Рішення № 101490175, 29.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/13558/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІІ групи інвалідності;

- зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 11.12.2019 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 в сумі 315300,00 грн, внаслідок захворювання у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ухвалою від 18.08.2021 суддя відкрив спрощене провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.12.2019 відповідно до довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА № 011273 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності у зв`язку з захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ та втрати професійної працездатності у відсотках 45%. З метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і витати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частково втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» позивач 11.12.2019 звернувся до голови Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності та подав усі необхідні документи. Для виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/9613/20 позивач звернувся із заявою до МВС України про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності. Окрім цього, надав повторну довідку акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ № 354692 від 05.01.2021, у якій продовжено третю групу інвалідності, захворювання пов`язане з проходженням служби в ОВС. Чергова дата огляду 05.01.2023. Відповідно до листа Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 07.04.2021 № 14176/15-2021 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності. Зазначено, що позивач не подав доказу, що Львівською обласною МСЕК № 3 було встановлено третю групу інвалідності 45% втрати професійної працездатності. Однак, відповідно до поданої заяви від 02.02.2021 про виплату грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності та додатків до заяви, такі докази були подані.

Представник відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, подав відзив на позовну заяву від 22.09.2021 (вх. № 68739). У якому вказує, що Департамент фінансово-облікової політики МВС України повідомив, що за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано, що при проведені медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 , представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком. Окрім того, поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не скеровувався. Отже, медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пунктів 10,16 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317. Крім того, згідно з повторною заявою ОСОБА_1 від 02.02.2021 заявник звертався за отриманням одноразової грошової допомоги у зв`язку з отриманням травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, та вказував на те, що Львівською обласною МСЕК № 3 йому було встановлено третю групу інвалідності та 45 % втрати професійної працездатності. При цьому, жодного документа та підтвердження зазначеного до заяви не додано. Наявність зазначених недоліків унеможливила прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком. Отже, за результатами розгляду надісланих ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 07.04.2021 МВС України було повернено вищезазначені матеріали на доопрацювання. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, подав відзив на позовну заяву від 07.09.2021 (вх. № 68739). У якому вказує, що Ліквідаційною комісією ГУМВС України у Львівській області у справі в повній мірі вжито заходів та дотримано процедури скерування та розгляду матеріалів щодо прийняття/відмови рішення про виплату/відмову у виплаті ОГД позивачу. Отже, на момент подання позивачем матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги, які надіслані Ліквідаційною комісією ГУМВСУ у Львівській області до МВС України, такі містили недоліки щодо медичних питань, що у свою чергу робить їх такими, що не відповідають вимогам постанови КМУ від 21.10.2015 № 850. Окрім цього, такі розбіжності не усунені позивачем і на момент подання позову та його розгляду судом, а тому, на думку ГУМВСУ у Львівській області, вважаються такими, що не відповідають чинному законодавству. Як наслідок, в МВС України були підстави для повернення матеріалів позивача для приведення їх у відповідність вимогам чинного законодавства. Тобто у даному випадку бездіяльності, допущеної Головним управлінням МВС України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії, немає і бути не може, оскільки таке скеровувало в МВС України документи, подані позивачем, а також інформувало щодо вчинених МВС України дій відповідним листом. Просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав відповідь на відзив від 10.09.2021 (вх. № 65860).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.

11.12.2019 під час первинного огляду ОСОБА_1 відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії серії 12 AAA № 011273 від 11.12.2019 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, встановлено 45 % втрати працездатності у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Відповідно до виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 11.12.2019 № 333168 позивачу присвоєно третю групу інвалідності, що пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

З метою отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 2 та п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або частково втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” (далі - Порядок № 850), ОСОБА_1 11.12.2019 звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності, до якої, серед іншого, додав: довідку серії 12 AAA № 011273 від 11.12.2019 про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, копію виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 11.12.2019 № 333168, постанову ВЛК від 03.12.2018 року за № 90.

Листом від 07.02.2020 №4388/15-2020 Департамент фінансово-облікової політики МВС України “Про повернення матеріалів” за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги документи відносно позивача повернуто на доопрацювання як такі, що не відповідають вимогам законодавства.

Позивач 11.06.2020 повторно звернувся до ліквідаційної комісії із заявою про проведення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням третьої групи інвалідності. Ліквідаційною комісією ГУМВС затверджено висновок 30.06.2020 про призначення ОГД та документи ОСОБА_1 були скеровані до Міністерства внутрішніх справ України для прийняття рішення про виплату чи відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.

Листом від 02.09.2020 №29150/15-2020 Департаментом фінансово-облікової політики МВС України “Про повернення матеріалів” за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги документи відносно позивача повернуто на доопрацювання як такі, що не відповідають вимогам законодавства, а саме – Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України від 03.12.2009 №1317 “Питання медико-соціальної експертизи”, відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники охорони здоров`я МВС.

Вважаючи протиправними дії та бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо нерозгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги та щодо повернення матеріалів, пов`язаних із призначенням одноразової грошової допомоги, позивач звернувся до суду із позовом (справа № 380/9613/20).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/9613/20 адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо повернення ОСОБА_1 матеріалів про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ-ої групи інвалідності, що настала внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, передбаченої ст. 23 Закону України “Про міліцію” та постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції”; зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області повторно прийняти та розглянути заяву ОСОБА_1 разом з доданими до неї документами стосовно призначення, нарахування та виплати йому грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому ІІІ-ої групи інвалідності; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач повторно 02.02.2021 на адресу Ліквідаційної комісії скерував заяву (рапорт) щодо виплати одноразової допомоги.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в Львівській області 22.02.2021 направлено Висновок про призначення одноразової грошової допомоги на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/9613/20 від 14.01.2021 та додатки до висновку до МВС для призначення одноразової грошової допомоги пенсіонеру МВС в разі встановлення інвалідності згідно із Законом України від 20.12.1990 № 565-ХІІ «Про міліцію» разом з додатками.

У квітні 2021 року на адресу Ліквідаційної комісії ГУМВС України у Львівській області надійшов лист від 07.04.2021 № 1476/15-2020 від Департаменту фінансово-облікової політики МВС України про розгляд матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги який стосуються медичних питань, Департаментом охорони здоров`я та реабілітації МВС України вказано на ряд недоліків, зокрема про те, що у медичних документах вказано, що встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак поліклінікою ДУ «ТМО» МВС України по Львівській області» позивач для проходження МСЕК не скеровувався. Документи повернені на доопрацювання.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ(далі - Закон № 565-ХІІ).

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

З 07.11.2015 Закон № 565-ХІІ втратив чинність у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ).

Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Таким чином, норми статті 23 Закону № 565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

З метою реалізації положень статті 23 Закону України «Про міліцію» Кабінет Міністрів України 21.10.2015 прийняв постанову № 850, якою затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).

За змістом пункту 1 Порядку № 850 ці Порядок та умови визначають механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає Міністерству внутрішніх справ в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку № 850, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз наведених норм права дає суду підстави дійти наступних висновків з метою правильного їх застосування до спірних правовідносин:

- за працівниками міліції зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-ХІІ відповідно до Порядку № 850, який діяв до набрання чинності Законом № 580-VІІІ;

- розгляд заяви (рапорту) і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги);

- обов`язок прийняти рішення про призначення або про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги за наслідками розгляду поданих працівником міліції заяви (рапорту) та документів покладений на Міністерство внутрішніх справ України.

Суд встановив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2021 у справі № 380/9613/20 та на підставі поданих позивачем матеріалів, Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області склала та надіслала до МВС України разом з поданими позивачем матеріалами Висновок від 18.02.2021 про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , розмір якої до виплати становить 315 300,00 грн.

Згідно з листом Департаменту фінансово-облікової політки Міністерства внутрішніх справ України від 07.04.2021 № 14176/15-2021 підставами для відмови у затвердженні Висновку є те, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пунктів 10, 16 Положення, відповідно до яких МСЕК колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров`я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи позивачу представники закладів охорони здоров`я МВС до складу комісії не залучалися та представлення його під час проведення медико-соціальної експертизи працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» не здійснювалось. При цьому поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» позивач для проходження МСЕК не скеровувався. Наявність зазначених вище недоліків унеможливила прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком.

Суд критично оцінює такі підстави для відмови у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, оскільки відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС приймає рішення про відмову в призначенні грошової допомоги у випадках, передбачених пунктом 14 цього Порядку та умов.

А згідно з пунктом 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:

учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;

учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння;

навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);

подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.

Проте у пункті 14 Порядку № 850 не визначено жодної з підстав, з яких виходив відповідач, відмовляючи позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги, а отже дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, не відповідають способу правомірної поведінки суб`єкта владних повноважень під час реалізації ним своїх повноважень, тому є протиправними.

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що медико-соціальна експертна комісія позивачу проведена з порушенням пунктів 10, 16 Положення, оскільки будь-які питання проходження позивачем медико-соціальної експертизи не є предметом розгляду у цій справі.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що відповідно до Порядку № 850 відмова у призначенні особі одноразової грошової допомоги повинна бути належним чином обґрунтована. Тобто, мотиви відмови повинні бути чіткими та зрозумілими для особи і такі мотиви повинні бути викладені в конкретному рішенні.

Водночас, в даному випадку, мотиви відмови викладені відповідачем лише в листі від 07.04.2021 № 14176/15-2021, який не є рішенням відповідача, прийнятим відповідно до Порядку № 850.

Також підлягає задоволенню позовна вимога позивача в частині зобов`язання відповідача - 2 повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, оскільки такий обов`язок на відповідача-2, як органу в якому позивач проходив службу, покладений пунктом 8 Порядку № 850. А у межах розгляду цієї справи суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача - 1 щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, відповідно до затверджених постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 суд зазначає таке.

Пунктом 9 Порядку № 850 визначено імперативний обов`язок МВС в місячний строк після надходження, зазначених у пункті 8 цього Порядку документів, прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 Порядку № 850, про відмову в призначенні особі грошової допомоги.

У межах спірних правовідносин, суд встановив, що підстави для відмови у призначенні позивачу грошової допомоги, зазначені у пункті 14 Порядку № 850, відсутні. Жодної з таких підстав відповідач-1, відмовляючи позивачу у затвердженні висновку про призначення одноразової грошової допомоги не вказав.

Тому, на переконання суду, ефективним способом захисту порушеного права позивача у спірному випадку буде зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, виходячи з 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Вимога позивача в частині зобов`язання Міністерства внутрішніх справ України виплатити позивачу одноразову грошову допомогу задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Відповідно до вимог пункту 9 Порядку № 850 на МВС покладається обов`язок щодо прийняття відповідного рішення про виплату одноразової грошової допомоги та надіслання його разом із поданими документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про її виплату.

Натомість виплату такої допомоги згідно з пунктом 11 Порядку № 850 проводить відповідний орган внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції шляхом перерахування суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Таким чином, за наведеного правового регулювання, в МВС відсутній обов`язок щодо виплати працівнику міліції одноразової грошової допомоги, а тому й правові підстави для його зобов`язання такі дії вчинити у суду відсутні.

Крім того, виплаті одноразової грошової допомоги передує прийняття МВС рішення про її призначення та видання керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції наказу про її виплату, чого у спірному випадку не відбулося. Тому позовна вимога у цій частині є передчасною, а відтак задоволенню не підлягає.

Окремо суд відзначає, що на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 р та від 22.01.2020 у справах № 1640/2594/18 та № 826/9749/17 відповідно.

У справі, що розглядається, рішення Міністерства внутрішніх справ України не є дискреційним, оскільки відповідач після надходження зазначених у пункті 8 Порядку № 850 документів та за відсутності підстав, зазначених у пункті 14 цього ж Порядку, може прийняти лише одне з двох допустимих рішень, а саме про призначення одноразової грошової допомоги позивачу.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими частково, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Ак. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ 00032684), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (площа Григоренка, 3, м. Львів, 79007, ЄДРПОУ 08592247) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов`язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (в особі Ліквідаційної комісії) повторно направити до Міністерства внутрішніх справ України документи ОСОБА_1 щодо виплати грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції».

Зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ, виходячи з 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних асигнувань в користь ОСОБА_1 1916,00 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 29.11.2021.

Суддя Кедик М.В.