Ухвала суду № 101495575, 29.11.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/2705/20

29 листопада 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну позивача правонаступником в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, яке 15.12.2020 набрало законної сили, позов задоволено. Виконавчий лист не видавався.

На адресу суду 10.11.2021 надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача до відкриття виконавчого провадження, яку суд розцінює як заміну відповідної сторони її правонаступником.

В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 зазначила, що є дружиною позивача у даній справі, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявниця являється єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_2 . Розгляд даного питання просила здійснювати у порядку письмового провадження.

В судове засідання29.112021 сторони не з`явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду відповідно до ст.124, 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Враховуючи положення ч.9 ст.205та ч.4 ст.229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду питання про заміну позивача правонаступником у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про заміну позивача правонаступником підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, яке 15.12.2020 набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_2 за вислугу років з 74% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_2 за вислугу років виходячи з 74% від відповідних сум грошового забезпечення та здійснити виплату пенсії в цьому розмірі з 01.01.2018 із врахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок, сплачений відповідно до квитанції №34 від 17.09.2020. Виконавчий лист не видавався.

Відповідно до свідоцтва серії НОМЕР_1 від 23.01.2021 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Положеннями ч.1 ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Відповідно до ч.1 ст.1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що членам сім`ї спадкодавця передаються (або включаються до складу спадщини у разі відсутності членів сім`ї) ті суми соціальних виплат, які належали спадкодавцю за життя, проте, не були одержані ним.

Приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу Долібою О.В., засвідчено, що ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину ОСОБА_2 .

Таким чином, заявниця, яка є дружиною померлого позивача, у відповідності до ст.1227 ЦК України та ст.52 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", набула права на отримання сум пенсії, нарахованих на виконання рішення суду, проте не виплачених за життя.

Як передбачено ст.52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

У свою чергу, ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі – Закон №1404-VIII) передбачено, що під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 5 ст.15 Закону №1404-VIII встановлено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених ст.39 цього Закону. При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

Закон №1404-VIII не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, надає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (ч.4 ст.4 Закону 1404-VIII).

Верховним Судом неодноразово висловлено, зокрема у постановах від 24.04.2018 у справі №2а/0612/649/11, від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11, від 24.11.2020 у справі №802/1280/17-а, від 22.12.2020 у справі №2-а-3938/11, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну позивача у відповідності до ст.52 КАС України.

Керуючись ст.52, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про заміну позивача правонаступником задовольнити.

Допустити в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, заміну позивача ОСОБА_2 на його правонаступника – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено 29 листопада 2021 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.