Рішення № 101488214, 29.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/20048/21

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Лавренчук О.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до суду з позовном до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу по платежу єдиний податок з фізичних осіб в сумі 59146,76грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач зареєстрований суб`єктом господарювання, взятий на облік як платник податків у Головному управлінні ДПС у Житомирській області, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зобов`язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов`язкових платежів) у встановлені законом строки. За відповідачем рахується заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 59146,76 грн..

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 31.08.2021 надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських.

Як вбачається з відстеження пересилань поштової кореспонденції Укрпошта, копію ухвали вручено відповідачу 29.09.2021.

Відповідач у строк встановлений судом та станом на 22.11.2021 відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Клопотань про продовження процесуального строку також до суду не надходило.

Відповідно до ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У період із 13.09.2021 по 24.09.2021 головуюча суддя перебувала у відпустці, а із 01.11.2021 по 05.11.2021 – у відрядженні.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області як платник податків.З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця №10579248 від 10.02.2020 у якому самостійно визначив суму єдиного внеску - 45000,00 грн та податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця №32793575 від 11.11.2020 у якому самостійно визначив суму єдиного внеску10500,00 грн.

Позивач у позовній заяві вказує, що відповідачем було частково сплачено суму єдиного податку в розмірі 1250,00 грн.

Окрім того, позивачем було сформовано та направлено відповідачу податкове повідомлення – рішення від 07.07.2020 №0064195233 яким зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 4893,00 грн.

Доказів оскарження податкового повідомлення – рішення та/або сплати узгоджених податкових зобов`язань, сторони до суду не надали.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була виставлена та надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога форми "Ф" від 09.12.2019 №60149-52. Однак, вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, вважається податковим боргом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визначається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку і сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий звітний) квартал.

Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального (звітного) періоду тобто, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 296.3 ст. 296 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем були подані:

- податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від від 10.02.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі 45000,00 грн

- податкова декларація платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від від 11.11.2020, якою самостійно визначено грошове зобов`язання у розмірі внеску10500,00 грн (залишок несплаченого єдиного внеску становить 9250,00 грн).

Податковим повідомленням – рішенням від 07.07.2020 №0064195233 зобов`язано відповідача сплатити штраф у розмірі 4893,00 грн за затримку на 73 календарних дні сплати/несплати грошових зобов`язань з єдиного податку з фізичних осіб.

Не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З метою погашення податкового боргу позивачем було виставлено відповідачці податкову вимогу від "Ф" від 09.12.2019 №60149-52, яка була надіслана відповідачці поштою та отримана відповідачем 30.12.2019.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податковий борг відповідача з часу направлення податкової вимоги не переривався, податкова заборгованість не погашалася.

Відповідачу було нараховано пеню в розмірі 3,76 грн.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгодженого грошового зобов`язання в загальному розмірі 59146,76 грн.

За приписами пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з ч. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Сумській області про стягнення з відповідачки податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 59146,76 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ ВП 44096781) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості, - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг в сумі 59146 (п`ятдесят дев`ять тисяч сто сорок шість) гривень 76 копійок по платежу єдиний податок з фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук