Ухвала суду № 101490150, 29.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/20964/21

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 листопада 2021 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як Оксана Орестівна перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_1 ) звернувся з вказаним позовом до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (вул. Героїв Майдану,32 м. Львів; код ЄДРПОУ -08410370) про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні (невиплата індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016-2019 роки) у розмірі 139 326, 97 грн., за період із 29.08.2019 року по 11.10.2021 року.

Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує, чи:

- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною другою цієї статті визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Вказана правова позиція суду узгоджується в висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 року у справі №380/1201/20 позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, за 2016-2019 роки. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.

Відповідно до банківської виписки з рахунку позивача на банківський рахунок позивача - 15.05.2020 року надійшли кошти в розмірі 58372 грн. 13 коп.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2020 року у справі №380/1200/20 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. Зобов`язано Національну академію сухопутних військ імені Петра Сагайдачного нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідно до банківської виписки з рахунку позивача на банківський рахунок позивача - 05.11.2020 року надійшли кошти в розмірі 39 930 грн. 20 коп.

Оскільки, виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року та компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки відповідачем перераховано на картковий рахунок позивача 15.05.2020 року та 05.11.2020 року, а до суду позивач звернувся 09.11.2021 (згідно з відміткою штемпелю на поштовому конверті), отже позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом. В обґрунтування клопотання зазначає, що на виконання рішення суду у справі №380/32/21 відповідач донарахував повну суму індексації 11.10.2021 в сумі 41883,55 грн. Таким чином, вважає, що повну суму всіх виплат (індексації грошового забезпечення та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій) позивач отримав лиш 11.10.2021. Відтак, обов`язок щодо виплати середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні виник у відповідача саме з 11.01.2021. Тому позивач має право звернутись до суду про стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні лише після одержання всіх виплат.

В той же час, вирішуючи питання дотримання у спірному випадку строків звернення до суду, слід враховувати й наступне.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Такі висновки сформовані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020р. у справі № 9901/32/20.

Оцінюючи обставини звернення позивача з позовом до суду із врахуванням вищенаведених висновків, а також положень ст.122 КАС України, суд наголошує на тому, що нормою ст.122 КАС України встановлено скорочені строки звернення до суду, які не ставлять під сумнів саму суть права доступу до суду, а переслідують легітимну мету як найскорішого поновлення порушених прав добросовісного позивача. При цьому, не порушується пропорційність між застосованими законодавцем засобами (строком звернення до суду за захистом порушеного права протягом одного місяця з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів) та метою звернення до суду.

Такі мотиви Великою Палатою Верховного Суду відображені у постанові від 21.08.2019р. у справі № 9901/118/19.

В зв`язку із наведеним, суд дійшов висновку про те, що позивач не обґрунтував дотримання строків звернення до суду та не подав належні і допустимі докази на підтвердження існування об`єктивних причин, які унеможливили подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом, в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби (стосовно несвоєчасної виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій).

За таких обставин в цій частині позов поданий із пропущенням строків звернення до адміністративного суду, а підстави для поновлення процесуального строку не є поважними.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У свою чергу, клопотання про поновленого строку позивачем до позовної заяви не додано.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Таким чином, позивачу необхідно надати клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом з обгрунтуванням причин пропуску строку звернення та доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Інститут залишення позовної заяви без руху – це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.160,161,169,171, 248, 256 КАС України, суддя, -

ухвалив :

Позовну заяву - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду).

Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

У випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачам відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна