Рішення № 101495772, 16.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 листопада 2021 року № 520/2907/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рубан В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Кіт С.В.,

представника позивача - Комарової О.М.,

представника відповідача - Коробкової Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" (вул. Плеханівська, буд. 149, м. Харків, 61037, ЄДРПОУ 00131954) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 43141471) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В :

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго", з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Офісу великих платників податків щодо нарахування пені по податку на додану вартість у сумі 13 958 037,87 грн. (тринадцять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч тридцять сім грн. 87 коп.) та по податку по прибуток у сумі 1 602 175,44 грн. (один мільйон шістсот дві тисячі сто сімдесят п`ять грн.44 коп.), шляхом внесення відповідних записів (даних, операцій) до інтегрованої картки платника податків Акціонерного товариства “Харківобленерго” податку на додану вартість та податку на прибуток;

- зобов`язати Офіс великих платників податків провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки Акціонерного товариства “Харківобленерго”, шляхом виключення пені по податку на додану вартість у сумі 13 958 037,87 грн. (тринадцять мільйонів дев`ятсот п`ятдесят вісім тисяч тридцять сім грн. 87 коп.) та по податку по прибуток у сумі 1 602 175,44 грн. (один мільйон шістсот дві тисячі сто сімдесят п`ять грн.44 коп.);

Ухвалою суду від 15.03.2021 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, призначено підготовче засідання по справі.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 01.06.2021 року замінено первісного відповідача на Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Ухвалою суду від 01.06.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 01.01.2020р. по 30.12.2020р. позивач вчасно сплачував поточні зобов`язання, виконував рішення суду по справі № 520/11487/19, а отже поточній борг в частині нарахованих поточних зобов`язань відсутній, крім того, з 01.03.2020р. відповідач протиправно нараховував пеню в період дії карантину, таким чином, нарахування відповідачем пені по податку на додану вартість у сумі 13 958 037,87 грн. та по податку по прибуток у сумі 1 602 175,44 грн. є необґрунтованим та незаконним, а тому відповідач зобов`язаний провести коригування в інформаційній системі органів ДПС даних інтегрованої картки Акціонерного товариства “Харківобленерго”, шляхом виключення зазначеної пені.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позов з підстав, визначених у ньому та письмових заявах по суть справи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечувала, просила у позові відмовити, при цьому зазначила, що в спірних відносинах відповідач діяв відповідно до чинного законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року по справі № 520/11487/19 адміністративний позов Офісу великих платників податків до Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України, Харківська обласна державна адміністрація про стягнення податкового боргу задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Акціонерного товариства "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Державного бюджету України суму податкового боргу у розмірі 319 977 984,59 грн. у наступному порядку:

протягом січня-грудня 2020 року - у сумі 48 000 000,00 грн. , зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 4000000,00 грн. , у тому числі з податку на додану вартість - 3 660 000,00 грн. та з податку на прибуток - 340 000,00 грн. ;

протягом січня 2021 року-листопада 2024 року - у сумі 266 311 776,00 грн. зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами по 5 666 208,00 грн. , у тому числі з податку на додану вартість – 5 183 775, 57 грн. та з податку на прибуток – 482 432,43 грн.;

в грудні 2024 року – 5 666 208, 59 грн. , у тому числі податок на додану вартість – 5 183 776, 40 грн. та податок на прибуток – 482 432, 19 грн.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року по справі № 520/11487/19, набрало законної сили 21.02.2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Позивач є платником податку на додану вартість та платником податку на прибуток підприємств, знаходиться на обліку у Північному міжрегіональному управлені ДПС по роботі з великими платниками податків, що також підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками.

З урахуванням п. 87.9 тс. 87 ПК України кошти, що надходили по поточнім платежам позивача зараховувались відповідачем в рахунок погашення боргу з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначено платником.

В результаті надходження грошових коштів відбувалось погашення частини недоїмки (по справі № 520/11487/19) в автоматичному режимі нараховувалась пеня у період з 01.01.2020 року по 30.12.2020 року з податку на додану вартість, та по податку на прибуток, у відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України, згідно з вимогами пп. 129.1.3, пп.129.3.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання.

Крім того, в результаті проведеної перевірки відповідачем встановлено зайве нарахування позивачу пені по погашених після 01.03.2020 ППР, (в період дії карантину) винесених за результатами перевірок АТ "Харківобленерго", по податку на додану вартість у сумі 1033378,48 грн. та податку на прибуток у сумі 440938,69 грн. Вказана пеня списана у відповідності до положень ст. 52-1 р. ХХ "Перехідних положень" ПК України.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до положень п.57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 31.1. ст. 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно п.87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені податковим законодавством строки сплату узгодженого грошового зобов`язання. Не сплачене у встановлений законом строк грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом

Згідно пункту 129.4 Податкового кодексу України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Отже, передумовою нарахування пені з підстав, визначених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

Щодо посилання позивача на неврахування відповідачем, на його думку, при нарахуванні пені, рішення у справі № 520/11487/19 (в резолютивній частині якого визначено порядок і строки, розстрочення його виконання), оскільки позивач своєчасно погашає податковий борг у строки та розмірах визначені у рішеннях, а також вчасно сплачує поточні платежі, а відповідач не відображає в ІКП розстрочку грошового зобов`язання, як зменшення суми грошових зобов`язань, що призводить на виникнення боргу, та нарахування пенсі, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 100 ПК України передбачено, що розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Розстроченням та відстроченням грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків здійснюється органами ДПС з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1235 «Про затвердження Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин» та Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань та податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міндоходів від 10 жовтня 2013 року №574, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1853/24385 (далі – Порядок № 574).

