Рішення № 101490856, 29.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 р. № 400/6659/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; стягнення недоплаченого щомісячного пенсійного забезпечення,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі – відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 25.08.2021 суд залишив позовну заяву без руху на підставі її невідповідності вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач подав до суду позовну заяву (а. с. 55-59), прохальна частина якої містить такі пункти:

« 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у незаконному зменшенні розміру пенсії за вислугу років з 90 % до 70 % грошового забезпечення.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та щомісячну виплату перерахованої з 01.04.2019 основного розміру моєї пенсії, згідно довідки (з застосуванням коефіцієнту 90 % грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та статті 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру моєї пенсії.

3. Признати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області БОРЖНИКІМ.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області недоплачену щомісячну пенсію на користь ОСОБА_1 . яку підлягало виплатити з урахуванням 90 % відсоткової надбавки за вислугу років, чим нанесло мені матеріальний ущерб в суми 20 % щомісячної неодержаної пенсії, а також моральний ущерб у такої же суми 20 % мені і Миколаївському окружному адміністративному суду в 20 % за ігнорування судів і за зниження надбавки за вислугу років з 90 % до 70 % (вислуга 35 років)».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що під час перерахунку його пенсії на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.11.2020 № 9/1/18 з 01.04.2019 відповідач протиправно застосував відсоток грошового забезпечення – 70, тоді як пенсія позивачу призначалася виходячи з 90 % грошового забезпечення. Фактичних обставин на обґрунтування завдання позивачу матеріальної та моральної шкоди, їхнього розміру позов не містить.

З метою забезпечення права позивача на доступ до суду суд ухвалою від 15.09.2021 прийняв позовну заяву у новій редакції до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на статтю 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), відповідно до якої максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Відповідач також вказує, що у позові не зазначено, якими діями, бездіяльністю чи рішеннями відповідача позивач завдана моральна шкода, не обґрунтований і не доведений її розмір. Відповідач заперечує факт завдання позивачу матеріальної шкоди, посилаючись на те, що зменшення відсотка грошового забезпечення відбулося внаслідок зміни умов пенсійного забезпечення позивача у зв`язку з виконанням відповідачем рішення суду від 23.03.2021 у справі № 400/443/21.

Позивач подав дві відповіді на відзив, в яких наполягає на необхідності обчислення його пенсії виходячи з 90 відсотків грошового забезпечення, та просить суд:

« 1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягають у незаконному зменшенні розміру пенсії за вислугу років з 90 % до 70 % грошового забезпечення (вислуга 35 років).

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та щомісячну виплату перерахованої з 01.04.2019 основного розміру моєї пенсії, згідно довідки (з застосуванням коефіцієнту 90 % грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та статті 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” з врахуванням положень Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру моєї пенсії.

3. Признати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області БОРЖНИКІМ.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області недоплачену щомісячну пенсію на користь ОСОБА_1 . яку підлягало виплатити з урахуванням 90 % відсоткової надбавки за вислугу років».

Відповіді на відзив містять прохальну частину, відмінну від позовної заяви (виключені деякі позовні вимоги). Разом з тим, суд розглянув справу за позовними вимогами, заявленими у позовній заяві, оскільки у відповіді на відзив позивач повинен викладати свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення (стаття 163 Кодексу адміністративного судочинства). Відповіддю на відзив не належить змінювати позовні вимоги, оскільки така зміна повинна оформлюватися відповідною заявою з процесуальних питань згідно із статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з відсутністю заяв сторін про розгляд справи з викликом (повідомленням) сторін, суд, відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до вимог Закону № 2262-ХІІ. Пенсія позивачу призначалась у розмірі 90 % грошового забезпечення, що підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років. Зазначена обставина також установлена у рішенні Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 у справі № 400/176/19, тому, на підставі статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягає доказуванню.

23.04.2021 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 у справі № 400/443/21 відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 11.11.2020 № 9/1/18, виданої Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Перерахунок проведений виходячи з 70 відсотків грошового забезпечення. Зазначена обставина підтверджується листом відповідача від 11.05.2021 № 4737-4551/Л-02/8-1400/21, розрахунком пенсії за вислугу років від 12.05.2021, документом з пенсійної справи позивача з назвою «Перерахунок пенсії» від 23.04.2021.

Ухвалюючи рішення у цій справі, суд виходить з такого.

Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Законом № 1166-VII внесено зміни у частину другу статті 13 Закону 2262-ХII, згідно з якими цифри « 80» замінено цифрами « 70».

Призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, тому внесені до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років - 80 відсотків, а потім - 70 відсотків грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням вищезазначеного суд дійшов висновку, що відповідач при проведенні перерахунку суми пенсії позивача протиправно застосував до зміненого (збільшеного) розміру грошового забезпечення коефіцієнт 70 % замість 90 %.

Оскільки позивач не вказав суму, що є різницею між розміром пенсії, виходячи з 90 % грошового забезпечення, та розміром пенсії, виходячи з 70 % грошового забезпечення, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача з 01.04.2019, із застосуванням коефіцієнту 90 %, та виплатити відповідну суму різниці.

Крім того, суд вважає за необхідне, для захисту прав позивача, відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача виплатити перераховану суму пенсії у розмірі 100 відсотків від нарахованої суми. Суд урахував, що спір щодо перерахунку пенсії з 01.04.2019 полягає не у виплаті підвищення, визначеного станом на 01.03.2018 у зв`язку з перерахунком пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі – Постанова № 103), а у виплаті пенсії, що має бути перерахована з 01.04.2019 у зв`язку з виникненням підстав з 05.03.2019 для перерахунку пенсії позивача з урахуванням усіх складових, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова № 704), тому до цих правовідносин не належить застосовувати ані положення пунктів 1, 2 Постанови № 103, ані постанови від 14.08.2019 № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».

Щодо позовних вимог, зазначених в пунктах 3 та 4 прохальної частини позовної заяви (« 3. Признати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області БОРЖНИКІМ. 4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області недоплачену щомісячну пенсію на користь ОСОБА_1 . яку підлягало виплатити з урахуванням 90 % відсоткової надбавки за вислугу років, чим нанесло мені матеріальний ущерб в суми 20 % щомісячної неодержаної пенсії, а також моральний ущерб у такої же суми 20 % мені і Миколаївському окружному адміністративному суду в 20 % за ігнорування судів і за зниження надбавки за вислугу років з 90 % до 70 % (вислуга 35 років)») суд зазначає таке.

В ухвалі від 25.08.2021 суд звертав увагу позивача на необхідність формулювання позовних вимог відповідно до статей 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства.

Кодекс адміністративного судочинства України (статті 5, 245) не передбачає такого способу захисту порушеного права як визнання певної особи боржником та в будь-якому разі таке визнання не захищає прав позивача, на підставі чого у задоволенні такої позовної вимоги належить відмовити.

Суд зазначає, що захист права позивача на отримання недоплаченої йому з 01.04.2019 суми пенсії у повному обсязі забезпечується зобов`язанням відповідача здійснити перерахунок такої пенсії з 01.04.2019, виходячи з 90 відсотків грошового забезпечення, обчисленого на підставі довідки від 11.11.2020 № 9/1/18, виданої Миколаївським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, та виплатити позивачу перераховану пенсії в розмірі 100 відсотків від нарахованої суми та з урахуванням раніше проведених виплат.

Таким способом захисту суд захищає право позивача на отримання пенсійних виплат у належному розмірі, в тому числі за минулий час (з 01.04.2019).

За таких умов стягнення недоплаченої пенсії є неналежним способом судового захисту, тому у задоволенні такої позовної вимоги належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення на користь позивача моральної шкоди суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України).

Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17. Зокрема, Суд дійшов висновку, що моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (пункт 56).

Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.

У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 464/3789/17.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пункті 4 прохальної частини позовної заяви позивач зазначає про недоплату пенсії, ігнорування рішень судів та «зниження надбавки за вислугу років», але таке формулювання є надто абстрактним та не містить достатньо відомостей про дії, рішення або бездіяльність відповідача, з якими позивач пов`язує завдання йому моральної шкоди. В ухвалі від 25.08.2021 суд звертав увагу позивача на необхідність наведення у позові фактичних обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Суд установив, що у позовній заяві не наведено фактичних обставин, з якими позивач пов`язує завдання йому моральної шкоди, не зазначено її розміру та обставин, у зв`язку з якими позивач визначив відповідний розмір, не подано доказів на підтвердження таких обставин.

Ураховуючи вищенаведене, у справі відсутні відомості та докази того, що позивачу завдано моральної шкоди, у зв`язку з чим у її стягненні належить відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди, суд вказує, що позивач так само не зазначив, якими саме діями, рішеннями чи бездіяльністю відповідача така шкода завдана, у якому розмірі та чим підтверджується саме такий розмір. Не подано обґрунтованого розрахунку матеріальної шкоди, не надано доказів її завдання позивачу.

Відповідно до частин першої та другої статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

У спірних правовідносинах порушене майнове право позивача на отримання пенсії у належному розмірі з 01.04.2019 суд відновлює шляхом зобов`язання відповідача виплатити перераховану пенсію з 01.04.2019 у розмірі, з урахуванням раніше виплачених сум.

На підставі цього у позовній вимозі про стягнення матеріальної шкоди належить відмовити.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 908 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви , який згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 19, 77, 139, 241-243, 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) щодо перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.11.2020 № 9/1/18, виходячи з 70% суми грошового забезпечення.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) перерахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) пенсію з 01.04.2019 на підставі довідки Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 11.11.2020 № 9/1/18, виходячи з 90% грошового забезпечення, та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) перераховану пенсію у розмірі 100 відсотків від нарахованої суми та з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Днем складення повного судового рішення є дата його ухвалення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна