Рішення № 101489309, 30.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. справа № 300/3237/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періодів роботи з 02.06.1994 по 26.08.1995 на підприємстві АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро» та з 01.09.1995 по 31.12.1997 на Спільному українсько-німецькому підприємстві ТОВ «Боніал», зобов`язання зарахувати дані періоди та здійснити перерахунок пенсії з 16.02.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до страхового стажу періоди роботи позивача з 02.06.1994 по 26.08.1995 на підприємстві АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро» та з 01.09.1995 по 31.12.1997 на Спільному українсько-німецькому підприємстві ТОВ «Боніал», оскільки такі періоди підтверджується відповідними записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи. Вказав, що пенсійним органом не конкретизовано, які саме норми Інструкції про порядок ведення трудових книжок було порушено. Окрім цього зазначив про те, що частина стажу роботи на Спільному українсько-німецькому підприємстві ТОВ «Боніал» з 01.01.1998 по 18.12.2000 року відповідачем зарахована. Тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на належний соціальний захист у зв`язку з чим просив зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу вказані періоди роботи і зробити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням вказаного стажу.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду 07.07.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Вказала, що період роботи з 02.06.1994 по 26.08.1995 та з 01.09.1995 по 31.12.1997 позивачу не зараховано, оскільки в трудовій книжці запис з датами прийому у зазначені підприємства на роботу дописана іншим чорнилом. Вказала, що будь-яких інших доказів про підтвердження роботи в оспорюваний період позивач не надав. Просила у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком з 16.02.2021.

В травні 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про зарахування всього трудового стажу до його пенсії.

Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.05.2021 №3543-3155/С-02/8-0922/21 зазначено, що періоди роботи з 02.06.1994 по 26.08.1995 на підприємстві АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро» та з 01.09.1995 по 31.12.1997 на Спільному українсько-німецькому підприємстві ТОВ «Боніал» не враховано, оскільки записи в трудовій книжці зроблені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Не погоджуючись з вказаною відмовою позивач звернувся з даним позовом до суду.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV).

За приписами статті 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п.3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.

Згідно з п.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.93 №58 (далі Інструкція №58), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 2.4 Інструкції №58, визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Так, відповідно до записів у трудовій книжці від 05.11.1978 року НОМЕР_1 ОСОБА_1 02.06.1994 року, на підставі наказу №48-К від 02.06.1994 року, прийнятий на роботу заступником директора на підприємство АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро».

Відповідно до наказу від 26.08.1995 року №126-К позивача 26.08.1995 року звільнено з роботи за власним бажанням.

Надалі, 01.09.1995 року позивач, відповідно до наказу №15-К від 30.08.1995 року, прийнятий на роботу заступником директора по господарській частині у Спільно українсько-німецьке підприємство у формі ТОВ «Боніал». Згідно наказу №33-К від 15.12.2000 року позивач 18.12.2000 року звільнений за власним бажанням.

Суд зазначає, що вказані записи виконані чітко, без перекреслень, містять підписи та печатки відповідних підприємств, дати наказів про зарахування та звільнення позивача з роботи не містить ніяких виправлень.

Судом встановлено, що відповідно до листа відмови відповідача №3543-3155/С-02/8-0922/21 від 25.05.2021 у зарахуванні оспорюваного стажу, пенсійним органом зазначено, що записи в трудовій книжці зроблені з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок, проте які саме порушення даної Інструкції були допущено та в чому саме полягали сумніви пенсійного органу, не зазначено.

Проте вже у поданому відзиві Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначено, що в трудовій книжці запис з датами прийому у зазначені підприємства на роботу дописана іншим чорнилом.

Так, з належним чином засвідчених копій трудової книжки позивача, які містяться в матеріалах справи, неможливо встановити наявність записів різним чорнилом, однак навіть за такої наявності, жодного обмеження щодо заповнення трудової книжки різним чорнилом чинне законодавство не містить, а відповідачем таких норм не зазначено.

Більше того суд зазначає, що частину періоду роботи позивача в Спільному українсько-німецькому підприємстві ТзОВ «Боніал» з 01.01.1998 року по 18.12.2000 рік відповідачем зараховано до трудового стажу позивача та жодних зауважень до нього немає. Частина зарахованого стажу підтверджується відомостями про сплату страхових внесків за вказаний період.

Також позивач ініціював звернення в архівний відділ Івано-Франківської міської ради для підтвердження роботи на вказаних підприємствах, проте листами від 30.04.2021 року та 05.05.2021 року ОСОБА_1 було повідомлено, що документи з АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро» та Спільно українсько-німецького підприємства ТзОВ «Боніал» не надходили, а тому підтвердити дані про роботу неможливо.

Таким чином твердження відповідача про неможливість зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.06.1994 по 26.08.1995 на підприємстві АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро» та з 01.09.1995 по 31.12.1997 на Спільному українсько-німецькому підприємстві ТОВ «Боніал», у зв`язку з тим, що дати прийому на роботу в трудовій книжці написані іншим чорнилом, не ґрунтується на жодній нормі законодавства.

На переконання суду, зазначені відповідачем обставини не роблять дані записи недійсними, а тому такі записи у трудовій книжці позивача є належними та допустимими доказами, що підтверджують його трудовий стаж.

З огляду на наведене, вказані відповідачем факти не можуть бути підставою для відмови в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 спірних періодів роботи з 02.06.1994 по 26.08.1995 на підприємстві АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро» та з 01.09.1995 по 31.12.1997 на Спільному українсько-німецькому підприємстві ТзОВ «Боніал».

Відповідно до статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нараховані суми пенсії, не затребувані пенсіонером своєчасно, виплачуються за минулий час не більш як за 3 роки перед зверненням за одержанням пенсії.

Суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи викладене бездіяльність відповідача щодо зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи з 02.06.1994 по 26.08.1995 та з 01.09.1995 по 31.12.1997 є протиправною, а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід зобов`язати зарахувати позивачу до страхового стажу вказані періоди роботи та здійснити з 16.02.2021 року перерахунок та виплату пенсії за віком із врахування вказаного стажу.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 908,00 грн., судового збору, сплаченого відповідно до квитанції №5102-02-003/С від 02.07.2021.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 242-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періодів роботи з 02.06.1994 по 26.08.1995 на підприємстві АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро» та з 01.09.1995 по 31.12.1997 на Спільному українсько-німецькому підприємстві у формі ТОВ «Боніал».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи з 02.06.1994 по 26.08.1995 на підприємстві АТЗТ «Селянський Торговий дім «Україна-Агро» та з 01.09.1995 по 31.12.1997 на Спільному українсько-німецькому підприємстві у формі ТОВ «Боніал» та здійснити з 16.02.2021 перерахунок та виплату пенсії за віком із врахування вказаного стажу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 908 (дев`ятост вісім) гривень 00 копійок, судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

відповідач:

Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.