Рішення № 101490517, 29.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

справа №380/16248/21

провадження № П/380/16451/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов`язання до вчинення дій,

В С Т А Н О В И В:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) з вимогою:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області №1300-5604-8/77642 від 03.09.2021 щодо формування подання про повернення ОСОБА_1 1% збору від вартості об`єкта купівлі-продажу на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 5473 (п`ять тисяч чотириста сімдесят три) гривень, відповідно до банківської квитанції №0.0.2226016284.1 від 11.08.2021;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 грошових коштів в розмірі 5473 (п`ять тисяч чотириста сімдесят три) гривень сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до банківської квитанції №0.0.2226016284.1 від 11.08.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування”, особі, яка придбали житло вперше, звільняється від сплати збору на обов`язкове пенсійне страхування, у зв`язку з чим позивачем було подано до відповідача заяву про повернення помилково сплачених коштів. Однак, відповідачем відмовлено в задоволенні зазначеної заяви. Така відмова, на думку позивача, є протиправною та необґрунтованою, позаяк відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-яких інших записів про об`єкти житлової нерухомості позивача, окрім придбаної квартири, є беззаперечним доказом, що житло придбано позивачем вперше. Враховуючи викладене, позивач вважає, що сплачена ним сума збору підлягає поверненню.

Ухвалою суду від 29.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

На заперечення проти позовних вимог відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву від 22.10.2021 за вх. № 76679, у якому просив у задоволені позову відмовити. Обґрунтовуючи у відзиві правомірність своїх дій під час відмови позивачеві у поверненні сплаченої суми збору, відповідач вказує, що на даний час не існує офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало, що житло придбано особою вперше та Управління не володіє інформацією щодо прав власності на нерухоме майно й не наділене повноваженнями визначати осіб, які придбавають нерухоме майно вперше. Звернув увагу на внесені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, яка набрала чинності 26.09.2020, до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій. Вважає, що питання звільнення від сплати збору повинно було з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору.

Третя особа пояснень по суті спору не надала, була належним чином повідомлена про розгляд даної адміністративної справи.

18.11.2021 за вх. №11916ел від представника позивача надійшло клопотання, в якому просив продовжити ОСОБА_1 строк на подання письмових доказів, які судом зобов`язано надати протягом п`яти днів з дня вручення ухвали від 29.09.2021 у вказаній справі, оскільки позивач звертався до уповноважених органі з метою отримання відповідних доказів, протей йому повідомили про неможливість їх отримання у зв`язку із технічними роботами у відповідних реєстрах. Повторно звернувшись за отриманням зазначених документів, але станом на день подання вказаного клопотання відповіді на запит відсутні.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку частини сьомої статті 262 КАС України від учасників справи не надходило. З огляду на ці обставини суд на підставі частини п`ятої статті 262 КАС України розглянув справу в порядку письмового провадження (без проведення судового засідання, за наявними матеріалами) в межах строку, визначеного статтею 258 КАС України.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Щодо клопотання представника позивача про продовження строку для подання доказів суд зазначає наступне.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29.09.2021 було зобов`язано позивача надати протягом п`яти днів з дня отримання вказаної ухвали: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно); дані про використання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду ОСОБА_1 згідно з довідкою за місцем проживання (після1992); документи щодо перебування ОСОБА_1 у черзі на одержання житла, виданого органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Провадження у справі відкрито 29.09.2021, шістдесятиденний строк розгляду справи припадає на 28.11.2021, враховуючи те, що 28.11.2021 – вихідний день, останній день розгляду справи -29.11.2021.

Крім цього, відповідно до ч. 4 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Суд звертає увагу, що представником позивача не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження викладеного у вказаному клопотанні.

З огляду на наведене суд ухвалив здійснювати розгляд справи на підставі наявних у справі письмових доказів.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

Як встановлено судом, 11.08.2021 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу квартири. Зазначений договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романюк М.І. та відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України, право власності на квартиру зареєстровано в реєстрі за № 3545.

Згідно п.1 Договору, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 продали та передали у власність, а ОСОБА_1 та ОСОБА_6 купили та прийняли у спільну часткову власність по Ѕ ідеальній частці кожен квартиру АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.5 Договору продаж вчинено 1094600,00 грн.

В день укладання договору – 11.08.2021, покупці сплатили збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості придбаної квартири.

Позивач сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 5473,00 грн., підтвердженням чого є долучена до матеріалів справи копія квитанції № 0.0.2226016284.1 від 11.08.2021.

13.08.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 5473,00 грн. До вказано заяви долучено: копію паспорта та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків заявника; копію договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2021 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Романюк М.І.; копію квитанції про сплату збору з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна №0.0.2226016284.1 від 11.08.2021; витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №269990743 від 11.08.2021.

03.09.2021 за результатами розгляду цієї заяви відповідач надав відповідь, викладену в листі за №1300-5604-8/77642, якою відмовив позивачу у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що з 26.09.2020 року нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «б», «в» і «г» п.152 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740 (зі змінами), інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Оскільки позивачем не надані документи та інформація, зазначена у підпунктах «б», «в» і «г» п.152 Порядку, тому немає підстав для формування подання на повернення коштів, як помилково сплачених.

24.09.2021 для захисту своїх прав, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР).

У відповідності до абз.1 п.9 ст.1 Закону №400/97-ВР, платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Абзацом 2 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

При цьому, згідно абз.3 п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналогічні положення містяться у п.151 та абз.1 п.153 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з абз.2 п.153 Порядку №1740, документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

За правилами підп.«б» п.152 Порядку №1740, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова №866), зокрема, доповнено п.152 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г» такого змісту:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

Крім того, пункт 153доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26.09.2020.

Аналіз змісту наведених норм вказує на те, що особа, яка вперше придбаває житло, за умови подання нотаріусу необхідних документів, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна. Водночас подання вказаних документів є правом позивача, а не його обов`язком.

При цьому, суд враховує, що у разі, коли особа не реалізувала право на подання документів, що посвідчують її право на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна, під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу, це не позбавляє її права на звернення до органу Пенсійного фонду із заявою щодо повернення помилково сплаченої суми збору.

Як видно з матеріалів справи та не заперечується сторонами у заявах по суті справи 13.08.2021 року позивач звертався до відповідача із заявою, до якої, серед іншого, долучив витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №269990743 від 11.08.2021, копію договору купівлі-продажу квартири від 11.08.2021, копію квитанції від 11.08.2021 №0.0.2226016284.1, копію паспорта та довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків позивача.

Втім, документів, визначених п.152 Порядку №1740, у підтвердження того, що житло придбане позивачем вперше, не надав.

За таких обставин, суд вважає, що у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.

Поряд з тим, суд не враховує посилання позивача на те, що в Україні відсутній механізм перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше, адже прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 №866, якою внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та яка набрала чинності 26.09.2020, власне і створено механізм перевірки цієї інформації у спосіб подання позивачем визначеного пакету документів.

До того ж суд відзначає, що вказаний Порядок жодним чином не звужує права позивача; пільга у вигляді звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна вперше і надалі залишається чинною, натомість Уряд лише визначив порядок підтвердження цієї інформації, який, у свою чергу, був відсутній до 26.09.2020.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено дотримання ним передбаченої Порядком №1740 процедури ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири (30.07.2021), ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав та інтересів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - слід відмовити.

Водночас суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до пенсійного органу із відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, втім уже з дотриманням порядку, визначеного у п.152 Порядку №1740.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Управління Державної казначейської служби України у Галицькому районі м. Львова Львівської області про зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Сподарик Н.І.