Рішення № 101484541, 29.10.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2021 року Справа № 160/3215/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 09.03.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи), в якій позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність з положеннями ст.19 КАС України та встановленими ст.245 КАС України повноваженнями суду при вирішенні справи; надання всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Ухвалою суду 26.03.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов`язати вчинити певні дії - повернуто позивачеві.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 26.03.2021.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.06.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2021 року скасовано, справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження її розгляду.

25.06.2021 року адміністративна справа №160/3215/21 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021 передана на розгляд головуючому судді Тулянцевій І.В

Ухвалою суду від 14.07.2021 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду шляхом подання до суду уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи), в якій позивачу необхідно привести свої позовні вимоги у відповідність з положеннями ст.19 КАС України та встановленими ст.245 КАС України повноваженнями суду при вирішенні справи; надання всіх наявних у позивача доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 26.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків разом з уточненою позовною заявою, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді та неприйнятті рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за заявою ОСОБА_1 від 21.05.2020 відповідно до Порядку призначення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою КМУ від 24.02.2003 №250 в редакції від 20.05.2020;

- зобов`язати відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2020 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та прийняти рішення по ній відповідно до вимог Порядку призначення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою КМУ від 24.02.2003 №250 в редакції від 20.05.2020, що діяла на час звернення із заявою.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що у травні 2020 року ОСОБА_1 подавав документи на отримання допомоги з малозабезпеченості, однак у визначений законодавством термін ані допомоги, ані відмови у її призначенні позивач так і не отримав. На письмове звернення позивача Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради буда надана відповідь, зі змісту якої вбачається відмова у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям з підстав того, що середньомісячний сукупний дохід перевищує рівень прожиткового мінімуму для сім`ї. На думку позивача, відповідачем протиправно не призначено допомогу, оскільки позивач має право на отримання допомоги з малозабезпеченості, так як на момент подання заяви він перебував на обліку в центрі зайнятості, а доходи за попередній період не повинні враховуватись.

Ухвалою суду від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Також, вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов (у разі заперечення проти позову) протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

18 серпня 2021 року від відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, що за результатом розгляду звернення ОСОБА_1 з питань призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, йому було відмовлено із законодавчо встановлених підстав, оскільки середньомісячний сукупний дохід сім`ї перевищував рівень прожиткового мінімуму для сім`ї. За таких обставин вважає, що управління діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, підстави для задоволення позову відсутні.

30 серпня 2021 року позивачем до суду подано відповідь на відзив, в якій наведено доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

21 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради із завою про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Разом із вказаною заявою позивачем була подана декларація про доходи та майновий стан осіб, в якій як членів сім`ї він вказав:

- дружину - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

- сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

11 червня 2020 року позивачем до відповідача було подано заяву, в якій він просив не враховувати компенсаційні виплати за житлово-комунальні послуги, що нараховувались ОСОБА_1 як учаснику бойових дій, а також просив враховувати доходи дружини без податків.

За результатом розгляду поданого 11.06.2020 звернення Лівобережним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради надана відповідь від 19.06.2020 №8/3-241, в якій вказано, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономіки, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом. Також, повідомлено, що спеціалістом управління було зроблено запит до Дніпровського міського центру зайнятості про надання довідки про розмір призначеної допомоги по безробіттю, після надходження якої буде вирішуватись питання призначення/не призначення допомоги.

У зв`язку з неотриманням результатів розгляду поданої заяви про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, 02 грудня 2020 року позивачем було подано запит на отримання публічної інформації.

Листом відповідача від 08.12.2020 №Р-31/3 повідомлено про не призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, так як середньомісячний сукупний дохід сім`ї перевищував рівень прожиткового мінімуму для сім`ї.

Відповідачем до суду разом із відзивом на позов було надано повідомлення від 25.06.2020 (справа №299) про відмову в наданні державної соціальної допомоги з причини, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї перевищує або дорівнює рівню прожиткового мінімуму для сім`ї.

