Рішення № 101495248, 29.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року Справа № 480/7755/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7755/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - відповідач) в якій з урахуванням заяви про уточнення прохальної частини позову (заява позивача датована 07.10.2021р.) просить:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №183450014428 від 28.07.2021. про відмову у проведенні перерахунку розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Сумської обласної прокуратури № 21- 464 вих-21 від 06.07.2021р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Сумської обласної прокуратури № 21-464 вих-21 від 06.07.2021, виходячи з розрахунку 90 % (відсотків) місячної заробітної плати, починаючи з 21 липня 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, закони України «Про прокуратуру» та зазначає, що з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та рішення від 26.03.2020 № 6-р/2020 у нього виникло право на перерахунок та виплату пенсії згідно з довідкою Сумської обласної прокуратури № 21- 464 вих-21 від 06.07.2021р. без обмеження граничного розміру пенсії, проте відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні перерахунку.

20.10.2021р. до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач посилається на те, що на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у ч. 12 та 17 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ чинної на момент призначення позивачу пенсії). В подальшому, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-УІ до ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції Закону від 12.07.2001 № 2663-ІІІ чинної на момент призначення позивачу пенсії) внесено нову норму, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом зменшено максимальний розмір при призначенні пенсії до 80 відсотків місячного заробітку.

В подальшому, 14.10.2014 було прийнято новий Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII (далі Закон від 14.10.2014 № 1697-УІІ), який набрав чинності 15.07.2015 та на цій підставі втратила чинність ч. 18 ст.50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.

Отже, згідно позиції відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-УІІ (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 № 76-УІІІ) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати.

При цьому, відповідач просить суд врахувати, що станом на дату звернення позивача із заявою про п е р е р а х у н о к його пенсії, положення ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 №1789-ХІІ (крім частин третьої, четвертої, шостої, одинадцятої) втратили чинність згідно з Законом від 14.10.2014 № 1697-VII. Відповідно, ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 №1789-ХІІ не є чинними.

Отже, як вказує відповідач, оскільки ч. 13 та 18 ст. 50-1 Закону від 05.11.1991 № 1789-ХІІ не є чинними а відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону від 14.10.2014 № 1697-УІІ (зі змінами згідно Закону від 28.12.2014 № 76-УІІІ) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної , то позивачу був здійснений перерахунок пенсії на підставі довідки Сумської обласної прокуратури в розмірі 60 відсотків від суми місячної заробітної плати.

З урахуванням викладеного, відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 21.08.2020 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону від 12.07.2001 р. № 2663-III) за наявності стажу роботи 20 років та розрахунку пенсії у розмірі 90% від розміру заробітної плати.

28.08.2020 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області прийняте рішення № 12919 про відмову позивачу у призначенні пенсії за вислугу років як працівнику органів прокуратури у зв`язку з відсутністю на день звернення вислуги років не менше 24 роки 6 місяців (станом на 21.08.2020 р. вислуга років – 19 років 2 місяці 28 днів).

Не погодившись з рішенням ГУ ПФУ в Сумській області, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2020р. у справі №480/6552/20, було визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.08.2020 р. № 12919 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-XII з доповненнями згідно із Законом № 3662-XII від 26.11.1993 р., у редакції Закону від 12.07.2001 р. № 2663-III, з 21.08.2020 р. з розрахунку 90% від суми місячного (чинного) заробітку, обчисленого за останні 60 календарних місяців роботи відповідно до довідок прокуратури Сумської області від 01.07.2020 р. № 18-629вих-20 та № 18-630вих-20, без обмеження максимального розміру заробітної плати та пенсії з урахуванням загального стажу 21 рік 8 місяців 7 днів, у тому числі спеціального стажу роботи на посадах прокурора і слідчого прокуратури за період з 13.09.2002 р. по 31.07.2020 р., та забезпечити виплату призначеної пенсії б е з о б м е ж е н н я її максимального розміру.

З урахуванням Рішення Конституційного Суду України Сумською обласною прокуратурою Позивачу була видана довідка №21 - 464 вих - 21 від 06.07.2021 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.

21.07.2021 Позивач звернувся до Відповідача з заявою про перерахунок пенсії, додавши вказану довідку прокуратури Сумської області

30.07.2021 позивач отримав рішення №183450014428 від 28.07.2021 в якому зазначено - ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років, обчислену у розмірі 90 % від середньомісячного заробітку. Перерахунок проводити не доцільно, оскільки розмір пенсії зменшується.

Вважаючи дії Відповідача протиправними позивач звернувся до суду з позовом який є предметом розгляду у даній справі і просить скасувати рішення Пенсійного фонду в Сумській області №183450014428 від 28.07.2021 про відмову в перерахунку пенсії та зобов`язати відповідача перерахувати з 21.07.2021 року та виплачувати без обмеження максимального розміру пенсію на підставі довідки Сумської обласної прокуратури№21-464вих-21 від 06.07.2021.

Позиція органу Пенсійного фонду ґрунтується на тому, що пенсія підлягає обчисленню з розрахунку 60 відсотків місячної заробітної плати та підлягає обмеженню десятьма прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

На час проходження позивачем служби в органах прокуратури пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури регламентувалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ від 05.11.1991 (в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 р.) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Судовим рішенням у справі №480/6552/20 встановлено, що із копії трудової книжки позивача вбачається, що на момент звернення із заявою про призначення пенсії стаж його роботи складав 21 рік 8 місяців 7 днів . Отже, позивач має право для призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

При цьому, суд дійшов висновків, що положення Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ від 14.10.2014 р. звужують зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури порівняно з попередньою редакцією Закону № 1789-ХІІ від 05.11.1991 р. (у редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 р.).

Право на призначення та виплату пенсії підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", відповідно, їх можна вважати "майном" у значенні цього положення, отже, непризначення та невиплата пенсії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.

Зазначена правова позиція викладена, зокрема, в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Сук проти України" від 10.03.2011 р. (за заявою N 10972/05), "Суханов та Ільченко проти України" від 26.09.2014 р., відповідно до якої, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.

У даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки, наявний стаж роботи позивача на посадах в органах прокуратури передбачає право на призначення та виплату пенсії за вислугу років, а положення ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VІІ в редакції від 14.10.2014 р. фактично звужують право позивача на призначення та виплату пенсії за вислугу років.

Отже, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);

Обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону № 3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;

частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» № 1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні:

жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»;

законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд у зразковій справі № 560/2120/20 установив, що Кабінет Міністрів України впродовж 2015-2019 років не визначив умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури.

Така бездіяльність Кабінету Міністрів України призвела до чисельних судових спорів між пенсіонерами, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» та Пенсійним фондом України.

У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке:

визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;

положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення пенсіонерів, які отримують пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру», за отриманням актуальних довідок про заробітну плату та згодом до органів Пенсійного фонду України із заявами про перерахунок пенсії.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у рішенні від 14.09.2020 у справі № 560/2120/20, постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» є чинною та є рішенням Уряду про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, відповідач не заперечує обставин щодо наявності права у позивача на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII та на підставі довідки Сумської обласної прокуратури № 21- 464 вих-21 від 06.07.2021р.

Спірним є висновки відповідача щодо необхідності здійснення перерахунку пенсії із розрахунку 90 відсотків місячної заробітної плати та щодо обмеження граничного розміру пенсії.

При цьому, суд зазначає наступне.

Частина друга статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII визначає, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що розмір пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.

В свою чергу, частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII, яка регулює порядок перерахунку пенсії, не містить жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії позивача відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 86 Закону № 1697-VII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

З урахуванням наведеного та з огляду на встановлені у суді обставини суд зазначає про наявність у позивача права на перерахунок та отримання пенсії на підставі частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням її розміру визначеного як 90 відсотків місячної заробітної плати.

Щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Зазначені положення Закону № 1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

При цьому, згідно висновків Верховного Суду, викладеним у рішенні від 14.09.2020 у справі № 560/2120/20, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури підлягає застосуванню діюче законодавство, зокрема стаття 86 Закону №1697-VII, а не стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХП (в редакції від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ, чинній на час призначення пенсії), яка втратила чинність.

Відповідно до правової позиції, висловленій в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24.06.2020 по справі № 580/234/19, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

З урахуванням наведеного суд зазначає про правомірність висновків відповідача щодо необхідності при перерахунку пенсії застосовувати обмеження пенсії максимальним розміром, що складає 16 380 грн.

Однак, суд при прийнятті даного рішення бере до уваги існування судового рішення у іншій справі - рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2020р. у справі №480/6552/20 (яке набрало законної сили) за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, відповідно до якого судом було враховано позицію викладену у рішенні Конституційного Суду України щодо сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії. Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 р. у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 р. у справі № 21-445а13.

З урахуванням викладеного, суд у справі №480/6552/20 дійшов висновку, що виходячи із приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, та ст. 22 Конституції України, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, суд вважає, що позивач має право на призначення пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітку б е з о б м е ж е н н я максимальним розміром.

Таким чином, позивач має право на перерахунок його пенсії на підставі довідки Сумської обласної прокуратури № 21- 464 вих-21 від 06.07.2021р. При цьому, її розмір не може бути меншим розміру призначеної пенсії на підставі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 08.12.2020р. у справі №480/6552/20 (яким визначено право позивача на призначення пенсії у розмірі 90 відсотків від заробітку б е з о б м е ж е н н я максимальним розміром).

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №183450014428 від 28.07.2021. яким позивачу було відмовлено у проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Сумської обласної прокуратури № 21- 464 вих-21 від 06.07.2021р. Крім цього, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області провести позивачу перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Сумської обласної прокуратури № 21 - 464 вих- 21 від 06.07.2021, виходячи з розрахунку 90 % (відсотків) місячної заробітної плати, без обмеження її максимального розміру, починаючи з серпня 2021 року (з місяця наступного за місяцем звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії), з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії – задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області №183450014428 від 28.07.2021. про відмову у проведенні перерахунку розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Сумської обласної прокуратури № 21- 464 вих-21 від 06.07.2021р.;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул.Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код 21108013) провести ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 ,реєстраційний помер платника податків - НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Сумської обласної прокуратури № 21 - 464 вих - 21 від 06.07.2021, виходячи з розрахунку 90 % (відсотків) місячної заробітної плати, починаючи з серпня 2021 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Кунець