Рішення № 101491248, 30.11.2021, Великописарівський районний суд Сумської області

Справа № 575/690/21

Провадження № 2-а/575/12/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2021 р. смт. Велика Писарівка

В.Писарівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого - судді Савєльєвої А.І.

за участю секретаря - Доценко Т.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. В.Писарівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови серії БАВ № 496443 від 02.09.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності, поданої в порядку ч. 2 ст. 286 КАС України,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАВ № 496443 від 02.09.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , мотивуючи свої вимоги тим, що вказана постанова є такою, що постановлена з порушенням норм закону та підлягає скасуванню, просить постанову скасувати. У зв`язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі.

Представник позивача - адвокат Мороз Є.О. у судовому засіданні позов підтримав, при цьому пояснив, що складена стосовно позивача постанова про накладення адміністративного стягнення постановлена з грубим порушенням норм закону, так як позивач не був зупинений під час керування транспортним засобом, а перебував у припаркованому транспортному засобі, працівник поліції підійшов та попросив надати документи. Порушення ПДР України щодо ввімкнення показчика повороту не було, з відеозапису видно лише перевірку документів по базі, де встановлено відсутність у позивача посвідчення водія. Розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, проведено з грубим порушенням закону, позивачеві не було роз`яснено його права. Вина позивача у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не доведена, тому провадження у справі підлягає закриттю. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача - ГУНП в Сумській області - Панова М.М., яка бере участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, позов не визнала, надала відзив на позов, в якому зазначає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до Інструкції № 1395 з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07.11.2015, справа розглядається на місці вчинення правопорушення в присутності особи, яка його вчинила, цій особі роз`яснюються права, передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП та ст. 63 Коснтитуції України, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням; учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись Правил дорожнього руху (пункт 1.3), нормами пункту 2.1 (а) ПДР України вказано, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; відповідно постанови БАВ № 496443 від 02.09.2021 стосовно ОСОБА_1 останній порушив п. 2.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, факт керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування, встановлений згідно перевірки водія по базі системи «Інформаційний портал Національний поліції України», даний факт підтверджується відео з нагрудної бодікамери поліцейського, початково автомобіль ОСОБА_1 був зупинений за порушення п. 9.2б ПДР України, таким чином оскаржувана ОСОБА_1 постанова винесена в порядку та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, при її винесенні поліцейським Піддубним ДО. Дотримані у повному обсязі вимоги процесуальних норм, права та інтереси позивача. У судовому засіданні представник відповідача дала аналогічні пояснення і просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про її захист.

Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У судовому засіданні встановлено, відповідно до постанови серії БАВ № 496443 від 02.09.2021, складеної поліцейським СРПП ВПД № 1 (с. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУНП у Сумській області старшим сержантом поліції Піддубним Дмитром Олександровичем, 02.09.2021 о 16:00 в смт. В.Писарівка по вул. Слобідська Сумської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування від 20.07.2021, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП, що потягло за собою накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 гривень (а.с. 5). Копія постанови отримана позивачем на місці, про що свідчить його підпис на постанові.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; виконувати розпорядження поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами.

Відповідно до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.10 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до п.п. 8, 11 частини 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», що набув чинності 07.11.2015, поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 62 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

За наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у т.ч. щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у справі № 753/4366/17 від 17.05.2018.

У розділі 2 ПДР України закріплено обов`язки і права водіїв механічних транспортних засобів.

Підпунктом а пункту 2.4 ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

Згідно із п.п. а п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи.

Частиною 4 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що згідно законодавства України на вимогу поліцейського, водій транспортного засобу зобов`язаний пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Стаття 69 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

При цьому відповідно до статтей 317 та 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. Виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія. Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів Національної поліції.

Положенням ч. 3 ст. 291 КУпАП передбачено, що постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

З оглянутих у судовому засіданні матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, зокрема, витягу з бази АРМОР, слідує, що постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.07.2021 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 3 місяці; посвідчення водія НОМЕР_2 , видане 13.08.2008 Охтирським відділенням РЕР УДАІ УМВС України в Сумській області (категорія А,В), вилучено 16.05.2021 та направлено у Регіональний сервісний центр МВС у Сумській області 13.08.2021 за № 13111 (арк. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, окрім іншого, перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кінозйомки, відеозапису.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення було надано до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери (бодікамери) поліцейського, на якому зафіксовано процес розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та складання відповідної постанови серії БАВ № 496443 від 02.09.2021, яку і оскаржує позивач.

Так, ознайомившись із вказаними відеозаписом, судом встановлено, що 02.09.2021 о 15:00 ОСОБА_1 під час керування автомобілем OPEL ASTRA, державний номер НОМЕР_1 , був зупинений поліцейським у зв`язку з тим, що він не увімкнув покажчик зміни руху транспортного засобу (повороту). Під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля, при зупинці аварійний сигнал не ввімкнув, потім на зауваження працівника поліції ввімкнув світловий сигнал. Під час спілкування з працівником поліції позивач неодноразово запитував про причину зупинки, повторював, що він їхав, потім змінював пояснення та казав, що транспортний засіб стояв. Інспектор поліції неодноразово звертався до останнього з вимогою пред`явити посвідчення водія на право керування транспортним засобом, однак позивачем на вказані вимоги не було надано інспектору посвідчення водія. Особу водія під час перевірки було встановлено за допомогою бази даних АРМОР, де також встановлено відсутність посвідчення водія, оскільки постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20.07.2021 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом на строк 3 місяці. В подальшому, стосовно позивача в його присутності працівником поліції було винесено оскаржувану постанову. При розгляді справи про адміністративне правопорушення працівник поліції повідомив про складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, роз`яснив позивачу його права, про що свідчить підпис позивача у постанові.

Суд зауважує, що під час зупинки транспортного засобу та спілкування із працівником поліції позивач ОСОБА_1 постійно висловлювався в бік працівника поліції нецензурною лайкою.

Суд наголошує, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий документ.

Суд констатує, що доводи позивача стосовно необґрунтованості винесеної постанови у зв`язку з невчиненням правопорушення, за яке передбачена відповідальність за частиною 4 статті 126 КУпАП, спростовуються наведеним вище відеозаписом, поясненнями представника відповідача, наданими у судовому засіданні.

Водночас, на думку позивача, він мав право не пред`являти посвідчення водія на вимогу поліцейського для перевірки, доки останній не доведе, що зупинка його транспортного засобу була законною.

Такі доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавчих актів та не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначений вище документ.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 по справі N 127/19283/17.

Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, та встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг у справах про адміністративні правопорушення» від 24.06.1988 № 6, розглядаючи скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення, суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного. Підставами для визнання будь-якого акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган посадова особа виносить постанову по справі.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11.10.2016 у справі № 816/4340/14 визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень.

Суд зазначає, що факт порушення ПДР України та складання постанови серії БАВ № 496443 від 02.09.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП зафіксовано на нагрудну камеру поліцейського.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складено поліцейським СРПП ВПД № 1 (с. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Піддубним Д.О., який відповідно до вимог ст. 222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Оскільки позивачем вчинено адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а розгляд справи віднесено до компетенції Національної поліції, відповідно до вимог ст. 258 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Як вбачається з постанови серія БАВ № 496443 від 02.09.2021, працівником поліції при притягненні до адміністративної відповідальності позивача за ч. 4 ст. 126 КУпАП, виконано та дотримано вимоги ст. 33 КУпАП, яка передбачає правила накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, про що свідчить розмір штрафу, що складає 20 400 гривень, тобто він визначений в межах санкції ч. 4 ст. 126 КУпАП.

На відео, наданому відповідачем, зафіксовано факт вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. the United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення та застосовано адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 4 ст. 126 КУпАП, працівник поліції діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення щодо порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту. Доказів, які спростовують факт вчинення адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем у межах розгляду даної справи надано не було і судом не встановлено; факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати відшкодовуються стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, лише у разі задоволення її позову, таким чином такі витрати у разі відмови у задоволенні позову не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції України, ч. 4 ст. 126, ст.ст. 280, 283 КУпАП, ст.ст. 8-10, 20, 42, 44, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 286, 295, 297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про скасування постанови серії БАВ № 496443 від 02.09.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності, поданої в порядку ч. 2 ст. 286 КАС України - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.І.Савєльєва