Згідно підпункту 1.1 пункту 1 Порядку № 574, цей Порядок розроблено відповідно до статті 100 глави 9 розділу II Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 Порядку № 574, розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) вважається наданим, якщо на підставі заяви платника податків прийнято відповідне рішення органу доходів і зборів та укладено договір про розстрочення (відстрочення).

За приписами підпункту 1 пункту 1 розділу VІ Порядку №422, відображення в підсистемі, що забезпечує облік платежів, відомостей про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), здійснюється відповідно до статті 100 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України та порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) платників податків.

Кожний випадок розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань або податкового боргу оформлюється окремим рішенням.

Первинними документами, що є підставою для розстрочення (відстрочення) сплати грошових зобов`язань (податкового боргу) перед бюджетом та скасування наданих розстрочень (відстрочень), є: рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); договір про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); рішення про скасування розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); додаткова угода до договору у разі дострокового погашення розстрочених (відстрочених) сум; додаткова угода до договору у разі прийняття рішення про перенесення раніше визначених строків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); графік погашення розстрочених (відстрочених) сум боргу, складений на підставі рішення суду або відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення).

В інформаційну систему органів ДФС заносяться дані щодо наданих платнику податків розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу): документ, що є підставою для розстрочення (відстрочення) зобов`язання (боргу) відповідно до статті 100 розділу 9 глави ІІ Податкового кодексу України, рішення суду, відповідного закону, що передбачає надання платнику податків розстрочення (відстрочення); код та найменування органу ДФС, що прийняв рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); код платника; ознака (розстрочення або відстрочення); номер та дата рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); номер та дата договору про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); дата початку дії розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); період надання розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (зазначаються дати початку та закінчення нарахування); кількість термінів розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу); номер та дата рішення суду у справі про банкрутство, яким затверджено мирову угоду з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум заборгованості; код платежу та вид бюджету; сума грошового зобов`язання, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, основний платіж за актом, штрафна (фінансова) санкція; сума податкового боргу, що підлягає розстроченню (відстроченню), у тому числі: основний платіж, основний платіж за актом, пеня, пеня за актом, штрафна (фінансова) санкція.

На підставі показників «період надання розстрочення (відстрочення)» та «кількість термінів розстрочення (відстрочення)» інформаційна система автоматично розраховує графік погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу).

Підпункт 1 пункту 3 розділу VІ Порядку №422, надання розстрочок (відстрочок) грошових зобов`язань (податкового боргу) відображається в ІКП як зменшення суми грошових зобов`язань (податкового боргу) за датою укладання договору про розстрочення (відстрочення).

Для відображення розстрочених (відстрочених) сум грошових зобов`язань (податкового боргу) в ІКП відображається обліковий показник (операція) щодо надання розстрочення (відстрочення) усієї суми розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу) згідно з договором про розстрочення (відстрочення).

Відображення в ІКП чергової суми розстрочення (відстрочення) здійснюється шляхом використання облікових показників (операцій) щодо нарахування платежу згідно з графіком погашення розстрочених (відстрочених) сум, передбаченим договором про розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) (спеціальним законом або рішенням суду).

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що питання розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу визначено статтею 100 глави 9 Розділу ІІ ПК України, а Порядком №422 лише передбачено відображення в інформаційній системі ДФС України (ІКП) вже розстроченого або відстроченого грошового зобов`язання або податкового боргу, відображення якого у системі здійснюється на підставі: прийнятого керівником рішення, у зв`язку з поданням платником заяви у порядку передбаченому статтею 100 ПК України або за рішенням суду про розстрочення або відстрочення податкового боргу.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем не подавалося відповідної заяви у порядку передбаченому статтею 100 ПК України про розстрочення або відстрочення податкового боргу, а відповідачем у свою чергу не приймалося відповідного рішення щодо розстрочення (відстрочення) податкового боргу по АТ «Харківобленерго» та не укладався договір про розстрочення (відстрочення) за процедурою, передбаченою Порядком № 574.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду у справі №520/11487/19 задоволено позов Офісу ВПП ДПС про стягнення податкового боргу з АТ «Харківобленерго» та визначено порядок виконання судового рішення. Питання щодо розстрочення або відстрочення виконання вказаного рішення у рішенні суду від 18.12.2019 року також не вирішувалося.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що підстави для неврахування відповідачем вказаного податкового боргу відсутні та у позивача наявний податковий борг, в рахунок погашення, якого відповідач, виконуючи вимоги п. 87.9 ст. 87 ПК України, зобов`язаний, зарахувати кошти, що сплачує АТ "Харківобленерго", в рахунок погашення такого податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Отже, відповідачем правомірно нарахована спірна пеня.

Щодо посилання позивача на нарахування пені в період дії карантину з 01.03.2020року, судом встановлено, що в результаті проведеної перевірки відповідачем встановлено зайве нарахування пені по погашених після 01.03.2020 р. податкових повідомленнях - рішеннях, винесених за результатами перевірок АТ «Харківобленерго» по податку на додану вартість у сумі 1 033 378,48 грн. та податку на прибуток підприємств у сумі 440 938,69 грн. Зазначена пеня списана у відповідності до вимог ст. 52-1 розділу XX «Перехідних положень» ПК України.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, беручи до уваги, що суб`єктом владних повноважень доведено правомірність вчинених дій, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати належить розподілити відповідно до положень ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 29.11.2021 року.

Суддя Рубан В.В.