Рішення № 101489115, 30.11.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. справа № 300/5260/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Щадей Н.В. звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про

визнання протиправними дій щодо зменшення розміру призначеної пенсії за вислугу років з 77% до 70% грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.04.2019, з урахуванням виплачених сум, із розрахунком підвищення до пенсії виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 77% грошового забезпечення;

стягнення моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області безпідставно знизило позивачу відсотковий розмір його пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення, що призвело до неправильного визначення розміру пенсії та її виплату позивачу в розмірі нижчому, ніж передбачено законодавством. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки, відповідно до перерахунку пенсії за пенсійною справою - 0908003207 (Служба зовнішньої розвідки України) на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №300/2337/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2018 перерахувало позивачу його пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення. Однак, з 01.04.2019 при здійсненні перерахунку пенсії позивача на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №300/197/21, зокрема при перерахунку основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі оновленої довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України №279 від 02.12.2020, відповідач знизив відсотковий розмір пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення. Моральну шкоду мотивовано тим, що позивач не вперше звертається до суду щодо оскарження дій відповідача. Зазначено, що відповідач повторно, умисно та безпідставно здійснює неправомірні дії, які полягають у зменшенні розміру призначеної пенсії за вислугу років з 77% до 70% грошового забезпечення при перерахунку пенсії, що спричиняє моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, погіршенні стану здоров`я, оскільки кожен раз оскаржуючи дії відповідача, позивач втрачає свої сили та здоров`я, які нелегко відновити, та заощадження.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 22.10.2020. Представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив з підстав того, що позовні вимоги стосуються порядку виконання рішень у справах №№300/2337/19, 300/197/21. Провадження у справі просив закрити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 з 2013 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №300/2337/19, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% сум грошового забезпечення. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 із застосуванням 77% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Івано-Франківського обласного військового комісаріату, з урахуванням виплачених сум (а.с.12-15).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №300/197/21, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо непроведення перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), - заступника начальника відділу станом на 05.03.2019, виданою Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України за №279 від 02.12.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.04.2019 здійснити обчислення, перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) основного розміру пенсії, призначеної ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), - заступника начальника відділу станом на 05.03.2019, виданою Фінансово-економічним управлінням Служби зовнішньої розвідки України за №279 від 02.12.2020 (а.с.16-19).

Відповідно до протоколу за пенсійною справою - 0908003207 (Служба зовнішньої розвідки України) від 01.01.2018, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №300/2337/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2018 перерахувало позивачу його пенсію в розмірі 77% грошового забезпечення (а.с.8).

На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №300/197/21, відповідач з 01.04.2019 перерахував позивачу пенсію з врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі довідки №279 від 02.12.2020. Водночас відповідач зменшив відсотковий розмір пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з статтею 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як встановлено, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2019 у справі №300/2337/19, яке набрало законної сили, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , починаючи з 01.01.2018 із застосуванням 77% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі №300/197/21, на виконання якого відповідачем з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії позивача, жодним чином не передбачено зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення, а вказане рішення, як зазначено вище, стосувалося перерахунку пенсії позивача з врахуванням основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії на підставі довідки Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України за №279 від 02.12.2020.

Відтак, право позивача на отримання з 01 січня 2018 року пенсії в розмірі 77 відсотків відповідних сум грошового забезпечення не потребує доказуванню при розгляді даної справи.

При цьому, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, наявності жодних нормативно-правових змін, як підстав для зменшення позивачу з 01.04.2019 відсоткового розміру пенсії з 77% до 70% грошового забезпечення.

Відповідач свої доводи аргументує необхідністю закриття провадження у справі, з мотивів, що позовні вимоги стосуються порядку виконання рішень у справах №№300/2337/19, 300/197/21, з приводу чого, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є інші правовідносини, оскільки відповідно до відзиву підставою для зменшення відсоткового розміру пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення було те, що на думку відповідача, правове регулювання щодо відсоткового розміру пенсії позивача 77% не є справедливим по відношенні до військовослужбовців, що отримали пенсію після 01.01.2018 та створюють дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян.

За змістом правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані.

Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також в тому, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано. Тобто, набуте право не може бути скасоване чи звужене (правові позиції Конституційного Суду України в рішеннях від 22.09.2005 №5-рп/2005, від 29.06.2010 № 17-рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10.2011 №10-рп/2011).

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено.

Отже, посилання відповідача те, що правове регулювання щодо відсоткового розміру пенсії позивача 77% грошового забезпечення не є справедливим та створює дискримінацію у праві на належне пенсійне забезпечення однієї і тієї ж категорії громадян, як на підставу для зменшення з 01.04.2019 відсоткового розміру пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення, є необґрунтованими, оскільки незгода суб`єкта владних повноважень з чинним правовим регулюванням щодо відсоткового розміру пенсії позивача не може буди підставою для звуження права позивача.

З огляду на вищевказане, є протиправними дії відповідача зменшення при здійсненні перерахунку з 01.04.2019, відсоткового розміру пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача з 77% до 70% грошового забезпечення та зобов`язати відповідача здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачу в розмірі 77% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд зазначає, що позивачем у позовній заяві не наведено жодного обґрунтування зазначеної ним суми моральної шкоди та в чому саме полягали моральні страждання, яких вона зазнала внаслідок протиправної бездіяльності відповідача.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що першочерговим завданням судочинства є захист порушених прав та свобод людини, які визнаються найвищою цінністю. З цією метою сторонам забезпечується рівність та свобода у наданні суду доказів, що підтверджують заявлені ними вимоги.

Обов`язок доказування в адміністративному процесі встановлений ч. 1 ст. 77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, у справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Оскільки позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку суми моральної шкоди, не надано належних та допустимих доказів на її підтвердження, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії ОСОБА_1 з 77% до 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 в розмірі 77% грошового забезпечення, з врахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.