Ухвала суду № 101495769, 29.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 520/14186/21

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

"29" листопада 2021 р. м. Харків

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

1. Визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській від 25.09.2020 про відмову в поновленні виплати позивачу пенсії по інвалідності;

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області:

- витребувати запитом по електронній пошті архівну пенсійну справу позивача з Державної установи - Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Євпаторії Республіки Крим, 297402, Республіка Крим, м Євпаторія, ш.Новоселівське, Д 1Г;

- направити суду копії представлених позивачем документів, що підтверджують його право на отримання пенсії по інвалідності, внаслідок війни, про стаж та заробітну плату, для їх огляду і вивчення.

- до отримання паперової архівної пенсійної справи позивача відновити і виплачувати позивачеві пенсію по інвалідності, внаслідок війни, як непрацюючому пенсіонерові, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, згідно з поданими ОСОБА_1 документами, в розмірі не нижче 360% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з виплатою підвищення до пенсії, як для інваліда III групи, в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щорічної разової грошової допомоги, на підставах, визначених нормами чинного законодавства України на момент виплати пенсії, проведенням на загальних підставах осучаснення, перерахунку та індексації пенсії, компенсації втрати доходу, в зв`язку з затримкою виплати пенсії в період з 07.10.2009р. по день фактичної виплати пенсії, на визначений заявником банківський рахунок, на підставі заяви, поданої через уповноваженого представника за дорученням, починаючи з 07.10.2009 з перерахунком пенсії, починаючи з 07.10.2009, після отримання його архівної пенсійної справи.

3. Відповідно до п.1 ч.2 ст.371 КАС України допустити негайне виконання рішення суду в повному обсязі заявлених позовних вимог, шляхом стягнення одним платежем всієї суми боргу, починаючи з 07.10.2009 року по день фактичної виплати.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати підстави для поновлення строку та привести позовні вимоги у відповідність до ст. 160 КАС України.

На виконання зазначеної ухвали суду представником позивача 16.11.2021 року до суду було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначив, що позивач постійно проживає за кордоном та не має доступу до безкоштовної правової допомоги. Також зазначає, що за місцем постійного проживання в Ізраїлі оголошувалися тривалі карантини, за правилами яких позивачеві було заборонено залишати його будинок, у зв`язку з чим просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк. Відтак, позивач зазначив, що строк звернення до адміністративного суду пропущений ним з поважних причин.

Судом встановлено, що позивач просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській від 25.09.2020 про відмову в поновленні виплати позивачу пенсії по інвалідності. Також суд зазначає, що про порушення своїх прав позивач знав, або повинен був дізнатися ще в 2020 році, а саме з моменту відмову в поновленні виплати позивачу пенсії по інвалідності, а до суду звернувся лише 30.07.2021 року, отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною першою та другою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Отже, дотримання строку звернення з позовом, є однією з умов реалізації права на подання позову у публічно-правових відносинах.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений шестимісячний строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо посилання позивача, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду, а саме на те, що за місцем постійного проживання в Ізраїлі оголошувалися тривалі карантини, які пов`язані із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, за правилами яких повивачеві було заборонено залишати його будинок, то суд не приймає зазначене твердження до уваги, оскільки вказане жодним чином не доводить поважності причин пропуску строку звернення до суду, з огляду на наступне.

02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю України.

Вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342,363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Таким чином, строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, продовжено на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Разом з тим, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020 р. (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Враховуючи приписи пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 17.07.2020), з 17.07.2020 відновився відлік процесуальних строків (в т.ч. й строків звернення до суду із позовною заявою), встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Доказів обмеження йому свободи пересування, у зв`язку з карантинними заходами, позивач до суду не надав. Інших обставин та доказів на їх обґрунтування позивач у заяві про поновлення строку звернення до суду не зазначив.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивач не навів будь-яких обставин і не надав відповідних доказів, які б свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду, отже не обґрунтував поважність причин пропуску строку звернення до суду. Суд не вбачає жодних належних підстав для визнання причин пропуску такого строку поважними та його поновлення, у зв`язку з чим вважає наявними підстави для повернення позову у зв`язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як зазначено в п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також у рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим в пункті 47 Рішення ЄСПЛ, Високий Суд вказав, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Отже, у разі оскарження рішення суб`єкта владних повноважень з пропуском строку на таке оскарження, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.

Крім того, з матеріалів справи судом встановлено, що позов подано представником позивача згідно Довіреності від 23.05.2019 року, якою уповноважено ОСОБА_2 та Крижановського Ігоря Володимировича представляти інтереси ОСОБА_1 , виданої на десять років, з правом передоручення отриманих повноважень третій особі.

З огляду на зазначене, суд не приймає доводи позивача стосовно неможливості завчасно подати позовну заяву, у зв`язку з перебуванням за кордоном, скільки представник позивача знав або повинен був знати про строки подачі позовної заяви та наслідки їх пропущення, та мав змогу своєчасно звернутися до суду, якою не скористався.

Таким чином, суд приходить до висновку, що представник позивача мав можливість своєчасно встановити і оцінити факт порушення прав позивача та своєчасно звернутися до суду.

З огляду на зазначене, суд відмовляє позивачу у задоволенні його заяви про поновлення строку звернення до суду як необґрунтованої.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява вважається поданою без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 2 ст. 123 та п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України має бути повернута позивачеві.

Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді (ч. 6 ст.169 КАС України).

Згідно ч. 8 цієї статті повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 248, 256, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали направити позивачеві разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями)

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Спірідонов М.О.