Рішення № 101488085, 22.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 р. Справа№200/11944/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. розглянувши адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59)

про визнання протиправною вимоги про сплату боргу та визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019р. № Ф-240095-46 у розмірі 17478,93 грн., винесену Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142826);

- визнати протиправним та скасувати Рішення від 22.04.2021р. за № 00/4909/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 9342,63 грн. за період з 10.02.2016 до 23.03.2021.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив що він зарєстрований в якості фізичної особи - підприємця з 11.05.2005 року. З 2013 року є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Пенсійним фондом України, термін дії - довічно та в силу приписів Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі в тексті рішення -Закон №2464-VІ) не повинен сплачувати ЄСВ.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку з 01.01.2016 року позивач перейшов на спрощену систему оподаткування, як платник єдиного податку 3 групи.

Про наявність вимоги № Ф- 240095-46 від 13.05.2019р. позивач дізнався лише тоді, коли не зміг скористатися коштами пенсійного забезпечення. Зазначену вимогу не отримував.

У травні 2021 року позивачем отримано Рішення від 22.04.2021р. за № 00/4909/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 9342,63 грн. за період з 10.02.2016 до 23.03.2021.

Звернув увагу суду на ту обставину, що відповідно до частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI та/або Закон № 2464), особи, зазначені у пунктах 4 та 5- 1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Аналіз даної норми свідчить про те, що звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

В адміністративному позові позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою, яке обґрунтовано тим, що про порушення свої прав позивач дізнався після арешту свого рахунку за постановою державного виконавця ВП 63184271 в березні 2021 року, в червні 2021 року позивач звернувся за роз`ясненнями до відповідача та 11.06.2021 року отримав відповідь, з якої дізнався про порушення своїх прав.

Ухвалою від 20 вересня 2021 року суд прийняв до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі №200/11944/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною вимоги про сплату боргу та визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій, призначивши до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 18 жовтня 2021 року.

Вищезазначеною ухвалою було встановлено: клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду розглянути в судовому засіданні.

Крім того, у суд ухвалив витребувати: у позивача докази, що підтверджують дату отримання ним спірних вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій (конверт, тощо); у відповідача документи на підставі яких прийняті оскаржувані вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, а також докази їх направлення позивачу (конверт, поштова картка зворотня).

11 жовтня 2021 року від позивача до суду надійшла заява на виконання ухвали суду, відповідно до якої позивач зазначив, що виконати зазначену ухвалу не має можливості, адже конверт у нього не зберігся. Вимога була надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням, тому надати затребувану інформацію зможе відповідач, Головне управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України (ідентифікаційний код юридичної особи 43142826), адже йому повернувся корінець про вручення поштового відправлення.

12 жовтня 2021 року від відповідача до суду надійшов відзив, відповідно до якого останній позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову, замінити позивача (представник відповідача помилився ГУ ДПС є відповідачем у зазначеній справі) у справі №200/11944/21 Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ 43142826) на Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ ВП: 44070187), розглянути справу за правилами загального провадження.

13 жовтня 2021 року відклав розгляд справи з 18 жовтня 2021 року на 29 жовтня 2021 року у зв`язку із находження головуючого судді у відпустці з 18.10.2021 року по 27.10.2021 року включно.

Ухвалою від 29 жовтня 2021 року суд клопотання відповідача про здійснення розгляду справи в порядку загального позовного провадження залишив без задоволення та зобов`язав відповідача виконати вимоги ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 20 вересня 2021 року в частині надання до суду документів, на підставі яких прийняті оскаржувані вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, а також докази їх направлення позивачу (конверт, поштова картка зворотня).

Ухвалою від 29 жовтня 2021 року суд замінив відповідача по справі № 200/11944/21 з Головного управління ДПС Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43142826) на Головне управління ДПС у Донецькій області (код відокремленого підрозділу 44070187, адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59).

29 жовтня 2021 року суд відклав розгляд справи на 09 листопада 2021 року.

29 жовтня 2021 року до суду від відповідача надійшла заява про долучення документів, витребуваних ухвалою від 20.09.2021 року, Однак, до них не були долучені докази направлення та отримання/неотримання позивачем оскаржуваної вимоги від 13.05.2019 року № Ф-240095-46.

09 листопада 2021 року суд відклав розгляд справи на 22 листопада 2021 року.

10 листопада 2021 року від представника відповідача надішов відзив на адміністративний позов разом із додатками, який за змістом відповідав відзиву, який надійшов до суду 12 жовтня 2021 року разом із тими ж додатками.

Крім того, були надані копії документів, які не мають відношення до предмету спору у цій адміністративній справі.

Доказів направлення та отримання/неотримання позивачем оскаржуваної вимоги від 13.05.2019 року № Ф-240095-46 до суду не було надано.

15 листопада 2021 року від представника відповідача до суду надішли документи, витребувані ухвалами суду у цій справі, а саме копія спірної вимоги, корінець вимоги, поштовий конверт зі зворотною карткою про направлення вимоги від 13 травня 2019 року з відмітками Укрпошти.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість позовних вимог позивача та заперечення відповідача, суд виходить з наступного.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Приморським РВ у м. Маріуполі ГУ ДMC України в Донецькій області 17.01.2017року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 з 25.11.1988 року, ІПН НОМЕР_3 .

Згідно до Довідки від 27.04.2017 року № 0000191976 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичним місцем проживання /перебування позивача є АДРЕСА_3 .

Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 серії НОМЕР_1 , виданим Пенсійним фондом України 07.05.2013 року, термін дії - довічно.

Згідно до виписки із ЄДРПОУ від 04.05.2017 року позивач зареєстрований фізичною особою - підприємцем 11.05.2005 року.

Місце проживання фізичної особи - підприємця згідно до вищезазначеної довідки: АДРЕСА_3 .

У відповідності до Витягу з реєстру платників єдиного податку № 367 від 10.01.2018 року позивач з 01.01.2016 року знаходиться на спрощеній системі оподаткування, 3 група.

Відповідач - Головне управління ДПС у Донецькій області є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно ст. 43 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" 13.05.2019 року відповідачем сформована спірна вимога про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-240095-46 на суму 17478,93 грн., у т.ч. недоїмка - 17200,80 грн., штраф - 272,98 грн. та пеня - 5,15 грн. станом на 30.04.2019 року.

Зазначена вимога була направлена на податкову адресу позивача рекомендованим листом, але була повернута на адресу податкового органу із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У відповідності до розрахунку спірної вимоги, яка викладена у листі відповідача адресованого позивачу «Про розгляд запиту на отримання публічної інформації» № 74/ЗПІ/05-99-13-03-14 від 04.06.2021 , вона виникла у період з 22.04.2013 по 09.02.2016 та складається із наступних складових:

22.04.2013 Нараховано платником самостійно по строку…. Термін сплати 22.04.2013 у сумі 1191,87 грн.

28.06.2013 Нараховано платником самостійно по строку…. Термін сплати 22.06.2013 у сумі 4572,42 грн.

22.07.2013 Нараховано платником самостійно по строку…. Термін сплати 22.07.2013 у сумі 1194,03 грн.

27.08.2013 року донараховано штрафні санкції… акт… невизначений документ …від 27.08.2013 у сумі 170,00 грн.

29.08.2013 року донараховано штрафні санкції… акт… невизначений документ …від 27.08.2013 у сумі 102,98 грн.

29.08.2013 року пеня за рішенням про застосування штрафних санкцій та пені за несплату/неперерахування/несвоєчасну сплату ЄСВ… … невизначений документ … у сумі 5,15 грн.

21.10.2013 Нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми Нарахування єдиного внеску № 185036/ev від 21.10.2013 терм.спл. 21.10.2013 у сумі 1194,03 грн.

20.01.2014 Нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми Нарахування єдиного внеску №187298/ ev від 20.01.2014 терм.спл. 20.01.2014 у сумі 1218,67 грн.

20.04.2014 Нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми Нарахування єдиного внеску № 2905794/ ev від 22.04.2014 терм.спл. 22.04.2014 у сумі 1267,95 грн.

21.07.2014 Нараховано єдиного внеску платникам спрощ. форми Нарахування єдиного внеску №3676621/ ev від 21.07.2014 терм.спл. 21.07.2014 у сумі 1267,95 грн.

09.02.2016 Нараховано плат. самост. о.п. по строку (декл.термін спл. пот.рік) Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування № 1604684370 від 09.02.2016 терм.спл. 09.02.2016 у сумі 5293,88 грн.

Всього на суму 17478,93 грн.

Додатком до цього листа відповідачем визначена копія вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-240095-46.

Доказів того, що позивачем самостійно задекларовано ЄСВ за 2013 рік, як і докази прийняття Рішення про застосування штрафних санкцій у 2013 році сторонами до суду не надано (звітність, копія Рішення, тощо).

Як вбачається із матеріалів справи 02.10.2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) було відкрито виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-240095-46 про стягнення з позивача недоїмки в сумі 17478,93 грн. з винесенням Постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 02.10.2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить позивачу.

Постановою від 02.10.2020 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) постановлено: звернути стягнення на доходи позивача у розмірі 20 до виплати загальної суми боргу 19426,82.

Постановою від 17.02.2021 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) постановлено: Внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме:

замість сума коштів до стягнення за ВД: 17478,93 зазначити сума коштів до

стягнення за ВД: 4700,55

замість сума коштів (еквівалент у гривні): 17478,93 зазначити сума коштів (еквівалент у гривні): 4700,55).

Постановою від 19.03.2021 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) встановлено, що борг, витрати на проведення виконавчих дій та виконавчий збір сплачено та постановлено: виконавче провадження з виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019 № Ф-240095-46 ДПС про стягнення з позивача недоїмки в сумі 17478,93 грн. закінчити.

20.04.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахування помилково сплачених 709,50 грн.

22 квітня 2021 року відповідачем було прийнято Рішення від 22.04.2021р. за № 00/4909/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 9342,63 грн. за період з 10.02.2016 до 23.03.2021. (штраф у розмірі 940,10 грн. та пеня у розмірі 8402,53 грн.)

Відповідач листом від 13.05.2021 року № 15125/6/05/-99-24-13 повідомив позивача що його заява від 20.04.2021 року щодо повернення помилково та/або надмірно сплачених сум грошових зобов`язань та пені по єдиному внеску розглянута. Відповідач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області прийнято рішення №00/4909/2413 від 22.04.2021 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно якого застосовано штраф у розмірі 940,10 грн та нараховано пені у розмірі 8402,53 грн, які протягом 10 календарних днів після надходження рішення підлягають сплаті на рахунки Головного управління ДПС у Донецькій області. Рішення №00/4909/2413 від 22.04.2021 року надіслано поштою. Тому відсутні підстави для повернення грошових коштів.

Крім того, відповідач в обґрунтування своїх заперечень надав до суду Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік, наданий позивачем засобами електронного зв`язку від 09.02.2016 року.

У відповідності до зазначеного Звіту позивач: визначив суму єдиного внеску, яка підлягала сплаті за 2015 рік у сумі 5293,88 грн.; не заповнив розділ щодо участі у загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на добровільних засадах.

Питання, які потрібно вирішити суду у цій справі це питання поновлення строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів позивача.

Суд вважає, що питання визнання поважності пропуску строку звернення до суду необхідно вирішити та відобразити саме у судовому рішенні, а не в ухвалі, оскільки оцінка спірних правовідносин безпосередньо пов`язана із позивачем, його правовим статусом, доказами та обставинами і матеріалами справи.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Вищенаведені правові положення свідчать, що законодавець допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду. При цьому приписи статті 123 КАС України передбачають право особи подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведенням поважних причин такого пропуску.

Позивач же звернувся із клопотанням про поновлення строку звернення до суду безпосередньо під час надання позову до суду.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 р. №2464-VI.

Закон №2464-VI визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, встановлено, що єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до вимог ст. 4 Закону №2464-VI визначено перелік осіб, які є платниками єдиного внеску.

У відповідності до пп.4 ч.1 ст.4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Так, згідно з частиною 4 статті 4 Закону №2464-VI, особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування ( із змінами внесеними Законом № 3609-VI від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017, № 592-IX від 13.05.2020).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначені обов`язки платника єдиного внеску, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 25 Закону №2464-VI, податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абзац восьмий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку (абзац дев`ятий частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI).

Верховний Суд у складі судової палати з розгляд справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 лютого 2021 року у справі № 580/3469/19 відступив від висновків, викладених у постановах від 31 січня 2019 року у справі № 802/983/18-а, від 8 серпня 2019 року у справі № 480/106/19, від 19 березня 2020 року у справі №140/1757/19, від 28 травня 2020 року у справі № 200/11547/19-а, від 11 лютого 2021 року у справі №580/3380/19 та інших з аналогічною правовою позицією.

У постанові від 25 лютого 2021 року Верховний Суд сформулював правову позицію, що строк, протягом якого особа може звернутися до суду після застосування процедури досудового оскарження вимоги фіскального органу про сплату єдиного внеску складає три місяці з дня отримання платником рішення органу доходів і зборів вищого рівня, прийнятого за наслідками розгляду відповідної скарги. Судова палата дійшла висновку, що Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для судового оскарження та/або послідовного застосування цього ж 10-денного строку двічі поспіль у разі незадоволення скарги, поданої в адміністративному порядку. Отже, платник єдиного внеску для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС України, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.

При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку вимоги про сплату недоїмки з ЄСВ, не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії, а саме шість місяців з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення його права (ч. 2 ст. 122 КАС України ), тому що адміністративна процедура у спірних правовідносинах не застосовувалась.

Позивачем при оскарженні двох актів індивідуальної дії від 13.05.2019 року та від 22.04.2021 не дотримані строки звернення до суду - саме відносно податкової вимоги від 13.05.2019 року.

При наданні правової оцінки питанню дотримання позивачем строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019р. № Ф-240095-46 у розмірі 17478,93 грн., винесену Головним управлінням ДПС у Донецькій області, слід встановити дату, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Для визначення моменту, з якого розпочинається перебіг строку звернення до суду з вимогою про оскарження спірної податкової вимоги у цій справі, слід виходити із нормативного регулювання порядку надіслання такого рішень на адресу платника єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 Податкового Кодексу України (надалі ПК України) цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Поряд з цим правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

При вирішенні питання дотримання контролюючим органом порядку надіслання на адресу позивача вимоги слід було, в першу чергу, керуватись приписами саме Закону №2464-VI та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на реалізацію Закону № 2464, а не нормами ПК України (з урахуванням дати прийняття вимоги).

Із матеріалів справи вбачається, що позивач змінив місце проживання з міста Донецьк (не контрольована урядом територія ) на місто Маріуполь, не змінивши при цьому місце реєстрації.

Про порушення своїх прав позивач дізнався на початку березня 2021 року, коли не мав змоги скористатися пенсійними виплатами внаслідок винесення державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника ВП № 63184271, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих розрахункових рахунках в банківських установах, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

В червні 2021 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області щодо незаконного стягнення заборгованості з єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та накладення арешту на пенсійний рахунок.

Відповідь про результат розгляду звернення позивача від 04.06.2021р. за № 74/ЗПІ/05-99-13- 03-14 було отримано за інформацією позивача лише 11.06.2021р.

Розділ V Закону №2464-VI визначає особливості та порядок ведення Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр).

Державний реєстр складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 16 Закону №2464-VI).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону №2464-VI джерелами формування Державного реєстру є відомості, що надходять до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та Пенсійного фонду, зокрема, від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; платників єдиного внеску; застрахованих осіб; центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчих органів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад; податкових органів та уповноважених суб`єктів для обліку даних Єдиного державного демографічного реєстру; інших джерел, передбачених законодавством.

Згідно з вимогами пункту 3 частини другої статті 19 Закону №2464-VI до реєстру страхувальників вносяться відомості про місцезнаходження (для юридичної особи) та місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (для фізичної особи).

З аналізу наведених вище норм права слідує, що фізичні особи-підприємці та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, є платниками єдиного внеску за себе і, відповідно, підлягають внесенню до реєстру страхувальників, в якому обов`язково мають міститись відомості про місце реєстрації місця проживання або місце фактичного проживання (для фізичної особи). Такі відомості можуть бути отримані як від самого платника єдиного внеску, так і від державного реєстратора, органу державної реєстрації актів цивільного стану тощо.

За правилами частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 року за № 508/26953 (далі - Інструкція №449).

Порядок стягнення заборгованості з платників регулюється розділу VІ «;Порядок стягнення заборгованості з платників» Інструкції №449 (в редакції, яка діяла на час формування та направлення спірної вимоги).

До платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення (пункт 1 ).

Пунктом 2 розділу VІ Інструкції №449 було передбачено, що у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VII цієї Інструкції.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Пунктом 3 розділу VІ Інструкції №449 було встановлено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним органом доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Орган доходів і зборів надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Під частковим зменшенням суми недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованості зі сплати фінансових санкцій) для цілей цього пункту вважається зменшення загальної суми боргу (недоїмки) з єдиного внеску, яка включає нараховані та несплачені суми єдиного внеску (фінансових санкцій) за останній календарний місяць, в якому відбулось таке зменшення.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється в гривнях з двома десятковими знаками після коми.

Пунктом 4 розділу VІ Інструкції №449 було визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Орган доходів і зборів веде реєстр виданих вимог про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 8 до цієї Інструкції.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера "У" (узгоджена вимога).

В третій частині літера "У" (інформація щодо узгодження вимоги) проставляється у разі надсилання:

платнику узгодженої вимоги внаслідок процедури оскарження;

вимоги до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства відповідно до цієї Інструкції.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується під одним порядковим номером до повного погашення сум боргу.

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику. При надсиланні вимоги платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення корінець вимоги залишається в органі доходів і зборів. При врученні вимоги платнику під підпис така вимога залишається у платника, а корінець вимоги, на якому платник проставляє свій підпис, - в органі доходів і зборів.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

Дата надсилання (вручення) проставляється на корінці вимоги:

службовою (посадовою) особою юридичної особи, фізичною особою або їх законним чи уповноваженим представником - у разі вручення вимоги під підпис;

працівником структурного підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції, - у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до корінця вимоги;

інформаційно-телекомунікаційною системою контролюючого органу - у разі надсилання вимоги до електронного кабінету платника (для платників, які пройшли ідентифікацію в електронному кабінеті та обрали спосіб взаємодії з контролюючим органом в електронній формі).

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Після надсилання (вручення) вимоги про сплату боргу (недоїмки) платнику корінець такої вимоги з відміткою про вручення підшивається до справи платника та:

якщо вимога органу доходів і зборів скасовується чи змінюється судом, підшивається і примірник (копія) рішення суду до справи платника поряд з корінцем від вимоги, щодо якої відбувся судовий розгляд;

у разі списання боргу (недоїмки) у випадках, визначених статтею 25 Закону, підшивається і копія рішення про списання.

У відповідності до пункту 5 розділу VІ Інструкції №449 протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком органу доходів і зборів суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) до органу доходів і зборів вищого рівня або суду платник зобов`язаний одночасно письмово повідомити орган доходів і зборів, який направив вимогу.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Орган доходів і зборів протягом 10 робочих днів з дня узгодження вимоги (набрання нею чинності):

вносить вимогу про сплату недоїмки до Єдиного державного реєстру виконавчих документів та пред`являє її до виконання в порядку, встановленому законом (після початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

надсилає її в порядку, встановленому законом, до органу державної виконавчої служби (до початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів);

надсилає її в порядку, встановленому Законом, до органу Казначейства - відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження", якщо платник єдиного внеску є бюджетною установою, державним органом, одержувачем бюджетних коштів, а також підприємством, установою або організацією, рахунки якої відкриті в органах Казначейства.

Якщо платник частково сплатив суми недоїмки, та/або фінансових санкцій, та/або пені, зазначені у вимозі, до завершення строку остаточного узгодження, до органів державної виконавчої служби/органів Казначейства вимоги, які набрали чинності, пред`являються з урахуванням погашених сум боргу на дату пред`явлення.

До сум боргу (недоїмки) платника, що подаються до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства, на вимогу про сплату боргу (недоїмки), за даними інформаційної системи органу доходів і зборів включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін штрафів та пені.

У зазначених випадках орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені. У разі звернення органу доходів і зборів з позовом про стягнення недоїмки, штрафів та пені до суду передбачені законом заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Згідно до пункту 6 розділу VІ Інструкції №449 вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається відкликаною, якщо:

сума боргу (недоїмки), зазначена у вимозі, погашається платником, органами державної виконавчої служби або органами Казначейства - у день, протягом якого відбулося таке погашення суми боргу (недоїмки) в повному обсязі;

орган доходів і зборів скасовує або змінює раніше зазначену суму боргу (недоїмки) внаслідок її узгодження або оскарження - з дня прийняття органом доходів і зборів рішення про скасування або зміну раніше зазначеної суми боргу (недоїмки);

вимога органу доходів і зборів про сплату боргу (недоїмки) скасовується судом - у день набрання судовим рішенням законної сили;

борг (недоїмка) списується у випадках, передбачених статтею 25 Закону, в порядку, визначеному пунктами 9 - 11 цього розділу, - у день прийняття органом доходів і зборів рішення про списання боргу (недоїмки) відповідно до частини сьомої статті 25 Закону;

є рішення суду на стягнення відповідних сум боргу (недоїмки), що зазначені у вимозі, - у день надходження виконавчих документів до органів державної виконавчої служби або до органів Казначейства.

Пунктом 7 розділу VІ Інструкції №449 було передбачено, що якщо протягом наступного базового звітного періоду сума боргу (недоїмки) платника зросла, після проходження відповідних процедур узгодження та оскарження вимога про сплату боргу (недоїмки) подається до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства тільки на суму зростання боргу (недоїмки).

Під сумою зростання боргу (недоїмки) для цілей цього пункту необхідно розуміти:

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою боргу, зазначеною у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі, зменшене на суму сплат(и) після такого пред`явлення, якщо сума сплат(и) не більша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі;

позитивне значення різниці між сумою боргу платника за даними інформаційної системи органів доходів і зборів станом на кінець календарного місяця та сумою сплат(и) після пред`явлення до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимоги, зменшене на суму боргу, зазначену в такій вимозі, якщо сума сплат(и) менша за суму боргу, зазначену у пред`явленій до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства вимозі.

Якщо протягом наступних базових звітних періодів платник повністю погасив суму боргу (недоїмки), зазначену у вимозі про сплату боргу (недоїмки), що подана до органу державної виконавчої служби або до органу Казначейства, орган доходів і зборів подає до відповідного органу повідомлення про сплату боргу (недоїмки) за формою згідно з додатком 9 до цієї Інструкції.

Пунктом 8 розділу VІ Інструкції №449 визначалось, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

У відповідності до пункту 13 розділу VІ Інструкції №449 положення цього розділу застосовуються із особливостями, визначеними пунктом 9 2 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.

Відповідно до пункту 7 розділу VII «Фінансові санкції» Інструкції №449 перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику в порядку, встановленому для надсилання вимог, чи вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі - платнику єдиного внеску. Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнім відомим місцем її перебування з повідомленням про вручення.

Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.

З аналізу наведених норм слідує, що надіслання як рішення про нарахування пені та застосування штрафних санкцій, так і вимоги про сплату боргу (недоїмки) здійснюється контролюючим органом за адресою місця проживання чи останнього відомого місця перебування фізичної особи (місцезнаходження - для юридичної особи). При цьому на платника єдиного внеску покладено обов`язок із повідомлення контролюючого органу про зміну ним свого місця проживання (місцезнаходження). У разі виконання платником такого обов`язку є підстави для звільнення його від виконання документів, надісланих податковим органом за неактуальною адресою.

Про застосовність такого підходу свідчить розвиток правового регулювання цього питання, а саме наступні зміни, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року №465-IX (далі - Закон №465-IX) до статті 25 Закону №2464-VI, якими частину четверту зазначеної статті викладено в наступній редакції: «Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України». Згідно з Прикінцевими положеннями Закону №465-IX ці зміни набрали чинності з 1 липня 2020 року.

Так, за правилами абзацу шостого пункту 42.4 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

При цьому пунктом 42.3 статті 42 ПК України передбачено, що якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Спірна податкова вимога та оспорюване рішення були направлені податковим органом за адресою позивача, яка зазначена в ЄДРПОУ, довідці внутрішньо переміщеної особи, Звіті за 2015 рік, адміністративному позові та за якою мешкає позивач.

Як вбачається із додатково наданих відповідачем документів у відповідностей до ухвал суду, рекомендований лист із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення відносно вимоги було подано до відправки 27.06.2019 року, а відповідно до відмітки поштового відділення « за закінченням терміну зберігання» повернуто на адресу податкового органу 02.08.2019 року.

При цьому у відзиві на адміністративний позов відповідачем не надано жодного доказу та посилання на зазначену обставину.

Суд звертає увагу сторін на ту обставину, що недоїмка з ЄСВ за розрахунком відповідача виникла у період з 22.04.2013 року по 21.07.2014 року, та 09.02.2016 року.

При цьому Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування була вперше зареєстрована Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 N 455 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 р. за N 1622/24154, набрала чинності 01.10.2013 року (з дня оприлюднення).

Пунктом 6.3 вищезазначеної Інструкції було передбачено, що органи доходів і зборів надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:

якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника про суми доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів у повідомленнях-розрахунках, де визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;

якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим цього пункту, вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки платника єдиного внеску або актом про суми розбіжностей щодо сум доходу (прибутку), заявлених у звітності до органу доходів і зборів та задекларованих у річній податковій декларації фізичними особами - підприємцями чи особами, які забезпечують себе роботою самостійно, або повідомленням-розрахунком на всю суму донарахованого єдиного внеску.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога надсилається:

платникам, зазначеним у підпунктах 1 та 2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

платникам, зазначеним у підпунктах 3 та 4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, протягом п`ятнадцяти робочих днів, наступних за календарним місяцем, у якому виникла або зросла недоїмка зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками.

Однак, на порушення норм вищезазначеної Інструкції вимога з ЄСВ не була сформована та направлена позивачу, а була направлена тільки через майже шість років.

Що на думку суду порушило принцип правової визначеності.

Суд також враховує той факт, що позивач вимушений був залишити своє постійне місце проживання із за бойових дій, які відбувались в зоні проведення АТО (ООС).

Як зазначалось вище у цьому рішенні відповідно до вимог ч. 4 ст. 4 вказаного Закону визначено, що особи, зазначені в тому числі у пунктах 4 та 5 частини першої цієї статті (особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність), звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Звільнення позивача від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, необхідно мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Вищезазначена позиція підтверджується висновками викладеними у Постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №805/2195/17-а.

За положеннями статті 1 Закону № 1058, пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно із абзацом першим пункту 16 Прикінцевих положень Закону №1058 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до копії пенсійного посвідчення позивача, яке долучено до матеріалів справи позивач є пенсіонером за віком - довічно. Дата видачі пенсійного посвідчення 07.05.2013 року.

Тобто саме з цієї дати позивач не повинен сплачувати ЄСВ в силу приписів закону.

Як вже зазначав суд у цьому рішенні сторони не надали суду доказів (будь-яких документів) щодо самостійного узгодження обов`язків зі сплати ЄСВ позивачем у 2013 році (з 22.04.2013 року), як і доказів прийняття будь яких Рішень із ЄСВ відносно позивача та доказів вручення їх позивачу.

Крім того, суд звертає увагу сторін на ту обставину, що Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України було прийнято Закон України від 02.09.2014 №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким були внесені зміни до Закону №2464-VI, а саме його розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 ( в подальшому пункту 9.4):

«Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 №405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються».

З аналізу зазначених норм законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (формування спірної вимоги про сплату боргу(недоїмки) вбачається, що підставою не застосування до платника єдиного внеску відповідальності, штрафних та фінансових санкцій, визначених Законом №2464-VI, є факт перебування такого платника на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р від 02.12.2015 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» місто Маріуполь віднесено до населених пунктів на території яких здійснювалася АТО.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача.

Враховуючи наведене, оскільки позивач протягом спірного періоду перебував на обліку в органі доходів і зборів, що розташований на території населеного пункту, де проводилась антитерористична операція, та здійснював свою господарську діяльність на території проведення антитерористичної операції, період проведення якої тривав, тому на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції він був звільнений від обов`язку сплати сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, і відповідальність, штрафні та фінансові санкції, що передбачені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за невиконання обов`язків платника єдиного внеску, виключно у вказаний період до нього не застосовуються.

Положення цієї норми не застосовуються до платників єдиного внеску за невиконання обов`язків, які виникли до 14.04.2014 року, враховуючи самостійно узгоджені зобов`язання з ЄСВ.

Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладені в постанові Верховного Суду від 30.03.2018 року та постанові Великої палати Верховного суду від 20 вересня 2018 року у справі №812/292/18 (провадження №Пз/9901/22/18), а також в постановах Верховного Суду від 13 листопада 2018 року у справі №805/775/16-а, від 21 вересня 2018 року у справі №805/3636/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №805/826/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №812/89/16, від 30 січня 2018 року у справі № 812/505/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Судом враховано, що Законом України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи" № 440-IX, який набув чинності 13.02.2020 року пункт 9-4 Закону був виключений.

Тому враховуючи ту обставину, що хоч позивач вважається таким, що отримав спірну вимогу в силу приписів Закону № 2464 та Інструкції № 449, а тому повинен був сплатити ЄСВ, але в силу того, що позивач у спірний період був пенсіонером за віком, який відповідно до Закону № 2464 був звільнений від сплати ЄСВ, є внутрішньо переміщеною особою з території, яка не підконтрольна українському уряду, був звільнений в силу п.9-4 Прикінцевих положень Закону № 2464 він нарахування та сплати ЄСВ,зважаючи, що сторони не надали доказів надання позивачем звітності і Рішення про застосування штрафних санкцій за 2013 -2014 роки, тому суд вважає визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду позивача із позовом.

Крім того, суд вважає за доцільне поновити строк звернення до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019р. № Ф-240095-46 у розмірі 17478,93 грн., винесену Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142826) підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати Рішення від 22.04.2021р. за № 00/4909/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 9342,63 грн. за період з 10.02.2016 до 23.03.2021 суд зазначає наступне.

Штрафна санкція та пеня застосовані на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Частиною десятою статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Так, у відповідності до Розрахунку штрафної санкції до вищезазначеного Рішення визначені періоди за які нараховувалась пеня та штрафні санкції.

Так, початковий період визначений датою - 10.02.2016.

Кінцева дата по 23.03.2021 року.

Тобто нарахування штрафної санкції та пені здійснювалось після подання позивачем Звіту за 2015 рік, де позивачем були самостійно визначені зобов`язання зі сплати ЄСВ.

Однак, враховуючи той факт, що на час подання Звіту позивач є пенсіонером за віком, тому він не зобов`язаний нараховувати та сплачувати ЄСВ, а також нести відповідальність за не своєчасну сплату єдиного соціального внеску .

Доказів того, що позивач приєднався до Договору про добровільну участь у загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні сторонами до суду не надано.

Тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати Рішення від 22.04.2021р. за № 00/4909/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 9342,63 грн. за період з 10.02.2016 до 23.03.2021 підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат по сплаті судового збору у сумі 908 грн. з урахуванням приписів ст. 139 КАС України, на відповідача.

Керуючись Конституцією України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VІ , Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019р. № Ф-240095-46 у розмірі 17478,93 грн., винесену Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142826) та поновити строк звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019р. № Ф-240095-46 у розмірі 17478,93 грн., винесену Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142826), визнання протиправним та скасувати Рішення від 22.04.2021р. за № 00/4909/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 9342,63 грн. за період з 10.02.2016 до 23.03.2021 - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2019р. № Ф-240095-46 у розмірі 17478,93 грн., винесену Головним управлінням ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 43142826).

Визнати протиправним та скасувати Рішення від 22.04.2021р. за № 00/4909/2413 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 9342,63 грн. за період з 10.02.2016 до 23.03.2021.

Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ44070187, 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Вступна та резолютивна частина рішення складена та підписана 22 листопада 2021 року.

Повний текст рішення складено та підписано 29 листопада 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Кониченко