Рішення № 101497338, 29.11.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року м. Київ № 640/16196/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Маруліної Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО АЛЬФА"

до Державної податкової служби України, відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у місті Києві в особі комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації

про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕО АЛЬФА» (далі також- позивач, ТОВ «НЕО АЛЬФА») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України (далі також - Відповідач 1, ДФС України), Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладених або відмову в такій реєстрації (далі також Відповідач 2, Комісії ГУ ДФС в м. Києві), в якому просить:

- скасувати Рішення від 15.05.2019 року №1163729/41912155 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- скасувати Рішення Комісії з питань розгляду скарг від 30.05.2019 року №29380/41912155/2;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.02.2019 року №2, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕО АЛЬФА» за датою її подання. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем складено податкову накладну та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, Комісією ГУ ДФС у м. Києві зупинено реєстрацію податкової накладної, та внесено Рішення №1163729/41912155, відповідно до якого відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 10.02.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що оскаржуване рішення прийняте податковим органом з порушенням норм, зокрема, Податкового кодексу України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню, з огляду на що податкова накладна підлягає реєстрації в ЄРПН.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.09.2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

25.09.2019 року від представника ГУ ДФС в м. Києві засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просить суд прийняти рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «НЕО АЛЬФА», в обґрунтування відзиву посилається на Постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Разом з тим, у відзиві зазначено, що за результатами розгляду документів наданих до розгляду Комісією ГУ ДФС у м. Києві було прийнято рішення від 15.05.2019 року №1163729/41912155 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.02.2019 року №2 ТОВ «НЕО АЛЬФА».

25.09.2019 року від представника ДФС України засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив на адміністративний позов, який аналогічний за змістом до відзиву представника ГУ ДФС України.

01.03.2021 року від представника позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про прискорення розгляду справи.

Разом з тим, суд вважає за необхідним здійснити процесуальне правонаступництво позивача у справі з огляду на реорганізацію податкових органів.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" зареєстровано юридичну особу 17.05.2019 року, номер запису: 1 074 135 0000 085321, Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200 "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" Державна податкова служба України та Державна митна служби України є правонаступниками прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку замінити відповідача - Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на правонаступника - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393).

Згідно з відомостями Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) з 17.05.2019 року перебуває у стані припинення.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року №537 зареєстровано юридичну особу 30.07.2019 року, номер запису: 1 074 102 0000 086626, Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Таким чином, суд дійшов висновку про заміну позивача - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) на правонаступника - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267). В той же час, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 року № 1074, дія якого поширюється, в тому числі, і на територіальні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, права та обов`язки органів виконавчої влади переходять в разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якою приєднано один або кілька органів виконавчої влади.

На виконання Указу Президента України від 08.11.2019 року №837 «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави» Кабінетом Міністрів України 30.09.2020 року прийнято постанову №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», відповідно до якої територіальні органи ДПС перестануть існувати як юридичні особи публічного права.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №893 «Про деякі питання територіальних органів ДПС», з урахуванням вимог Закону України від 30.09.2020 року №3166-VІ «Про центральні органи виконавчої влади» (зі змінами), Положенням про Державну податкову служб) України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.3019 року №227 (зі змінами), наказу ДПС України від 30.09.2020 року №529 «Про утворення територіальних органів ДПС», ДПС України наказом від 12.11.2020 року №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у місті Києві.

Територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.

Відповідно до наказу Державної податкової служби України від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

Серед переліку територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються визначено Головне управління ДПС у м. Києві. Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у м. Києві, затвердженого наказом ДПС України від 12.11.2020 року №643 Головне управління ДПС у м. Києві є територіальним органом, утвореним на правах відокремленою підрозділу ДПС України, та є правонаступником прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267).

Згідно з наказом ДПС України від 24.12.2020 року №755 «Про початок здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року територіальні органи ДПС, утворені як її відокремлені підрозділи, розпочинають здійснення повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються як юридичні особи.

Таким чином, з 01.01.2021 року ДПС України функціонує як єдина юридична особа, що складається з центрального апарату та територіальних органів, утворених як її відокремлені підрозділи (без статусу юридичних осіб).

Отже, станом на день розгляду справи, функції та повноваження Головного управління ДПС у місті Києва, перейшли до його правонаступника - відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011), з огляду на що, в порядку статті 52 КАС України суд замінює відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві на відокремлений підрозділ ДПС Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне. Так, з метою надання послуг перевезення вантажу, ТОВ «НЕО АЛЬФА» та ПП «РЕСУРС БУД» укладено Договір про надання послуг №03/01/19/АП від 03.01.2019 року, відповідно до умов якого ТОВ «НЕО АЛЬФА» зобов'язується за дорученням Замовника прийняти для перевезення вантажів здійснити власними силами та на власний ризик перевезення вантажів, а саме, бетонних сумішей та інших будівельних матеріалів (надалі - вантаж), а Замовник - прийняти та оплатити перевезений вантаж.

Відповідно до пункту 1.2. Договору визначено, що Перевізник зобов'язується здійснити перевезення вантажу на власному та орендованому автотранспорті, а також з залученням третіх осіб.

Згідно з пунктом 2.5. Договору, перевезення здійснюється на підставі товарно-транспортної накладної, належним чином оформленою за формою, встановленою чинним законодавством.

Пунктом 2.7.1. Договору визначено, що Замовник на вимогу Перевізника по факту здійснення перевізником перевезень вантажів 1 раз на місяць (або за додатковим погодженням Сторін за інший період) протягом 2 (двох) календарних днів звіряє з останнім інформацію щодо обсягу послуг Перевізника за цей період, розрахунок їх вартості, здійснений на підставі складений за звітний період ТТН та розцінок, доданих до цього Договору. Сторонами досягнуто згоди, проводити звірку 2 рази на місяць.

Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕО АЛЬФА» укладено Договір про надання автопослуг №21-12 від 21 грудня 2018 року з TOB «ЛЕВ-КОМПАНІ», відповідно до умов якого TOB «ЛЕВ-КОМПАНІ» зобов`язується надати позивачу автопослуги з перевезення вантажів, а саме, бетонних сумішей та інших будівельних матеріалів (надалі - вантаж), а TOB «НЕО АЛЬФА» - прийняти та оплатити надані послуги.

Специфікацією №1 від 21 грудня 2018 року до Договору про надання автопослуг №21-12 від 21 грудня 2018 pоку, сторонами визначено перелік транспортних засобів, які позивач залучатиме до надання послуг, а саме: спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 83-08 МО; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 66-05 МА; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 15-22 РО; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 59-90 ІМ; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 10-52 ОЕ; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 05-39 ТМ; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 51-17 КН.

Крім того, укладено Договір про надання автопослуг №26/12/18 від 26 грудня 2018 року між позивачем та TOB «ПРОГРЕС-КОМПАНІ», відповідно до умов якого TOB «ПРОГРЕС-КОМПАНІ» зобов`язується надати позивачу автопослуги з перевезення вантажів, а саме бетонних сумішей та інших будівельних матеріалів, а TOB «НЕО АЛЬФА» - прийняти та оплатити надані послуги.

Специфікацією №1 від 26 грудня 2018 року до Договору про надання автопослуг №26/12/18 від 26 грудня 2018 року сторонами визначено перелік транспортних засобів, які позивач залучатиме до надання послуг, у тому числі: спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 16-85 ОН; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 76-91 ІК; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 19-44 PC; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 10-53 ОЕ; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 19-55 PC; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 11-65 МН; спеціальний вантажний бетонозмішувач, реєстраційний номер АА 78-51 КК.

Також, протягом періоду звірки з 01.02.2019 року по 10.02.2019 року відповідно до інформації зазначеної у товарно-транспортних накладних, транспортними засобами, які закріплено на ПП «РЕСУРС БУД» за автомобільним перевізником ТОВ «НЕО АЛЬФА» здійснено перевезень у загальній кількості 88 рейсів, що підтверджується оформленими належним чином товарно- транспортними накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.

За результатами наданих послуг за період з 01.02.2019 року по 10.02.2019 року, відповідно до інформації зазначеної у товарно-транспортних накладних, сторонами погоджено Реєстр товарно - транспортних накладних згідно рахунку-фактури №3 від 10.02.2019 року та, із врахуванням погоджених тарифів, складено Акт надання послуг №3 від 10.02.2019 року, відповідно до якого загальна вартість послуг наданих протягом зазначеного періоду становить 136 630,08 грн., у тому числі сума податку на додану вартість 22 771,68 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «НЕО АЛЬФА» складено та подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 10.02.2019 року. Відповідно до якої постачальник (продавець) ТОВ «НЕО АЛЬФА» надав отримувачу (покупцю) ПП «РЕСУРС БУД» автопослуги. Загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість 136 630,08 грн., у тому числі сума податку на додану вартість 22 771,68 грн.

Відповідно до квитанції №9042484189 від 12.03.2019 року за результатами обробки податкової накладної №2 від 10.02.2019 року про реєстрацію податкової накладної/розрахунку корегувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якої: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена».

Відповідно до пункту 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 10.02.2019 року №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/ послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та у його постачання, що відповідає вимогам п.2.1. п.2 Критеріїв ризикованості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6. п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку». Запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно повідомлень про направлення документів довільної форми, позивачем сформовано та направлено відповідачу пояснення з відповідними підтверджуючими документами, перелік яких, визначений у Порядку зупинення, а саме: договір, на підставі якого здійснювалось перевезення,; первинні документі, які підтверджували факт здійснення перевезення, а саме товарно- транспортні накладні; акт надання послуг, підписання повноважними представниками сторін та скріплений печатками; договори на підставі, яких ТОВ «НЕО АЛЬФА» використовує транспортні засоби, якими надавались послуги.

Комісією Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві 15.05.2019 року прийнято рішення №1163729/41912155 про відмову в реєстрації податкової накладної.

24.05.2019 року позивачем подано скаргу за №9108304096 від 24.05.2019 року на Рішення Комісії від 15.05.2019 року №1163729/41912155.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 30.05.2019 року №29380/41912155/2 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Не погоджуючись з рішеннями Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову в реєстрації податкових накладних, а також із Рішенням Комісії ДФС України з питань розгляду скарг та вважаючи їх протиправними, ТОВ «НЕО АЛЬФА» звернулось до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України та Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (далі також - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Відповідно до приписів пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 (надалі - Порядок № 117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій (ї) ризиковості платника податку та/або критерій (ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направлених позивачем на реєстрацію податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Водночас, суд звертає увагу, що контролюючим органом у даних квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, в той час, як контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв.

Натомість, необхідно звернути увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Проте, контролюючим органом не зазначено обставин, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, законодавством встановлено обов`язок фіскального органу вказувати у квитанціях конкретний вид критерію ризиковості, встановлений підпунктом 1.6 пунктом 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого платника податків внесено до переліку ризикових платників.

Пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не допускають неоднозначного (множинного) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрацію поданої товариством податкової накладної від 10.02.2019 року №2 зупинено, як зазначено в квитанції, через те, що ПН/РК відповідає вимогам п. п. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачено Порядком № 117.

Водночас, згідно з пунктами 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно повідомлень про направлення документів довільної форми, позивачем сформовано та направлено відповідачу пояснення з відповідними підтверджуючими документами, у кількості 21 файл, а саме: документ довільного формату №1 від 11.05.2019 р. «Лист-пояснення №02/04 від 10.04.2019 р.»; документ довільного формату №2 від 11.05.2019р. «Договір про надання послуг №03/01/19/2019 від 03.01.2019 р.»; документ довільного формату №3 від 11,05.2019р. «Договір про надання автопослуг №21-12 від 21.12.2018 р.»; документ довільного формату №4 від 11.05.2019р. «Договір про надання послуг №26/12/18 від 26.12.2018 р.»; документ довільного формату №5 від 11.05.2019 р. «ТТН_05-39_ч1 від 04.02.2019 р.»; документ довільного формату №6 від 11.05.2019 р. «ТТН_05-39_ч2 від 04.02.2019 р.»; документ довільного формату №7 від 11.05.2019 р. «ТТН_10-52 від 04.02.2019 р.»; документ довільного формату №8 від 11.05.2019 р. «ТТН_10-53 від 07.02.2019 р.»; документ довільного формату №9 від 11.05.2019 р. «ТТН_10-54 від 04.02.2019 р.»; документ довільного формату №10 від 11.05.2019 р. «ТТН_11-65 від 01.02.2019 р.»; документ довільного формату №11 від 11.05.2019 р. «ТТН_15-22 від 04.02.2019 р.»; документ довільного формату №12 від 11.05.2019 р. «ТТЦ_16-85 від 07.02.2019 р.»; документ довільного формату №13 від 11.05.2019 р. «ТТН_19-44 від 03.02.2019 р.»; документ довільного формату №14 від 11.05.2019 р. «ТТН_19-55 08.02.2019 р.»; документ довільного формату №15 від 11.05.2019 р. «ТТН_51-17 від 02.02.2019 р.»; документ довільного формату №16 від 11.05.2019 р. «ТТН_59-90 від 07.02.2019 р.»; документ довільного формату №17 від 11.05.2019р. «ТТН_66-05 від 04.05.2019 р.»; документ довільного формату №18 від 11.05.2019 р. «ТТН_76-91 від 06.02.2019 р.»; документ довільного формату №19 від 11.05.2019 р. «ТТН_78-51 від 04.02.2019 р.»; документ довільного формату №20 від 11.05.2019 р.. «ТТН_83-08 від 01.02.2019 р.»; документ довільного формату №21 від 11.05.2019 р.. «Акт №3 від 10.02.2019 р. та Реєстр ТТН».

Отже, слід дійти висновку, що позивачем подано контролюючому органу ряд копій документів, підтверджуючих наявність законних підстав для реєстрації податкової накладної від 10.02.2019 року №2.

Вказані первинні документи досліджені судом в повному обсязі та містяться в матеріалах справи. Тобто, наведені обставини свідчать, що ГУ ДФС у м. Києві формально підійшло до встановлення правомірності формування позивачем податкової накладної, а висновки, викладені в рішенні Комісії від 15.05.2019 року №1163729/41912155 про відмову в реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладались між позивачем та його контрагентами, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене, контролюючим органом, здійснено не було.

Форму рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані. Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд наголошує на тому, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкову накладну від 10.02.2019 року №2 оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН)/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку. Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Отже, суд доходить висновку, що ТОВ «НЕО АЛЬФА» подано до контролюючого органу всі необхідні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної від 10.02.2019 року №2 в ЄРПН.

Таким чином, оскаржуване рішення від 15.05.2019 року №1163729/41912155 Комісії ГУ ДФС у м. Києві про відмову у реєстрації податкової накладної позивача 10.02.2019 року №2 в ЄРПН є таким, що винесене без належних на це правих підстав, а тому підлягає скасуванню як протиправне, у зв`язку з чим, позовні вимоги ТОВ «НЕО АЛЬФА» є обґрунтованими в цій частині та підлягають задоволенню.

Суд також враховує, що Комісією ДФС України з питань розгляду скарг не враховано вказаних вище обставин щодо необґрунтованості рішення від 15.05.2019 року №1163729/41912155 та за результатами розгляду скарг позивача, залишено відповідне рішення без змін.

Водночас, прийняте за результатом розгляду скарг позивача рішення Комісії з питань розгляду скарг від 30.05.2019 року №29380/41912155/2 не містить жодних обґрунтувань його прийняття та відхилення скарги позивача.

При цьому, суд враховує, що частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші порушення прав та свобод позивача.

У Постанові від 28.02.2019 року у справі №826/4070/16 Верховний Суд зауважив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

В контексті наведених правових норм суд зазначає, що правове значення для платника податків в межах спірних правовідносин має виключно рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної. При цьому, рішення про результати розгляду скарги не відповідає критерію юридичної значимості, не створює для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов`язків.

У зв`язку із викладеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії Державної фіскальної служби України з питань розгляд скарг від 30.05.2019 року №29380/41912155/2.

Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну від 10.02.2019 року №2 Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕО АЛЬФА» датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: за) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР та набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Суд вважає, що в даному випадку, зобов`язання Державної податкової служби України (як правонаступника Державної фіскальної служби України) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану ТОВ «НЕО АЛЬФА» податкову накладну від 10.02.2019 року №2 є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до платіжного доручення від 21.08.2019 року №65 за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн.

Разом з тим, оскільки, позовна вимога, в задоволенні якої відмовлено, є похідною від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2019 року №1163729/41912155, суд дійшов висновку про стягнення з відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (як правонаступника Головного управління ДФС у м. Києві) судового збору в повному обсязі, а саме в сумі 3842,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 9, 72-77, 139, 143, 243-246, 255, 257-263, 22, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариствоа з обмеженою відповідальністю "НЕО АЛЬФА" задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригувань або відмову в такій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.05.2019 року №1163729/41912155. 3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 10.02.2019 року №2 Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО АЛЬФА" датою її фактичного подання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. В іншій частини позовних вимог - відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відокремленого підрозділу ДПС України Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НЕО АЛЬФА" (код ЄДРПОУ 41912155, адреса: 01218, м. Київ, вул. Харківське шосе, 182) понесені судові витрати у розмірі 3842 гривень 00 копійок (три тисячі вісімсот сорок дві гривні 00 копійок) сплаченого судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "НЕО АЛЬФА" (код ЄДРПОУ 41912155, адреса: 01218, м. Київ, вул. Харківське шосе, 182).

Відповідач 1: Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ 39292197, адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8).

Відповідач 2: відокремлений підрозділ ДПС України Головне управління Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Повне судове рішення складено 29.11.2021 року.

Суддя Л.О. Маруліна