Рішення № 101489528, 30.11.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2021 року справа №320/245/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000051/2 від 25.05.2020, №UA100320/2020/000053/2 від 25.05.2020, №UA100320/2020/000057/2 від 29.05.2020 та №UA100320/2020/000052/2 від 25.05.2020.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що при митному оформленні товару (рибні відходи) за митними деклараціями №UA100320/2020/619591 від 25.05.2020, №UA100320/2020/619590 від 25.05.2020, №UA100320/2020/620016 від 29.05.2020 та №UA100320/2020/619592 від 25.05.2020, який ввозився на митну територію України, ним було визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту) та на підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару надано митному органу документи, які відповідають переліку, визначеному у частині другій статті 53 Митного кодексу України, підтверджують митну вартість товару та містять об`єктивні відомості про складові митної вартості товару, подані документи не містять розбіжностей.

Позивач стверджує, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу.

Позивач не погодився з рішеннями митного органу, але з метою випуску задекларованого товару у вільний обіг подав до митного органу нові митні деклараціє, в яких скоригував митну вартість товару з урахуванням рішень митного органу, сплатив митні платежі і перерахував на депозитний рахунок державного казначейства різницю між сумою митних платежів (гарантійне зобов`язання), обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом і сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товару, визначеною митним органом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що під час здійснення митного оформлення товару за митними деклараціями №UA100320/2020/619591 від 25.05.2020, №UA100320/2020/619590 від 25.05.2020, №UA100320/2020/620016 від 29.05.2020 та №UA100320/2020/619592 від 25.05.2020 було встановлено, що надані позивачем документи містять розбіжності та не підтверджують усі складові митної вартості товару. Враховуючи надані позивачем документи, митна вартість товару була відкоригована за резервним методом, внаслідок чого відповідач вважає, що спірні рішення та картки були прийняті правомірно та підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (ідентифікаційний код 39268117, місцезнаходження: 08601, Київська обл., м.Васильків, провул.Чкалова, буд.2А) зареєстровано в якості юридичної особи 23.06.2014, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

03.01.2017 між OU Mortellar Invest (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (Покупець) було укладено контракт №32017/01/1Ukr-Est, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах, відповідно до інвойсу по кожній партії товару.

Згідно з підпунктами 2.1-2.3 пункту 2 договору поставка товару можу здійснюватися одночасно або партіями.

Строк поставки попередньо узгоджується сторонами.

Поставка товару/імпорт (його приймання, відвантаження, контроль за збереженням, доставка на територію покупця, митне очищення).

Згідно з підпунктом 3.1 пункту 3 договору ціна товару, який є предметом купівлі-продажу, зазначається в інвойсі і зазначається в EUR або USD.

Ціна товару визначається на умовах діючих правил Інкотермс-2010 і доповнень до них (пп.3.2 п.3 договору).

Підпунктом 3.3 пункту 3 договору встановлено, що загальна сума контракту складає загальну суму, зазначену в інвойсах до контракту.

Відповідно до пункту 4.1 пункту 4 договору умови поставки відповідно Інкотермс вказуються в інвойсі на кожну поставку товару. Умови оплати вказуються в Інвойсі на кожну поставку товару.

Підпунктом 7.2 пункту 7 договору визначено, що кожна поставка товару забезпечується документами виробника товару, а саме: сертифікатом походження; сертифікатом кількості; ветеринарними сертифікатами; іншими необхідними документами за вимогою покупця.

Згідно з підпунктом 11.1 пункту 11 договору даний контракт вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (підписи та печатки по факсу мають юридичну силу) і діють до 31.12.2017 (т.1, а.с.36-40).

28.12.2019 між сторонами було укладено Додаткову угоду №28/12/19 до вказаного контракту, в якому сторони дійшли згоди викласти пункту 11.1 контракту від 28.12.2019 №32017/01/1Ukr-Est у наступній редакції: "Постійний контракт вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками сторін (підписи та печатки по факсу мають юридичну силу) і діють до 31.12.2020 року" (т.1, а.с.41-42).

