Рішення № 101490507, 29.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/9741/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 134450009459 від 14.04.2021 про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 14 квітня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 134450009459 від 14.04.2021 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виходячи з того, що період роботи з 21.03.1997 по 16.07.2001 не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно з записами трудової книжки позивача прийнято на роботу газоелектрозварника, а згідно з наказом від 14.04.2000 № 82-к про атестацію робочого місця атестована посада електрогазозварник. Позивач стверджує, що оскільки записи у його трудовій книжці належним чином підтверджують стаж роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, то згідно з наведеними положеннями Порядку № 637 йому не потрібно доводити свій стаж роботи поданням додаткової інформації. З цим підстав позивач вважає, що відповідач не мав підстав не враховувати стаж 4 роки 3 місяці 25 днів з 21.03.1997 по 16.07.2001 та відмовляти у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві позов не визнає. У відзиві на позовну заяву представник відповідача покликається на те, що атестація робочого місця обов`язково потрібна для зарахування до пільгового стажу періодів роботи з 21.08.1992, як передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з записами у трудовій книжці та дипломі серії НОМЕР_1 (з 01.09.1978 по 22.07.1981), оскільки по батькові не відповідає паспортним даним. Згідно з актом перевірки від 17.02.2021 № 34/1 встановлено, що у довідці про підтвердження стажу роботи за періоди роботи з 21.03.1997 по 16.07.2001 та з 08.06.2017 по 23.11.2020 для призначення пенсії на пільгових умовах від 23.11.2020 № 71-К невірно визначений період роботи з 08.06.2017 по 03.12.2020, а необхідно з 08.06.2017 по 03.11.2020. Довідку від 23.11.2020 № 70-к вважати недійсною. Позивачем надано нову довідку від 18.02.2021 № 8-к та надано акт перевірки від 22.03.2021 № 62/1с. Період роботи з 21.03.1997 по 16.07.2001 не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно з записами трудової книжки прийнято на посаду газоелектрозварника, а згідно з наказом від 14.04.2000 № 82-к про атестацію робочого місця, атестована посада електрогазозварника. Стверджує про відсутність у позивача необхідного пільгового стажу за списком № 2.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 18.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.08.2021 залучено Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії як співвідповідача.

Ухвалою суду від 18.08.2021 витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області належним чином засвідчені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

Витребувані докази надійшли на адресу суду 02.09.2021.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги і відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся 07.04.2021 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві прийнято рішення № 134450009459 від 14.04.2021, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Зокрема, зазначено, що загальний страховий стаж розраховано згідно з довідкою про заробітну плату та даних персоніфікованого обліку та складає 31 рік 04 місяці 18 днів, стаж за списком № 2 – 3 роки 06 місяців. До загального страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно з записами у трудовій книжці та дипломі серії НОМЕР_1 (з 01.09.1978 по 22.07.1981), оскільки по батькові не відповідає паспортним даним. Згідно з актом перевірки від 17.02.2021 № 34/1 встановлено, що у довідці про підтвердження стажу роботи за періоди роботи з 21.03.1997 по 16.07.2001 та з 08.06.2017 по 23.11.2020 для призначення пенсії на пільгових умовах від 23.11.2020 № 71-К невірно визначений період роботи з 08.06.2017 по 03.12.2020, а необхідно з 08.06.2017 по 23.11.2020. Довідку від 23.11.2020 № 70-к вважати недійсною. Заявником надано нову довідку від 18.02.2021 № 8-к та надано акт перевірки від 22.03.2021 № 62/1с. До пільгового стажу можливо зарахувати період роботи за списком № 2 з 08.06.2017 по 23.11.2020, де заявник займав посаду електрогазозварника ручного зварювання. Період роботи з 21.03.1997 по 16.07.2001 не зараховано до пільгового стажу, оскільки згідно з записами трудової книжки прийнято на посаду газоелектрозварника, а згідно з наказом від 14.04.2000 № 82-к про атестацію робочого місця, атестована посада електрогазозварника.

Позивач, покликаючись на те, що відповідач протиправно не зарахував до його пільгового стажу період роботи з 21.03.1997 по 16.07.2001, стверджує про протиправність рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з чим звернувся до суду з вказаним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Стаття 46 Конституції України закріплює право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з частиною першою статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах 2 і 3 цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у ч. 4 цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.

Абзацом 1 підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Аналіз вищенаведених норм законодавства вказує, що для зарахування певної роботи із шкідливими і важкими умовами праці до пільгового стажу передусім потрібно підтвердити, що виконання цієї роботи дає право на пільгову пенсію, тобто, що виконані всі умови, зазначені в статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме:

- зайнятість у шкідливих умовах праці протягом повного робочого дня (час простою, відпустки без збереження заробітної плати, тощо до пільгового стажу не зараховуються);

- виконувана робота відповідає списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України;

- підтвердження пільгової роботи результатами атестації робочих місць.

Оскаржуваним рішенням позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV з підстав відсутності у позивача достатнього пільгового стажу.

Виходячи з заявлених позовних вимог, предметом судового розгляду у межах цих спірних правовідносин є оцінка правомірності оскаржуваного рішення щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 21.03.1997 по 16.07.2001 на посаді газоелектрозварника у ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Підставою для не зарахування до пільгового стажу позивачу вказаного періоду роботи згідно з оскаржуваним рішенням слугувало те, що згідно з записами трудової книжки позивача прийнято на посаду газоелектрозварника, а згідно з наказом від 14.04.2000 № 82-к про атестацію робочого місця, атестована посада електрогазозварника.

Оцінюючи такі мотиви відповідача, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.

Судом на підставі записів трудової книжки встановлено, що з 21.03.1997 по 16.07.2001 позивач працював на посаді газоелектрозварника в ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до довідки № 8-к від 18.02.2021 про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній ОСОБА_1 працював повний робочий день на ЛМКП «Львівтеплоенерго» за період з 21.03.1997 по 16.07.2001 – виконував ручне дугове зварювання складних деталей, вузлів, конструкцій і трубопроводів за професією/посадою/електрогазозварник, що передбачено Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 розділ ХХХШ «Загальні професії» підрозділ 23200000-19756.

Наказом ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 14.04.2000 № 82-к на основі результатів, отриманих атестаційною комісією затверджено наступний перелік професій, робочих місць з шкідливими умовами праці, працівникам яких підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством: електрогазозварник, електрозварник/ручного зварювання/, газозварник, газорізальник, дробильник теплоізоляційної системи.

Пунктом 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Списки № 1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 1 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11 березня 1994 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року, - застосовуються списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

Розділом XXXII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Розділом XXXIII «Загальні професії» списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».

З огляду на вищезазначене, професія електрогазозварювальника (газоелектрозварювальника) передбачена у всіх списках № 2.

Суд зауважує, що відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16 січня 1985 року № 17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об`єднує назви професій пов`язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах. Вказаний нормативно-правовий акт дає підстави для ствердження, що професія зварника, електрозварника та газоелектрозварника є тотожною професією, тому не може бути підставою для відмови у зарахуванні до спеціального стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 535/103/17, від 27.03.2020 у справі № 607/1266/17, від 03.02.2021 у справі № 453/1427/16-а, та відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.

З огляду на викладене, не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи 21.03.1997 по 16.07.2001 на посаді газоелектрозварника у ЛМКП «Львівтеплоенерго» у зв`язку з тим, що згідно з записами трудової книжки позивача прийнято на посаду газоелектрозварника, а згідно з наказом від 14.04.2000 № 82-к про атестацію робочого місця, атестована посада електрогазозварника, не знаходить належного правового обґрунтування.

Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За встановлених обставин та правового регулювання суд доходить переконання, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не відповідає критеріям, які визначені у пунктах першому, третьому, п`ятому, шостому частини другої статті 2 КАС України.

Підсумовуючи вищенаведене, суд висновує, що оскаржуване рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з не зарахуванням до пільгового стажу періоду його роботи 21.03.1997 по 16.07.2001 на посаді газоелектрозварника у ЛМКП «Львівтеплоенерго» є протиправним, а тому з цих підстав його належить скасувати.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача призначити позивачу пільгову пенсію за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 14 квітня 2021 року суд зазначає таке.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі № 810/637/18.

Згідно з частиною 5 статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 58 Закону № 1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року (далі – Порядок № 22-1), при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу першого пункту 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.

Так, у межах цих спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскаржуваного рішення щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 21.03.1997 по 16.07.2001 на посаді газоелектрозварника у ЛМКП «Львівтеплоенерго».

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, відповідно до якої вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої було прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з квитанцією № 56453347 від 14.06.2021 за подання цього позову позивач сплатив 1816,00 грн.

Суд зауважує, що оскільки згідно з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.06.2020 у справі №280/5161/19 та від 08.05.2020 у справі №501/531/16-а, вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, то за подання до суду цього позову до сплати підлягало 908,00 грн.

Таким чином, решта суми судового збору, є такою, що зайво сплачена. Суд роз`яснює, що зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотання особи відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір”.

Відповідно до правил ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов містив декілька вимог немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Отже, поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума у розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 134450009459 від 14.04.2021 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, за результатами розгляду якої прийнято оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії за віком за пільгових умовах, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ: 13814885)

Суддя Сидор Н.Т.