Рішення № 101490236, 29.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року

справа №380/13851/21

провадження № П/380/14038/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А0284 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) 19.08.2021 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А0284 (далі – ВЧ А0284, відповідач) з такими вимогами:

- визнати протиправними дії військової частини А0284 щодо здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 12.06.2018 в розмірі 4798,50 грн.;

- зобов`язати військову частину А0284 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 з урахуванням базового місяця лютий 2008 року на суму 80343,18 грн., із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військової частини А0284 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2018 року по червень 2018 року відповідно до вимог п.5 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів»), з врахуванням раніше виплаченої суми та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати військової частини А0284 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за червень 2019 року відповідно до абзацу 6 статті 4 Порядку №1078 з врахуванням раніше виплаченої суми та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004, з урахуванням раніше виплачених сум.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що військова частина А0284 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/9240/20 від 29.12.2020 нарахувала суми індексації грошового забезпечення, проте допустила помилку при визначенні «базового» місяця для її обчислення, тому виплатила занижену суму. Стверджує, що нарахування індексації грошового забезпечення за період з березня 2018 року по червень 2018 року слід проводити відповідно до пункту 5 Порядку №1078 із визначенням фіксованої величини індексації, що за підрахунками позивача складає 9246,51 грн. Позивач представив висновок експерта за результатом проведення судово-економічної експертизи, відповідно до якої експерт розрахував розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 12.06.2018 в загальній сумі 90822,56 грн. (ця сума складається з індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 в сумі 80343,18 грн., суми фіксованої індексації за період з 01.03.2018 по 12.06.2018 в сумі 10479,38 грн., розрахованої відповідно до пункту 5 Порядку). Нарахування індексації грошового забезпечення за червень 2018 року слід проводити відповідно до пункту 6 Порядку №1078 - пропорційно до відпрацьованого часу, така становить 1232,87 грн.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 64-66), заперечення (а.с. 94-97), просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Відповідач зазначає, що на виконання рішення суду у справі №380/9240/20 позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.06.2018 в сумі 4798,50 грн., відповідач вважає, що «базовим» місяцем при нарахуванні індексації грошового забезпечення за цей період повинні бути грудень 2015 року, січень 2016 року (а.с. 97) .

Суд з`ясував зміст та підстави позовних вимог і заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України до 12.06.2018. Наказом командира ВЧ А0284 (по особовому складу) від 08.06.2018 №52-РС звільнений з військової служби у запас; наказом командира ВЧ А0284 (по стройовій частині) від 12.06.2018 №122 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 12.06.2018 (а.с.33).

На день виключення зі списків особового складу ВЧ А0284 ОСОБА_1 не проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.06.2018, що надалі стало причиною для звернення позивача до суду за захистом своїх майнових прав.

29.12.2020 Львівський окружний адміністративний суд прийняв рішення №380/9240/20, відповідно до якого позов ОСОБА_1 задовольнив частково, суд, серед іншого:

- визнав протиправною бездіяльність ВЧ А0284 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;

- зобов`язав ВЧ А0284 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, в задоволенні інших позовних вимог відмовив.

За результатом апеляційного оскарження цього рішення Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 19.04.2021 змінив рішення Львівського окружного адміністративного суду №380/9240/20 від 29.12.2020, а саме, в абзацах другому і третьому резолютивної частини цього рішення суду формулювання “по 28.02.2018 року” змінено формулюванням “по 12 червня 2018 року”, у решті рішення залишене без змін.

Апеляційний суд вказав, що розрахунок індексації грошового забезпечення, в тому числі із визначенням базових місяців для проведення нарахування індексації, є обов`язком відповідача, як суб`єкта владних повноважень та органу, в якому позивач проходив службу. З врахуванням того, що відповідач ще не провів офіційного нарахування позивачу конкретних грошових сум індексації грошового забезпечення за спірний період, тому є передчасними вимоги позивача про необхідність здійснення такого нарахування адміністративним судом та одночасного стягнення таких грошових сум у судовому порядку.

На виконання рішення суду у справі №380/9240/20 на картковий рахунок позивача 29.01.2021 поступили грошові кошти в сумі 4798,50 грн. (а.с. 27).

Листом №690/46 від 28.07.2021 ВЧ А0284 повідомила позивача про проведення нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та судових витрат в сумі 1500 грн. (а.с. 26).

За заявою ОСОБА_1 від 26.08.2020 Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз провів судово-економічну експертизу, на вирішення експертизи поставив таке питання: на яку суму документально підтверджується розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 12.06.2018 відповідно до вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-VІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затв. постановою КМ України №1078 від 17.07.2003.

За результатами проведеної судово-економічної експертизи складений висновок №5773 від 24.09.2020, відповідно до якого розмір індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 12.06.2018 відповідно до вимог Закону України від 03.07.1991 №1282-VІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затв. постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 підтверджується в загальній сумі 90822,56 грн. (а.с. 34-39). Так, у висновку експерт зазначив, що у березні 2018 року відбулось збільшення посадового окладу ОСОБА_1 , передбаченого для посади вказаного військовослужбовця. З посиланням на пункт 5 Порядку №1078 експерт визначив, що у випадку, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі, коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. В результаті проведених розрахунків експерт зазначив, що сума індексації у березні 2018 року перевищує суму зростання грошового доходу у вигляді оплати праці (грошового забезпечення) на 3082,17 грн., відповідно, місячна фіксована сума індексації грошового забезпечення в період з березня 2018 року по травень 2018 року склала 3082,17 (4100,17 – 1018,00 = 3082,17 грн.).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII). Згідно з статтею 1 цього Закону соціальний захист військовослужбовців – це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено в статті 12 Закону №2011-XII. Так, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно з статтею 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Абзацом 2 частини третьої статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі – Закон №1282-XII).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення – це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Стаття 4 Закону №1282-XII визначає підстави для проведення індексації. Згідно з частиною першою статті 4, в редакції від 01.01.2015, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинність з 01.01.2016, внесені зміни у частину першу статті 4 Закону №1282-XII цифри "101" замінені цифрами "103".

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Частиною другою статті 5 Закону №1282-XII визначено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (частина перша статті 9 Закону №1282-XII).

Відповідно до норм статті 6 Закону №1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок №1078), який визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1078, в редакції від 21.06.2012, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 (в редакції від 21.06.2012, що діяла до грудня 2015 року), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Для проведення подальшої індексації або здійснення чергового підвищення доходів випереджаючим шляхом обчислення індексу споживчих цін здійснюється наростаючим підсумком починаючи з наступного за базовим місяця.

09.12.2015 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі – Постанова №1013). Ця постанова набрала чинності 15.12.2015 та відповідно до пункту 6 цієї постанови застосовується з 01.12.2015.

Відповідно до пункту 3 Постанови №1013 міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів необхідно було вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078.

Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 до Порядку №1078 внесені зміни, пункт 5 викладено в новій редакції:

« 5. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Приклади проведення індексації грошових доходів громадян у разі їх підвищення наведено у додатку 4.

У разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції під час визначення розміру підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією враховується рівень такого підвищення.

Нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить розмір підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом.

Приклад обчислення суми індексації у разі підвищення грошових доходів населення випереджаючим шляхом з урахуванням прогнозного рівня інфляції наведено у додатку 5.

У разі коли індекс споживчих цін для проведення індексації, розрахований наростаючим підсумком, перевищив 10 відсотків, Кабінет Міністрів України приймає рішення про підвищення тарифних ставок (окладів) працівникам бюджетної сфери, органам державної влади, місцевого самоврядування, прокуратури та інших органів з урахуванням суми індексації, яка складається на момент підвищення.

Працівникам підприємств i організацій, які перебувають на госпрозрахунку, підвищення заробітної плати у зв`язку із зростанням рівня інфляції провадиться у порядку, визначеному у колективних договорах, але не нижче норм, визначених Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” та положень цього Порядку.».

Постановою Кабінету Міністрів України №77 від 11.02.2016 внесені зміни в абзац другий пункту 11 Порядку №1078, цифри « 101» замінено цифрами « 103». Ці зміни, відповідно до пункту 2 Постанови КМУ №77 від 11.02.2016, застосовуються з 1 січня 2016 року.

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

У разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу.

Згідно з пп.2) пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

При прийнятті рішення суд виходить з таких мотивів:

нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено здійснення індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Індексація грошового забезпечення за своєю суттю є державною гарантією щодо оплати праці, метою якої є підвищення грошових доходів громадян (в межах прожиткового мінімуму) для компенсації подорожчання/зростання споживчих товарів і послуг внаслідок інфляції. Проведення індексації заробітної плати (грошового забезпечення) є обов`язком підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, у разі, коли індекс споживчих цін перевищив поріг індексації. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Отже, важливим елементом алгоритму нарахування індексації є термін (так званий «базовий» місяць), від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, оскільки нарахування індексації розпочинається після досягнення цим індексом певного значення у відсотках (так званого «порогу»), визначеного законом.

Так, індексація грошових доходів населення починає нараховуватися, коли зростання індексу споживчих цін перевищує:

- 101 відсоток – за період до 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII в редакції, що діяла до 01.01.2016);

- 103 відсотки – за період після 01.01.2016 (частина перша статті 4 Закону №1282-XII зі змінами, внесеними Законом №911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинності 01.01.2016).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що діяла до 01.12.2015, базовим місяцем для нарахування індексації вважався місяць, в якому відбулася одна із подій:

(1) підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, або

(2) зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів.

При цьому місяць, у якому відбулося підвищення, вважається «базовим» при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

У зв`язку з прийняттям Постанови №1013, якою були внесені зміни серед іншого і до пункту 5 Порядку №1078, з 01.01.2016 істотно змінився порядок нарахування індексації, оскільки «базовим» місяцем (місяцем, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін, до досягнення ним порогу 103%) визначено місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою, а не підвищення розмірів мінімальної заробітної плати чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімального розміру.

ОСОБА_1 проходив військову службу в лавах Збройних Сил до 12.06.2018. В період 2016-2018 років відповідач не здійснював нарахування індексації грошового забезпечення позивача з мотивів відсутності бюджетних асигнувань. Такі його дії визнано протиправними, на виконання рішення суду у справі №380/9240/20 відповідач здійснив нарахування позивачу суд індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби з 01.01.2016 по 12.06.2018 в сумі 4798,50 грн., вважає, що «базовий» місяць для обчислення зростання індексу споживчих цін слід застосовувати грудень 2015 року та січень 2016 року(а.с. 27, 65,66,96).

Отже, спірним у цій справі є правильність визначення відповідачем «базового» місяця для здійснення нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.06.2018, а також наявність підстав для виплати фіксованої величини індексації за період з березня 2018 року по червень 2018 року (в тому числі нарахування індексації грошового забезпечення за червень 2018 року пропорційно до відпрацьованого часу). Позивач стверджує, що для цього періоду, з огляду на внесені в грудні 2015 року зміни до пункту 5 Порядку №1078, «базовим» місяцем для першого періоду повинен бути лютий 2008 року, оскільки в січні 2008 року набрало чинності рішення Уряду про встановлення посадових окладів військовослужбовців (Постанова КМУ №1294), що залишалися незмінними до березня 2018 року (Постанова №1294). Відповідач стверджує, що для цього періоду «базовим» місяцем є грудень 2015 року та січень 2016 року, коли відбулось підвищення посадового окладу позивача за військовим звання з 30 грн. до 35 грн.

Суд визнає наведений підхід відповідача помилковим та відхиляє його аргументи з огляду на такі мотиви:

Пункт 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013, що діє з 01.12.2015, пов`язує початок обчислення зростання індексу споживчих цін з місяцем, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) за посадою.

Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 28.04.2016 №201/10/137-16 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Суд враховує, що розмір посадового окладу за посадою позивача, як і будь-якого іншого військовослужбовця в Україні в період з 01.01.2008 до 01.03.2018, був визначений постановою КМУ №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007, якою затверджені схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1-8, 30-32; схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23; схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 24; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33. Постанова №1294 набрала чинності 01.01.2008. Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулося 01.03.2018, коли набрала чинності постанова КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 р. №704.

Таким чином, в контексті нової редакції Порядку №1078 саме січень 2008 року слід вважати «базовим» місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача (за період 01.01.2016 до 01.03.2018), оскільки в цей місяць востаннє підвищувалися посадові оклади військовослужбовців в Україні. Внаслідок невірного визначення «базового» місяця відповідач здійснював нарахування індексації позивачу за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у заниженому розмірі.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; - інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Визначаючи ефективний спосіб захисту прав позивача суд враховує, що відповідач на виконання судового рішення у справі №380/9240/20 вже здійснював нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , реалізувавши свою компетенцію та дискреційні повноваження, проте допустив методологічну помилку (щодо визначення «базового» місяця), що призвела до істотного заниження належних позивачу сум індексації. Суд не вбачає підстав (вважає неефективним способом) повторно зобов`язувати відповідача здійснювати розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за наявності в справі висновка судово-економічної експертизи, що містить детальний розрахунок суми індексації з висвітленням алгоритму нарахування та числових значень, які використано при обчисленнях. Суд дослідив висновок експерта №5773 від 27.09.2020 та не встановив очевидних помилок при здійсненні нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 01.03.2018 в сумі 80343,18 грн. Відповідач також мав достатньо часу для перевірки наведених судовим експертом розрахунків, проте не навів достатніх аргументів щодо їх помилковості.

Оцінюючи доводи сторін щодо фіксованої суми індексації суд враховує таке. Видана відповідачем довідка про грошове забезпечення позивача за 2016-2018 роки (а.с.32) свідчить про те, що реальне зростання грошових доходів позивача в березні 2018 року становило 529,34 грн. (11188,06-10658,72) та було меншим за правильно обчислену суму індексації за лютий 2018 року (4100,17грн.; а.с.39). З огляду на це суд приймає проведені експертом нарахування так званої «фіксованої» суми індексації за період з березня по травень 2018 року в сумі 9246,51 грн. ((4100,17-1018,00)*3).

Абзац 6 пункту 4 Порядку №1078 визначає, що у разі коли особа працює неповний робочий час, сума індексації визначається з розрахунку повного робочого часу, а виплачується пропорційно відпрацьованому часу. З огляду на те, що в червні 2018 року позивач відпрацював 13 днів (з 30), сума індексації виплачується пропорційно відпрацьованому часу та, відповідно, становить 1232,87 грн.

З огляду на те, що попередньо застосований спосіб захисту прав позивача (рішення суду зобов`язального характеру у справі №380/9240/20) не призвів до відновлення права позивача на отримання грошового забезпечення у встановленому законом розмірі, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту прав позивача є стягнення з військової частини А0284 на користь ОСОБА_1 конкретної суми індексації грошового забезпечення, що за період за період з 01.01.2016 по 12.06.2018, за вирахуванням попередньо нарахованої суми (4798,50 грн., а.с. 27), становить 86024,06 грн. (90822,56-4798,50).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ВЧ А0284 слід задовольнити, при цьому вийшовши за межі позовних вимог (обрати ефективний спосіб захисту прав позивача).

Щодо виплати індексації грошового забезпечення одночасною з компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004 (далі – Порядок №44), суд враховує таке.

Відповідно до Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 246 КАС України у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про порядок і строк виконання рішення. Суд встановлює, що при виплаті ОСОБА_1 суми індексації та утриманні з цієї суми передбачених законодавством податків та зборів відповідачу слід одночасно здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15.01.2004.

Відповідно до норм статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу; витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз. Позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому підстав для розподілу судового збору не встановлено. Відповідно до прохальної частини позовної заяви представник позивача просить стягнути з відповідача понесені позивачем: - 1970 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи; - 2000 грн. витрат на правову професійну допомогу.

Згідно із наданими письмовими доказами (висновком експерта №5773 від 24.09.2020 за результатами проведення судово-економічної експертизи по заяві ОСОБА_1 від 26.08.2020, актом здачі-приймання висновку експерта №5773, квитанцією №0.0.1845868783.1 від 22.09.2020 (а.с.34-40), позивач сплатив 1970 грн. Львівському науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення судово-економічної експертизи.

Позивач надав суду такі докази понесення витрат на професійну правничу допомогу: договір про надання правової допомоги №ДА-29 від 16.07.2021, ордер про надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 у Львівському окружному адміністративному суді на підставі зазначеного договору адвокатом Матяшук В.К., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 серія ЛВ №000313 від 22.02.2016, додаткова угода №3 від 19.04.2021 до договору про надання правової допомоги №ДА-29 від 16.07.2021, акт прийому-передачі виконаних робіт №3 від 11.08.2021, квитанція №0.0.2226258857.1 від 11.08.2021 на суму 2000 грн., (а.с. 49-55).

Оцінюючи клопотання позивача про відшкодування судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд виходить із таких міркувань:

приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд проаналізував звіт адвоката (акт виконаних робіт) про час, оплачений позивачкою (складання та направлення заяви про добровільне виконання рішення суду – 2 год., вартість 500 грн.; направлення адвокатського запиту – 1 год, вартістю 500 грн.; підготовка проекту позовної заяви, виготовлення та формування додатків до позовної заяви, направлення її до суду – 1 година, вартістю 1000 грн.

Оцінюючи характер наданої адвокатом Матяшук В.К. правової допомоги відповідно до представлених документів суд враховує, що ця справа є незначної складності, така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а з огляду на наявність висновку експерта №5773 від 24.09.2020, позовні вимоги, як і аргументи позивача зводились до дублювання висновків згаданої судово-економічної експертизи. Такі витрати як складання та направлення адвокатського запиту, заяви про добровільне виконання рішення суду не є пов`язані з розглядом судом цієї справи.

Суд враховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. Суд вважає справедливим відшкодування позивачу його судових витрат на правничу допомогу у сумі 1000 грн. (за підготовку проекту позовної заяви).

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп.15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії військової частини А0284 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.06.2018 із застосуванням базового місяця січня 2016 року.

Стягнути з військової частини А0284 (79026, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, 88; ідентифікаційний код 08474967) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 12.06.2018 в сумі 86024 (вісімдесят шість тисяч двадцять чотири) гривні 06 коп.

Встановити, що при виплаті ОСОБА_1 індексації в сумі 86024,06 грн. утриманні з цієї суми передбачених законодавством податків та зборів відповідачу слід одночасно здійснити компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини А0284 (79026, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, 88; ідентифікаційний код 08474967) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати на проведення експертизи в сумі 985 (дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень та на професійну правничу допомогу в сумі 500 (п`ятсот) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.