Разом із вказаним повідомленням відповідачем наданий розрахунок середньомісячного сукупного доходу сім`ї для призначення державної соціальної допомоги, згідно з яким середньомісячний дохід сім`ї становить 7567,19 грн.

Як зазначає позивач у позові, повідомлення про не призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям він не отримував.

Вважаючи бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» від 01.06.2000 № 1768-III (далі - Закон №1768-ІІІ у редакції, чинній на момент спірних правовідносин), державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї; малозабезпечена сім`я - сім`я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім`ї; прожитковий мінімум для сім`ї - визначена для кожної сім`ї залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України "Про прожитковий мінімум" для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення; середньомісячний сукупний дохід сім`ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім`ї, одержаний ними протягом шести місяців, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 1, 3, 6-7 статті 4 Закону №1768-ІІІ, заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації. До заяви про надання державної соціальної допомоги додається, зокрема, декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї.

Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи.

Рішення про призначення державної соціальної допомоги чи про відмову в її наданні приймається місцевою державною адміністрацією протягом десяти календарних днів і наступного після його прийняття дня надсилається уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту, організовує роботу щодо призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям.

Рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги має бути вмотивованим і містити роз`яснення порядку його оскарження.

Порядок призначення та виплати державної соціальної допомоги встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні приписи закріплені у пункті 9 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (далі – Порядок №250).

Так, рішення про призначення соціальної допомоги або про відмову в її наданні приймається органом соціального захисту населення протягом десяти календарних днів із дня подання заяви і надсилається наступного після його прийняття дня уповноваженому представнику малозабезпеченої сім`ї.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні соціальної допомоги орган соціального захисту населення письмово повідомляє про це уповноваженого представника сім`ї із зазначенням підстав відмови та порядку оскарження рішення.

Судом встановлено, що за заявою позивача від 21.05.2020 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, відповідачем було прийнято рішення від 25.06.2020 (справа №299) про відмову в наданні державної соціальної допомоги.

Позивач у позовній заяві просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не розгляді та неприйнятті рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за заявою ОСОБА_1 від 21.05.2020 відповідно до Порядку призначення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою КМУ від 24.02.2003 №250 в редакції від 20.05.2020, однак, матеріалами справи підтверджується, що фактично заява позивача була розглянута, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Між тим, доказів направлення або вручення вказаного рішення про відмову в наданні державної соціальної допомоги, як це передбачено приписами статті 4 Закону №1768-ІІІ та пункту 9 Порядку № 250, відповідачем до суду не надано.

Суд зауважує, що згідно з частиною 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних, допустимих доказів та не доведена правомірність своєї бездіяльності, яка полягала в ненаправленні позивачу копії рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям чи її відмову по його заяві від 21.05.2020, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи була підтверджена протиправна бездіяльність Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, яка полягала в не направленні позивачу рішення від 25.06.2020 про відмову в наданні державної соціальної допомоги.

Таким чином, належним способом захистом порушених прав та інтересів позивача є зобов`язання відповідача направити ОСОБА_1 рішення від 25.06.2020 про відмову в наданні державної соціальної допомоги.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2020 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та прийняти рішення по ній відповідно до вимог Порядку призначення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого Постановою КМУ від 24.02.2003 №250 в редакції від 20.05.2020, що діяла на час звернення із заявою, оскільки, як вже було зазначено, заява позивача була розглянута та по ній прийнято відповідне рішення.

Надаючи правову оцінку безпосередньо рішенню про відмову в наданні державної соціальної допомоги, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону №1768-ІІІ, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім`ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім`ї.

Абзацом другим пункту 14 Порядку №250 передбачено, що середньомісячний сукупний дохід сім`ї визначається згідно з Методикою обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги, що затверджується Мінсоцполітики, Мінекономіки, Мінфіном, Держстатом, МОНмолодьспортом.

Так, спільним Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 № 486/202/524/455/3370 затверджено Методику обчислення сукупного доходу сім`ї для всіх видів соціальної допомоги (далі Методика).

Методика призначена для обчислення сукупного доходу сімей (одержувачів) для всіх видів соціальної допомоги і застосовується при визначенні їх права на соціальну допомогу та розрахунку її розміру (п.1 Методики).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Методики, видами соціальної допомоги є, зокрема, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (Закон України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач має статус учасника бойових дій згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі Закон № 3551-ХІІ), відповідно до абзацу 1 пункту 5 частини першої статті 12 якого має право на 75-процентну знижку плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №373 затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі (далі Порядок №373), який визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі пільг.

В силу приписів пункту 1 Порядку №373, пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік у грошовій готівковій формі.

При цьому, наведеними нормами не передбачено, що пільга на оплату житлово-комунальних послуг являється компенсацією, як це вказує позивач у позові.

Крім того, за приписами пункту 1 Методики, у сукупному доході сім`ї при визначенні її права на отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, допомоги на дітей одиноким матерям враховується грошовий еквівалент пільг за спожиті житлово-комунальні послуги.

Таким чином, врахування пільги на оплату житлово-комунальних послуг при обчисленні сукупного доходу сім`ї було здійснено відповідачем у відповідності до приписів чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що прожитковий мінімум для родини позивача з 01.12.2019 становить:

- для працездатних осіб – 2102,00 грн.;

- для дітей віком від 6 років до 18 років 2218,00 грн.;

- для дітей віком до 6 років – 1779,00 грн.

При цьому, рівень забезпечення прожиткового мінімуму з 01.01.2020 року становить: 25% - для працездатних осіб; 85% - для дітей, плюс підвищення рівня забезпечення на 10% на кожну дитину, яка входить до складу сім`ї.

Для обчислення розміру середньомісячного сукупного доходу сім`ї ОСОБА_1 було надано до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради декларацію про майновий стан та доходи за попередні 6 місяців (з 01.11.2019 по 30.04.2020), в якій позивачем вказано розмір своєї допомоги по безробіттю – 840,80 грн.; пільгу на оплату житлово-комунальних послуг – 4787,45 грн.; допомогу при народженні дитини – 5160,00 грн.; допомогу на дітей, які виховуються у багатодітній сім`ї – 10 200,00 грн.; заробітну плату дружини – 24 414,90 грн.

Рівень забезпечення прожиткового мінімуму сім`ї становив:

- позивач - 525,50 грн. (2102,00 грн. х 25%);

- дружина позивача - 525,50 грн. (2102,00 грн. х 25%);

- донька позивача (дитина віком до 18 років) - 2073,83 грн. (2218,00 грн. х 85%+10%);

- син позивача (дитина віком до 18 років) - 2073,83 грн. (2218,00 грн. х 85%+10%);

- син позивача (дитина віком до 6 років) - 1663,37 грн. (1779,00 грн. х 85%+10%), що з розрахунку у сукупності становить: 525, 50 грн. + 525, 50 грн. + 2 073,83 +2 073,83 грн. + 1663,37 грн. = 6 862,03 грн.

Середньомісячний сукупний доход сім`ї становить 7 567,19 грн. із розрахунку: 45 403,15 грн. (доход сім`ї за попередні 6 місяців) : 6 місяців = 7 567, 45 грн.

Таким чином, розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї перевищує прожитковий мінімум.

Судом не приймаються до уваги твердження позивача, що для обчислення середньомісячного сукупного доходу сім`ї відповідач повинен був керуватися розміром заробітної плати, яка була фактично отримана дружиною позивача після відрахування податків, оскільки вказане не передбачено нормами чинного законодавства.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень в даному випадку довів правомірність своїх дій. Натомість, позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, щодо підстав призначення допомоги.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов`язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі не вирішується.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (49051, м. Дніпро, проспект Петра Калнишевського, буд. 55, кабінет 54; код ЄДРПОУ 42788389) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, яка полягала в не направленні ОСОБА_1 рішення від 25.06.2020 про відмову в наданні державної соціальної допомоги.

Зобов`язати Лівобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради направити ОСОБА_1 рішення від 25.06.2020 про відмову в наданні державної соціальної допомоги.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева