Рішення № 101488903, 29.11.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 листопада 2021 року (10:00)Справа № 280/4258/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 243, код ЄДРПОУ 03327724) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2021 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (далі – відповідач або ТДВ «ПХЗ «Коагулянт»), в якій просить суд: підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» застосованого на підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Запорізькій області від 19 квітня 2021 року.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи Податкового кодексу України та зазначає, що 27.08.2020 ГУ ДПС в Запорізькій області прийнято накази від 24.03.2021 №822-П та №823-П «Про проведення фактичної перевірки», на підставі яких 25.03.2021 співробітниками позивача здійснено вихід за місцезнаходженням ТДВ «ПХЗ «Коагулянт», однак уповноважена платника податків відмовила у допуску посадових осіб до перевірки, у зв`язку із чим складено відповідний акт. В подальшому, 19.04.2021 о 09 год. 00 хв. заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків, обґрунтованість якого позивач просить підтвердити.

Ухвалою суду від 01.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

11.06.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 33462), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.06.2021 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/2466/21.

Ухвалою суду від 08.11.2021 провадження у справі поновлено.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

24.03.2021 заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі пп.19-1.1.14, пп.19-1.1.16 п. 19-1 ст.19-1, пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, пп.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України видано наказ №822-п та наказ № 823-п «Про проведення фактичної перевірки», відповідно до яких наказано з 25 березня 2021 року протягом 10 діб провести фактичну перевірку ТДВ «ПХЗ «Коагулянт» з метою здійснення контролю за додержанням суб`єктом господарювання вимог законодавства при здійсненні операцій з придбання, зберігання та використання товару - розчинника органічного універсального «Роухім», наявності супровідних документів (прибуткових, товарно-транспортних та видаткових накладних); дотримання стандартів, а також інших питань, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні.

Відповідно до наказів ГУ ДПС у Запорізькій області від 24 березня 2021 року №822-п, №823-п та направлень на проведення фактичної перевірки від 24 березня 2021 №1357, №1358, №1359, №1360 головними державними ревізорами-інспекторами Самченко М.М. та Кавін О.В. здійснено вихід на фактичну перевірку за адресами здійсненим господарської діяльності ТДВ «ПХЗ «Коагулянт»: Запорізька область, м. Пологи, пул. Лесі Українки. 243, вул. Магістральна, 521.

У зв`язку з недопущенням посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки, останніми складено Акти про відмову в допуску/відмову від проведення фактичної перевірки від 25.03.2021 (зареєстрований 26.03.2021 за №713/08-01-09/03327724) та від 25.03.2021 (зареєстрований 26.03.2021 за №714/08-01-09/03327724).

До Актів про відмову в допуску/відмову від проведення фактичної перевірки позивачем були надані письмові заперечення - лист від 25.03.2021 №08/657, у якому ним викладені обґрунтування щодо причин недопуску посадових осіб податкового органу. В якості причин недопуску зазначено – невідповідність наказів вимогам Податкового кодексу України.

19.04.2021 о 09 год. 00 хв. заступником начальника ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків - ТДВ «ПХЗ «Коагулянт», що перебуває за адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул. Лесі Українки. 243, вул. Магістральна, 521.

Так, судом було встановлено, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі № 280/2466/20, яке набрало законної сили 20.10.2021, визнано протиправними та скасовані накази Головного управління ДПС у Запорізькій області від 24.03.2021 №822-п «Про проведення фактичної перевірки» та №823-п «Про проведення фактичної перевірки».

В свою чергу, у травні 2021 року ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду в загальному порядку з позовною заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків ТДВ «ПХЗ «Коагулянт».

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – ПК України), який набрав законної сили 01.01.2011.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

У силу пункту 94.3 статті 94 ПК України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт майна може бути повним або умовним.

Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. (пункт 94.5 статті 94 ПК України)

Положеннями пункту 94.6 статті 94 ПК України передбачено, що керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

За приписами пункту 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено).

Таким чином, нормами ПК України передбачено право керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу приймати рішення про застосування умовного адміністративного арешту до майна платника податків у випадку, якщо такий платник податків відмовляється від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Отже, в рамках розгляду даної адміністративної справи з`ясуванню підлягає питання правомірності дій платника податків при відмові у допуску посадових осіб ГУ ДПС у Запорізькій області до проведення фактичної перевірки, наявності чи відсутності законних підстав для проведення такої перевірки.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3. пункту 75.1 статті 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За приписами пункту 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно із підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 80.5. статті 80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Як вже зазначалось вище, законність наказів №822-п та наказ № 823-п «Про проведення фактичної перевірки» була предметом судового розгляду.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2021 у справі №280/2466/20, яке набрало законної сили 20.10.2021, встановлено, що контролюючий орган не мав підстав для винесення наказів №822-п та № 823-п «Про проведення фактичної перевірки», оскільки підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але й для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист. Але, в спірних наказах відсутні, передбачені законодавством, підстави для проведення фактичної перевірки.

Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).

Враховуючи те, що вказаним судовим рішенням підтверджено доводи представника ТДВ «ПХЗ «Коагулянт» про відсутність законних підстав для проведення 25.03.2021 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області фактичної перевірки ТДВ «ПХЗ «Коагулянт», у зв`язку із чим скасовано накази ГУ ДПС у Запорізькій області від 24.03.2021 №822-п «Про проведення фактичної перевірки» та №823-п «Про проведення фактичної перевірки», як протиправні, суд дійшов висновку стосовно того, що 25.03.2021 ТДВ «ПХЗ «Коагулянт» цілком правомірно не допустило працівників податкового органу до проведення перевірки, а тому у суду відсутні підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платників податків, застосованого рішенням ГУ ДПС в Запорізькій області від 19.04.2021.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) до Товариства з додатковою відповідальністю «Пологівський хімічний завод «Коагулянт» (70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Лесі Українки, буд. 243, код ЄДРПОУ 03327724) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 29.11.2021.

Суддя Ю.В. Калашник