 184 КПК України прокурором не додано до клопотання про обрання запобіжного заходу жодного доказу, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи даного клопотання. Крім того звернув увагу, що обвинувачений, після припинення дії попередніх запобіжних заходів, кожного разу дотримувався належної процесуальної поведінки. Також, захисник зазначив, що і без застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, обвинувачений згідно свого статусу у кримінальному провадженні має обов`язок з`являтись до суду, тому просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши думки інших учасників судового засідання, суд приходить до таких висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Також слід враховувати, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію обвинуваченого; 7) майновий стан обвинуваченого; 8) наявність судимостей у обвинуваченого; 9) дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно положень ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

На даній стадії судового провадження судовий розгляд кримінального провадження не завершено, тому суд не переглядає наявність обґрунтованості висунутого обвинувачення у вчиненні інкримінованого обвинуваченому злочину, оскільки порушуватиме фундаментальний принцип «презумпції невинуватості».

При цьому, не вдаючись до оцінки доказів, у відповідності до положень ст. 23 та ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили, та повинен бути дослідженим судом під час судового провадження безпосередньо.

Крім того, судом безпосередньо не допитано потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_1 на даній стадії судового провадження обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 377 КК України, за кваліфікуючими ознаками: погроза вбивством та насильством щодо судді у зв`язку із його діяльністю, пов`язаною із здійсненням правосуддя.

Вирішуючи питання щодо можливості обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, суд враховує дані щодо особи обвинуваченого, який є громадянином України, має вищу освіту, працевлаштований, має постійне місце реєстрації та проживання в Одеській області, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , за який передбачено покарання до трьох років позбавлення волі, тому суд вважає доведеним ризик того, що обвинувачений, розуміючи наслідки покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, може вдатися до спроб переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, що доводить ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд звертає увагу, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза будь-яким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження, враховуючи, що потерпілий та свідки не допитані. Тобто в даному випадку, суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.

Посилання прокурора у клопотанні про наявність ризику перешкоджання якимось чином даному кримінальному провадженню, оскільки всі докази у даному кримінальному провадженні вже зібрано, відкрито сторонам та передано для розгляду до суду, а доказів того, що останній після інкримінованих подій, викладених в обвинувальному акті, перешкоджав якимось чином кримінальному провадженню, стороною обвинувачення не представлено.

Разом з тим, суд вважає доведеним заявлений прокурором у клопотанні ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки навіть зважаючи на те, що прокурор не надав доказів здійснення безпосереднього впливу обвинуваченим на свідків та потерпілого, проте, враховуючи характер кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , пов`язаний із погрозами вбивства та насильством щодо потерпілого, тому суд вважає, що існує ймовірність незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, які ще судом не допитані.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Перебуваючи на свободі, обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на потерпілого та свідків, схиляючи їх до зміни показів в рамках даного кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Суд враховує надані захисником обвинуваченого заперечення на клопотання прокурора, однак, враховуючи наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора.

З урахуванням наведеного, суд вважає доводи сторони захисту, викладені в письмових запереченнях, непереконливими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду вищевказаного клопотання прокурора.

Таким чином, враховуючи наявність обставин, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, доведеність прокурором існування ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також суспільно-небезпечний характер злочину проти правосуддя, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, що на думку суду, здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню та слугуватиме дієвим заходом забезпечення кримінального провадження.

Керуючись ст. 132, 176, 177, 178, 179, 194, 196, 331, 372, 376 КПК України, –

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання та покладення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , – запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 60 (шістдесят) днів.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватись від спілкування із потерпілим та свідками, у цьому кримінальному провадженні з метою уникнення впливу на зазначених осіб з приводу зміни свідчень;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу становить 60 (шістдесят) днів і обчислюється з моменту постановлення ухвали суду, тобто з 26.11.2021 року, який діє до 24.01.2022 року включно.

Виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси про обрання міри запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання обвинуваченому ОСОБА_1 та контроль за його поведінкою покласти на співробітників відповідного ВП ГУНП в Одеській області та прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Приморського районного

суду м. Одеси І.В. Циб