01.04.2020 між сторонами було укладено Додаткову угоду №01/04/20 до вказаного контракту, в якому сторони визначили реквізити покупця (т.1, а.с.43-45).

17.12.2018 між Закритим акціонерним товариством "Клайпедос Транслит" (Експедитор) та OU Mortellar Invest (Клієнт) було укладено договір експедирування вантажів №TR/MI-2018-12-17, за умовами якого експедитор зобов`язався за винагороду від імені клієнта надати послуги, пов`язані з експедируванням вантажів і здійснити з цим інші дії (т.1, а.с.45-49). від .

Також між сторонами було укладено Додаток №1 до договору, в якому сторони дійшли згоди щодо вартості послуг (т.1, а.с.50).

25.05.2019 позивачем було подано до Київської митниці Держмислу митну декларацію №UA100320/2020/619591 (т.1, а.с.91-92), у графі 22 якої зазначений товар, митна вартість якого склала 13996,80 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0003) сертифікат якості від 20.05.2020;

- (3080) рахунок-фактура (інвойс) №189 від 19.05.2020;

- (0730) автотранспортна накладна б/н від 21.05.2020;

- (0861) сертифікат про походження товару №А417731 від 20.05.2020;

- (3007) довідка про вартість перевезення товару від 25.05.2020;

- (4100) контракт від 03.01.2017 №32017/01//1Ukr-Est;

- (4103) додаткова угода до контракту №28/12/19 від 28.12.2019;

- (4103) додаткова угода до контракту №01/04/20 від 01.04.2020;

- (9610) митна декларація країни відправлення №20LTLC0100EK0BA578 від 21.05.2020.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи (у разі здійснення страхування; документи, що містять відомості про вартість страхування, прайс-листи виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про варіть товару та сировини; надати переклад українською мовою наданих документів (т.2, а.с.137).

На вказаний запит позивач направив заяву, у якій зазначив, що на даний момент відсутня можливість надати додаткові документи, окрім наданих (т.1, а.с.154).

25.05.2020 Київською митницею Держмислужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000051/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації № UA100320/2020/619591 від 25.05.2020 скоригував з 13996,80 євро до 19614,96 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що:

- позивачем не надано до митного оформлення документи, які підтверджують вартість перевезення товару, а саме: рахунок-фактуру (акт виконаних робіт/наданих послуг), договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські платіжні документи;

- позивачем не надано договору на міжнародне перевезення вантажу;

- у транспортній накладній (CMR) від 21.05.2020 б/н перевізником зазначена інша компанія, ніж та від якої надана довідка про вартість транспортування, а саме "Strishnyi Oleg";

- виявлені розбіжності між даними у митній країні відправлення та заявленими у МД до митного оформлення, а саме в митній декларації зазначено відправника - UAB "Kaminatrans" LT Klaipedos m. в митній декларації - JSC "Klaipedos Transit" I.Kanto 16-2 Klaipeda. Lithuania);

- на вимогу митного орган декларантом не надано каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів. Другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст.58,60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання відомостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

У спірному рішенні відповідач зазначив джерела інформації, якими користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар-1: митні декларації від 24.01.2020 №UA100110/2019/000003/4, від 27.03.2020 №UА100110/2019/0000011/4 та UА100110/2019/0000012/4 (т.1, а.с.93-94, т.2, а.с.134).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2020/00090 (т.1, а.с.95-96).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UA100320/2020/619663 (т.1, а.с.97-98).

Судом встановлено, що позивач подав до Київської митниці Держмитслужби письмові пояснення від 24.07.2020, у яких просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000051/2 від 25.05.2020 з додатками (т.1, а.с.99-108).

Рішенням Київської митниці Держмислужби від 31.07.2020 №7.8-1/15/11/15223 залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000051/2 (т.1, а.с.110-114).

25.05.2020 позивачем було подано до Київської митниці Держмислужби митну декларацію №UA100320/2020/619590 ( т.1, а.с.131,133), у графі 22 якої зазначений товар, митна вартість якого склала 13996,80 грн. євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0003) сертифікат якості від 20.05.2020;

- (3080) рахунок-фактура (інвойс) №190 від 19.05.2020;

- (0730) автотранспортна накладна б/н від 21.05.2020;

- (0861) сертифікат про походження товару №А417730 від 20.05.2020;

- (3007) довідка про вартість перевезення товару від 25.05.2020;

- (4100) контракт від 03.01.2017 №2017/01/1Ukr-Est.

- (4103) додаткова угода до контракту №01/04/20 від 01.04.2020;

- (9610) митна декларація країни відправлення №20LTLC0100EK0BA594 від 21.05.2020.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи (у разі здійснення страхування; документи, що містять відомості про вартість страхування, прайс-листи виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про варіть товару та сировини; надати переклад українською мовою наданих документів (т.2, а.с.163).

На вказаний запит позивач направив заяву, у якій зазначив, що на даний момент відсутня можливість надати додаткові документи, окрім наданих (т.1, а.с.167).

За результатами розгляду поданих позивачем документів для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, Київською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000053/2 від 25.05.2020, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA100320/2020/619590 від 25.05.2020 скоригував з 13996,80 євро до 19614,96 євро (т.1, а.с.132,134).

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що:

- позивачем не надано до митного оформлення документи, які підтверджують вартість перевезення товару, а саме: рахунок-фактуру (акт виконаних робіт/наданих послуг), договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські платіжні документи;

- позивачем не надано договору на міжнародне перевезення вантажу;

- у транспортній накладній (CMR) від 21.05.2020 б/н перевізником зазначена інша компанія, ніж та від якої надана довідка про вартість транспортування, а саме "Strishnyi Oleg";

- виявлені розбіжності між даними у митній країні відправлення та заявленими у МД до митного оформлення, а саме в митній декларації зазначено відправника - UAB "Kaminatrans" LT Klaipedos m. в митній декларації - JSC "Klaipedos Transit" I.Kanto 16-2 Klaipeda. Lithuania);

- на вимогу митного орган декларантом не надано каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними оргаізаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів. Другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст.58,60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання відомостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

У спірному рішенні відповідач зазначив джерела інформації, якими користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митні декларації від 24.01.2020 №UA100110/2019/000003/4, від 27.03.2020 №UА100110/2019/0000011/4 та UА100110/2019/0000012/4 (т.2, а.с.164-166).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця ДФС видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2020/00092 (т.1, а.с.135-136).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію № UA100320/2020/619757 (т.1, а.с.137-138).

Судом встановлено, що позивач подав до Київської митниці Держмитслужби письмові пояснення від 24.07.2020, у яких просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000053/2 від 25.05.2020 з додатками (т.1, а.с.239-171).

Рішенням Київської митниці Держмитслужби від 05.08.2020 №7.8-1/15/11/15384 залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 25.05.2020 №UA100320/2020/000053/2 (т.1, а.с.196-200).

29.05.2020 позивачем було подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA100320/2020/620016 (т.1, а.с.172-174), у графі 22 якої зазначено 2 товара, загальна митна вартість яких склала 16392,60 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0003) сертифікат якості від 26.05.2020;

- (0380) рахунок-фактура (інвойс) №201 від 26.05.2020;

- (0730) автотранспортна накладна б/н від 27.05.2020;

- (0861) сертифікат про походження товару №А417854 від 27.05.2020;

- (3007) довідка про вартість перевезення товару від 29.05.2020;

- (4100) контракт від 03.01.2017 №32017/01//1Ukr-Est;

- (4103) додаткова угода до контракту №28/12/19 від 28.12.2019;

- (4103) додаткова угода до контракту №01/04/20 від 01.04.2020;

- (9610) митна декларація країни відправлення №20LTLC0100EK0С0Е89 від 27.05.2020.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи (у разі здійснення страхування; документи, що містять відомості про вартість страхування, прайс-листи виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про варіть товару та сировини; надати переклад українською мовою наданих документів (т.2, а.с.108).

На вказаний запит позивач направив заяву, у якій зазначив, що на даний момент відсутня можливість надати додаткові документи, окрім наданих (т.1, а.с.118).

25.05.2020 Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000057/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA100320/2020/620016 від 29.05.2020 скоригував вартість 1 товару з 6156,00 євро до 8550,00 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що:

- позивачем не надано до митного оформлення документи, які підтверджують вартість перевезення товару, а саме: рахунок-фактуру (акт виконаних робіт/наданих послуг), договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські платіжні документи;

- позивачем не надано договору на міжнародне перевезення вантажу;

- у транспортній накладній (CMR) від 27.05.2020 б/н перевізником зазначена інша компанія, ніж та від якої надана довідка про вартість транспортування, а саме "РЕ Strishnyi Oleg";

- виявлені розбіжності між даними у митній країні відправлення та заявленими у МД до митного оформлення, а саме в митній декларації зазначено відправника - UAB "Kaminatrans" LT Klaipedos m. в митній декларації - JSC "Klaipedos Transit" I.Kanto 16-2 Klaipeda. Lithuania);

- на вимогу митного орган декларантом не надано каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів. Другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст.58,60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору. Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання відомостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

У спірному рішенні відповідач зазначив джерела інформації, якими користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митні декларації від 24.01.2020 №UA100110/2019/000003/4, від 27.03.2020 №UА100110/2019/0000011/4 та UА100110/2019/0000012/4 (т.1, а.с.175-177).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця Держмитслужба видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2020/00101 (т.1, а.с.178-179).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UА100320/2020/620039 (т.1, а.с.180-182).

Судом встановлено, що позивач подав до Київської митниці Держмитслужби письмові пояснення від 27.07.2020, у яких просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000057/2 з додатками (т.1, а.с.185-197).

Рішенням Київської митниці Держмитслужби від 05.08.2020 №7.8-1/15/11/15384 залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 29.05.2021 № UA100320/2020/000057/2 (т.1, а.с.196-200).

31.05.2018 між ТОВ "Кволіті Фіш" (Покупець) та Компанією "Corner Vrolijk B.V." (Продавець) укладено контракт №2018/05-31 Ukr-NL, за умовами якого продавець зобов`язався поставити покупцю на умовах FCA холодильні склади, продукцію морського промислу (товар), асортимент, кількість, порт поставки та умови оплати якого визначені у комерційних інвойсах на кожну партію товару.

Згідно з пунктом 2.1 договору ціна товару за контрактом зафіксована в Євро або USD і визначається на умовах FCA холодильні склади (т.1, а.с.202-208).

01.04.2020 між сторонами було підписано Додаткову угоду №01/04/20 до контракту, в якій сторони визначили реквізити покупця (т.1, а.с.209-210).

22.06.2018 між Компанією "Corner Vrolijk B.V." та Компанією UAB VPA Logistics було укладено угоду про співпрацю №18LOG06/33, за умовами якої остання надає послуги зберігання, стивідорні послуги, послуги митного брокера, транспортування вантажів, експедитора, перевезення вантажів в контейнерах (т.1, а.с.211-231).

25.05.2020 позивачем було подано до Київської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA100320/2020/619592 (т.2, а.с.2-3), у графі 22 якої зазначений товар, митна вартість якого склала 19354,50 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару митному органу були подані, зокрема:

- (0003) сертифікат якості від 21.05.2020;

- (0325) рахунок-проформа №140852020WK від 14.05.2020;

- (0380) рахунок-фактура (інвойс) №20ES175 від 21.05.2020;

- (0730) автотранспортна накладна №0011605 від 21.05.2020;

- (0861) сертифікат про походження товару №А417752 від 21.05.2020;

- (3001) платіжне доручення №40 від 15.05.2020;

- (3007) довідка про вартість перевезення товару від 25.05.2020;

- (4100) контракт №2018/05-31 Ukr-NL від 31.05.2018;

- (4103) додаткова угода до контракту №01/04/20 від 01.04.2020;

- (9610) митна декларація країни відправлення №20LTLC0100EK0ВВ210 від 21.05.2020.

Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої в митній декларації митної вартості товару, митний орган направив позивачеві електронний запит (повідомлення), в якому зазначив про необхідність надання позивачем додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: виписку з бухгалтерської документації; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи (у разі здійснення страхування; документи, що містять відомості про вартість страхування, прайс-листи виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями або інформація біржових організацій про варіть товару та сировини; надати переклад українською мовою наданих документів (т.2, а.с.74).

На вказаний запит позивач направив заяву, у якій зазначив, що на даний момент відсутня можливість надати додаткові документи, окрім наданих (т.1, а.с.96).

25.05.2020 Київською митницею Держмитслужби було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000052/2, згідно з яким відповідач, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товарів (метод 2ґ), заявлену позивачем митну вартість товару в митній декларації №UA100320/2020/619592 від 25.05.2020 скоригував вартість товару з 19354,50 євро до 26253,12 євро.

Обґрунтовуючи підстави неприйняття заявленої позивачем митної вартості товару, митний орган у графі 33 спірного рішення зазначив, що:

- позивачем не надано до митного оформлення документи, які підтверджують вартість перевезення товару, а саме: рахунок-фактуру (акт виконаних робіт/наданих послуг), договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські платіжні документи;

- позивачем не надано договору на міжнародне перевезення вантажу;

- у транспортній накладній (CMR) від 21.05.2020 №0011606 перевізником зазначена інша компанія, ніж та від якої надана довідка про вартість транспортування, а саме ".INRICH LTD".

- на вимогу митного орган декларантом не надано каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідач зазначив, що митна вартість товару визначена із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів. Другорядні методи визначення митної вартості 2а та 2б - за ціною договору щодо ідентичних/подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.ст.58,60 МК України неможливо застосувати через відсутність у митниці інформації про митне оформлення ідентичних чи подібних товарів саме за ціною договору.

Методи визначення митної вартості 2в та 2г - на основі віднімання та додавання відомостей - не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю у митниці відомостей про всі складові вартості виробництва товару та його доставки на митну територію України, що є необхідною умовою для використання таких методів.

У спірному рішенні відповідач зазначив джерело інформації, яким користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару: митна декларація від 03.03.2020 №UA100110/2020/601812 (т.2, а.с.75-76).

На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару, Київська митниця Держмитслужби видала позивачу картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2020/00091 (т.2, а.с.6-7).

З метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому частиною сьомою статті 55 та частиною другою статті 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію №UА100320/2020/619676 від 25.05.2020 (т.2, а.с.8-9).

Судом встановлено, що позивач подав до Київської митниці Держмитслужби письмові пояснення від 27.07.2020, у яких просив скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100320/2020/000052/2 від 25.05.2020 з додатками (т.2, а.с.10-18).

Рішенням Київської митниці Держмитслужби від 05.08.2020 №7.8-1/15/11/15385 залишено без змін рішення про коригування митної вартості товарів від 25.05.2020 № UA100320/2020/000052/2 (т.1, а.с.196-200).

Не погоджуючись з правомірністю здійснення відповідачем коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно із статтею 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (стаття 257 Митного кодексу України).

Частиною сьомою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою та другою статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

За умовами частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини першої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно з частиною другою статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 Митного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частина третя статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини першої-третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

З вищенаведених положень вбачається, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

У розумінні наведених статей МК України сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 09.04.2019 у справі №826/10733/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81047461) та від 19.02.2019 у справі №826/2312/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80168941).

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, митний орган має право самостійно розраховувати (коригувати) митну вартість заявлених декларантом товарів лише у випадку наявності документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

У спірних рішеннях про коригування митної вартості від 25.05.2020 №UA100320/2020/000051/2, від 25.05.2020 № UA100320/2020/000053/2, від 29.05.2020 №UA100320/2020/000057/2 та від 25.05.2020 №UA100320/2020/000052/2 відповідач зазначив, що ТОВ "Кволіті Фіш" не надано до митного оформлення документи, які підтверджують вартість перевезення товару, а саме: рахунок-фактуру (акт виконаних робіт/наданих послуг), договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, банківські платіжні документи.

Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною десятою цієї статті закріплено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5).

Відповідно до Інкотермс 2010 термін FCA (Франко перевізник (…назва місця призначення) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізник у названому місці.

Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці,

продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення.

Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом

або комбінацією цих видів транспорту.

Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі.

Судом встановлено, що 01.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро Логістик Компані" (Виконавець) було укладено договір організації перевезення №01/04/18-1, за умовами якого виконавець зобов`язався організувати доставку і передачу вантажоодержувачу ввірений йому вантаж в пункт призначення, вказаний в супровідних документах на вантаж.

Відповідно до пункту 1.2 договору виконавець використовує для виконання даного договору автомобільний транспорт як власний, так і залучений у третіх осіб, вантажопідйомність і місткість якого погоджено із замовником.

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки між сторонами проводяться в безготівковому порядку шляхом оплати замовником виставлених виконавцем рахунків в перебіг 3 банківських днів з моменту виконання перевезення і здобуття рахунку, і необхідних документів

Пунктом 7.1 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до "31" грудня 2020 року (т.1, а.с.77-80).

На виконання умов вказаного договору, ТОВ "Добро Логістик Компані" було надано позивачу послуги з організації перевезення (транспортні послуги за маршрутом м.Клайпеда (Литва) до м.Київ (Україна) а/м НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та м.Клайпеда (Литва) до м.Київ (Україна) а/м АА9429ВР/Z4778 та ПДВ 20% за вказані послуги) на загальну суму 10000,00 грн., що підтверджується актами наданих послуг від 25.05.2020 №178 на суму 25000,00 грн., від 25.05.2020 №177 на суму 25000,00 грн., від 25.05.2020 №179 на суму 25000,00 грн. т та від 29.05.2020 №181 (т.1, а.с.83, 85 та 87,167).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кволіті Фіш" розрахувалось перед ТОВ "Добро Логістик Компані" за надані послуги у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення від 15.06.2020 №1588 на суму 75000,00 грн. (т.1, а.с.88) та від 29.05.2020 №1599 на суму 25000,00 грн. (т.1, а.с.168).

Відповідно до довідок ТОВ "Добро Логістик Компані" про товарно-експедиторські витрати від 25.05.2020 при перевезенні вантажу за маршрутом м.Клайпеда (Литва) - м.Київ (Україна) дати завантаження: 21.05.2020 та 29.05.2020 транспортні витрати складають: витрати від м.Клайпеда (Литва) до п/п Яготин (Україна) - 15000,00 грн., витрати по території України від п/п Яготин до м.Київ - 10000,00 грн., що в цілому становить 25000,00 грн. (т.1, а.с.74, 165,245).

Отже, матеріали справи підтверджують, що вартість перевезення вантажу до митного кордону становила по 15000,00 грн. за кожну партію товару.

Суд зазначає, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 2.11 Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, затвердженої Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 року N 2.

Крім того, такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84077178), від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 83835773), який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Таким чином, довідки ТОВ "Добро Логістик Компані" про транспорті витрати №21-є належними документами, підтверджують понесені позивачем витрати на транспортування товару.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що розрахунки за отримані від ТОВ "Добро Логістик Компані" послуги з транспортного перевезення були здійснені позивачем лише після здійснення митного оформлення товару, що в свою чергу унеможливило надання ним відповідних платіжних документів під час митного оформлення товару.

Також у спірних рішенням про коригування митної вартості товарів від 25.05.2020 №UA100320/2020/000051/2 та №UA100320/2020/000057/2 зазначив, що у транспортній накладній (CMR) від 21.05.2020 б/н перевізником зазначена інша компанія, ніж та від якої надана довідка про вартість транспортування, а саме "Strishnyi Oleg".

Крім того, контролюючий орган у спірному рішенні від 29.05.2020 та №UA100320/2020/000052/2 від 25.05.2020 вказав, що у транспортній накладній (CMR) від 21.05.2020 №0011606 перевізником зазначена інша компанія, ніж та від якої надана довідка про вартість транспортування, а саме ".INRICH LTD", з приводу чого суд зазначає таке.

З матеріалів справи вбачається, що у міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) у графі "перевізник" зазначено PE Strishnyi Oleg (т.1, а.с.71 та 162), в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №0011606 у графі "перевізник" - Inrich LTD (т.1, а.с.243).

Судом встановлено, що 02.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро Логістик Компані" (Експедитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Виконавець) було укладено угоду-доручення на транспортне обслуговування №020418/2, предметом якого є взаємовідносини між сторонами, що виникають при наданні послуг по перевезенню вантажів на території України і міжнародному сполученні та розрахунках за ці перевезення.

Згідно з п.1.1 договору експедитор є довіреною особою виконавця і за його дорученням здійснює від свого імені в його інтересах угоди з продажу транспортних послуг по перевезенню вантажів у внутрішньому і міжнародному сполученні (т.1, а.с.89-90).

Крім того, 03.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Добро Логістик Компані" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інріч" (Виконавець) було укладено угоду-доручення на транспортне обслуговування №030418/8, предметом якого є взаємовідносини між сторонами, що виникають при наданні послуг по перевезенню вантажів на території України і міжнародному сполученні та розрахунках за ці перевезення.

Згідно з п.1.1 договору експедитор є довіреною особою виконавця і за його дорученням здійснює від свого імені в його інтересах угоди з продажу транспортних послуг по перевезенню вантажів у внутрішньому і міжнародному сполученні (т.1, а.с.244-245).

Отже, матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Добро Логістик Компані" для виконання зобов`язань перед позивачем з надання послугу перевезення було залучено інших суб`єктів господарювання, ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Інріч", що відповідає пункту 1.2 договору організації перевезення №01/04/18-1 від 04.01.2018.

Таким чином, зазначення у вказаних міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) в якості перевізників відповідних суб`єктів господарювання є правомірним.

Щодо посилань відповідача у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів від 25.05.2020 №UA100320/2020/000051/2, №UA100320/2020/000057/2 та №UA100320/2020/000053/2 на те, що у митній декларації країни відправлення зазначено відправника - UAB "Kaminatrans" LT Klaipedos m., а в митній декларації - JSC "Klaipedos Transit" I.Kanto 16-2 Klaipeda. Lithuania), суд зазначає таке.

У митних деклараціях від 25.05.2020 №UA100320/2020/619591, від 25.05.2020 №UA100320/2020/619590 та від 29.05.2020 №UA100320/2020/620016 у графі "відправник/експортер" вказано "JSC "Klaipedos Transit" I.Kanto 16-2 Klaipeda. Lithuania"

Згідно з митними деклараціями країни відправлення від 21.05.2020 №20LNLC0100EK0BA594, від 27.05.2020 №20LNLC0100EK0С0Е89 та від 27.05.2020 №20LNLC0100EK0С0Е89 (т.1, а.с.119, 153, 156) у графі "відправник/експортер" вказано "UAB "Kaminatrans" LT Klaipedos m.".

Як зазначено вище, 03.01.2017 між OU Mortellar Invest (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (Покупець) було укладено контракт №32017/01/1Ukr-Est, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах, відповідно до інвойсу по кожній партії товару.

17.12.2018 між Закритим акціонерним товариство "Klaipedos Transit" (Експедитор) та OU "Mortellar Invest" (Клієнт) було укладено договір експедитування вантажів TR/MI-2018-12-17, за умовами якого експедитор зобов`язався за винагороду від імені клієнта надати послуги, пов`язані з експедитуванням вантажу і здійснити з цим пов`язані дії (т.1, а.с.45-49).

13.08.2018 між Закритим акціонерним товариством "Камінатрас" ("Kaminatrans") (Постачальник послуг) та Закритим акціонерним товариством "Клайпедос Трансліт" ("Klaipedos Transit") (Отримувач послуг) було укладено договір про надання послуг №2018-08-13/001, за умовами якого постачальник послуг зобов`язався надавати отримувачу послуги, які можуть бути пов`язані з постачанням послуг (т.1, а.с.51-52).

У позовній заяві пояснив, що експедитором товару від імені ЗАТ "Клайпедос Трансліт" було саме ЗАТ "Камінатрас", а тому саме вказаний суб`єкт господарювання вказаний в якості відправника у відповідних митних деклараціях країни відправлення.

Вказані пояснення позивача підтверджуються належними та допустимими доказами.

Щодо посилань відповідача на ненадання позивачем до митного оформлення договору міжнародного перевезення, то суд не приймає їх до уваги, оскільки в даному випадку перевезення вантажу від OU Mortellar Invest до ТОВ "Кволіті Фіш" підтверджується договорами перевезеннями, які укладені окремо OU Mortellar Invest та окремо ТОВ "Кволіті Фіш" з вищевказаними суб`єктами господарювання.

Також у спірних рішеннях про коригування митної вартості товару контролюючий орган вказав на те, що позивачем не було надано на вимогу відповідача каталоги, специфікації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд наголошує на тому, що в силу вимог Митного кодексу України вказані документи надаються особою лише за умови непідтвердження документами, перелік яких встановлений ст.58 Митного кодексу України, митної вартості товару.

Проте, матеріали справи підтверджують, що надані позивачем до митного оформлення документи підтверджують митну вартість товару.

У зв`язку з цим, суд вважає, що в даному випадку ненадання позивачем додаткових документів не ставить під сумнів правомірність визначення позивачем митної вартості товару.

Також у спірному рішенні від 25.05.2020 №UA100320/2020/000052/2 відповідач зазначив, що необхідність надання позивачем перекладу на українську мову документів, наданих до митного оформлення, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною першою статті 254 Митного кодексу України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що для митного оформлення можуть подаватися документи українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування та не передбачено обов`язку подання документів саме українською мовою.

Разом з тим дана стаття надає право митному органу вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, однак тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано пояснень стосовно того, чому англійська та літовська мови, якими були складені надані позивачем документи, не були розцінені в якості іноземних мов міжнародного спілкування. Крім того, відповідачем не було надано доказів на підтвердження звернення до позивача з вимогою про необхідність надання перекладу на українську мову документів, які були подані до митного оформлення, з обґрунтуванням необхідності перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації (із зазначенням про те, які саме відомості необхідно перевірити або підтвердити).

У зв`язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням ним перекладу українською мовою відповідних документів.

У зв`язку з цим, суд не приймає до увагу відповідні твердження відповідача з підстав, наведених вище.

Суд зазначає, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом відповідно до спірних рішень взято визнану митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями від 24.01.2020 №UA100110/2019/000003/4, від 27.03.2020 №UА100110/2019/0000011/4, від 27.03.2020 UА100110/2019/0000012/4 та від 03.03.2020 №UA100110/2020/601812, з приводу чого суд зазначає таке.

З аналізу статті 57 Митного кодексу України вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Крім того, законодавцем обмежено право відповідача на визначення митної вартості товару шляхом застосування другорядних методів, зокрема, відповідач має право застосувати послідовно другорядні методи тільки у випадку, якщо неможливо визначити митну вартість попереднім методом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80129164) та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 74819670).

Між тим, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаної митної декларацій, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржувані рішення відповідача оцінюються судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митним органом у спірному рішенні та вимог, які висувалися позивачу у зв`язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Митного кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом.

Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена, внаслідок чого рішення про коригування митної вартості товарів від 25.05.2020 №UA100320/2020/000051/2, від 25.05.2021 №UA100320/2020/000052/2, від 25.05.2020 №UA100320/2020/000053/2 та від 29.05.2020, №UA100320/2020/000057/2.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. згідно платіжного доручення №327 від 05.01.2021 (т.2, а.с.36).

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2270,00 грн. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби. про коригування митної вартості товарів від 25.05.2020 №UA100320/2020/000051/2, від 25.05.2020 №UA100320/2020/000052/2, від 25.05.2020 №UA100320/2020/000053/2 та від 29.05.2020, №UA100320/2020/000057/2.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кволіті Фіш" (ідентифікаційний код 39268117, місцезнаходження: 08601, Київська обл., м.Васильків, провул.Чкалова, буд.2А) судовий збір у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Київської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код 43337359, місцезнаходження: 03124, м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд.8-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.