Ухвала суду № 101490409, 29.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18694/21

У Х В А Л А

про продовження процесуальних строків

29 листопада 2021 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду О.П. Хома, перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Швець Дмитро Юрійович, до Департаменту патрульної поліції України про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою від 04.11.2021 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), залишена без руху. Запропоновано позивачеві протягом десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 908,00 грн.

Представником позивачем 23.11.2021 подану заяву про усунення недоліків позовної заяви (вх. №86236) , в якій із посиланням на положення пункту 13 частини 1 статті 5 Закон України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) зазначено, що позивач звільняється від сплати судового збору, оскільки позов стосується порушення прав учасника бойових дій. На підтвердження цього надав суду посвідчення учасника бойових серія НОМЕР_1 .

У зв`язку з цим, суддя зазначає таке.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Предметом позову є стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені та моральної шкоди. Тобто має місце спір з приводу звільнення з публічної (військової) служби.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі – Закон №3551-ХІІ ) та «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 № 3721-ХІІ (далі – Закон № 3721-ХІІ) .

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, передбачені Законом №3551-ХІІ.

Зокрема, згідно з пунктом 18 статті 12 Закону № 3551-ХІІ і пункту 2 статті 9 Закону 3721-ХІІ такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону № 3551-ХІІ передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про справи, пов`язані з порушенням їхніх прав, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи як учасника бойових дій.

Даний спір не пов`язаний з наявністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

В постанові від 18 березня 2020 року у справі № 711/4010/13-ц (№ рішення в ЄДРСР 89251582) Великою Палатою Верховного Суду зроблено висновок, що вихідна допомога та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (зокрема, і за час затримки виплати такої допомоги) не належать до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури. Окрім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що як вихідна допомога, так і середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні мають разовий характер (пункти 53, 54).

Згідно з пунктом 104 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (№ рішення в ЄДРСР 87952206) з урахуванням висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18) та поставі Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 226/168/15-ц (провадження № 6-1121цс16), з 01 вересня 2015 року працівник не вважається звільненим від сплати судового збору за звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Оскільки середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не належить до структури заробітної плати (грошового забезпечення), позивач в спірних правовідносинах не звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову за кожну позовну вимогу.

Ураховуючи помилковість обґрунтування заяви про звільнення позивача від сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом, суд вважає за необхідне продовжити строк на усунення недоліків строком на десять днів.

Керуючись ст.ст. 118, 121, 160, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Продовжити процесуальний строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, для усунення недоліків позовної заяви на десять днів з дня отримання копії ухвали про продовження процесуального строку на усунення недоліків позовної заяви.

Позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м. Львів, вул. Чоловського, 2, 79018) оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 908,00 грн.

У разі невиконання вказівок судді по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачу відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Хома