Ухвала суду № 101493545, 30.11.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/21009/21

1-кп/522/2684/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Лонського І.В.

при секретарі – Крохмаль І.І.

при розгляді у підготовчому судовому засіданні обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2021 року за №22021160000000123 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, проживаючого: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Купріної І.В.

захисника – Єрохіної О.В.

обвинуваченого – ОСОБА_1 , суд –

ВСТАНОВИВ:

В провадження Приморського районного суду м. Одеси м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.07.2021 року за №22021160000000123 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання без визначення розміру застави мотивуючи тим, що наявні ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно останнього покладається наступне.

ОСОБА_1 , будучи підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні, до його фактичного затримання на підставі ухвали слідчого судді, переховувався від органу досудового розслідування, у зв`язку з чим його було оголошено в розшук та здійснено відповідні розшукові дії, спрямовані на отримання інформації відносно місцезнаходження підозрюваного та його засобів зв`язку, тобто зафіксовано порушення процесуального обов`язку підозрюваного. Крім того, у обвинуваченого ОСОБА_1 наявне подвійне громадянство, а саме паспорт громадянина Російської Федерації, що дає йому можливість переховуватись від суду на тимчасово окупованих територіях , або виїхати за межі території України. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

Органом досудового розслідування допитано ряд свідків, які мешкають на підконтрольній Україні території, зокрема у Луганській області та які знайомі з ОСОБА_1 . Враховуючи наявність відносин ОСОБА_1 з цими свідками та їх спільне минуле під час участі у бойових діях на стороні т.зв. "ЛНР", наявний прямий ризик незаконного впливу з боку ОСОБА_1 на свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни показань, тим самим здійснюючи перешкоджання кримінальному провадженню. Крім того продовження строку тримання під вартою надасть змогу запобігти спробам підозрюваного незаконно впливати на експерта у цьому кримінальному провадженні, який провів судову криміналістичну портретну експертизу, тобто наявні ризики, передбачені (п.п. 3-4 ч. 1 ст. 177 КПК України);

Враховуючи відсутність постійного місця роботи, побоювання кримінального переслідування з боку української влади, що призводить до відсутності можливості офіційного працевлаштування та отримання заробітку, не виключено, що ОСОБА_1 може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, шляхом повторного вступу до лав терористичної організації "ЛНР", де себе зарекомендував з позитивного боку під час "Боїв за Дебальцеве" протягом січня-лютого 2015 року, тобто наявний ризик, передбачений (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Як зазначає прокурор, запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні п.п. 1,3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, неможливо через наявність зафіксованого факту переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування з метою уникнення покарання за злочин, у вчиненні якого він підозрюється. У разі обрання більш м`якого запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , останній за наявності найпершої можливості намагатиметься залишити територію України та "легалізуватись" у Росії, т.зв. "Придністровській Молдавській Республіці" або на тимчасово окупованих територіях України, враховуючи, серед інших фактів, наявність паспорту громадянина Російської Федерації. При цьому, у матеріалах кримінального провадження зафіксовані факти намагання ОСОБА_1 залишити територію України, шляхом оформлення тимчасового документу дипломатичним органом Російської Федерації в Україні, у зв`язку з намаганням уникнути кримінальної відповідальності за злочин, у вчиненні якого він підозрюється.

В судовому засіданні захисник Єрохіна О.ВА. та обвинувачений ОСОБА_1 при обранні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклались на розсуд суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов`язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21.04.2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.

При цьому, судом враховано дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, останній обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, який спричинив загибель людей, переховувався від органу досудового розслідування, у зв`язку із чим, його було оголошено у розшук, що дає достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та ОСОБА_1 за своїми моральними якостями, перебуваючи на свободі, може переховуватись від суду, впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Метою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 є запобігання спробам переховуватись від суду, впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують зазначені ризики.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 183 КПК України, суд вважає за необхідне не визначити розмір застави, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який спричинив загибель людей.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора про обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 181, 183, 314-316, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури Тімонова Є.Д. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 28.01.2022 року, включно.

Строк дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою становить 60 днів і обчислюється з моменту винесення ухвали суду, тобто з 30.11.2021 року.

Ухвала в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, – в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси І.В. Лонський

30.11.2021