Рішення № 101496121, 30.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року № 520/13914/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01.03.2021 року за № 0049709-2414-2034, на суму 73 690,14 гривень.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.03.2021року він отримав податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 року за № 0049709-2414-2034, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на податковий період 2020 року на суму 73690,14грн.. Не погодившись зі зазначеним податковим повідомленням 23.04.2021року подав скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення від 01.03.2021 року за № 0049709-2414-2034 та зазначив, що будівля не використовується платником податків за призначенням і що ця будівля знаходиться в стані реконструкції. Рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 13.07.2021року скарга позивача залишена без задоволення.

По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюються контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно. Відповідно до даних Держрєестру речових прав на нерухоме майно позивач є власником нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 11891,20м2. На підставі наявних у контролюючих органів даних, прийнято податкове повідомлення рішення від 01.03.2021року № 0049709-2414-2034.Стосовно посилань позивача на те, що нежитлова будівля, а саме спальний корпус № 3,У-3 загальною площею 1891,20м» не використовується за призначенням і знаходиться в стані реконструкції відповідач зазначив, що Податковий Кодекс України не містить норм щодо припинення виконання податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності суб`єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у його діяльності у зв`язку з реконструкцією, простоєм, тощо, тому за таки будівлі податок сплачується на загальних підставах. ОСОБА_1 повинен був , як власних об`єкта нерухомого майна , звернутись до уповноваженого суб`єкта за отриманням висновку щодо кваліфікації нежитлової будівлі або звернутися до контролюючого органу для проведення звірки. Оскільки, цього не було зроблено, ГУДПС у Харківській області на підставі наявних даних віднесено вищевказану житлову будівлю до типу «будівлі готельні» та застосовано ставку 0,9%, відповідно до рішення органу місцевого самоврядування. Зважаючи на вищевикладене просять у задоволенні позову відмовити.

Позивач надав відповідь на відзив, яким зазначив, що відповідно до підпунктів 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Податкового Кодексу України, підпункту 266.7.4. пункту 266.7, статті 266 Податкового Кодексу України вищезазначені норми права не містять обов`язку власника нерухомості звертатися за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об`єкта нерухомості до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, будівля, що належить позивачу віднесена Податковим Кодексом України до інших будівель, оскільки в цих документах відсутні будь які ознаки, що вона відноситься до будівель готельних. Крім того, зазначив, що відповідач правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень допустимими доказами не довів, не зазначив норм права, згідно яких він прийняв оскаржуване ППР тому його позовні вимоги повинні бути задоволені.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , номер інформаційної довідки 229968042, дата 28.10.2020року, наявна актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна:- реєстраційний номер нерухомого майна-967707063251; об`єкт нерухомого майна : нежитлова будівля, а саме спальний корпус № 3,У-3 загальною площею 1891,20кв.метрів, об`єкт житлової нерухомості:- ні ; опис об`єкта нерухомого майна - загальна площа (кв.м.)-1891,2; адреса:- АДРЕСА_2 ; номер запису про право власності 15323094.

13.03.2021 року ОСОБА_1 отримав податкове повідомлення-рішення від 01.03.2021 року за № 0049709-2414-2034, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на податковий період 2020 року на суму 73690,14грн.. Не погодившись зі зазначеним податковим повідомленням 23.04.2021року подав скаргу про перегляд податкового повідомлення-рішення від 01.03.2021 року за № 0049709-2414-2034 та зазначив, що будівля не використовується платником податків за призначенням і що ця будівля знаходиться в стані реконструкції.

Рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 13.07.2021року скарга позивача залишена без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням № 0049709-2414-2034 від 01.03.2021 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Предметом розгляду даної справи є встановлення правомірності винесених податковим органом податкового повідомленя--рішення відносно позивача щодо нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2020 рік.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII запроваджено новий місцевий податок, а саме - податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок, податок на майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю.

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Це визначено підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України.

Об`єктом оподаткування податком є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункт 266.3 статті 266 ПК України).

За приписами пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Приписами підпункту 14.1.129. пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Відповідно до вимог підпункту 14.1.129-1. пункту 14.1 статті 14 ПК України об`єктами нежитлової нерухомості є будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункт 266.3 статті 266 Податкового кодексу України).

Таким чином, платником податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, а обчислення бази оподаткування здійснюється на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт. Визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, як об`єкту оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є місце розташування об`єкта (тобто адреса будівлі) та тип об`єкта (тобто тип будівлі).

За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України (у редакції, чинній у 2016 році) ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

З наведеного, суд зазначає, що застосовуючи об`єктивно-функціональний підхід до визначення типів об`єктів нежитлової нерухомості законодавець ключовим критерієм обрав функціональне призначення будівлі. Інформація щодо належної ОСОБА_1 нерухомості яка отримана відповідачем на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі документів платника податків, що надавались відповідачеві, не містить жодної інформації про те, що належна ОСОБА_1 нежитлова будівля відноситься до будинків готельного типу. Враховуючи викладене, віднесення відповідачем об`єкту нерухомості позивача за власною ініціативою відповідача до групи нерухомості 1211 «Будівля готельні», є таким, що суперечить Податковому Кодексу України, що призвело к нарахуванню невірній суми податку.

Відповідно до пункту 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено Наказом Міністерства Фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі по тексту - Порядок №1204)

Відповідно до пункту 9 Порядку №1204 до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення=рішення воно не містить жодних даних щодо адреси об`єктів нежитлової нерухомості позивача та його типа

Водночас, у порушення вимог приписів пункту 58.1 статті 58 ПК України та Порядку №1204 податковим органом до спірного податкового повідомлення-рішення не додано розрахунок податкового зобов`язання, а наданий до суду документ, який містить відомості щодо проведення розрахунку податкового зобов`язання зі сплати позивачем податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки за 2020 рік, яке не є належним доказом у даній справі відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок у порушення вимог ПК України, а також не відповідає вимогам ДСТУ 4163-2003 щодо оформлення документів (не визначена уповноважена (відповідальна посадова особа) та дата його складення, а також підпис такої особи.

Дані, надані податковим органом про проведення розрахунків щодо розміру податкового зобов`язанням зі сплати податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, за 2020 рік суд також до уваги не бере з наведених підстав.

Враховуючи, що податковим органом не дотримано вимоги статті 58 ПК України та беручи до уваги вказані правові норми, суд дійшов висновку про невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повного задоволення адміністративного позову.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз матеріалів справи свідчить, що заявником на підтвердження витрат з оплати правової допомоги, надано договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.11.2020, укладений між позивачем та адвокатом Яблонськой Н.Г., акт про надання правової допомоги, що виписаний адвокатом Яблонськой Н.Г. Розмір гонорару адвоката за вказані послуги визначена в загальному розмірі 3000,00 гривень.

Аналізуючи подані документи, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 01.03.2021 № 0049709-2414-2034 на суму 73 690,14 грн (сімдесят три тисячі шістсот дев`яносто гривень 40 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 908,00грн ( дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, б. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заічко О.В.