Рішення № 101495744, 30.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

30 листопада 2021 р. № 520/19182/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волошина Д.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправні дії Міністерства оборони України, які полягають у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 від 03.08.2021 УМ-12892662;

- повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.08.2021 УМ-12892662 з дотриманням вимоги ЗУ «Про звернення громадян» та вирішити питання, порушені у зверненні по суті.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни. 03.08.2021 позивачем через урядовий портал було направлено на адресу відповідача звернення (пропозиція-зауваження) УМ-12892662 у порядку ЗУ «Про звернення громадян». 18.08.2021 відповідачем на адресу позивача була направлена відповідь за результатами розгляду звернення позивача підписана т.в.о директора Департаменту юридичного забезпечення МОУ полковником юстиції Кирило Ганкевичем. Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, які полягають у неналежному розгляді звернення позивача. Зокрема, ч. 2 ст. 14 Закону встановлено, що пропозиції (зауваження) осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, особисто. Однак, звернення позивача розглядав т.в.о директора Департаменту юридичного забезпечення МОУ полковник юстиції Кирило Ганкевич, який не є першим керівником відповідача. Окрім цього, на думку позивача, як вбачається з відповіді, відповідачем не вирішено жодне питання порушене позивачем у зверненні. З огляду на наведене, позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 25.10.2021 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через підсистему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач правом надати відзив на позов не скористався, у встановлений судом строк документи до суду не надходили.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Оскільки в період з 16.11.2021 по 29.11.2021 суддя Волошин Д.А. перебував у щорічній відпустці, тому розгляд справи здійснюється в перший робочий день після відпустки.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач є особою з інвалідністю II групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 від 27.01.2015.

ОСОБА_1 для поліпшення роботи органу державної влади та недопущення порушення прав осіб з інвалідністю відповідачем у майбутньому, через ДУ "Урядовий контактний центр" Національної системи опрацювання звернень до органів виконавчої влади звернувся до Міністерства оборони України зі зверненням від 03.08.2021, в якому просив:

- встановити посадових осіб департаменту фінансів МОУ, які готували та візували проект рішення (п.1 протоколу №59 від 10.04.2020) та членів Комісії, які приймали вищевказане рішення, внаслідок чого виникли підстави для звернення особи до суду по справі №480/3229/20 для відновлення порушених прав;

- вжити заходи щодо не допущення у майбутньому при аналогічних обставинах порушення прав осіб посадовими особами Департаменту фінансів МО України та членами Комісії;

- притягувати до відповідальності посадових осіб Департаменту фінансів МО України, які готували та візували проект рішення (п.1 протоколу №59 від 10.04.2020) та членів Комісії, які приймали вищевказане рішення, внаслідок чого виникла підстава у особи звернення до суду по справі №480/3229/20 для відновлення своїх прав;

- про результати розгляди пропозиції ОСОБА_1 прошу повідомити, які заходи були вчиненні Міністром оборони України по кожному пункту пропозиції, або мотиви за якими не вчинялося жодних дії зазначених мною в пропозиції.

Відповідачем листом від 18.08.2021 №298/3/2380 надано відповідь, в якій щодо питання протиправної бездіяльності посадових осіб Департаменту фінансів Міністерства оборони України зазначено, що згідно пункту 7 Положення про Департамент фінансів Міністерства оборони України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 17.05.2019 № 242 визначено, що Департамент відповідно до наданих повноважень перевіряє в межах повноважень документи, які надійшли для розгляду Міноборони питання про призначення (відмову в призначення) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, та разом з визначеними структурними підрозділами Міноборони здійснює погодження проекту рішення відповідної комісії. Кожен член комісії вивчає матеріали, що подаються на розгляд Комісії, до її засідання. Пунктами 7-11 розділу III Положення визначено, що рішення Комісії приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії. Отже, в діях посадових осіб Департаменту фінансів Міноборони порушень не вбачається.

Також роз`яснено позивачу, що право людини і громадянина на судовий захист гарантується Конституцією України. Основний закон закріплює загальне право, за яким кожна особа має право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб.

Вважаючи, що відповідачем не вирішено жодне питання, порушене ним у зверненні для поліпшення роботи органу державної влади та недопущення порушення прав осіб з інвалідністю відповідачем у майбутньому при аналогічних обставинах, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 №393/96-ВР.

Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення регулює Закон України "Про звернення громадян".

Згідно статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 5 Закону України "Про інформацію" встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Положеннями статті 9 Закону України "Про інформацію" обумовлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно статті 7 Закону України "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.

Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про звернення громадян", звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

При цьому, відповідно до положень частини 2 статті 14 Закону України "Про звернення громадян", пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Матеріали справи не містять доказів, що на момент надання позивачу відповіді на його звернення т.в.о директора Департаменту юридичного забезпечення МОУ полковник юстиції Кирило Ганкевич мав право розглядати звернення позивача відповідно до приписів частини 2 статті 14 Закону України "Про звернення громадян".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що т.в.о директора Департаменту юридичного забезпечення МОУ полковник юстиції Кирило Ганкевич не був уповноваженою особою щодо розгляду заяви позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку про протиправність дій Міністерства оборони України, які полягають у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 від 03.08.2021 УМ-12892662, та як наслідок наявність підстав для зобов`язання Міністерства оборони України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.08.2021 УМ-12892662 з дотриманням вимоги Закону України «Про звернення громадян».

Відносно позовної вимоги зобов`язати Міністерство оборони України вирішити питання порушенні у зверненні по суті, суд зазначає, що оскільки відповідь на звернення позивача була надана не уповноваженою особою, суд не вбачає підстав досліджувати її зміст. На думку суду вказана позовна вимога є передчасною та не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, ЄДРПОУ 00034022) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства оборони України, які полягають у неналежному розгляді звернення ОСОБА_1 від 03.08.2021 УМ-12892662.

Зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 03.08.2021 УМ-12892662 з дотриманням вимоги Закону України «Про звернення громадян».

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.А. Волошин