Ухвала суду № 101490934, 29.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

29 листопада 2021 р. № 400/4541/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання про накладення штрафу та установлення нового строку для подання звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання протиправним та скасування рішення від 09.06.2020 № 7/03.05-р; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) подав до суду клопотання, в якому просить накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області ОСОБА_2 штраф за неподання суду звіту про виконання рішення суду від 23.12.2020 у справі № 400/4541/20 (далі - Рішення суду) та невиконання цього судового рішення.

У період з 03.11.2021 по 16.11.2021 суддя Птичкіна В.В. перебувала на лікаряному.

Відповідач подав заперечення на клопотання позивача, в яких просить відмовити у задоволенні клопотання, зазначаючи про здійснення ним перерахунку пенсії позивача, в результаті якого його пенсія з 03.06.2020 становить 13 956 грн, а доплата за період з 03.06.2020 по 31.07.2021 становить 145 346,36 грн. Посилаючись на звіт про виконання Бюджету Пенсійного фонду України, відповідач вказує, що кошти, виділені на погашення заборгованості за рішеннями суду в 2021 році, реалізуються в межах наданих асигнувань.

Згідно з частиною четвертою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

На підставі частини дев`ятої статті 205, частини четвертої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув клопотання в порядку письмового провадження.

Постановляючи ухвалу за результатами розгляду клопотання, суд виходить з такого.

Рішенням від 23.12.2020 у справі № 400/4541/20 Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, а саме: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 09.06.2020 № 7/03.05-р; зобов`язав відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби період проходження військової служби в Збройних Силах з 03.05.1975 по 19.05.1977, період проходження служби в органах внутрішніх справ з 02.07.1984 до 16.12.2002, період служби в органах місцевого самоврядування з 22.08.2008 до 25.12.2015; зобов`язати відповідача призначити позивачу з 03.06.2020 пенсію за Законом України „Про державну службу” та виплатити призначену пенсію з 03.06.2020, з урахуванням раніше фактично виплачених сум пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; у задоволенні решти позовних вимог відмовив; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 840,80 грн.

На виконання ухвали суду відповідач подав звіт про Рішення суду, з якого вбачається, що відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 03.06.2020, в результаті якого розмір пенсії становив 13 956 грн. Доплата за період з 03.06.2020 по 31.07.2021 позивачу не виплачена, що сторонами визнається.

На підставі зазначеного суд установив, що рішення суду від 23.12.2020 у справі № 400/4541/20 не виконане в частині виплати різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.

Відповідно до частин першої та другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

На підставі зазначеного відповідачу належить установити новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 23.12.2020 у справі № 400/4541/20.

Щодо клопотання позивача про накладення штрафу суд бере до уваги таке.

Відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства (пункт 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України).

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення відповідачем як органом, який фінансується з Державного бюджету в частині виплати пенсій, можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.

У справі наявний доказ, який підтверджує відсутність достатнього фінансування відповідача на цілі з виплати заборгованості за рішеннями суду, а саме: копія звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду України за 9 місяців 2021 року, яким підтверджується, що за 9 місяців 2021 року рік на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду Пенсійний фонд України отримав з Державного бюджету України 360 000 000 грн, з яких витратив 360 000 000 грн.

Суд зазначає, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, необхідно зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу є заходом покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Аналогічна правова позиція накладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 560/523/19.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час судового розгляду не установлено обставин, які б могли свідчити про умисне невиконання Рішення суду, недобросовісність у діях відповідача, які б свідчили про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Відповідно до статті 73 Закону № 1058-IV, кошти Пенсійного фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2021 рік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2021 № 126, яка є чинною.

За пунктом 3 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення № 28-2), одним із основних завдань головного управління є забезпечення виконання бюджету Фонду у межах своєї компетенції.

Відповідно до повідомлення відповідача, керівником, відповідальним за виконання рішення суду у цій справі, є начальник головного управління Сичугова Олена Анатоліївна.

Згідно з підпунктом 9 пункту 10 Положення № 28-2, начальник головного управління у межах своєї компетенції розпоряджається коштами та майном Фонду.

Виходячи із зазначеного вище, начальник головного управління може розпоряджатися виділеними відповідачу коштами лише в межах компетенції із дотриманням Бюджету Пенсійного фонду України та не має права самостійно здійснювати перерозподіл видатків, визначених цим Бюджетом.

Суд враховує, що у відповідача відсутня можливість самостійно формувати бюджет, оскільки виділення коштів із Державного бюджету на фінансування погашення заборгованості за рішеннями суду не залежить від відповідача. На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для накладення штрафу на керівника відповідача.

Визначаючи строк для подання відповідачем звіту про виконання рішення суду, суд урахував, що періодичність і обсяги надходження грошових коштів не залежать від дій (поведінки) відповідача; кошти, виділені на погашення заборгованості за рішеннями суду згідно з Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 рік, витрачені в повному обсязі Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік ще не затверджений, тому обгрунтованим є установлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання Рішення суду - до 26.05.2022.

Керуючись статтями 243, 248, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання позивача про накладення на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідального за виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 400/4541/20, штрафу - відмовити.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області до 26.05.2022 подати до суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 400/4541/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Днем складення повного судового рішення є дата постановленя ухвали. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна