Рішення № 101490125, 29.11.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9861/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство «Старий Львів» про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , в якій позивач просить:

- зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ), власника квартири АДРЕСА_2 , за власні кошти привести туалет загального користування третього поверху на АДРЕСА_3 до попереднього стану, а саме: відновити вхідні двері з балкону загального користування в туалет, замурувати самовільно вибитий пройом з туалету загального користування в приміщення санвузла квартири №13 та влаштувати унітаз в приміщенні туалету загального користування третього поверху на АДРЕСА_3 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 31 липня 2020 року комісією ЛКП «Старий Львів», з виходом на місце, встановлено самовільне приєднання власницею квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 туалету загального користування під літ.ІІ-площею 1,5 кв.м, на третьому поверсі даного будинку, та замурування дверного отвору, липень 2020 року. Постановою адміністративної комісії Галицької районній адміністрації Львівської міської ради № 80 від 30.08.2020 за вказані вище дії, що становлять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол №29 від 31.07.2020, складений ЛКП «Старий Львів»), на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу відповідно до санкції ст. 150 КУпАП, який ОСОБА_1 сплатила. Враховуючи наведені обставини, а також те, що відповідач у добровільному порядку не виконала рекомендації районної адміністрації, ЛКП «Старий Львів» звернулося в суд з позовом про зобов`язання привести приміщення туалету загального користування до попереднього стану.

Ухвалою судді від 13.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Львівське комунальне підприємство «Старий Львів».

Відповідач позов не визнала, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому вказує на те, що туалет загального користування був у аварійному стані, і на неодноразові звернення мешканців жодні дії по приведенню його в прийнятний стан позивачем вчинено не було. Позивач за власні кошти провела ремонтні роботи, та оскільки туалет розташований лише між двома квартирами №13 та №14 , тому відповідно й був приєднаний до цих квартир. Вказує на те, що попередження, направлене відповідачу, на яке покликається позивач, зобов`язувало ОСОБА_1 надати дозвільні документи на приєднання туалету загального користування, проте не зазначено, на якій підставі таке скеровується відповідачу, та не вказано, який саме дозвіл відсутній. Зазначає також, що акт обстеження було складено за відсутності відповідача, що позбавило її можливості спростувати встановлені, на її думку, обставини. Наголошує на нормах ст. 376 ЦК України, які пов`язують можливість знесення самочинного будівництва з двома обставинами, а саме: порушення прав інших осіб та істотне відхилення від проекту. Позовна заява не містить належного обґрунтуванням, яке б свідчило про наявність будь-якої із зазначених вище підстав. Просить закрити провадження у справі.

01.11.2021 на адресу суду надійшло також клопотання відповідача, в якому остання просить долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують право власності на квартиру АДРЕСА_2 , до площі якої входить також і туалет, який позивач вважає загальним. Вказує на непорушність права приватної власності, що є підставою для відмови у задоволенні позову про приведення до попереднього стану за власні кошти туалету загального користування третього поверху на АДРЕСА_3 .

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, встановив наступне.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 20.05.2021 №257496010 власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 .

Будинок АДРЕСА_3 перебуває в управління ЛКП «Старий Львів».

23.07.2020 ЛКП «Старий Львів» скеровано попередження №585 від 23.07.2020, в якому зазначено, що ЛКП «Старий Львів» зобов`язує ОСОБА_1 до 30.07.2020 надати дозвільні документи на приєднання туалету загального користування під літ. II, площею-1,5 кв.м, на 3-му поверсі на АДРЕСА_2 .

31.07.2020 ЛКП «Старий Львів» складено протокол №29 щодо ОСОБА_1 , яка самовільно приєднала до своєї квартири туалет загального користування під літ. II- площею 1,5 кв.м, на 3-му поверсі даного будинку та замурувала дверний отвір.

13.08.2020 адміністративною комісією Галицької районної адміністрації Львівської міської ради розглянуто зазначений протокол із долученими до нього матеріалами, та прийнято постанову №80 щодо ОСОБА_1 із накладенням на неї штрафу у сумі 51 грн (штраф оплачено 21.08.2020 відповідно до квитанції №8).

03.02.2021 ЛКП «Старий Львів» скеровано попередження №107 від 02.02.2021, в якому зазначено, що ЛКП «Старий Львів» зобов`язує ОСОБА_1 до 09.02.2021 привести туалет загального користування на 3-му поверсі, площею 1,5 кв.м (під літ II) до попереднього стану, а саме: демонтувати вхідні двері в туалет, встановити унітаз, замурувати дверний проріз у квартиру АДРЕСА_2 .

02.03.2021 комісією ЛКП «Старий Львів» складено акт обстеження технічного стану квартири АДРЕСА_2 . Відповідно до цього акту квартира розташована на III поверсі триповерхового житлового будинку, складається з однієї житлової кімнати площею 19,7 кв.м, кухні - 8,0 кв.м, санвузла-2,7 кв.м, загальна площа 30,4 кв.м. У графі «суть перепланування» зазначено, зокрема: «самовільно замурувала двері у туалет загального користування III поверху, демонтувала унітаз та пробила вхідний проріз у кухню».

25.03.2021 головою Галицької районної адміністрації ЛМР прийнято розпорядження №54 «Про приведення туалету загального користування третього поверху на АДРЕСА_3 до попереднього стану», яким затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району від 16.03.2021 (протокол №8 §1). Згідно з цим розпорядженням зобов`язано ОСОБА_1 - власника квартири АДРЕСА_2 за власні кошти привести туалет загального користування третього поверху на АДРЕСА_3 до попереднього стану, а саме: відновити вхідні двері з балкону загального користування в туалет, замурувати самовільно вибитий пройом з туалету загального користування в приміщення санвузла квартири №13 та влаштувати унітаз в приміщенні туалету загального користування третього поверху на АДРЕСА_3 . Зазначеним розпорядженням районною адміністрацією надано добровільний термін ОСОБА_1 для виконання до 15.04.2021.

13.05.2021 комісією ЛКП «Старий Львів» проведено обстеження та виявлено, що вимоги зазначеного розпорядження не виконано, про що складено відповідний акт.

Вказані обставини послужили приводом для звернення Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та аргументам учасників справи, суд керується наступним.

В силу ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з Положенням про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 01.11.2016 року №977 (із змінами), чинними на час виникнення спірних правовідносин, до повноважень Галицької районної адміністрації віднесено здійснення контролю за утриманням будинків (квартир), які належать громадянам, а також прилеглих територій; розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо).

Як орган місцевого самоврядування Галицька районна адміністрація Львівської міської ради відповідно до статті 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) правомочна розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до її відання.

Окрім того, у пп. 3 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону № 280/97-ВР зазначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, власні (самоврядні) повноваження: 1) управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Підпунктом 3 пункту «б» ч.1 ст. 31 Закону № 280/97-ВР передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, окрім іншого, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Аналогічні положення містяться у ст.14 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII (далі - Закон № 2780-XII).

Таким чином, у відповідності до вказаних вище правових норм Галицька районна адміністрація має право звертатися у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами щодо фактів самочинного будівництва й інших вимог, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирному будинку. Спільним майном багатоквартирному будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі та споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирному будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Згідно зі ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; ст. 319 цього ж Кодексу визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частина 5 ст. 319 Цивільного кодексу України встановлює, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

При цьому, в силу ч. 2 ст. 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Згідно з ч. 2 ст. 139 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п. 20.2.3. Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 року №376 (з наступними змінами), незадовільний стан утримання та ремонту фасадів, цоколів, будинкових вказівників у КУпАП кваліфікується як порушення правил експлуатації житлових будинків, житлових приміщень та інженерного обладнання, псування житлових будинків, житлових приміщень, їх обладнання та елементів.

Статтею 179 ЖК УРСР визначено, що користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1.4.4 цих Правил, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

Згідно з п.1.4.6 Правил власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за свій рахунок привести це приміщення до попереднього стану.

Пунктом 4 "Правил користування приміщеннями житлових будинків", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 за №45, встановлено права та обов`язки власників та наймачів (орендарів) приміщень житлових будинків. Зокрема, такі мають право на переобладнання і перепланування житлових та підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

У листі Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 11.09.2006 вказано, що роботи з перепланування повинні проводитися відповідно до проекту, розробленого з дотриманням вимог чинних будівельних норм і правил (ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки. Основні положення, ДБН В.2.5-20-2001 Газопостачання, ДБН А.22-3-97 Склад, порядок, розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва).

Отже, вказаними вище нормами регламентовано проведення робіт з переобладнання чи перепланування приміщень лише з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, й відповідно до проекту.

Зі змісту адміністративного позову слідує, що позивач вважає самочинно приєднаним відповідачем частину приміщення туалету загального користування до своєї квартири.

Вказує на те, що відповідач не оскаржувала постанову адміністративної комісії Галицької районній адміністрації Львівської міської ради № 80 від 13.08.2020 про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 150 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 25.03.2021 №54 «Про приведення туалету загального користування третього поверху на АДРЕСА_3 до попереднього стану».

Попри наведені вище обставини, які відповідач не заперечила, з долучених до матеріалів справи документів, отриманих судом з клопотанням відповідача 01.11.2021, суд встановив наступне.

Наказом Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради від 16.05.2020 №21-2018-АПВ затверджено громадянці ОСОБА_1 вимоги до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції з переплануванням приміщень квартири АДРЕСА_2 із влаштуванням житлових кімнат у власних нежитлових горищних приміщеннях. Зобов`язано розробити робочий проект на реставрацію у спеціалізованій проектній організації або архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат на виконання робіт, та провести його експертизу згідно з чинним законодавством; звернутися в Інспекцію державного архітектруно-будівельного контролю у м. Львові для отримання дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт, а також для прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

02.09.2021 зареєстрована Декларація про готовність до експлуатації об`єкта - реконструкція з перепланування приміщень квартири АДРЕСА_2 із влаштуванням житлових кімнат у власних нежитлових горищних приміщеннях у м. Львові.

Відповідно до Витягу з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва від 20.09.2021 загальна площа квартири змінилася з 30,4 кв.м на 74,5 кв.м, житлова - з 19,7 кв.м на 47, 5 кв.м. Дозволено експлуатувати згідно з декларацією про готовність обєкта з незначними наслідками інспекцією ДАБК у м. Львові за №ЛВ101210902420 від 02.09.2021.

З Технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_2 , виготовленого станом на 20.09.2021, зокрема, з плану квартири та експлікації приміщень квартири суд встановив, що до її площі включено й частину площі туалету загального користування (санвузол площею 1,5 кв.м), яку позивач вважає незаконно приєднаною.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого станом на 29.09.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 74,5 кв.м, житловою площею 47,5 кв.м. Квартира складається з трьох житлових кімнат та кухні. Комора в підвалі площею 4,5 кв.м.

Підставою для державної реєстрації вказано серед іншого Витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ, серія та номер ЛВ101210902440.

При цьому суд вважає за необхідне звернути увагу на положення ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (далі Закону - № 1952-IV), відповідно до яких державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, підсумовуючи наведені обставини справи та норми права, що регулюють спірні правовідносини, слід дійти висновку, що після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомості, до складу якого ввійшла частина площі туалету загального користування, такий не може бути віднесений до самовільно приєднаного в силу його узаконення.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, що має наслідком відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

вирішив:

у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Грень Н.М.