
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/5306/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонська область, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 31.08.2021 р. № 301064,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонська область (далі - відповідач-1), в якій просить скасувати постанову від 31.08.2021 р. № 301064 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позовні вимоги мотивує тим, що 01.08.2021 р. службовими особами відповідача-1 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 0050705, яким зафіксовано порушення транспортним засобом, який належить ТОВ "ВТК "Агроконтинент" п.22.5 ПДР, саме перевезення вантажів з перевищенням вагових норм на одиночну вісь при дозволених 11,0 т. фактично 12,150 т., що передбачає відповідальність за абз.15 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. 31.08.2021 р. без участі представника позивача відповідачем-1 розглянуто справу про порушення законодавства на автомобільному транспорті та винесено постанову № 301064 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17000 грн. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки загальна (повна) маса транспортного засобу ДАФ, реєстраційний номер НОМЕР_1 та полупричепа-контейнеровоза "Шміц", реєстраційний номер НОМЕР_2 разом із вантажем відповідно до товарно-транспортної накладної становить 41640 кг, проте у довідці про зважування від 01.08.2021 р. № 0051548 зазначається: загальна маса 39950 кг, вісь 1: 6750 кг, вісь 2: 12150 кг, вісь 3: 7150 кг, вісь 4: 6950 кг, вісь 5: 6950 кг. Таким чином, на переконання позивача, ваги мали похибку, як і будь-який вимірювальний та зважувальний пристрій. А враховуючи те, що в оскаржуваній постанові зазначено перевантаження на вісь всього на 1150 кг, то значення похибки вимірювального пристрою в даному випадку має вирішальне значення для притягнення позивача до адміністративно- господарської відповідальності. Крім того, автомобіль позивача перевозив ріпак, що є сипучим розподільним вантажем, а тому в даному випадку, слід також враховувати і властивості цього вантажу, який є подільним вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом поосьового заїзду тягача на платформу ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги під час нахилу тягача при заїзді на платформу ваг, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією мінімальних сил.
Ухвалою від 20.09.2021 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений суддею строк позивач усунув недоліки позовної заяви та ухвалою від 01.10.2021 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі, відповідачу надано строк для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Ухвалою від 18.11.2021 р. залучено до участі у справі в якості другого відповідача Державну службу України з безпеки на транспорті.
17.11.2021 р. від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні. Вказує, що за результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що навантаження на одиночну вісь склало 12,150 т при нормативно допустимому - 11 т, у зв`язку з чим складено довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 01.08.2021 р. № 0051548 та акт від 01.08.2021 р. № 0050805 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Нормативними актами не передбачається можливості звільнення перевізника від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля. Крім того, позивач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в Херсонській області 31.08.2021 р. правомірно розглянув справу без його участі. Наполягає на тому, що постанова від 31.08.2021 р. № 301064 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
Згідно ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки від сторін не надходило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01.08.2021 р. об 22 год. 36 хв. на 203 км + 500 м автомобільної дороги М - 14 Одеса - Мелітополь - Новоазовськ посадовими особами Укртрансбезпеки проведено перевірку транспортного засобу - автомобілю марки DAF FT XF 95.430 реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом-контейнеровозом SCHMITZ S 01 реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 . Під час перевірки встановлено перевезення вантажу згідно накладної на вантаж від 01.08.2021 р. (ріпак) з перевищенням встановлених п.п.22.5 Правил дорожнього руху України габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, на одиничну вісь на 10,45 %. Маршрут руху: м.Каховка - м.Миколаїв.
Посадовими особами відповідача складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.08.2021 р. № 300415, яким зафіксовано вказане порушення, а також акт № 0050705 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.08.2021 р. та довідку № 0051548 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 01.08.2021 р.
02.08.2021 р. за вих. № 61046/3.1/24-21 на адресу ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки в Херсонській області направлено запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідно до якого запропоновано прибути 31.08.2021 р. на 10:00 год. до Південного міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки в Херсонській області.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказане запрошення отримано позивачем 20.08.2021 р.
За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. заступника начальника Південного міжрегіонального управлінням Укртрансбезпеки - начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Херсонській області прийнято постанову від 31.08.2021 р. № 301064 про застосування до ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000 грн. за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.15 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Приписами ч.1 ст.2 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 р. № 2344-III визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт (пп.2, 15, 54 п.5 Положення № 103 в редакції, чинній станом на 10.07.2021 р.).
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.8 Положення № 103).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Пунктом 22.3 Правил дорожнього руху (в редакції, чинній станом на 01.08.2021 р.), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), визначено, що перевезення вантажу дозволяється за умови, що він: а) не наражає на небезпеку учасників дорожнього руху; б) не порушує стійкості транспортного засобу і не утруднює керування ним; в) не обмежує водієві оглядовості; г) не закриває зовнішніх світлових приладів, світлоповертачів, номерних і розпізнавальних знаків, а також не перешкоджає сприйманню сигналів, що подаються рукою; ґ) не створює шуму, не піднімає пилу та не забруднює проїзну частину і навколишнє середовище.
Відповідно до п.22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Абзацом 15 частити 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (в редакції, чинній станом на 01.08.2021 р.) передбачена відповідальність перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи слідує, що під час здійснення посадовими особами Укртрансбезпеки 01.08.2021 р. перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлено порушення автомобільним перевізником вимог п.22.5 ПДР, а саме: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, що стало підставою для винесення в подальшому постанови від 31.08.2021 р. № 301064 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.
Відповідно до п.п.8.14 - 8.15, 8.19 Глави 8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (далі - Правила № 363) на водія та перевізника покладено ряд обов`язків щодо навантаження, розміщення, закріплення та перевезення сипучого вантажу, які позивачем не були виконані, зокрема: навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху. Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.
Вантажі розміщують так, щоб маса вантажу рівномірно розподілялася між автомобілем і причепом.
Пунктом 8.20 Глави 8 Правил № 363 визначено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.
Відповідно до п.8.21 Глави 8 Правил № 363 визначено, що виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.
Згідно п.12.1 Глави 12 Правил № 363 передбачено, що при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.12.5 Глави 12 Правил № 363 для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Отже, водій, який здійснює вантажні перевезення великоваговим автомобільним транспортом зобов`язаний дотримуватись встановлених правил, з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.
Доводи позивача про те, що вантаж, який перевозився (ріпак) є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, суд вважає безпідставними, оскільки автомобіль на ваги (під час зважування) заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 24.07.2019 р. у справі № 803/1540/16.
Відповідно до п.16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 р. № 198 перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому расі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" зазначає про невідповідність вимірювального обладнання вимогам чинного законодавства й достовірності їх показань.
Статтею 75 КАС України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст.ст.4, 29 Закону України "Про дорожній рух", ст.33 Закону України "Про автомобільні дороги" Кабінет Міністрів України постановою від 27.06.2007 р. № 879 затвердив Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок № 879).
Згідно п.12 Порядку № 879 вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п. 13 Порядку №879).
Відповідно до п.9 розділу ІІ Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.07.2016 р. № 255, вагове обладнання повинно забезпечувати поосьове зважування у русі і визначати повну масу вантажного транспортного засобу з похибкою не більше ніж 2 відсотки та дискретністю вимірювання в межах технічних характеристик вагового обладнання, визначених виробником.
Відповідно до п. 8 Розділу II вказаних Вимог вимірювальне і вагове обладнання пересувного пункту повинно бути атестовано на проведення вимірювань та мати відповідне свідоцтво спеціально уповноваженого органу у сфері метрології.
Таким чином, зважування транспортних засобів здійснюється за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, яке повинне утримуватись у робочому стані, періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
З матеріалів справи встановлено, що разом з відзивом на позовну заяву відповідач подав копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 29.10.2020 р. № 3079/М, чинне до 29.10.2021 р.
Отже, наявними в матеріалах справи письмовими доказами підтверджується достовірність результатів габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що належать позивачу.
Щодо розгляду справи про порушення без участі позивача, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Пунктом 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), передбачено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (п.21 Порядку № 1567).
Згідно п.25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
Відповідно до п.27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.
З аналізу даних правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомлення уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання, за виключенням випадку, коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.
Так, в матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме повідомлення про розгляд справи про порушення транспортного законодавства, призначеного на 31.08.2021 р. о 10:00 год. Вказане відправлення отримано позивачем 20.08.2021 р., тобто у ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" було достатньо часу для того щоб підготувати та надати відповідачу пояснення та необхідні документи для спростування фактів, викладених у акті перевірки.
Проте, ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" не скористалось своїм правом, а тому справу про порушення транспортного законодавства розглянуто без участі уповноваженого представника товариства, що відповідає чинному законодавству.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач у спірних правовідносинах є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому за встановлених обставин притягнення ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" до відповідальності за порушення вимог цього закону є правомірним.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Оскільки відповідачем надано належні та допустимі докази правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 31.08.2021 р. № 301064, позовні вимоги ТОВ "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Відмовити в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія" "Агроконтинент" (74800, Херсонська область, м.Каховка, вул.Промислова, 2Д, код ЄДРПОУ 32989699) до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Херсонська область (73008, м.Херсон, вул.Бериславське шосе, 46, код ЄДРПОУ 39816845), Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м.Київ, просп.Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 31.08.2021 р. № 301064.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.І. Бездрабко
кат. 113070200
Судове рішення № 101496245, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 30.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 540/5306/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: