Ухвала суду № 101502890, 30.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/37419/21

Провадження № 2/947/5363/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30.11.2021 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Гниличенко М.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Тетяна Володимирівна, Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», Комунальне підприємство Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Державний реєстратор Бойко О.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2021 року представник ОСОБА_1 – адвокат Деменчук Д.А. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Т.В., Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», Комунальне підприємство Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Державний реєстратор Бойко О.М., в якому просить витребувати з чужого володіння ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 189,9 кв.м.; витребувати з чужого володіння ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 ; встановити порядок виконання рішення шляхом поновлення права власності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на квартиру АДРЕСА_4 , на квартиру АДРЕСА_5 ; стягнути з відповідачів судові витрати за подачу позову та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 25000 гривень.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021 року вказану справу передано судді Гниличенко М.В.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що реалізуючи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Зокрема, рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року, зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови та гарантії реалізації процесуальних прав і обов`язків усіма суб`єктами цивільно-процесуальних правовідносин.

Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.

Відповідно до норм ЦПК України існує загальна підсудність справ за місцезнаходженням відповідача /ст.27 ЦПК/, альтернативна підсудність за вибором позивача /ст.28 ЦПК/ та виключна підсудність / ст. 30 ЦПК/.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

У позові зазначено, що позов пред`явлений згідно положень частини 15 статті 28 ЦПК України - підсудність справ за вибором позивача, що не є вірним. Оскільки в даному випадку має місце виключна підсудність за місцезнаходженням майна на підставі норми ч.1 ст.30 ЦПК України, зокрема предметом спору є наступне нерухоме майно - житловий будинок,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_4 та квартира АДРЕСА_5 , що розташоване у Київському районі м.Одеси, тому справа підсудна Київському районному суду м.Одеси.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя перевіряє додержання усіх передумов відкриття провадження.

Відповідно до ст.186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 175 і 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.

Проаналізувавши подану позивачем заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв`язку з тим, що подана без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, загальні вимоги до позовної заяви встановлені статтею 175 ЦПК України.

За змістом пунктів 3-5 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Як роз`яснено пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України – ціна позову визначається - у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Як вбачається із позову, предметом спору зазначено три об`єкта нерухомого майна – житловий будинок та дві квартири, проте позивачем не зазначено ціну позову, не здійснено оцінку вартості вказаних об`єктів нерухомого майна, не сплачено судовий збір.

У відповідності до п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику в справах за позовами про захист права приватної власності" вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

З огляду на те, що позовна заява не містить ціну позову, не сплачено судовий збір, відсутні докази щодо оцінки майна, неможливо встановити розміру судового збору, який підлягає сплаті позивачем при зверненні до суду із вимогою про витребування майна та визнання права власності на нерухоме майно.

Отже, на підставі викладеного, позивачу необхідно здійснити оцінку вартості майна вищевказаних об`єктів та вказану оцінку надати суду, сплативши судовий збір виходячи з вартості оцінки майна або сплатити максимальний розмір судового збору, який повинен відповідати загальній сумі всіх вимог.

Згідно з ч.2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Перелік підстав звільнення від сплати судового збору визначений в статті 5 Закону України «Про судовий збір» та є вичерпним.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України, яка регламентує документи, що додаються до позовної заяви, визначено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір»).

Як визначено приписами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Ставки сплати судового збору встановлено ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання фізичною особою заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який, з урахуванням положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", з 01.01.2021 року встановлено у розмірі 2270,00 грн.

При цьому, як роз`яснено в п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року, якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обов`язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов`язок, визначений нормами процесуального права.

За таких обставин, враховуючи положення ч.4 ст.177 ЦПК України, сплата позивачем судового збору у встановленому законом порядку та розмірах за пред`явлені позовні вимоги є передумовою відкриття провадження у справі.

Позивач звернувся до суду з наступними позовними вимогами:

- витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 189,9 кв.м.;

- витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 об`єкти нерухомого майна квартиру АДРЕСА_2 та квартиру АДРЕСА_3 ;

- встановлення порядку виконання рішення шляхом поновлення права власності ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_4 , квартиру АДРЕСА_5 .

Із позовної заяви вбачається, що позивач просить витребувати майно із чужого незаконного володіння та «поновити право власності» на три об`єкта нерухомого майна, при цьому зазначає у позові, що право власності на вказані об`єкти нерухомого майна вона не отримала, тобто на даний час не є власником майна, тому звернулась до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання за нею права власності.

Таким чином, позивачем при поданні позовної заяви заявлено дві вимоги немайнового характеру про витребування майна із чужого незаконного володіння від відповідача ОСОБА_2 /житловий будинок/ та витребування майна із чужого незаконного володіння від відповідача ОСОБА_4 /дві квартири/ та вимога про встановлення порядку виконання рішення шляхом поновлення права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , квартиру АДРЕСА_4 , квартиру АДРЕСА_5 , яка фактично є вимогою майнового характеру, за які необхідно сплатити судовий збір.

Відповідно до п.2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою або фізичною особою-підприємцем позовної заяви немайнового характеру стягується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який складає 908,00 грн. (2270,00х0,4=908,00).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» передбачені розміри ставок судового збору, так за подання до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір в розмір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908,00 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (11350,00 грн).

Отже, в порушення наведених норм, вищевказані вимоги позивачем при зверненні до суду не виконано та не сплачено судовий збір згідно до Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року станом на 01.01.2021 року.

Позивачем в позовній заяві не визначено ціну позову, проте з позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, за яку необхідно сплатити судовий збір.

Згідно п. а ч.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності – за дійсною вартістю майна на час розгляду спору.

На підставі викладеного, позивачу необхідно здійснити оцінку вартості майна на час розгляду справи та сплатити 1% від оцінки вартості майна або сплатити судовий збір у розмірі 11350,00 гривень та надати суду оригінал документу про сплату судового збору.

На підставі викладеного, за пред`явлення вказаного позову, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у розмірі (908,00х2) = 1816,00 грн. та вимогу майнового характеру 1% від оцінки вартості майна або сплатити судовий збір у розмірі 11350,00 грн. та надати суду оригінал документу про сплату судового збору.

На підставі викладеного, позивачу ОСОБА_1 необхідно визначити ціну позову, надати докази оцінки майна, у разі її проведення, сплатити судовий збір за пред`явлення вказаного позову за дві вимоги немайнового характеру та вимогу майнового характеру, шляхом здійснення оцінки нерухомого майна або сплати максимального розміру судового збору, та надати до суду оригінали документів про сплату судового збору.

Також, суд роз`яснює, що позивачу з огляду на назву позову «про витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності», необхідно чітко викласти прохальну частину позову щодо вимог про визнання права власності на три об`єкти нерухомого майна.

Судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: отримувач коштів: ГУК в Од. обл./Київський район/22030101, код отримувача: (код за ЄДРПОУ) -37607526; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: (МФО) 899998, рахунок отримувача: UA758999980313171206000015756 , код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, оскільки позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам закону, її необхідно залишити без руху та надати строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Дишлева Тетяна Володимирівна, Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», Комунальне підприємство Вишеньківської сільської ради «Добробут-Гарант» Державний реєстратор Бойко О.М. про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків поданої заяви - п`ять днів з дня отримання копії ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гниличенко М. В.