Рішення № 101488237, 26.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/20553/21

категорія 102020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на запит від 23.08.2021 із зазначенням запитуваної публічної інформації;

- зобов`язати відповідача розглянути запит від 23.08.2021 про надання публічної інформації та надати відповідь на запит із зазначенням запитуваної публічної інформації.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23.08.2021 він звернувся до Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" із запитом, однак відповідачем, у встановлений законодавством термін, інформації по суті звернення не надано.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що запит на інформацію, який було надіслано позивачем на електронну адресу Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 23.08.2021, не являється електронним документом в розумінні Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а тому в діловодстві не реєструвався та не розглядався.

Позивачем на адресу суду було надіслано відповідь на відзив, в якому зазначено, що відсутність електронного підпису на запиті, не може бути підставою для відмови у наданні публічної інформації, яка в ньому запитується.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 23 серпня 2021 року ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки власноручно підписаний запит, в якому відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" просив надати відповідну інформацію.

Відповідачем, в свою чергу, не заперечується факт отримання вищевказаного запиту та відсутність відповіді на нього відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відповіді на його запит, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон).

Відповідно до статті 1 Закону, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з статтею 5 Закону, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію (пункт 6 частини 1 статті 14 Закону).

Відповідно до частин 1-4 статті 19 Закону, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Письмовий запит подається в довільній формі.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи норми вказаного Закону, суд дійшов висновку, що органи державної влади зобов`язані надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня його отримання.

З огляду на зміст указаного зобов`язання, орган уважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на запит особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника.

Отже, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах обов`язок повідомляти громадян про наслідки розгляду їхніх звернень має підтверджуватися доказами, що свідчать про надсилання (вручення) відповіді на звернення на адресу заявника (заявнику).

Суд звертає увагу, що доказів надання (надсилання та отримання) відповіді на запит позивача на інформацію від 23 серпня 2021 року відповідач не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах мала місце протиправна бездіяльність відповідача, яка полягає в ненаданні відповіді на запит позивача від 23 серпня 2021 року, відтак його слід зобов`язати надати відповідь на запит на інформацію у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір у сумі 908,00 грн необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256, 382 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Л. Карастоянової, 49, м. Бердичів, Житомирська область, 13312, код ЄДРПОУ: 09868622) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 23 серпня 2021 року.

Зобов`язати Бердичівський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки надати ОСОБА_1 відповідь на його запит від 23 серпня 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердичівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко