Рішення № 101490747, 30.11.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 р. справа № 400/435/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаМиколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Миколаївського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач або Миколаївський обласний військовий комісаріат), в якому просить суд:

1) визнати протиправними дії відповідача щодо непроведення позивачу нарахування та виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку по виплаті індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року;

2) зобов`язати відповідача провести позивачу нарахування та виплату компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку по виплаті індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що під час проходження ним військової служби у Збройних Силах України йому не виплачувалась індексація грошового забезпечення за період з 01.01.1998 року по 07.04.2003 року. Рішенням суду від 25.02.2020 року у справі № 400/4435/19 визнано протиправною бездіяльність відповідача та зобов`язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року. На виконання зазначеного рішення суду, відповідачем здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення. Позивач вважає, що відповідач повинен був нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, як це передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Натомість, на заяву позивача про виплату компенсації, відповідач відмовив.

Відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні та зазначив, що оскільки індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалась, а виплачена виключно на виконання рішення суду у справі № 400/4435/19, вимога про нарахування та виплату компенсації громадянам втрати частини доходів, є безпідставною. Окрім того, жодними нормами права, що регулюють правовідносини проходження військової служби, не передбачено здійснення компенсаційних виплат громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати військовослужбовцям. Також відповідач звернув увагу, що індексація грошового забезпечення в сумі 16,53 грн., що виплачена позивачу, є значно меншою, аніж сума, яка буде підлягати до виплати як компенсація втрати частини доходів.

Позивач подав відповідь на відзив, в якому не погодився з доводами відзиву та вважає, що вони ґрунтуються на хибному тлумаченні законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 30.11.2021 року суд замінив відповідача у справі Миколаївський обласний військовий комісаріат на його правонаступника - Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.

Суд розглянув справу відповідно до вимог ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) без проведення судового засідання, в порядку письмового провадження, на підставі матеріалів справи.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 року у справі № 400/4435/19 (а. с. 11-13), залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020 року (а. с. 14-17):

1) визнано протиправною бездіяльність Миколаївського обласного військового комісаріату щодо відмови провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року;

2) зобов`язано Миколаївський обласний військовий комісаріат здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року.

Згідно заяви відповідача від 31.07.2020 року № 10/4740, направленої відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), відповідач нарахував та виплатив індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 29.07.2020 року (а. с. 25).

Як вбачається з довідок-розрахунків індексації грошового забезпечення за періоди з 01.01.1998 року по 31.12.1998 року, з 01.01.1999 року по 31.12.1999 року, з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року, з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року, з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року, з 01.01.2003 року по 28.02.2003 року та з 01.03.2003 року по 07.04.2003 року, сума індексації грошового забезпечення, що належить позивачу становить 16,53 грн. (а. с. 26-29).

У відзиві відповідач підтвердив, що на підставі рішення суду нарахував та виплатив ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 16,53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі сума індексації грошових доходів громадян (абз. 5 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати").

Згідно з ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати").

Аналогічні за змістом приписи містить Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (надалі - Порядок № 159).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.

Отже, необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов`язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.06.2021 року у справі № 240/186/20.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 12.10.2020 року звертався до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку по виплаті індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року (а. с. 21-22).

Відповідач у листі від 12.11.2020 року відмовив у нарахуванні та виплаті компенсації (а. с. 23).

Оскільки судом встановлено, що відповідач порушив строки виплати позивачу індексації грошового забезпечення, то відповідач був зобов`язаний здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", а відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу, що із змісту Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159 слідує, що обрахунок конкретного розміру компенсації, яка підлягає виплаті, є компетенцією відповідача, а тому саме на відповідача покладено обов`язок визначити суму компенсації.

Щодо клопотання позивача про звернення до негайного виконання рішення суду, у суду відсутні підстави для задоволення даного клопотання.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Рішення суду у даній справі носить зобов`язальний характер та в ньому не вирішується питання про стягнення коштів з відповідача, тому дія п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України на дані правовідносини не розповсюджується.

У позовній заяві позивач також просить при виконанні рішення забезпечити судовий контроль відповідно до ст. 382 КАС України.

Відповідно до приписів ст. 382 КАС України, встановлення судового контролю є правом суду, яке реалізується ним зважаючи на конкретні обставини справи. В даному спорі суд не вбачає необхідності встановлювати судовий контроль, так як відсутні підстави вважати що рішення суду не буде виконано відповідачем.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішувалось, так як позивач на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 08299180) задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Миколаївського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 08299180) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року.

3. Зобов`язати Миколаївський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 08299180) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) компенсацію втрати частини доходу в зв`язку з порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби у Збройних Силах України у Кривоозерському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 01.01.1998 року по 26.11.1998 року, Арбузинському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 26.11.1998 року по 05.02.1999 року та Врадіївському районному військовому комісаріаті Миколаївської області з 05.02.1999 року по 07.04.2003 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз