Рішення № 101495713, 29.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 листопада 2021 року Справа №520/14869/21

Харківський окружний адміністративний суду у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач, ОСОБА_1 ) 06.08.2021 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради (далі по тексту – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня, як учаснику війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій, з урахуванням фактично виплачених сум, у сумі 4695,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є учасником війни а тому відповідно, має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком згідно з статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/14869/21.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 у справі №520/14869/21 замінено неналежного відповідача - Управління соціального захисту населення адміністрації Холодногірського району Харківської міської ради на належного - Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі отримана уповноваженою особою відповідача, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач у строк, визначений частиною п`ятою статті 162, частини першої статті 61 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлений ухвалою суду, правом надання відзиву не скористався.

Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником війни, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 04.02.1997.

Згідно положень статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач є особою, яка має статус учасника війни, а тому відповідно має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Не погоджуючись з розміром виплаченої одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі по тексту - Закон України №3551-ХІІ).

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" 25.12.1998 №367-ХІV набрав чинності 01.01.1999, яким статтю 14 Закону України №3551-XII доповнено частиною четвертою, у силу якої щорічно до 5 травня іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Згідно підпункту 5 пункту 63 розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пункт 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статтей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України рішенням від 27.02.2020 №3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12,13,14,15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993, №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22.05.2008 №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020 відновлено дію частини четвертої статті 14 Закону України №3551-ХІІ у редакції Закону України №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Водночас, відповідно до Додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.2021 №325 (далі по тексту - Постанова №325) разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується учасникам війни у розмірі 612,00 грн., тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною четвертою статті 14 Закону України №3551-XII.

Отже, на час виплати позивачу у квітні 2021 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України №3551-XII та Постанова Кабінету Міністрів України №325.

При цьому суд зауважує, що дію наведеної вище норми Закону України №3551-XII у 2021 році не зупинено, вона не втратила чинність, зміни до названого Закону законодавцем не вносились, а тому норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Суд звертає увагу, що вища юридична сила закону полягає у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком (...) встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким законом є Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Тобто, при обчисленні суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідач має виходити з розміру мінімальної пенсії за віком, що відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідні висновки щодо застосування наведених норм права викладено у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 у зразковій справі №440/2722/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021.

Крім того, у вказаному судовому рішенні Верховного Суду №440/2722/20 також зазначено, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги, а тому відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом України №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті.

З урахуванням встановлених обставин та обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати розподілу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вулиця Чернишевська, будинок 51, місто Харків, 61002, код ЄДРПОУ 03195694) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 29.11.2021.

Суддя О.В. Ніколаєва