Рішення № 101494960, 28.10.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2021 року м. Рівне №460/12590/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною бездіяльності щодо визнання безнадійним податкового боргу на суму 46894,76 грн та не проведення його списання; зобов`язання провести списання податкового боргу на суму 46894,76 грн, з яких: по платежу 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб" в сумі 27494,76 грн, за штрафними санкціями в сумі 19400,00 грн; визнання протиправними дійГ щодо опису майна у податкову заставу; визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 24.05.2021 №418.

За змістом позовної заяви позивач зазначає, що судовим рішенням від 27.12.2018 у справі №857/2356/19, яке набрало законної сили 26.04.2019, скасовано податкові повідомлення-рішення №8565763 від 31.08.2015 та №2666-1305 від 30.06.2016, якими визначено податкове зобов`язання за платежем “Орендна плата з фізичних осіб”. Вказаним судовим рішенням встановлено, що починаючи з 17.02.2010 - дати припинення права власності ОСОБА_1 на об`єкти нерухомості - користувачем земельної ділянки комунальної власності по АДРЕСА_1 є їх новий власник. Тому нарахування податковим органом зобов`язань з орендної плати цієї земельної ділянки оскаржуваними рішеннями є протиправним. Позивач 17.10.2019 звернувся до відповідача з заявою, в якій просив скасувати нарахування орендної плати за землю у зв`язку вищевказаним рішенням суду. Проте, 11.02.2021 ОСОБА_1 отримано повідомлення Головного управління ДПС у Рівненській області про те, що станом на 01.01.2021 сума податкового боргу позивача становить 75937,20 грн, у тому числі за кодом платежу 18010900 (Орендна плата з фізичних осіб). Листом від 17.05.2021 №5655/6/17-00-26-05 Головне управління ДПС у Рівненській області повідомило позивача про необхідність сплатити суму заборгованості або надати обґрунтовані пояснення щодо неправомірності боргу по платежу 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб" в сумі 27494,76 грн. У подальшому, рішенням відповідача від 24.05.2021 №418 здійснено опис майна, що перебуває у власності позивача, у податкову заставу, складено акт опису майна та зареєстровано публічне обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Позивач зазначає, що квитанцією №0.0.2140495301.1 від 26.05.2021 сплатив 27494,76 грн за платежем 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб", а квитанцією №0.0.2141908023 від 27.05.2021 сплатив 19400,00 грн за платежем 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб". Позивач зазначає, що спірний податковий борг по платежу 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб" в сумі 27494,76 грн станом на день винесення відповідачем спірного рішення про опис майна у податкову заставу слід кваліфікувати як безнадійний за ознакою збігу строку давності, протягом якого цей борг може бути стягнутий. Адже, з дня спливу 1095 днів з моменту виникнення у позивача податкового боргу у відповідача виник обов`язок щодо порушення за власною ініціативою розгляду питання про списання безнадійного податкового боргу. Невчинення контролюючим органом таких дій свідчить про його протиправну бездіяльність. При цьому визнання протиправною бездіяльності щодо несписання безнадійного податкового боргу є безумовною підставою для визнання протиправними дій відповідача щодо опису майна позивача у податкову заставу. Адже, чинним законодавством на податковий орган покладено обов`язок щодо прийняття рішення з приводу визнання безнадійним боргу, стосовно якого минув строк давності, та його списання. Повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними. На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що у листі №5455/17-00-24-05 від 17.05.2021 зазначено про виконання рішення суду від 27.12.2018 у справі №857/2356/19, шляхом проведення коригувань (скасування) в інтегрованій картці платника податків зазначених сум по оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях за платежем “Орендна плата з фізичних осіб”. А також, додатково повідомлено, що в ОСОБА_1 наявний податковий борг, а саме: по коду платежу 18010900 “орендна плата з фізичних осіб” в сумі 27494,76 грн та по коду платежу 18010700 “земельний податок з фізичних осіб” в сумі 56,60 грн. Позивачем 26.05.2021 в добровільному порядку самостійно погашено заборгованість по коду платежу 18010900 “орендна плата з фізичних осіб” в сумі 27494,76 грн. Зазначає, що Головне управління ДПС у Рівненській області у межах строку визначеного статтею 102 Податкового кодексу України ініціював стягнення податкового боргу ОСОБА_1 . Зокрема, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №817/3006/15 стягнуто з ОСОБА_1 до місцевого бюджету Рівненської міської ради податковий борг у сумі 15941,21 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 20.06.2014 року №7017-15. Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду викладені в постанові від 01.02.2021 у справі №2а-3025/11/0970, спірна сума податкового боргу не має ознак безнадійного боргу, а тому у контролюючого органу були відсутні правові підстави для списання такого боргу. Головне управління ДПС у Рівненській області вказує на відсутність порушення вимог пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України, оскільки контролюючим органом не ініціюється примусове стягнення податкового боргу з дня виникнення якого минуло 1095 днів. Відповідач зазначає, що позивачем у добровільному порядку 26.05.2021 погашено грошове зобов`язання у сумі 27494,76 грн по платежу 18010900 по платежу “орендна плата з фізичних осіб”. Таким чином, в позовній заяві ОСОБА_1 просить зобов`язати контролюючий орган списати неіснуючий (погашений) податковий борг. Отже, оскільки ОСОБА_1 здійснив сплату наявного у нього податкового боргу, то він у повному обсязі виконав свій податковий обов`язок, а відтак у органу ДПС не має жодних підстав для визнання сплаченої суми “безнадійним боргом”. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки станом на 24.05.2021 у позивача був наявний податковий борг, в тому числі такий що не підлягає під визначення “безнадійний” у сумі 15941,21 грн, контролюючим органом в межах і спосіб передбачений нормами чинного законодавства правомірно прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №418 від 24.05.2021. Вичерпний перелік підстав звільнення майна платника податків з податкової застави передбачено пунктом 93.1 статті 93 Податкового кодексу України. Водночас, станом на дату розгляду справи в суді жодної з перелічених у вказані статті підстав для звільнення майна з податкової застави не існує. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 10.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/12590/21; розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 07.10.2021.

