Рішення № 101489117, 23.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2021 р. справа № 300/3809/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Панікара І.В.,

при секретарі Подольській Т.М.,

за участю:

представників позивача: Рубцової К.В., Вінявського Ю.О.,

представника відповідача: Кузика І.І..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют ЛТД" до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Аверта Груп" про визнання дій протиправними та скасування результатів оцінки майна, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют ЛТД" (надалі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) (надалі – відповідач) про визнання дій протиправними та скасування результатів оцінки майна.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 24.02.2020 року державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Мицаком М.З. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61327319 з примусового виконання виконавчого напису № 1427 від 20.09.2018 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу. В ході проведення виконавчих дій відповідачем здійснено опис та накладено арешт на майно – ремонтний бокс та земельну ділянку площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по вул. Гната Хоткевича, 2А, м. Івано-Франківськ, який належить на праві власності ТОВ "Абсолют ЛТД". В ході визначення вартості арештованого майна, оцінювачем ОСОБА_1 , який працював у складі суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Аверта Груп" виконано експертну оцінку відповідного майна. Позивач, вказує на чисельні порушення норм чинного законодавства допущені під час визначення вартості майна, зокрема, що до нього не було направлено жодних звернень з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, вже призвело до реалізації описаного та арештованого майна, зокрема, за заниженою ціною. З урахуванням викладеного, позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати звіт про оцінку майна - ремонтного боксу загальною площею 88,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по АДРЕСА_1 , складений товариством з обмеженою відповідальністю "Аверта Груп" від 25.05.2021 року; визнати неправомірними дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Мицака М.З. щодо визначення вартості арештованого майна - ремонтного боксу загальною площею 88,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по АДРЕСА_1 .

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 року позовну заяву було залишено без руху (а.с.34-35).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.10.2021 року відкрито провадження за правилами, передбаченими статтею 287 КАС України (а.с.65-66).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.10.2021 року залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Аверта Груп" до участі в справі № 300/3809/21 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (а.с.79-80).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 09.11.2021 року, згідно змісту якого, представник відповідача вказав на те, що на виконанні в Івано-Франківському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження № 61327319 з примусового виконання виконавчого напису № 1427, виданого 20.09.2018 року приватним нотаріусом Бондар І.М. про звернення стягнення на нерухоме майно – ремонтний бокс та земельну ділянку площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ТОВ "Абсолют ЛТД", яке є майновим поручителем ОСОБА_2 . В межах вищевказаного виконавчого провадження 21.08.2020 року винесено постанову про опис та арешт вищевказаного майна боржника. Представник відповідача зазначив, що державний виконавець не наділений повноваженнями щодо вирішення питання про оцінку майна, внаслідок чого, 25.05.2021 року ним винесена постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності ТОВ "Аверта Груп", в якій доручено визначити ринкову вартість вищевказаного описаного майна. 31.05.2021 року від ТОВ "Аверта Груп" на адресу відповідача надійшов висновок про експертну оцінку вартості майна від 25.05.2021 року, відповідно до якого вартість ремонтного боксу та земельної ділянки площею 0,0172становить 199790,51 грн. Копію висновку щодо вартості описаного й арештованого майна надано особисто керівнику ТОВ "Абсолют ЛТД". На думку представника відповідача, дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) вчинені відповідно до норм передбачених ЗУ “Про виконавче провадження”, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити (а.с.86-90).

Представник третьої особи жодних письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог на адресу суду не подав, окрім того, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання, на розгляд справи не прибув.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначених статтями 268, 269, 271, 287 КАС України, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу 20.09.2018 року Бондар І.М. вчинено виконавчий напис № 1427 про звернення стягнення на нерухоме майно – ремонтний бокс та земельну ділянку площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ТОВ "Абсолют ЛТД", яке є майновим поручителем ОСОБА_2 за її кредитними зобов`язаннями по кредитному договору № IFU0LES00627, що укладений між нею та ЗАТ КБ “ПриватБанк” 08.11.2011 року (а.с.6).

Державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Мицаком М.З. 24.02.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61327319 з примусового виконання виконавчого напису № 1427 від 20.09.2018 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу (а.с.10).

Згідно постанови державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) від 21.08.2020 року здійснено опис та накладено арешт на належне боржнику нерухоме майно, а саме: ремонтний бокс та земельну ділянку площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по АДРЕСА_1 (а.с.11).

25.05.2021 року державним виконавцем, згідно зі статтею 20 ЗУ “Про виконавче провадження”, винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності – ТОВ "Аверта Груп", що має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, виданий Фондом державного майна України (а.с.141-143).

Як встановлено в судовому засіданні, на виконання вказаної постанови, оцінювачем ОСОБА_1 , який працював у складі суб`єкта оціночної діяльності – ТОВ "Аверта Груп" було виконано експертну оцінку відповідного майна.

25.05.2021 року директором ТОВ "Аверта Груп" – Бондар М.В. затверджено звіт про оцінку майна - ремонтного боксу загальною площею 88,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по АДРЕСА_1 . Згідно висновку про вартість майна, ринкова вартість ремонтного боксу складає 141554,44 грн. без ПДВ та ринкова вартість земельної ділянки складає без ПДВ 58236,07 грн. (а.с.12).

Позивач отримав письмове повідомлення відповідача від 02.06.2021 року про результати оцінки майна, в якому вказано, що згідно висновку ТОВ "Аверта Груп" вартість описаного арештованого майна становить 199790,51 грн. У додатку надав вказаний висновок (а.с.13).

В подальшому, відповідач звернувся до ДП "СЕТАМ" із заявкою щодо реалізації вказаного вище майна шляхом проведення електронних торгів.

Листом ДП "СЕТАМ" повідомило позивача, відповідача та АК КБ “ПриватБанк” про те, що 12.07.2021 року о 09:00 год. буде проведено електронні торги з продажу ремонтного боксу загальною площею 88,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по АДРЕСА_1 (а.с.14).

Позивач, вважаючи протиправною експертну оцінку арештованого майна та неправомірними дії державного виконавця з визначення вартості майна, звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчі написи нотаріусів віднесено до виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Статтею 18 Закону №1404-VIII на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходи щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Положеннями пункту 6 частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

За приписами частини 1статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 56 Закону №1404-VIII, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

За змістом частин 1-4 статті 57 Закону №1404-VIII, визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

За приписами частини 5 цієї статті , виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Отже, визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Тому, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Відповідно до частин 1, 2 статті 74 Закону №1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Оскільки в розглядуваному випадку оцінка майна здійснена в процесі виконання виконавчого напису нотаріуса, то в силу вимог статті 74 частини 2 Закону України "Про виконавче провадження" така оцінка може бути оскаржена сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Відповідачем у такому випадку має бути орган державної виконавчої служби, а суб`єкт оціночної діяльності може бути залучений як третя особа.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18, а також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 520/2218/2020 (постанова від 30 липня 2020 року).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (далі - Закон №2658-III).

Відповідно до статті 3 Закону № 2658-III, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно положень частини 4 статті 3 Закон №2658-III, процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Підставою для проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина 1 статті 10, частина 1 статті 11 Закон №2658-III).

Частиною 1 статті 12 Закону №2658-III визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №2658-III, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно частини 6 статті 9 Закону №2658-III, положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440(далі по тексту - Національний стандарт № 1), а відтак, в розумінні статті 9 частини 6 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 (далі по тексту - Національний стандарт № 2), також є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Отже, оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади процедури оцінювання.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно. Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту №1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження.

Відповідно до приписів частини 2 статті 11 Закону №2658-III, замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Аналіз указаних норм свідчить, що незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний) підготовці та проведенню незалежності експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна, тобто як зовнішнього огляду, так і внутрішнього.

Зі змісту звіту про оцінку майна від 25.05.2021 року судом встановлено, що стан об`єкту оцінки визначався згідно даних наданих замовником без візуального обстеження, спостережень, вивчення технічної документації та проведення експертиз зі сторони оцінювача. Оцінювач припускає, що ця інформація є достовірною.

Суд зазначає, що експертна оцінка спірного нерухомого майна була проведена з порушенням норм чинного законодавства, оскільки суб`єкт оціночної діяльності не здійснював огляду нерухомого майна, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, могло призвести до реалізації описаного та арештованого нерухомого майна, зокрема, за заниженою ціною.

Також необхідно зазначити, що у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до боржника з вимогою забезпечити доступ оцінювача до об`єкта для його об`єктивної оцінки.

Суд вважає, що наявність зазначених недоліків могли вплинули на результат проведення оцінки, свідчить про неякісність, протиправність проведення оцінки майна.

Схожі висновки зазначено в постановах Верховного Суду від 14 серпня 2019 року в справі № 766/7365/17 (провадження № 61-36614св18) і від 10 травня 2018 року в справі №759/8923/16-ц (провадження 61-17270св18), від 15.10.2020 в справі №917/628/17, від 20.11.2020 в справі №439/1223/18 (провадження №61-4494св19).

У постанові від 12.06.2019 в справі №308/12150/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що реалізація описаного й арештованого майна за заниженою ціною може завдати суттєвих збитків стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику у вигляді передачі майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що при проведенні оцінки майна в межах виконавчого провадження були порушені ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», пункти 15, 50, 51, 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, що могло вплинути на результати оцінки цього майна, внаслідок чого, є підставою для визнання протиправним та скасування звіту про оцінку майна, складеного товариством з обмеженою відповідальністю "Аверта Груп" від 25.05.2021 року.

При цьому, суд повторно звертає увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду в постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18, щодо можливості оскарження результатів оцінки майна в якості самостійного предмету та надання йому окремого правового аналізу адміністративним судом на відповідність вимогам визначеним статтею 2 КАС України, що і було враховано судом при вирішення даної адміністративної справи, у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України.

Суд зазначає, що відповідачем під час ознайомлення зі Звітом про оцінку майна та використанням його для виставлення нерухомого майна на прилюдні торги вказаного не взято до уваги.

Отже, з урахуванням викладеного та з огляду на ту обставину, що державний виконавець уповноважений приймати рішення щодо належності до врахування звіту про оцінку майна, суд дійшов висновку про наявність в спірних діях (щодо визначення вартості арештованого майна - ремонтного боксу загальною площею 88,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по АДРЕСА_1 ) відповідача протиправності, внаслідок чого, позовні вимоги є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своїх дій.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги є обґрунтованими, тому, відповідно, адміністративний позов підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 4540 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Абсолют ЛТД" до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Аверта Груп" про визнання дій протиправними та скасування результатів оцінки майна - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати звіт про оцінку майна - ремонтного боксу загальною площею 88,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по вул. Гната Хоткевича, 2А, м. Івано-Франківськ, складений товариством з обмеженою відповідальністю "Аверта Груп" від 25.05.2021 року.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) Мицака Михайла Зеновійовича щодо визначення вартості арештованого майна - ремонтного боксу загальною площею 88,7 кв.м. та земельної ділянки площею 0,0172 га, кадастровий номер 2610100000:08:008:0115 по вул. Гната Хоткевича, 2А, м. Івано-Франківськ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76000) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 272, 287, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складання в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Учасники справи:

Позивач:

товариство з обмеженою відповідальністю "Абсолют ЛТД" (код ЄДРПОУ 23796757, вул. Гната Хоткевича, 2а, м. Івано-Франківськ, 76002).

Відповідач:

Івано-Франківський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Івано-Франківськ) (код ЄДРПОУ 35021710, вул. Галицька, 45, м. Івано-Франківськ, 76018).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аверта Груп" (код ЄДРПОУ 43922610, вул. Іоанна Павла ІІ, 7, м. Київ, 01042).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.

Рішення складене в повному обсязі 30 листопада 2021 р.