Вирок № 101493383, 29.11.2021, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/4184/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 рокуОвідіопольський райсуд Одеської області в складі:

головуючого судді - Кириченко П.Л.,

при секретарі – Осадченко С.В.

за участю прокурора – Прушинського В.Б., Чечеткіна І.В., потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Соломенцева І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь Одеської області, кримінальне провадження за № 12019160380000689 від 15.04.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (код НОМЕР_1 ) уродженця місто Томськ, Томської області, СРСР, громадянина України, не одружений, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

та цивільний позов ОСОБА_3 до Приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта» (код 00034186), далі по тексту страхова компанія

про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди

цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2

про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричиненої внаслідок кримінального правопорушення та відшкодування шкоди завданої ушкодженням здоров`я

учасники кримінального провадження:

прокурор – Прушинський В.Б., Чечеткін І.В.

потерпілий та цивільна позивач ОСОБА_3 та його адвокат Соломенцев І.А.

обвинувачуваний та цивільний відповідач – ОСОБА_2

цивільний відповідач - ПАТ «НАСК «Оранта»,-

В С Т А Н О В И В:

20 грудня 2018 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю вул. Євгена Колісніченко в смт. Овідіополь Овідіопольського району Одеської області, в напрямку від села Роксолани до села Барабой, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Мазда-323F» державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В цей же час, в зустрічному напрямку, по своїй смузі, з перевищенням максимально-допустимої швидкості руху у населеному пункті, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Daewoo-Matiz» державний номерний знак НОМЕР_3 , рухався водій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, рухаючись у вказаному напрямку, під`їзджаючи до перехрестя з вул. Дністровської селища Овідіополь водій ОСОБА_2 , перед початком виконання маневру повороту ліворуч на вул. Дністровську, не переконався, що це буде безпечним та не створить небезпеки чи перешкод іншим учасникам дорожнього руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем марки «Daewoo-Matiz», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо.

Своїми діями водій ОСОБА_2 , порушив вимоги п. п.1.5, 2.3 б), 10.1, 16.13 «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:

-п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

-п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

-п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

-п. 16.13 «Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч».

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася з вини водія ОСОБА_2 , який під час керування транспортним засобом, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, водію автомобіля марки «Daewoo-Matiz» державний номерний знак НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 6-9-го ребер справа та 7-9-го ребер зліва, забоїв правого ліктьового та колінного суглобів.

Вказані тілесні ушкодження спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

В умовах даної події водій автомобіля «Мazda-323F» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 , виконуючи вимоги п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігти даної події.

В умовах даної події дії автомобіля «Mazda-323F» державний номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_2 не відповідали вимогам п.п. 10.1 та 16.13 Правил дорожнього руху України, які у даному випадку створювали необхідні і достатні умови для настання події і перебували з ним у причинному зв`язку.

Органами досудового розслідування противоправні дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ст. 286 ч.1 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 вину визнав та пояснив, що дійсно 20 грудня 2018 року в 12.30 годин він в денний час рухався по вулиці Євгена Колісніченко в смт. Овідіополь Овідіопольського району Одеської області, в напрямку від села Роксолани до села Барабой, керуючи технічно-справним автомобілем марки «Мазда-323F» державний номерний знак НОМЕР_2 . В цей же час, в зустрічному напрямку, по своїй смузі, рухався потерпілий ОСОБА_3 на транспортному засобі марки «Део» д.н. НОМЕР_3 . ОСОБА_2 рухаючись у вказаному напрямку, під`їжджаючи до перехрестя з вул. Дністровської селища Овідіополь, перед початком виконання маневру повороту ліворуч на вул. Дністровську, не переконався, в безпеці свого руху, виїхав на смугу зустрічного руху, де сталося зіткнення з автомобілем марки «Daewoo-Matiz», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 , що рухався по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо. Своїми діями він, порушив вимоги п.п.1.5,2.3б),10.1,16.13 «Правил дорожнього руху України». Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Крім показів обвинуваченого ОСОБА_2 та заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, відповідно до ст.94 КПК України на підставі всебічного повного та неупередженого дослідження доказів по кримінальному провадженню, вина обвинуваченого ОСОБА_2 підтверджується наступними доказами, які суд відповідно до ст.ст. 85 86 КПК України вважає належними та допустимими, а саме:

- показами потерпілого ОСОБА_3 з яких видно, що 20 грудня 2018 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, в світлий час доби, на перехресті вул. Євгена Колісніченко та вул. Дністровської в смт. Овідіополь Овідіопольського району Одеської області, з вини водія ОСОБА_4 , який керував транспортним засобом марки «Мазда» виникла дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.12.2018 року та фото таблицею, з якої видно місце дорожньо-транспортної пригоди, вид та стан дорожнього покриття, наявності слідів на дорожньому покритті, локалізація пошкоджень транспортного засобу марки «Мазда» д.н. НОМЕР_2 , технічні характеристики транспортного засобу та локалізація пошкоджень транспортного засобу марки «Део» д.н. НОМЕР_3 , його технічні характеристики ( а.с. 159-180);

- висновком судового експерта №19-2011 від 22.07.2019 р. по автомеханічному дослідженню обставин та механізму зіткнення транспортного засобу марки «Мазда» з транспортним засобом марки «Део» з якої видно, що 1. В умовах даної події водій автомобіля марки «Мазда» ОСОБА_2 виконуючи вимоги п.п. 10.1 та 16.13 ПДР України, мав у своєму розпорядженні технічну можливість запобігати даної події. 2. В умовах даної події дії водія автомобіля марки «Мазда» ОСОБА_2 не відповідає вимогам п.п. 10.1 та 16.13 ПДР України, які в даному випадку створювали необхідні і достатні умови для настання події і перебували з ним у причинному зв`язку (а.с. 181-184);

- висновком судового експерта №19-2009/2010/2045/2-26/2126/2137/3118 від 12.07.2019 року комплексної судового транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи по дослідженню слідів і пошкоджень на проїзний частині і на автомобілі марки «Мазда» і автомобіля марки «Део» та дослідження технічного стану транспортних засобів, з якої видно, що на момент ДТП рульове управління, гальмівна система та ходова частина автомобіля «Mazda-323F» д.н.з. НОМЕР_2 перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню автомобілем, а отже про відсутність технічних несправностей на досліджуваному автомобілі які б могли привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу (а.с. 185-201).

На момент ДТП рульове управління, гальмівна система та ходова частина автомобіля «Daewoo-Matiz»д.н.з. НОМЕР_3 перебували в працездатному стані й могли виконувати задані функції по керуванню автомобілем, а отже про відсутність технічних несправностей на досліджуваному автомобілі, які б могли привести до втрати курсової стійкості та керованості даного транспортного засобу. В умовах даної пригоди первинний контакт мав місце передньою частиною автомобіля «Daewoo-Matiz» д.н.з. НОМЕР_3 з правою бічною частиною автомобіля «Mazda-323F» д.н.з. НОМЕР_2 при куті між поздовжніми осями автомобілів близько 120±5? (відлічується від поздовжньої осі автомобіля «Mazda-323F» до поздовжньої осі автомобіля «Daewoo-Matiz» проти годинникової стрілки).

Приблизне взаємне положення зазначених автомобілів у момент їх первинного контактування наведене на масштабній схемі №1 прикладеної до висновку.

В умовах даної пригоди місце зіткнення автомобіля «Daewoo-Matiz» д.н.з. НОМЕР_3 з автомобілем «Mаzda-323F» д.н.з. НОМЕР_2 розташовується на відстані 1.7-1.9 метрів від правого краю проїзної частини дороги вул. Євгена Колісниченка та на відстані 1.4-1.5 метрів не доїзджаючи до дальньої межі (краю) проїзної частини дороги вул. Дністровська, за напрямком руху автомобіля «Daewoo-Matiz».

- висновком судового експерта №879 від 22.04.2019 року щодо судово-медичного дослідження фізичної особи, з якої видно, що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому 6-9-го ребер справа та 7-9-го ребер зліва, забоїв правого ліктьового та колінного суглобів. Вказані тілесні ушкодження спричинили тривалий розлад здоров`я строком понад 21 день і за цим критерієм згідно п.п. 2.2.2 та 4.6 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.», відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, який керував транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, а тому кримінальну відповідальність він повинен нести за ст. 286 ч.1 КК України.

В ході судового слідства обставини, які пом`якшують призначення покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 66 КК України - щире каяття.

В ході судового слідства обставини, які обтяжують призначення покарання ОСОБА_2 , передбачені ст. 67 КК України - не встановлені.

При визначенні виду та міри покарання обвинуваченого, виходячи з вимог закону про достатність покарання для його виправлення та запобігання скоєнню ним нових злочинів, суд враховує відповідно до ст.12 КК України ступінь тяжкості скоєного злочину, особу обвинуваченого, наявності обставин, які пом`якшують призначення покарання, відсутності обтяжуючих покарання обставин.

Відповідно до ст.ст. 50,65 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує особу обвинуваченого, його сімейне та матеріальне становище.

При таких обставинах, суд вважає можливим назначити покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді обмеження волі, в межах санкції загальної частини Кримінального Кодексу, із застосуванням іспитового строку.

Обвинувачений ОСОБА_2 грубо порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження. З урахуванням обставин які були встановлені під час слідства, суд вважає можливим позбавити обвинуваченого ОСОБА_2 права керування транспортними засобами.

В ході досудового розслідування з боку потерпілого ОСОБА_3 був поданий цивільний позов в порядку ст. 128 КПК України, про стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 138346.67 грн. та моральної шкоди в розмірі 23 217.70 ( а.с. 31-35 ).

Сторона захисту позов визнала частково матеріальну шкоду визнає в частині підтверджених документально витрат, моральну шкоду визнає частково, посилаючись на своє сімейне та матеріальне положення.

Відповідно до ст. 1166 ч.1 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вина в порушенні правил дорожнього руху з боку цивільного відповідача ОСОБА_2 підтверджується сукупністю доказів, які перебувають в матеріалах кримінального провадження. Між неумисними діями цивільного відповідача ОСОБА_2 та тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_3 , є прямий причинний зв`язок.

Цивільний позивач ОСОБА_3 дійсно при ДТП отримав тілесні ушкодження, в період з 20.12.2018 року по 21.12.2018 року перебував на лікуванні в медичній установі. В подальшому здійснював лікування амбулаторно.

Розмір витрат на лікування цивільного позивача складає 6 578 грн., підтверджується фінансовими документами (а.с.66-68), цивільним відповідачем ОСОБА_2 розмір витрат на лікування не оскаржується, а тому в цій частині матеріальна шкода підлягає стягненню в повному обсягу.

Цивільний позивач просить стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 57 776.67 грн.

Розмір матеріальної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу цивільного позивача складає 57 776.67 грн., що підтверджується висновком експерта №16-20 від 30.01.2020 року, цивільним відповідачем ОСОБА_5 розмір шкоди не оскаржується. Цивільний відповідач ОСОБА_2 стверджує, що між ним та страховою компанією був укладений договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 767402 (далі Поліс).

В ході судового розгляду з боку цивільного позивача не були надані належні та допустимі докази розміру страхової суми за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, власників наземних транспортних засобів, відповідно до розпорядження Державної Комісії регулювання ринків фінансових послуг України, які діяли на час ДТП.

Таким чином суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Цивільний позивач просить стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_2 шкоду завдану ушкодженням здоров`я в розмірі 70 992.00 грн.

Відповідно до ст. 1195 ч.1 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Цивільний позивач ОСОБА_3 є фізичною особою - підприємцем та має середньомісячний дохід в розмірі 23 664.00 грн., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію за звітами до компетентних установ (а.с.37). З урахуванням того, що з боку цивільного позивача не були надані належні та допустимі докази, втрачення чи зменшення ним професійної або загальної працездатності, суд вважає в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Цивільний позивач ОСОБА_3 просить стягнути з цивільного відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 23 217.70 грн.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Внаслідок завданої шкоди у зв`язку з пошкодженням здоров`я цивільного позивача, останній зазнав страху за своє здоров`я, у зв`язку з отриманням шкоди здоров`ю позивача був змінений спосіб його життя, було витрачено багато часу на реабілітацію, були заподіяні сильні душевні страждання, які були перенесені цивільним позивачем безпосередньо після завданої шкоди його здоров`ю, та подальшій тривалій медичній реабілітації. Дані обставини свідчать про те, що позивачу була завдана фізична біль та страждання, а тому з урахуванням матеріального та сімейного становища цивільного відповідача та цивільного позивача відповідно до ст.23,1167 ЦК України суд вважає можливим стягнути з цивільного відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Цивільний позивач просить стягнути з цивільного відповідача страхової компанії «Оранта» страхове відшкодування в розмірі 57 776.67 грн.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Цивільний відповідач - страхована компанія заперечує щодо позовних вимог, посилаючись на те, що позивач дійсно звернувся до страхової компанії, але не надав необхідні документи відповідно до діючого законодавства.

З матеріалів справи видно, що між цивільним відповідачем ОСОБА_2 та страховою компанією був укладений цивільно-правовий договір та отримав поліс серія АМ №767402. Відповідно до даного полісу страхове відшкодування складає 100 000 грн., згідно рішення про затвердження максимального розміру, затвердженим Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, який діяв на час ДТП.

Страхова компанія не заперечує, що цивільний позивач ОСОБА_3 дійсно звернувся до страхової компанії, але не надав заяву відповідно до ст. 35 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі по тесту Закон). Не подання заяви в той формі, яка передбачена діючим законодавством, з урахуванням правовідносин, які виникли між сторонами, наявності юридичного персоналу в страхової компанії, суд вважає, що дана обставина не може бути підставою для фактичної не сплати страхового відшкодування (регламентних виплат) потерпілому, а тому відповідно до ст. 979 ЦК України та ст. 36 Закону, суд вважає можливим стягнути з страхової компанії на користь цивільного позивача страхове відшкодування в розмірі 57 776.67 грн.

Цивільний позивач просить стягнути з страхової компанії моральну шкоду в розмірі 23 217.70 грн.

В обґрунтуванні моральної шкоди цивільний позивач зазначив її розмір, який складає 64 354.67 грн., яка складається з матеріальної шкоди в розмірі 57 776.67 грн. та витрати на лікування в розмірі 6578.00 грн.

Страхова компанія в рамках ст.26-21 Закону повинна сплатити моральну шкоду в розмірі 5 % від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю потерпілого. Застосування матеріальної шкоди на відшкодування матеріального збитку транспортного засобу у розмірі 57 776.67 грн., суд вважає з боку потерпілого є помилковою підставою. З урахуванням правовідносин, які виникли між сторонами, суд вважає можливим взяти до уваги витрати на лікування в розмірі 6578.00 грн., які підтверджені фінансовими документами, а тому з страхової компанії на користь цивільного позивача, відповідно до ст. 26-1 Закону, підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 328.90 грн.(6578.00х5%=328.90).

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати пов`язані із залученням експертів в розмірі 10 362 грн. (8792+1570=10362)грн. (а.с.206-207).

Крім того, відповідно до ст.ст.122,124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь цивільного позивача ОСОБА_3 витрати пов`язані із залученням судового експерту по дослідженню вартості транспортного засобу в розмірі 3000 грн. (а.с.65).

Керуючись ст.ст.369,373,374 КПК України ( ред. 2012 р.), суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєні злочину передбаченого ст. 286 ч.1 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (один) року не вчинить нового злочину і виконає наступні обов`язки передбачені ст. 76 КК України, а саме:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;.

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Позов ОСОБА_3 до Приватне акціонерне товариство «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди - задовольнити частково.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, спричиненої внаслідок кримінального правопорушення та відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду розмірі 6 578.00 грн., моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., витрати пов`язані на залучення судового експерта в розмірі 3000 грн., а всього в розмірі 29 578 грн. В іншої частині відмовити.

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 57 776.67 грн., моральну шкоду в розмірі 328.90 грн., а всього 58105.57 грн.

В іншої частині відмовити.

Початок відбування покарання слід рахувати з дня проголошення вироку.

Вирок може бути оскаржений до палати по кримінальним справам Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції на протязі 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку направити учасникам кримінального провадження. Копію вироку після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору негайно.

Суддя Кириченко П.Л.