Ухвалою суду від 07.10.2021 відкладено розгляд справи №460/12590/21 та призначено судове засідання по суті без виклику сторін на 28.10.2021.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 у справі №817/1668/18, яке набрало законної сили 24.04.2019, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області №8545763 від 31.08.2015 на суму податкового зобов`язання 19910,57 грн. за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" та №2444-1305 від 30.06.2016 на суму податкового зобов`язання 28531,85 грн. за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" (а.с.4-6).

17.10.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про скасування нарахування орендної плати за землю у зв`язку з рішенням суду від 27.12.2018 у справі №817/1668/18 (а.с.7).

Відповідно до повідомлення Головного управління ДПС у Рівненській області №1545/121/6/17-00-24-05 від 11.02.2021 станом на 01.01.2021 у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наявний податковий борг в розмірі 75937,20 грн за кодом платежу 18010900 “Орендна плата з фізичних осіб” (а.с.8).

26.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив вказати реквізити документів, на підставі яких у нього виник податковий борг 75937,20 грн, а також надати копії зазначених документів (а.с.9).

Листом №5455//6/17-00-24-05 від 17.05.2021 Головне управління ДПС у Рівненській області повідомило позивача, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду №857/2356/19 від 24.04.2019 податкове повідомлення-рішення з орендної плати за землю №2444-1305 від 30.06.2016 на суму 28531,85 грн, та податкове повідомлення-рішення №8545763 від 31.08.2016 на суму 19910,57 грн скасовано. Контролюючим органом на виконання рішення суду в ІC “Податковий блок” в ІКП проведено коригування (скасування) зазначених сум по коду платежу 18010900 “орендна плата з фізичних осіб”. Також додатково повідомлено, що по вищезазначеному платежу обліковується податкова заборгованість в сумі 27494,76 грн, а саме по податкових повідомленнях-рішеннях №7017-15 від 31.07.2014 на суму 15941,21 грн, №13411744 від 20.06.2012 на суму 5822,70 грн, №0013411744 від 20.06.2012 на суму 5822,70 грн: по коду платежу 18010700 “земельний податок з фізичних осіб” (1712) заборгованість на сумі 56,60 грн. Тому, враховуюче вищенаведене, позивачу необхідно сплатити суми заборгованості або надати обґрунтовані пояснення щодо неправомірності боргу. У разі не сплати або не надання пояснення, відповідно, до пп.3 п.299.10. ст.299 Податкового кодексу України реєстрація платника єдиного податку підлягає анулюванню шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів (а.с.10).

24.05.2021 контролюючим органом складено акт опису майна №145 та відповідно до статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №418, у зв1язку з чим зареєстроване публічне обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.11-13).

Відповідно до квитанції №0.0.2140495301.1 від 26.05.2021 позивач сплатив 27494,76 грн за платежем 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб", а квитанцією №0.0.2141908023 від 27.05.2021 сплатив 19400,00 грн за платежем 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб" (а.с.14).

Позивач вважає, що відповідачем протиправно не списано як безнадійний податковий борг в розмірі 46894,76 грн, зокрема по платежу 18010900 "Орендна плата з фізичних осіб" в сумі 27494,76 грн, за штрафними санкціями в сумі 19400,00 грн, у зв`язку з чим протиправно прийняв рішення про опис майна у податкову заставу, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Спірним питанням у даній справі є те, чи являється сума в 46894,76 грн безнадійним боргом.

Так, постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 12.05.2015 у справі №817/3006/15, яка набрала законної сили 01.12.2015, стягнуто з Громадянина ОСОБА_1 до місцевого бюджету Рівненської міської ради податковий борг у сумі 15941,21 грн (https://reyestr.court.gov.ua/Review/52447308).

За правилами частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За правилами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою у справі №817/3006/15 установлено, що за даними обліку позивача за ОСОБА_1 рахується податкова заборгованість з орендної плати за землю у загальній сумі 15941,21 грн, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.06.2014 року №7017-15.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі – ПК України), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами пункту 16.1.4. статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Отже невиконання платником податку обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття такого зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом.

Проте за наявності певних обставин, визначених законодавством, податковий борг може бути визнаний безнадійним та списаний.

Відповідно до пункту 101.1. статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Пунктом 101.2 статті 101 ПК України визначено, що під терміном “безнадійний” розуміється:

податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута;

податковий борг фізичної особи, яка: визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; понад 720 днів перебуває у розшуку;

податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу;

податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

податковий борг платника податків, щодо якого до Державного реєстру внесено запис про його припинення на підставі рішення суду;

податковий борг банку, щодо якого наявне рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про затвердження звіту про завершення ліквідації банку або рішення Національного банку України про затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури.

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Строки давності та їх застосування визначені у статті 102 ПК України.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України, - у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд дійшов висновків, що за кожним податком та збором у платника податку виникає безумовний податковий обов`язок сплатити суму такого податку чи збору в порядку і строки, визначені законом. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. У разі виникнення у платника податку податкового боргу платник зобов`язаний його сплатити, а у разі несплати - податковий обов`язок не є виконаним.

У такому разі контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.

З матеріалів справи установлено, що контролюючий орган ініціював процедуру стягнення з позивача податкового боргу у розмірі 15941,21 грн шляхом звернення до суду з позовом саме у межах 1095 днів.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України № 577 від 10.10.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1844/24376 (далі – Порядок №577).

Згідно пункту 2.1 Порядку № 577, під терміном “безнадійний податковий борг” слід розуміти: 1) податковий борг платника податків, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю майна банкрута; 2) податковий борг фізичної особи, яка: визнана в судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом; або понад 720 днів перебуває у розшуку; 3) податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України; 4) податковий борг платника податків, що виник унаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

На виконання пунктів 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Порядку №577 списання безнадійного податкового боргу платників податків у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 Порядку (виникнення податкового боргу внаслідок форс-мажорних обставин), платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку № 577 (в тому числі відносно податкового боргу по якому минув строк позовної давності), орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу.

Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до інформаційної системи не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Таким чином, зі змісту вищенаведених норм Порядку № 577 вбачається, що списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

При цьому, звернення платника податків про списання безнадійного податкового боргу є обов`язковим лише у випадку, якщо такий податковий борг виник внаслідок непереборної сили (форс-мажорних обставин), як це встановлено нормою пункту 4.1 Порядку №577. В інших випадках, передбачених пунктом 101.2 статті 101 ПК України, пунктом 2.1 розділу ІІ Порядку №577, розгляд питання про списання безнадійного податкового боргу ініціюється контролюючими органами щоквартально та проводиться автоматично, без участі платника податків.

Суд зазначає, що у разі коли контролюючий орган ініціював до стягнення податковий борг до закінчення строку давності, цей податковий борг не підпадає під визначення “безнадійного”, що зазначене у підпункті 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК (податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом), тому у разі його стягнення за рішенням суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання, строк його стягнення може встановлюватись тільки до повного погашення заборгованості або до визнання його безнадійним тільки у випадках, передбачених підпунктами 101.2.1, 101.2.2, 101.2.4, 101.2.5 пункту 101.2 статті 101 ПК.

Такі правові висновки щодо визнання податкового боргу безнадійним викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16, від 19.05.2020 у справі № 826/8231/15.

Верховний Суд у постанові від 01.02.2021 (справа №2a-3025/11/0970, адміністративне провадження №К/9901/37631/18) зазначив такий правовий висновок: наявність судового провадження про стягнення податкового боргу не дає підстав для списання такого боргу як безнадійного до отримання судового рішення про відмову у такому стягненні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Як зазначалося вище сума податкового боргу у розмірі 15491,21 грн стягнута з позивача на підставі постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 у справі №817/3006/15.

За даними облікової картки позивача по орендній платі з фізичних осіб станом на 31.01.2021 у ОСОБА_1 обліковувалася недоїмка в розмірі 75937,20 грн.

23.02.2021 на виконання рішення суду зменшено недоїмку по орендній платі з фізичних осіб на 48442,44 грн.

26.05.2021 на підставі квитанції №0.0.2140495301.1 від 26.05.2021 зменшено недоїмку по орендній платі з фізичних осіб на 27494,76 грн.

27.05.2021 на підставі квитанції №0.0.2141908023 від 27.05.2021 зменшено недоїмку по орендній платі з фізичних осіб на 19400,00 грн.

Станом на 31.05.2021 у ОСОБА_1 відсутня недоїмка по орендній платі з фізичних осіб (а.с.35-36).

Таким чином, відсутні правові підстави для списання коштів у розмірі 46894,76 грн як безнадійного боргу, а тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не визнання вказаного боргу як безнадійного та його списання, а також зобов`язання відповідача здійснити його списання до задоволення не підлягають.

Стосовно правомірності дій відповідача при прийнятті рішення про опис майна у податкову заставу, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 88.1, 88.2 статті 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами пункту 89.1 статті 89 ПК України, право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно з пунктом 89.2 вказаної статті, з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Пунктом 89.3 статті 89 ПК України передбачено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до пункту 89.8 статті 89 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Згідно з приписами пункту 91.3 статті 91 ПК України, податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Умови припинення податкової застави визначені статтею 93 ПК України.

Так, відповідно до пункту 93.1 вказаної статті, майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

За приписами пункту 93.2 статті 93 ПК України, підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1 - 93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що право податкової застави виникає в силу закону та не потребує письмового оформлення, опис майна проводиться на підставі рішення контролюючого органу, а акт опису майна фіксує певний перелік майна.

При цьому, підставою для звільнення майна з податкової застави є відповідний документ, що засвідчує закінчення подій, наявність яких зумовили виникнення права податкової застави.

Відповідно до пункту 8 розділу І Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.07.2017 за №859/30727 (далі - Порядок №586), день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції 15.03.2021 за №321/35943 (далі - Порядок №5), оперативний облік платежів здійснюється податковими органами в інформаційній системі.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №5 визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис.

Усі вартісні облікові операції та облікові показники в ІКП проводяться у гривнях з двома десятковими знаками.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Таким чином, в інтегрованій картці платника, що є частиною інформаційної системи органів ДПС, відображаються відомості щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань. Зазначені відомості, є підставою для визначення дня виникнення права податкової застави.

Судом встановлено, що у інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 , станом на 24.05.2021 рахувався податковий борг (узгоджене грошове зобов`язання) по орендній платі з фізичних осіб та по земельному податку з фізичних (а.с.35-37).

Отже, станом на 24.05.2021 у спірних правовідносинах об`єктивно існували підстави для виникнення права податкової застави та прийняття відповідачем рішення від 24.05.2021 №418.

З урахуванням встановлених обставин, спірне рішення відповідача відповідає зазначеним критеріям, прийняте у відповідності з нормами Податкового кодексу України та Порядку №586,

Крім того, з облікової картки позивача встановлено, що після 24.05.2021 недоїмка по земельному податку з фізичних осіб збільшилася (а.с.37).

Стаття 93 ПК України містить вичерпний перелік підстав для звільнення майна платника податків звільняється з податкової застави (наведено судом вище).

Станом на момент розгляду справи жодної з таких підстав судом не встановлено.

Таким чином, підстави для скасування спірного рішення про опис майна у податкову заставу №418 від 24.05.2021 відсутні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем доведено правомірність оскаржуваних дій / бездіяльності у порядку статті 77 КАС України, а тому заявлені позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат у порядку статті 139 КАС України не підлягає вирішенню.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вулиця Відінська, 12, місто Рівне, 33023; код ЄДРПОУ 44070166) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинення певних дій, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 жовтня 2021 року

Суддя Н.В. Друзенко