Рішення № 101484560, 20.09.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2021 року Справа № 160/11817/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

- №UА100070/2021/000215/2 від 10.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00259,

- №UА100070/2021/000216/2 від 10.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00260,

- №UА100070/2021/000217/2 від 11.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00263,

- №UА100070/2021/000219/2 від 11.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00265,

- №UA100070/2021/000220/2 від 14.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2021/00266.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" у червні 2021 року на виконання умов укладеного між позивачем та його контрагентом контракту на умовах поставки СРТ-Одеса надійшли придбані позивачем товари. Як зазначив позивач, під час декларування відповідних товарів загальна вартість останніх була визначена ним в електронних митних деклараціях (далі – ЕМД) за основним методом, тобто за ціною контракту. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення разом із ЕМД до митного органу були надані усі наявні документи у відповідності до положень ст. 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 кожної з ЕМД й підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Позивач зауважив, що відомості в означених документах не суперечать висновкам Дніпропетровської торгово-промислової палати України. Проте, відповідачем були прийняті оскаржені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів, згідно яких митний орган здійснив коригування митної вартості задекларованих товарів. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та такими, що підлягають скасуванню судом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 року відкрито провадження у справі №160/11817/21 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

12.08.2021 від відповідача надійшов відзив на позов. Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення; 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже, не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Згідно норм зазначеної статті, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 3) висновок Дніпропетровської ТПП прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості товарів. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища, ніж вартість оцінюваного товару.

Відповідач зазначає, що при коригуванні митної вартості товарів використовував резервний метод відповідно до ст. 64 МК України, при застосуванні якого допускається порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару.

У відповіді на відзив позивач, не погоджуючись з доводами відповідача зазначив, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 МК України на підтвердження митної вартості товарів надав достатню кількість документів, які не містять розбіжностей і дані яких піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару, та яка передбачена Митним кодексом України, для визначення митної вартості товару за ціною контракту.

Щодо включення до ціни товару на умовах СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням товару відповідач не прийняв до уваги п. 2 зовнішньоекономічного контракту №2612/20 від 26.12.2020, яким визначено, що ціна товару включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м. Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010.

Відповідно до даних гр. 20 та гр. 21 кожної з поданих Декларацій митної вартості до МД «витрати на транспортування до місця доставки по товару №№..» та витрати на навантаження, вивантаження, обробку №№…» дорівнюють 000 грн. Відсутність даних у гр. 20 та гр. 21 додатково свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником саме у ціні товару.

Позивач відмічає, що наявні висновки Дніпропетровської Торгово-промислової палати України є достовірними, беззаперечними та достатніми доказами того, що дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки, погоджених сторонами зовнішньоекономічного контракту у відповідних інвойсах.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Між ТОВ "СІРІУС-СЕРВІС" (Покупець) та іноземною компанією VEGA TRADE COMPANY LIMITED, LTD (Китай) (Продавець) 26.12.2020 укладено зовнішньоекономічний контракт №2612/20, за яким Продавець зобов`язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного Контракту.

За п. 2 контракту ціна встановлюється в доларах США. Покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено інвойсом, ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м.Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010. Ціна контракту визначається загальною вартістю товару відповідно до рахунків -фактур (інвойсів), що є невід`ємною частиною цього контракту. Валютою платежу за цим контрактом є долар США. Сторони домовилися, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється.

Відповідно до п. 3 контракту якщо інше окремо не погоджено сторонами, поставка товару здійснюється партіями, які узгоджуються з Покупцем у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару.

Умовами поставки є: СРТ-Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені, та вказані в рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі). Датою відвантаження товару вважається дата транспортного документа (CMR, TIR та інші). Датою поставки товару вважається дата оформлення митної декларації. Продавець має право поставляти товар особисто або доручати відвантаження третім особам. Покупець зобов`язаний прийняти поставку від будь-якого з вантажовідправників, запропонованих Продавцем.

В п. 4 контракту сторони погодили, що оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. Умови оплати товару можуть бути змінені за згодою сторін та вказуються у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару відповідно.

На виконання умов контракту у червні 2021 року продавцем на адресу позивача, на умовах поставки СРТ-Одеса , Чорноморськ, Південний поставлені товари:

- на суму 36415,00 доларів США - відповідно до Invoice №VT160847416/21 від 20.04.2021р. та інших супроводжуючих документів, поданих позивачем 10.06.2021р. відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA 100070/2021/323371 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 24625,00 доларів США - відповідно до Invoice №VT160511746/21 від 28.04.2021р. та інших супроводжуючих документів, поданих позивачем 10.06.2021р. відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2021/323390 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 353859,54 доларів США - відповідно до Invoice №VT160847414/21 від 26.03.2021р. та інших супроводжуючих документів, поданих позивачем 11.06.2021р. відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2021/323471 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 23199,63 доларів США - відповідно до Invoice №VT160511745/21 від 28.04.2021р. та інших супроводжуючих документів, поданих позивачем 11.06.2021р. відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA 100070/2021/323516 з метою здійснення митного оформлення товару,

- на суму 28074,80 доларів США - відповідно до Invoice №VT160847417/21 від 06.04.2021р. та інших супроводжуючих документів, поданих позивачем 14.06.2021р. відповідачу разом з електронною митною декларацією №UA100070/2021/323646 з метою здійснення митного оформлення товару.

Під час декларування вказаного товару, відповідно до вищенаведених ЕМД загальна вартість товару визначена декларантом (ТОВ "СІРІУС-СЕРВІС") за основним методом - за ціною передбаченою контрактом.

На підтвердження обгрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення до кожної електронної митної декларації (ЕМД) позивачем відповідно до ст. 53 Митного кодексу України митному органу були надані документи, перелічені у графі 44 кожної з ЕМД, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні, якісні характеристики, цінове та вартісне обгрунтування:

По ЕМД UА100070/2021/323371 від 10.06.2021 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UА100070/2021/000215/2 від 10.06.2021р):

-декларація митної вартості за №4045, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД,

-пакувальний лист РАСКING LIST №VT160847416/21 від 20.04.2021 (код документу 0271),

-рахунок-фактура INVOICE №VT160847416/21 від 20.04.2021 (код документу 0380),

-коносамент BILL OF LADING №МЕ0821043003 від 20.04.2021 (код документа 0705),

-міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №400635 від 09.06.2021 (код документу 0730),

-міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №400636 від 09.06.2021 (код документу 0730),-документ про походження товару INVOICE №VT160847416/21 від 20.04.2021 (код документу 0862),

-висновок експерта №ГО-919 від 10.06.2012 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016),

-комерційна пропозиція ОFFER від 20.04.2021 (код документу 3022),

-контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m 4100),

-додаткова угода №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103),

-лист №1006/1 від 10.06.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

По ЕМД UА100070/2021/323390 від 10.06.2021 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UА100070/2021/000216/2 від 10.06.2021р):

-декларація митної вартості за №4044, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД,

-пакувальний лист РАСКING LIST №VT160511746/21 від 28.04.2021 (код документу 0271),

-рахунок-фактура INVOICE №VT160511746/21 від 28.04.2021 (код документу 0380),

-коносамент BILL OF LADING №G0121040748 від 28.04.2021 (код документа 0705),

-міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №16995 від 09.06.2021 (код документу 0730),

-документ про походження товару INVOICE №VT160511746/21 від 28.04.2021 (код документу 0862),

-висновок експерта №ГО-918 від 10.06.2012 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016),

-комерційна пропозиція ОFFER від 28.04.2021 (код документу 3022),

-висновок за результатами експертизи гемологічних обьєкті №46440-Ю від 10.06.2021 (код документу №3023),

-контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m 4100),

-додаткова угода №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103),

-лист №1006/2 від 10.06.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

По ЕМД UА100070/2021/323471 від 11.06.2021 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UА100070/2021/000217/2 від 11.06.2021р):

-декларація митної вартості за №4050, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД,

-пакувальний лист РАСКING LIST №VT160847414/21 від 26.03.2021 (код документу 0271),

-рахунок-фактура INVOICE №VT160847414/21 від 26.03.2021 (код документу 0380),

-коносамент BILL OF LADING №WMS21032725 від 26.03.2021 (код документа 0705),

-міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №16696 від 09.06.2021 (код документу 0730),

-документ про походження товару INVOICE №VT160847414/21 від 26.03.2021 (код документу 0862),

-акт про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА500110/2021/000916 від 10.06.2021 (код документу 1701),

-висновок експерта №ГО-931 від 11.06.2012 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016),

-комерційна пропозиція ОFFER від 26.03.2021 (код документу 3022),

-контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m 4100),

-додаткова угода №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103),

-лист №1106/2 від 11.06.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

По ЕМД UА100070/2021/323516 від 11.06.2021 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UА100070/2021/000219/2 від 11.06.2021р):

-декларація митної вартості за №4053, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД,

-пакувальний лист РАСКING LIST №VT160511745/21 від 28.04.2021 (код документу 0271),

-рахунок-фактура INVOICE №VT160511745/21 від 28.04.2021 (код документу 0380),

-коносамент BILL OF LADING №G012040750 від 28.04.2021 (код документа 0705),

-міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №16994 від 09.06.2021 (код документу 0730),

-документ про походження товару INVOICE №VT160511745/21 від 28.04.2021 (код документу 0862),

-висновок експерта №ГО-932 від 11.06.2012 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016),

-комерційна пропозиція ОFFER від 28.04.2021 (код документу 3022),

-контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m 4100),

-додаткова угода №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103),

-лист №1106/3 від 11.06.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

По ЕМД UА100070/2021/323646 від 14.06.2021 (відповідно до рішення Київської митниці Держмитслужби №UА100070/2021/000220/2 від 14.06.2021р):

-декларація митної вартості за №4059, номер якої наведено у гр. 7 ЕМД,

-пакувальний лист РАСКING LIST №VT160847417/21 від 06.04.2021 (код документу 0271),

-рахунок-фактура INVOICE №VT160847417/21 від 06.04.2021 (код документу 0380),

-коносамент BILL OF LADING №МЕ0821032989 від 06.04.2021 (код документа 0705),

-міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №397108 від 11.06.2021 (код документу 0730),

-міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) №397109 від 11.06.2021 (код документу 0730),

-документ про походження товару INVOICE №VT160847417/21 від 06.04.2021 (код документу 0862),

-висновок експерта №ГО-948 від 14.06.2012 Дніпропетровської торгово-промислової палати (код документу 3016),

-комерційна пропозиція ОFFER від 06.04.2021 (код документу 3022),

-контракт №2612/20 від 26.12.2020 (код документу m 4100),

-додаткова угода №1 до контракту №2612/20 (код документу 4103),

-лист №1406/2 від 14.06.2021 про відсутність можливості надання інших додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості (код документу 9000).

Факт надання вищевказаних документів не заперечується відповідачем.

Київською митницею Держмитслужби складено картки відмови в прийнятті митних декларацій №UА100070/2021/00259, №UА100070/2021/00260, №UА100070/2021/00263, №UА100070/2021/00265, №UА100070/2021/00266 та у митному оформленні (випуску) товарів, у зв`язку із прийняттям рішень про коригування митної вартості відповідно до ст. 55 МК України №UА100070/2021/000215/2 від 10.06.2021р. №UА100070/2021/000216/2 від 10.06.2021р., №UА100070/2021/000217/2 від 11.06.2021р., №UА100070/2021/000219/2 від 11.06.2021р, №UA100070/2021/000220/2 від 14.06.2021р.

Митним органом було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

«1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення;

2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі. Так, згідно норм зазначеної статті, під “дійсною вартістю” слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Тобто, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості;

3) висновок Дніпропетровської ТПП (дата та номер висновку) прийнято до уваги митницею, але він не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару.»

Посилаючись на ст. 53 МК України митний орган вказав на необхідність надання товариством наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із використанням умов договору (угоди, контракту); 4)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5)копію митної декларації країни відправлення з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 6)якщо здійснено страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування з перекладом на мову офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, відповідно до ст.254 МКУ; 7)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 8)транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 9)виписку з бухгалтерської документації; 10)за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 11) за власним бажанням подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Товариство письмово повідомило митний орган про відсутність можливості надати витребувані додаткові документи.

Приймаючи спірні рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган виходив з того, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана через «неподання всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Разом з тим, митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947). За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості товарів за вищими рівнями митної вартості.»

Митний орган також повідомив: «Положеннями частини 6 статті 54 Кодексу встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, якщо заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, або заявлені відомості містять розбіжності та не містять всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні, а також коли декларантом не подано документів згідно із переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-3 статті 53 Кодексу, а також у разі відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті. У зв`язку із зазначеним, керуючись положеннями вищезазначених статей Кодексу, використання заявленого декларантом рівня митної вартості неможливо. Виходячи з наведеного, відповідно до положень статті 55 МК України здійснено коригування митної вартості товарів.»

Київською митницею Держмитслужби визначено митну вартість товарів із застосуванням резервного методу відповідно до ст. 64 МК України.

Джерелом інформації використано:

-Рішення №UА100070/2021/000215/2: митна декларація від 10.05.2021р. №UА500150/2021/005073 (з розрахунку 4,02 дол.США за кг)-товар №1.

-Рішення №UА100070/2021/000216/2: митні декларації від 28.05.2021 №UА500050/2021/006664 (з розрахунку 2,28 дол. США за кг) -товар №1; від 20.05.2021 №UА500020/2020/017760 (з розрахунку 2,28 дол. США за кг) -товар №2; від 18.03.2021 №UА500020/2021/009959 (з розрахунку 3,58 дол. США за кг) – товар №4; від 19.03.2021№UА110140/2021/002755 (з розрахунку 3,58 дол. США за кг) – товар №5.

-Рішення №UА100070/2021/000217/2: митні декларації від 30.04.2021 №UА500490/2021/005905 (з розрахунку 1,27 дол. США за кг) товар №1; від 18.03.2021 №UА500500/2021/011631 (з розрахунку 2,82 дол. США за кг) – товар №2; від 30.04.2021 №UА100480/2021/311731 (з розрахунку 2,06 дол. США за кг) – товар №3; від 04.06.2021 №UА500020/2021/020198 (з розрахунку 2,52 дол. США за кг) – товар №4.

-Рішення №UА100070/2021/000219/2: митна декларація від 20.05.2021 №UА500020/2021/017760 (з розрахунку 2,28 дол. США за кг) – товар №1.

-Рішення №UА100070/2021/000220/2: митні декларації від 10.05.2021 №UА500150/2021/005073 (з розрахунку 4,02 дол. США за кг) –товар №1; від 01.05.2021 №UА500490/2021/005941 (з розрахунку 4,08 дол. США за кг) – товар №2.

Таким чином, прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів, Київською митницею Держмитслужби скориговано митну вартість товарів в сторону збільшення, яка вплинула на збільшення відповідних платежів, що нараховуються за митною вартістю на суму 1030184,73 грн.

ТОВ «СІРІУС-СЕРВІС» виходячи з положень ст.ст. 49,51-55,57,58,64 Митного кодексу України вважає прийняті митним органом рішення протиправними у зв`язку з чим звернувся за захистом своїх прав і інтересів до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з такого.

Відповідно до загальних положень частин 1-3 ст. 377 Господарського кодексу України зовнішньоекономічною діяльністю суб`єктів господарювання є господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном, зазначеним у частині першій статті 139 цього Кодексу, та/або робочою силою. Зовнішньоекономічна діяльність провадиться на принципах свободи її суб`єктів добровільно вступати у зовнішньоекономічні відносини, здійснювати їх у будь-яких формах, не заборонених законом, та рівності перед законом усіх суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Загальні умови та порядок здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб`єктами господарювання визначаються цим Кодексом, законом про зовнішньоекономічну діяльність та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 2 ст. 382 ГК України встановлено, що суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов`язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності (абз. 13 ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі – МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

За з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі – МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як передбачено ч.1 ст.50 МК України, відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).

Суд зазначає, що ч. 2 ст. 53 МК України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України на декларанта або уповноваженої ним особи покладено обов`язок на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України відповідач має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

При цьому, ч. 3ст. 53 МК України не вимагається витребування всіх документів перелічених у даній нормі. Достатньо тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту визначені статтею 57 МК України.

За приписами частин 1-3 цієї статті визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин 4-8 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

В постанові Верховного Суду від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 зроблено висновок, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

За ч. 1, ч. 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3 ст. 54 МК України).

Згідно з ч.6 ст.54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч. 1 ст. 55 МК України).

Частиною 7 статті 54 МК України передбачено, що у разі, якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявлених за електронними митними деклараціями, встановив, що в наданих позивачем документах є розбіжності: декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при її обчисленні. Відповідач посилається те, що позивачем не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення.

Суд відхиляє доводи відповідача, який вказує, що позивачем не надано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів .

Укладаючи зовнішньоекономічний контракт сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах поставки СРТ Інкотермс -2010. СРТ ("Фрахт/перевезення оплачене до") означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.Поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Як вже було вказано в п. 4 контракту сторони погодили, що покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено Інвойсом, ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м.Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010.

Відповідно до інвойсів на виконання контракту на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ-Одеса, СРТ-Чорноморськ.

Таким чином, погоджуючи обрані умови поставки СРТ, сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати.

Тобто додаткові витрати на транспортування та страхування товару ТОВ "СІРІУС-СЕРВІС" не понесло.

Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 07.11.2019 у справі № 160/1329/19, від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16 та від 23.01.2020 у справі №814/4204/15.

Суд враховує також Правила заповнення декларації митної вартості (ДМВ), затверджених наказом Міністерства фінансів України №599 від 24.05.2012, якими встановлено, що у гр. 20 підлягають відображенню витрати на транспортування до місця доставки, у гр. 21 підлягають відображенню витрати навантаження, вивантаження та обробку товарів - тільки якщо всі ці витрати (транспортування, навантаження, вивантаження) відповідно до умов поставки (графа 3 ДМВ) не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (графа 14(a) ДМВ).

Відомості графи 20 кожної з поданих до митного органу декларацій митної вартості до ЕМД “витрати на транспортування до місця доставки по товару №№”, як і відомості графи 21 “витрати на навантаження, вивантаження та обробку №№” містять числове позначення: 0,00 грн.

Отже, відсутність числових даних у графах 20 і 21 ДМВ позивача додатково свідчить про те, що відповідні витрати враховані Постачальником саме у ціні товару.

Також слід зазначити, що виходячи з умов зовнішньоекономічного контракту, постачальник не вимагав у покупця обов`язку відшкодування витрат по застосованим сторонами умовам поставки (зокрема, витрат на транспортування, тощо). Відсутність такої вимоги, на думку суду, свідчить про те, що відповідні витрати були враховані постачальником у ціні товару.

Суд відзначає, що відповідачем також не враховано норми Митного кодексу України, якими визначена необхідність надання транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, для підтвердження витрат на транспортування, які повинні надаватись за певних умов, зокрема якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів спростування умов постави СРТ та інших доказів, які б свідчили, що позивач поніс додаткові витрати з транспортування товару до місця призначення.

Також судом встановлено, що наведеними умовами поставки СРТ (в редакції Інкотермс-2010) не врегульоване питання включення у ціну товару тари, упаковки та маркування. Тому позивач додатково вніс ці відомості окремо у п. 2 контракту як такі, які були погоджені ним з постачальником при укладенні Контракту.

Разом з тим, постачальник не висунув покупцю вимоги відшкодувати транспортні витрати за наведеними умовами поставки.

Стосовно доводів відповідача про те, що комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу та не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже, не відображає дійсну вартість товару у розумінні положень статті VІІ Генеральної угоди з тарифів та торгівлі, суд зазначає таке.

Комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. А конкретна його ціна визначається інвойсом.

Положеннями пункту 4 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Означеною нормою визначена свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних відносин, у тому числі і свобода форми комерційної пропозиції. Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційну пропозицію з мотивів її недопустимості, у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей.

Суд вважає, що комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами у справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки в ній зазначена ціна, на підставі якої постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар.

Щодо відхилення відповідачем висновків Дніпропетровської ТПП №ГО-919 від 10.06.2021р., №ГО-918 від 10.06.2021р., №ГО-931 від 11.06.2021р., №ГО-932 від 11.06.2021р., №ГО-948 від 14.06.2021р.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України» торгово промислові палати (ТПП) мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані Торгово-промисловою палатою в межах її повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

Надані декларантом висновки експерта Дніпропетровської ТПП складені з урахуванням інформації, розміщеної на інтернет-ресурсах www.alibaba.com, що є міжнародною он-лайн платформою електронної комерції.

Зважаючи на зміст п.2.2 Умов користування даним ресурсом, для отримання доступу та користування Службами даної платформи вимагається реєстрація відповідної особи в якості учасника Сайтів ресурсу.

Повний текст Умов користування розміщений за електронною адресою: https://rule.alibaba.com/rule/detail/2041.htm?spm=a2700.details.footer.38.25913cd3UjiOQa.

Таким чином, у користувача ресурсу є можливість ідентифікувати зареєстровану компанію та сферу її діяльності, а також запропоновані нею цінові дані, розміщені на сайті.

Наявні висновки Дніпропетровської ТПП України є достовірними, беззаперечними та достатніми доказами того, що дійсна ринкова вартість отриманого товару може дорівнювати контрактній і вказана на умовах поставки, погоджених сторонами зовнішньоекономічного контракту у відповідних інвойсах.

Згідно з приписами частини 1 статті 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" №5007-VI від 21.06.2012, під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів" за № 475/94 від 25.08.1994 встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У кожному з висновків експерта Дніпропетровської ТПП проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, Міжнародний стандарт оцінки" (2003 р., 6 видання), та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з інтернету.

Суд зазначає, що висновки експерта ґрунтуються на об`єктивних даних, дослідження проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України, а, відтак, митним органом безпідставно поставлено під сумнів надані декларантом висновки фахівця в цій галузі.

Дослідження проведені методом співставлення саме дійсних цін на товар у їх понятті, визначеному у статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, а тому такі зауваження митному органу, на думку суду, є необґрунтованими та безпідставним.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин здійснено наступний правовий висновок, висловлений у постанові від 06.11.2018 у справі №810/2593/15: “Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України”), однак таке своє право не реалізувала”.

Таким чином, у сукупності з іншими наданими документами кожен зазначений висновок Дніпропетровської ТПП в межах цієї справи підтверджує задекларовану митну вартість імпортованих товарів.

З огляду на викладене, доводи, які зазначені відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості товарів, не є підставою для коригування митної вартості товарів, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки.

Суд зауважує, що відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Застосовуючи резервний метод при визначені митної вартості товарів митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод тощо.

Натомість, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд робить висновок про те, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Суд звертає увагу, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.2015 (справа №21-127а15) та 02.06.2015 (справа №21-498а15) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року” №2 від 13.03.2017, у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування. У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено (п.п.2.1 п.2).

Суд також звертає увагу на те, що у ч. 6 ст. 54 МК України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: для підтвердження митної вартості товару.

На підставі аналізу наведених норм, суд вважає за необхідне зазначити, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

На думку законодавця, сумніви є обґрунтованими, якщо документи: містять розбіжності; наявні ознаки підробки; не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідач повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При цьому, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема, не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення цих складових.

За таких обставин, суд приходить висновку, що оскаржені рішення про коригування митної вартості товарів з картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ст. 24 МК України передбачено, що кожна особа має право оскаржити рішення дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності оскаржених рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Під час розгляду справи судом відповідачем не була доведена правомірність застосування обраного ним методу для визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено суду правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду платіжним дорученням №384 від 08.07.2021 було сплачено судовий збір в сумі 15452,78 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати в сумі сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст.139, 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІРІУС-СЕРВІС" (49000, м. Дніпро, пр. Героїв Майдану, буд. 1, оф.239, код ЄДРПОУ 23368101) до Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів:

- №UА100070/2021/000215/2 від 10.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00259,

- №UА100070/2021/000216/2 від 10.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00260,

- №UА100070/2021/000217/2 від 11.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00263,

- №UА100070/2021/000219/2 від 11.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00265,

- №UA100070/2021/000220/2 від 14.06.2021р. з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100070/2021/00266.

Стягнути з Київської митниці Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-А, код ЄДРПОУ 43337359) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " СІРІУС-СЕРВІС" (49000, м. Дніпро, пр. Героїв Майдану, буд. 1, оф.239, код ЄДРПОУ 23368101) судові витрати з оплати судового збору у сумі 15452,78 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона