
Справа № 560/14935/21
УХВАЛА
іменем України
30 листопада 2021 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Михайлов О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 0409 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до військової частини А 0409, в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини 0409 щодо ненарахування та невиплати позивачеві грошової компенсації за відпустку, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 10.03.2017, індексацію грошового забезпечення з 10.03.2014 по 10.03.2017 з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, а саме січня 2008 року та компенсацію за неотримане речове майно;
- зобов`язати Військову частину 0409 нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби - 10.03.2017, індексацію грошового забезпечення з 10.03.2014 по 10.03.2017 з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів) військовослужбовців, а саме січня 2008 року та компенсацію за неотримане речове майно.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 , залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви позивачеві необхідно було усунути шляхом:
1. подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформленої у відповідності до статті 167 КАС України/або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущено;
2. надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду;
3. надання позивачем обґрунтування щодо дати 10.03.2014, як початку нарахування індексації грошового забезпечення.
На виконання вимог ухвали про залишення позову без руху від позивача 04.11.2021 до суду надійшла заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду. Заява обґрунтована тим, що оскільки відповідач не виплатив компенсацію за неотримане речове майно, але письмово з такою вимогою до нього не звертався, тому позивач звернувся до нього з такою вимогою. Після отримання такої відповіді, на думку позивача, і виник спір.
Щодо цієї заяви суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
З урахуванням правової природи грошової компенсації за неотримане речове майно, яка визначена в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30 листопада 2020 року у справі №480/3105/19, спеціальним строком звернення до суду є місячний строк, визначений частиною п`ятою статті 122 КАС України.
У даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом у постановах від 26 травня 2021 року у справі №380/5093/20, від 30 серпня 2021 року у справі №520/7668/20.
Як убачається з матеріалів справи, позивача звільнено з військової служби 10.03.2017 відповідно до наказу командира 30 окремої механізованої бригади від 10.03.2017 №39-рс.
До суду з цим позовом позивач звернувся лише 02.11.2021, тобто з пропуском строку звернення до суду.
При цьому, суд зауважує, що законодавець пов`язує початок обчислення строку не з тим, коли особа суб`єктивно з`ясувала для себе або почала усвідомлювати, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона об`єктивно повинна була дізнатися про ці рішення, дії чи бездіяльність, що мають вплив на неї, чи мала особа реальну можливість дізнатися про наявність порушення раніше.
Стосовно твердження позивача про те, що спір виник з моменту отримання відповіді відповідача на звернення позивача, суд зазначає, що ця обставина не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду. Триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд також звертає увагу на те, що дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Дотримання строків звернення до суду з адміністративним позовом є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень щодо строку розгляду адміністративних справ, оскільки захист прав, свобод та інтересів осіб безпосередньо залежить від меж їх реалізації у часі.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При цьому необхідно враховувати, що практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення у справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").
Суд зазначає, що поновлення строку звернення до суду може здійснюватися з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або хибна помилка про не пропуск строку, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Разом з цим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача не свідчать про наявність поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч. 2 ст. 123 КАС України).
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовну заяву в частині позовних про визнання протиправною бездіяльності Військової частини А0409 щодо ненарахування та невиплати позивачеві компенсації за неотримане речове майно та зобов`язання Військової частини А 0409 нарахувати та виплатити компенсацію за неотримане речове майно, необхідно повернути позивачеві.
Керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А 0409 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути позивачеві в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Військової частини 0409 щодо ненарахування та невиплати позивачеві компенсації за неотримане речове майно та зобов`язання Військової частини А 0409 нарахувати та виплатити компенсацію за неотримане речове майно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяО.О. Михайлов
Судове рішення № 101496397, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 30.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 560/14935/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: