Рішення № 101488972, 29.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Справа № 280/10293/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Кисіля Р.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до Оріхівського відділу Державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Запорізька, буд. 59, м. Оріхів, Запорізька область, 70504), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), про витання рішення протиправним та його скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

28.10.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі – позивачка) до Оріхівського відділу Державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі - відповідач), в якому позивачка просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Оріхівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Дніпро) Мякішевої Аліни Володимирівни у виконавчому провадженні №65624015 від 24.09.2021 про накладення на позивачку штрафу у розмірі 3400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що в провадженні відповідача перебуває виконавче провадження №65624015, яке здійснюється за виконавчим листом №334/8619/18 від 25.05.2021, виданим Ленінським районним судом м. Запоріжжя. Згідно зазначеного виконавчого документа Авсару Волкану надано можливість безперешкодно спілкуватися із дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з урахуванням режиму дня та стану здоров`я дітей. Державному виконавцю позивачка неодноразово письмово пояснювала, що діти категорично не бажають бачитися з батьком та спілкуватися з ним через вчинення домашнього насилля. У випадку забезпечення з її боку примусового побачення дітей з батьком (в тому числі й засобами Інтернет - зв`язку), вона діє всупереч їх волі, що безумовно, завдасть шкоди їх фізичному та психологічному здоров`ю. Позивач вказує, що нею неодноразово заявлялося клопотання про залучення до участі у виконавчому провадженні №65624015 органу опіки та піклування - служби у справах Дітей Оріхівської міської ради та заслуховування думки дітей з приводу побачень з їх батьком. Вважає, що за умови негативного відношення дітей до біологічного батька через вчинення ним домашнього насильства їх категорична відмова від побачень (в тому числі й засобами Інтернет-зв`язку), не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин. Просить суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 28.10.2021 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.

15.11.2021 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову та клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою від 19.11.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 29.11.2021 з викликом (повідомленням) сторін.

25.11.2021 засобами системи «Електронний суд» від представника ОСОБА_2 до суду надійшла заява про його залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

26.11.2021 від відповідача до суду надійшли відзив на позов, копія матеріалів виконавчого провадження та заява про розгляд справи без участі представника відповідача. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що в провадженні відповідача перебуває зазначене виконавче провадження. Позивачка неодноразово надавала пояснення щодо невиконання рішення суду, які обґрунтовувала небажанням дітей спілкуватися із батьком через вчинене домашнє насилля, також відсутністю у неї технічної можливості для встановлення щоденного інтернет-зв`язку із батьком дітей, обов`язком позивачки дбати про здоров`я дітей. З пояснень стягувача встановлено, що його неодноразові спроби здійснення відео викликів для спілкування із дітьми залишились без відповіді. 25.08.2021 на позивачку було накладено перший штраф за невиконання рішення суду в розмірі 1700 грн., яка нею оскаржувалась в судовому порядку та рішенням суду їй було відмовлено у задоволенні позову. Позивачка продовжує не виконувати рішення суду, через що оскаржуваною постановою до неї застосований штраф у розмірі 3400 грн. Зазначає, що виконавчий документ, за яким відкрито виконавче провадження № 65624015, виданий на примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2020 року у справі № 334/8619/18, яке залишено без змін Запорізьким апеляційним судом 02 лютого 2021 року та, відповідно, цього ж дня набрало чинності. Зі змісту зазначеного судового рішення, отриманого з Єдиного державного реєстру судових рішень, саме такий спосіб участі стягувача у спілкуванні з дітьми визначений судом з урахуванням насамперед інтересів дітей, позиції служби у справах дітей, бажання батька систематично спілкуватися з дітьми, позицію матері дітей та встановлені обставини щодо вчинення позивачем домашнього насильства, вікових особливостей дітей, ставлення дітей до батька та наявність між ними на теперішній час психоемоційних перешкод у спілкуванні. З наведеного вбачається, що судом досліджувалось питання психоемоційного стану дітей у зв`язку зі спілкуванням з їх батьком небажання не є поважною причиною невиконання боржником рішення суду. Причини невиконання рішення суду, викладені у поясненнях позивачки, відповідач вважає неповажними оскілки ці причини залежать від волі позивачки. Просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання 29.11.2021 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не прибули.

Ухвалою від 29.11.2021 до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача було залучено ОСОБА_2 .

29.11.2021 засобами системи «Електронний суд» від представника ОСОБА_2 до суду відзив на позов, просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що погоджується із позицією відповідача.

Враховуючи зазначене, суд розглянув справу за відсутності учасників справи, в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 01.06.2021відкрито виконавче провадження №65624015 з приводу примусового виконання виконавчого листа №334/8619/18, виданого 25.05.2021 Ленінським районним судом м. Запоріжжя.

Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 01.06.2021 виконавчий документ №334/8619/18, виданий 25.05.2021 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, переданий до відповідача.

04.06.2021 державним виконавцем відповідача прийнято виконавче провадження ВП №65624015, відкрите за виконавчим листом №334/8619/18, виданим 25.05.2021 Ленінським районним судом

07.06.2021 держаним виконавцем відповідача на адресу позивачки направлено вимогу №15778, відповідно до якої вимагав забезпечити побачення стягувача з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 народженій наступним чином:

- надати можливість Авсар Волкану безперешкодно спілкуватися з дітьми засобами інтернет-зв`язку ввечері кожного дня протягом 20 хвилин, з урахуванням режиму дня та стану здоров`я дітей;

- надати можливість Авсар Волкану безперешкодно спілкуватися з дітьми під час його перебування у місті Запоріжжі протягом одного тижня один раз на три місяці, - у будні дні з 17-00 години до 19-00 години в присутності матері та за попередньою домовленістю, у вихідні дні протягом чотирьох годин в період часу з 10-00 години до 19-00 години в присутності матері та за попередньою домовленістю, з можливістю вільного пересування по місту Запоріжжя, з урахуванням режиму дня та стану здоров`я дітей.

Згідно пояснення позивачки від 14.06.2021, неможливість забезпечення побачень стягувача з дітьми пов`язане не з перешкодами з боку боржника, а з категоричним небажанням дітей бачитись з батьком через вчинене домашнє насильство.

Також, 14.06.2021 від позивачки надійшло клопотання щодо залучення органів опіки та піклування та заслуховування думки дітей з приводу побачення з їх батьком, у якому також зазначено, що забезпечуючи примусове побачення дітей з батьком, боржник буде діяти всупереч їх волі, що, безумовно, завдасть шкоди їх фізичному та психологічному здоров`я, а також додано копію висновку психолога-психоаналітика від 01 листопада 2019 року № 210.

Згідно пояснення позивачки від 17.06.2021, крім причин невиконання рішення, вказаних у поясненні від 14.06.2021, ОСОБА_5 не має можливості виконати рішення суду в частині встановлення щоденного інтернет-зв`язку через відсутність технічних засобів, з 14 червня 2021 року її мобільний телефон в результаті падіння прийшов у неробочий стан.

02.07.2021 державним виконавцем відповідача на адресу позивачки направлені вимоги №18464 та №18465, відповідно до яких вимагав надати інформацію щодо виконання рішення в частині надання можливості третій особі безперешкодно спілкуватися із дітьми засобами інтернет-зв`язку.

08.07.2021 позивачка поінформувала державного виконавця про тимчасову зміну місця проживання.

Постановою державного виконавця відповідача від 08.07.2021 виконавче провадження було передане до примусового виконання до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 13.07.2021 виконавче провадження було прийняте до примусового виконання зазначеним органом.

21.07.2021 позивачкою подані письмові пояснення державному виконавцю Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в яких зазначила, що не чиніть перешкод у спілкуванні дітей із їх батьком. Зазначила про те, що діти бояться батька та не бажають із ним спілкуватися через сімейне насилля, а також про подання касаційної скарги на судові рішення, за якими здійснюється виконавче провадження.

02.08.2021 державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) позивачці надіслана вимога №42419 щодо надання третій особі можливості безперешкодно спілкуватися із дітьми засобами інтернет-зв`язку.

Заявою від 02.08.2021 позивачка поінформувала державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про повернення до попереднього місця проживання.

Постановою державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 05.08.2021 виконавче провадження було передане до примусового виконання до відповідача.

Постановою державного виконавця відповідача від 11.08.2021 було прийнято до провадження це виконавче провадження.

11.08.2021 державним виконавцем в адресу позивачки надіслано вимогу №22613 щодо забезпечення безперешкодного спілкування третьої особи із дітьми засобами інтернет-зв`язку.

Згідно пояснення позивачки від 20.08.2021 причиною невиконання рішення суду є те, що вона, як мати дітей повинна дбати про здоров`я своїх малолітніх дітей, а враховуючи те, що побачення з батьком можуть завдати шкоди здоров`ю дітей, що об`єктивно підтверджується висновком психолога, вона не має об`єктивної можливості виконати рішення суду. До пояснення додана копія висновку психолога-психоаналітика від 02 серпня 2021 року № 54.

25 серпня 2021 року складено акт про невиконання без поважних причин рішення боржником.

25 серпня 2021 року постановою головного державного виконавця відповідача у виконавчому провадженні №65624015 на позивачку накладено штраф у розмірі 1700,00 грн.

Позивач не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення штрафу, звернувся до суду з позовною заявою про її скасування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.11.2021 у задоволенні позову було відмовлено.

Постановами державного виконавця відповідача від 14.09.2021 накладено арешт на кошти та майно позивачки.

22.09.2021 позивачка подала державному виконавцю письмові пояснення, в яких зазначили про небажання дітей спілкуватися із третьою особою, та про те, що спілкування із батьком може завдати шкоду фізичному чи психологічному здоров`ю дітей.

Постановою державного виконавця відповідача від 24.09.2021 на позивачку накладено штраф у розмірі 3400,00 грн. за повторне невиконання без поважних причин рішення суду.

Позивачка, не погоджуючись з прийнятою постановою про накладення повторного штрафу, звернулася до суду з цією позовною заявою.

Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови, судом встановлено наступне.

Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт перший частини першої статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”).

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України “Про виконавче провадження” виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини третьої статті 18 вказаного Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною першою, другою статті 63 Закону України “Про виконавче провадження” за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону України “Про виконавче провадження” у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 вказаного Закону).

Зі змісту статей 63, 75 Закону України “Про виконавче провадження” вбачається, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Державний виконавець зобов`язаний перед застосуванням штрафних санкцій встановити, зокрема, наявність або відсутність поважності причин невиконання рішення і обов`язку виконати певні дії лише боржником.

Стаття 64-1 Закону України “Про виконавче провадження” визначає порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною. Зокрема, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею.

Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про наявність підстав для застосування примусових заходів до боржника, на якого рішенням суду покладено обов`язок забезпечити побачення стягувача з дітьми, державний виконавець повинен здійснити перевірку виконання боржником цього рішення в порядку, що визначений таким рішенням.

Аналогічні вимоги щодо виконання рішень немайнового характеру визначені у розділі IX Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі – Інструкція №512/5).

Виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, здійснюється в порядку, визначеному статтею 63 Закону. У разі невиконання боржником рішення у встановлений виконавцем строк на боржника накладається штраф відповідно до статті 75 Закону та застосовуються інші заходи, передбачені Законом (пункти 1, 2 розділу IX Інструкції №512/5).

З 02 серпня 2018 року відповідно до пунктів 8, 9 розділу IX Інструкції №512/5 державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону. При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.

Згідно з пунктом 3 розділу ХІV Інструкції №512/5 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається боржнику. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу, передували постанова від 25.08.2021, акт державного виконавця від 24.09.2021 року, яким встановлено, що: “… з дати винесення постанови про накладення на боржника штрафу від 25.08.2021 по дату складення нього акту боржником, ОСОБА_5 , не забезпечено безперешкодне спілкування стягувача ОСОБА_2 з дітьми засобами інтернет-зв`язку ввечері кожного дня протягом 20 хвилин, з урахуванням режиму дня та стану здоров`я дітей. Так, згідно наданої стягувачем через свого представника інформації ОСОБА_6 вживав заходи щодо спілкування з дітьми шляхом здійснення відео викликів 22.08.2021 о 18:22, о 18:36, які залишились без відповіді, з чого слідує, що боржником, ОСОБА_5 , рішення суду про встановлення побачення стягувача з дітьми шляхом безперешкодного спілкування стягувача. ОСОБА_2 , з дітьми засобами інтернет-зв`язку ввечері кожного дня протягом 20 хвилин, з урахуванням режиму дня та стану здоров`я дітей не виконується. …”.

Крім того, зазначено, що згідно письмових пояснень від 22.09.2021 причиною невиконання рішення суду є те, що позивача повинна дбати про здоров`я своїх дітей, а враховуючи те, що побачення з батьком можуть завдати шкоди здоров`ю дітей, що підтверджується висновком психолога, вона не має об`єктивної можливості виконати рішення суду.

Також зазначено, що виконавчий документ, за яким відкрито виконавче провадження № 65624015, виданий на примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2020 року у справі № 334/8619/18, яке залишено без змін Запорізьким апеляційним судом 02 лютого 2021 року та, яке набрало законної сили.

Згідно змісту зазначеного судового рішення, отриманого з Єдиного державного реєстру судових рішень, саме такий спосіб участі стягувача у спілкуванні з дітьми визначений судом з урахуванням насамперед інтересів дітей, позиції служби у справах дітей, бажанням батька систематично спілкуватися з дітьми, позицію матері дітей та встановлені обставини щодо вчинення позивачем домашнього насильства, вікових особливостей дітей, ставлення дітей до батька та наявність між ними на теперішній час психоемоційних перешкод спілкування. З наведеного вбачається, що судом досліджувалось питання психоемоційного стану дітей у зв`язку із спілкуванням з батьком і їх (дітей) небажання, не є поважною причиною невиконання боржником рішення суду.

Згідно резолютивної частини рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 12 жовтня 2020 року у справі № 334/8619/18, суд вирішив:

зобов`язати ОСОБА_7 не перешкоджати батькові ОСОБА_8 брати участь у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визначити ОСОБА_8 спосіб участі у спілкуванні з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , наступним чином:

- надати можливість ОСОБА_8 безперешкодно спілкуватися з дітьми засобами інтернет-зв`язку ввечері кожного дня протягом 20 хвилин, з урахуванням режиму дня та стану здоров`я дітей;

- надати можливість ОСОБА_8 безперешкодно спілкуватися з дітьми під час його перебування у місті Запоріжжі протягом одного тижня один раз на три місяці, - у будні дні з 17-00 години до 19-00 години в присутності матері та за попередньою домовленістю, у вихідні дні протягом чотирьох годин в період часу з 10-00 години до 19-00 години в присутності матері та за попередньою домовленістю, з можливістю вільного пересування по місту Запоріжжю, з урахуванням режиму дня та стану здоров`я дітей.

Тобто, саме такий спосіб участі стягувача у спілкуванні з дітьми визначений судом з урахуванням насамперед інтересів дітей, позиції служби у справах дітей, бажання батька систематично спілкуватися з дітьми, позицію матері дітей та встановлені обставини щодо вчинення позивачем домашнього насильства, вікових особливостей дітей, ставлення дітей до батька та наявність між ними на теперішній час психоемоційних перешкод у спілкуванні.

Факт невиконання рішення суду задокументований державним виконавцем у спосіб, що визначений законом - шляхом складання акта про невиконання без поважних причин боржником рішення, як це визначено статтею 64-1 Закону України “Про виконавче провадження”, розділом IX Інструкції №512/5.

Зауважень чи заперечень стосовно форми та змісту акта державного виконавця позивачка у позові не зазначила.

Суд не приймає до уваги твердження позивачки оскільки судовим рішення від 12 жовтня 2020 року у справі № 334/8619/18 на неї покладено обов`язок забезпечити спілкуватися з дітьми батька, засобами інтернет-зв`язку.

Щодо психоемоційного стану дітей, то він досліджувався судом про прийнятті рішення. Державний виконавець при виконанні рішення суду не може ставити під сумніви мотиви суду та вважати досліджені обставини суду хибними.

Перевіряючи рішення від 12 жовтня 2020 року у справі № 334/8619/18 на його законність та обґрунтованість, апеляційний суд Запорізької області зробив висновок у постанові від 02 лютого 2021 року по справі № 22-ц/807/329/21, відповідно до якого вказав, що: “… Колегія суддів вважає, що визначений місцевим судом порядок та спосіб участі позивача у спілкуванні та вихованні дітей є таким, що відповідатиме якнайкращим їх інтересам, їх віковим потребам, та за сумлінного ставлення батька до виконання свого обов`язку, буде достатнім для забезпечення його участі у процесі виховання …”.

Таким чином, визначені позивачем підстави невиконання рішення суду, на думку суду є формальними. Доказів, які б свідчили протилежне до суду не надано.

Згідно вимог статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що оскаржувану постанову винесено у межах наданих повноважень та на підставі норм діючого законодавства.

Із системного аналізу вищезазначеного, з урахуванням з`ясованих на час розгляду справи обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд при відкритті провадження у справі звільнив позивача від сплати судового збору, через що розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 77, 139, 241-245 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) до Оріхівського відділу Державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (вул. Запорізька, буд. 59, м. Оріхів, Запорізька область, 70504), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ), про витання рішення протиправним та його скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 29.11.2021.

Суддя Р.В. Кисіль