Рішення № 101497007, 29.11.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року Чернігів Справа № 620/12271/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2995 про визнання протиправним та скасування наказу,

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) до Військової частини А2995 (далі - В/ч А2995, відповідач), про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини А2995 (з адміністративно – господарської діяльності) від 28.08.2021 № 441 «Про результати службового розслідування».

В обґрунтування позову зазначає, що командиром В/ч А2995 прийнято наказ від 28.08.2021 № 441, яким позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі втратою військового майна на суму 131428,63 грн. Вказаний наказ вважає протиправним, оскільки акт службового розслідування не містить відомості, в чому полягала протиправна поведінка позивача, не визначена форма вини, не встановлено, яким шляхом завдана шкода, а отже, прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

01.10.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Від відповідача надійшов відзив, у якому позов не визнає та зазначає, що позивачем у позові не вказано, яку саме норму законодавства порушено відповідачем при прийнятті спірного рішення. Водночас відповідач звертає увагу суду, що в ході проведення службового розслідування встановлено факт втрати позивачем, як матеріально відповідальною особою, військового майна (радіорелейна станція Р-414МУ № 0060317), яке за ним закріплено на підставі наказу військової частини А 2995 від 24.12.2020 № 49. За таких обставин позивач має нести повну матеріальну відповідальність за шкоду завдану державі в розмірі 131428,63 грн.

Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначає, що обов`язковою умовою притягнення військовослужбовця до повної матеріальної відповідальності є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою і завданою шкодою. Проте відповідачем жодними доказами даний факт не підтверджено. Крім того, Чернігівською спеціалізованою прокуратурою у військовій сфері за фактами розкрадення військового майна посадовими особами частини порушено кримінальне провадження, внесене 18.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021271320000017.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 05.11.2015 по 28.08.2021 проходив військову службу на посаді командира радіорелейного взводу-начальника станції радіорелейної роти радіорелейного батальйону В/ч А2995.

Наказом командира військової частини А 2995 № 49 від 24.12.2020 за позивачем закріплено військове майно радіорелейна станція Р-414МУ №0060317 (а.с. 10-11).

Вартість військового майна складає 131428,63 грн, що підтверджується довідкою про вартісну оцінку завданої шкоди станом на 27.08.2021 (а.с.47-55).

09.08.2021 під час прийому-передачі радіорелейної станції Р-414МУ №0060317 (далі-військове майно), начальником апаратної радіорелейного взводу радіорелейного батальйону ОСОБА_2 виявлена відсутність майна, про що командиру військової частини А 2995 подано рапорт вх № 3368 від 09.08.2021.

На підставі наказу командира В/ч А2995 від 09.08.2021 № 412 призначено службове розслідування з метою встановлення причин відсутності майна радіорелейної станції Р-414МУ №0060317, яке закріплено за позивачем, та ступеню його вини (а.с.28).

27.08.2021 за результатами службового розслідування складено акт (а.с. 29-34), в якому встановлено факт неналежного виконання позивачем службових обов`язків, що призвело до втрати переданого йому під звіт військового майна, та запропоновано притягнути командира радіорелейного взводу - начальника станції радіорелейні роти радіорелейного батальйону майстер-сержанта ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі втратою військового майна, на суму 131428,63 грн.

На підставі вказаного акту службового розслідування відповідачем прийнято наказ про результати службового розслідування від 28.08.2021 № 441, яким притягнуто позивача до повної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державі втратою військового майна, на суму 131428,63 грн.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначено Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі - Порядок № 608).

Відповідно до п. 2 розділу I Порядку № 608 службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.

Згідно п. 1 розділу II Порядку № 608 службове розслідування призначається у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду.

Отже, у разі невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, який заподіяв матеріальну шкоду необхідно призначити розслідування відповідно до Порядку № 608 та провести його з дотриманням вимог Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-IX.

У свою чергу підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" від 03.10.2019 №160-IX (далі - Закон № 160-IX).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №160-ІХ, матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону №160-ІХ, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 3 Закону №160-ІХ, умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: наявність шкоди; протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; вина особи в завданні шкоди.

Статтею 8 вказаного Закону врегульовано порядок проведення службового розслідування.

Так, згідно з частиною першою 1 статті 8 Закону № 160-IX посадові (службові) особи зобов`язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.

У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (частина 2 статті 8 Закону № 160-IX).

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 160-IX розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення.

Порядок проведення службового розслідування визначається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, правоохоронними органами спеціального призначення, Службою зовнішньої розвідки України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державним бюро розслідувань (частина 5 статті 8 Закону № 160-IX).

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону № 160-IX за результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб`єктами оціночної діяльності.

Якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п`ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб; за результатами проведення розслідування складається акт; до акту службового розслідування додається довідка про вартісну оцінку завданої шкоди і, якщо вину особи доведено, командир (начальник) видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню.

Проте відповідачем не наведено жодних законодавчих норм, на підставі яких відповідач притягнув позивача до матеріальної відповідальності у наказі про результати службового розслідування.

Крім того, зі змісту оскарженого наказу видно, що він прийнятий за результатами службового розслідування, проведеного за наказом в В/ч А2995 від 09.08.2021.

Проте в мотивувальній частині оскарженого наказу немає жодного посилання на акт службового розслідування від 27.08.2021 та його зміст.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що, навіть, викладене в акті службового розслідування від 27.08.2021, проведеного за наказом відповідача 09.08.2021 № 412, - є пропозицією.

Крім того, зі змісту вказаного акту видно, що у 2018 році ОСОБА_1 мав бути залучений до виконання завдань в зоні проведення ООС, у зв`язку з чим машину А2МІ передав начальнику центру зв`язку ОСОБА_3 з оформленням відповідних актів. В подальшому дізнався про вилучення вказаних актів. За даним фактом звертався до майора ОСОБА_4 з проханням провести службову перевірку. Також на початку 2020 року ОСОБА_1 ініціював перед начальником апаратної ОСОБА_5 передачу радіорелейної станції Р-414МУ № 0060317, яка здійснювалась у присутності штаб-сержанта ОСОБА_2 .

Проте жодних доказів на спростування вищезазначених обставин відповідачем не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, на виконання вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України відповідачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються його заперечення проти позовних вимог та правомірність оскарженого наказу. Позиція відповідача зі спірних питань - є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини та фактичним обставинам справи. Оскаржуваний наказ «Про результати службового розслідування» прийнято відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття наказу; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований цей наказ, тому цей наказ є протиправними та підлягає скасуванню, відповідно, адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Разом з тим посилання позивача на те, що Чернігівською спеціалізованою прокуратурою у військовій сфері за фактами розкрадення військового майна посадовими особами частини порушено кримінальне провадження, внесене 18.08.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021271320000017 суд відхиляє, оскільки відповідно до ст. 62 Конституції України, вина будь – якої особи має бути встановлена за обвинувальними вироком суду.

З урахуванням положень статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини А2995 (з адміністративно – господарської діяльності) від 28.08.2021 № 441 «Про результати службового розслідування».

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Військова частина А2995 вул.Шевченка, 105,м.Чернігів,14030 код ЄДРПОУ 26613421.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2021 року.

Суддя І.І. Соломко