Ухвала суду № 101499930, 23.11.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25554/19

Провадження № 2/761/732/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Бражніченко І.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Косянчук Л.Г.

представника третьої особи: Демиденко О.О.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву позивача про зміну предмету позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Бізнес Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

в провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Бізнес Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, згідно з якою позивач просив суд: стягнути з КП «Київблагоустрій» на користь позивача заподіяну йому матеріальну шкоду в сумі 3 078 244,00 грн.; стягнути з КП «Київблагоустрій» на користь позивача заподіяну йому моральну шкоду в сумі 623 700 грн.(т.1 а.с.170-178).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.08.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13.11.2019 року задоволено клопотання представника відповідача про призначення експертизи та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20.09.2021 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Бізнес Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні 23.11.2021 року позивачем подано заяву про зміну предмету позову (т.2 а.с.156-170).

В судовому засіданні позивач заяву про зміну предмету позову підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача заяву про зміну предмета позову підтримав та просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення заяви.

В судовому засіданні представник третьої особи заперечувала прати задоволення заяви.

Суд, вивчивши матеріали заяви про зміну предмету позову, оцінивши наведені сторонами цивільного процесу доводи на підтримання клопотання та заперечення щодо підстав для прийняття заяви про зміну предмету позову, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно заяви позивача про зміну предмету позову позивачем викладено нові позовні вимоги:

- визнати право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, а саме пункт прийому склотари «В», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належний йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 17.09.2015 р.;

- визнати прав ОСОБА_1 на проведення будівельних робіт згідно зареєстрованої Декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 083153570120 від 23 03.2015;

- зобов`язати Київську міську раду в особі Департаменту з питань Державного архітектурного будівельного контролю міста Києва видати позивачу контрольну карту на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення на проспекті на АДРЕСА_1 для встановлення будівельного паркану згідно з його заявою , зареєстрованої в КП «Благоустрій» 23.03.2016 року;

- заборонити КП «Київблагоустрій» та Київській міській раді втручатись шляхом прийняття рішень Київською міською радою або її структурними підрозділами або вчиняти дії працівниками відповідних підприємств та структурних підрозділів Київської міської ради у проведення позивачем робіт з реконструкції будівлі, які мають бути виконанні для відновлення його права на власність за адресою: АДРЕСА_1 .

Також збільшено раніше заявлені позовні вимоги в частині розміру матеріальної шкоди, оскільки позивач у новій заяві просить стягнути солідарно з КП «Київблагоустрій» та Київської міської ради на його користь матеріальну шкоду в збільшеному розмірі - в сумі 5 688 457, 00 грн. та стягнути солідарно з КП «Київблагоустрій» та Київської міської ради моральну шкоду в сумі 623 700,00 грн.

Згідно із постановою Верховного Суду у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, зроблено висновок: «позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретно визначеної позивачем позовної вимоги позивач замість способу захисту прав який був заявлений при подачі позову, виявить бажання скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував і первісні вимоги.

Виходячи з положень п. 3 ч. 2 ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності, заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України і відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання. Зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Це правило законодавець визначив імперативно. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, наявні правові підстави для відмови в задоволенні такого клопотання. Зміна предмета позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача.

В даному випадку, за змістом поданої до суду заяви, позивач фактично подав нову редакцію позову, додавши кілька вищенаведених позовних вимог які змінюють одночасно предмет і підстави позову, по суті є новими вимогами, а також у такій редакції позову викладені зовсім нові обставини, якими позивач обґрунтовує свої нові вимоги та зазначає докази, що підтверджують вже нові обставини.

Оскільки за своїм змістом у заяві викладено вимоги, які за своєю суттю змінюють в цілому підстави та предмет позову первісного позову, оскільки заявлені нові додаткові позовні вимоги з інших підстав, що є недопустимим відповідно вимог статті 49 ЦПК України та свідчить про подання позивачем нової позовної заяви з визначенням іншого способу захисту в частині вимог як майнового так і немайнового характеру та доведення заявлених вимог шляхом подання нових доказів, - суд прийшов до висновку, що в прийнятті заяви про зміну предмета позову у зв`язку із порушенням стороною позивача вимог ч.3 ст. 49 ЦПК України щодо неможливості одночасної зміни предмету і підстав позову, - слід відмовити та повернути позивачу.

При цьому, відмова у прийнятті та повернення даної заяви про зміну предмету позову в даному випадку не перешкоджає, відповідно до п.2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання, звернутись позивачу із відповідною заявою про збільшення розміру позовних вимог, оскільки і така вимога містилась в заяві про зміну предмету позову у прийнятті якої відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись 49, 126, 197, 260, 353 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

відмовити в прийнятті до розгляду та повернути позивачу ОСОБА_1 заяву про зміну предмету позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи: Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю «Україна Бізнес Груп» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 29.11.2021 року.

Суддя: