Рішення № 101483665, 24.11.2021, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5150/21

Провадження №2/333/3390/21

РІШЕННЯ

Іменем України

24 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Варнавської Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Іщенко А.О.,

представника позивача - адвоката Железняк Л.В.,

представника відповідача - Демчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бойка Олексія Анатолійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора, -

В С Т А Н О В И В:

28.07.2021 року до суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бойка Олексія Анатолійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора. Посилається на таке. 07.04.2017 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення по цивільній справі №333/1988/16-ц, яким позов Запорізької міської ради до ОСОБА_2 про витребування квартири з чужого незаконного володіння, вилучення і передачу квартири у володіння територіальної громади, скасування реєстрації права власності на квартиру задоволений. Квартиру АДРЕСА_1 витребувано та вилучено у ОСОБА_2 та передано у володіння територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 717181 від 19.04.2013 р. Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1 . Які чинять ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з квартири та вселено ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_2 . Підставою для прийняття рішення у цивільній справі №333/1988/16-ц стало інше рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.02.2014 року у цивільній справі №812/10247/12, яким визнано незаконними розпорядження про приватизацію квартири №395р від 27.02.2008 р. та свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 від 27.02.2008 року на ім`я ОСОБА_5 , визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири від 07.03.2008 р. укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Однак на час ухвалення рішення ОСОБА_6 продала квартиру за адресою АДРЕСА_4 ОСОБА_7 ; в свою чергу ОСОБА_7 продав її 15.12.2011 року ОСОБА_8 , а ОСОБА_8 продав її 19.04.2013 р. ОСОБА_2 . До вчинення незаконного правочину квартира перебувала в комунальній власності територіальної громади м. Запоріжжя. Тому зазначена квартира в результаті витребування її за рішенням суду у ОСОБА_2 повертається у комунальну власність територіальної громади м. Запоріжжя, представником якої є запорізька міська рада. Це положення прямо не зазначено у судовому рішенні від 07.04.2017 р., але передбачається чинним законодавством. В лютому 2021 року їй стало відомо, що в серпні 2020 р. Запорізька міська рада звернулась до державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради із заявою про реєстрацію права власності на зазначену квартиру за територіальною громадою м. Запоріжжя. Однак рішенням державного реєстратора Бойка О.А. від 26.08.2020 р. №53755303 було відмовлено у реєстрації права власності на квартиру за територіальною громадою м. Запоріжжя у зв`язку з тим, що судове рішення у справі не містить вказівки на зміну, припинення та набуття права власності на квартиру територіальною громадою м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Оспорюване рішення державного реєстратора про відмову у реєстрації права власності за територіальною громадою порушує права позивачки на приватизацію вказаної квартири. Вважає рішення реєстратора незаконним та протиправним. Територіальна громада м. Запоріжжя надала державному реєстратору достатні документи для реєстрації права власності за нею на квартиру за адресою АДРЕСА_4 , у державного реєстратора були відсутні законні підстави ухвалювати рішення про відмову в державній реєстрації прав. Просить визнати незаконним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53755303 прийняте 26.08.2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бойком Олексієм Анатолійовичем за заявою територіальної громади м. Запоріжжя з реєстраційним номером 41060253 та зобов`язати державного реєстратора здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_4 за територіальною громадою міста Запоріжжя.

Ухвалою суду від 29.07.2021 року провадження по справі відкрито, постановлено справу розглядати в спрощеному порядку.

Відповідачі: державний реєстратор прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бойко О. А., Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких зазначили, що вказаний позов не підлягає задоволенню з таких підстав. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна. але позивач зазначає предметом спор не спір про майно, а подає позов немайнового характеру про оскарження дій реєстратора. Діючим законодавством не передбачено захист права власності через виключно оскарження дій державного реєстратора. Вважають, що позивачем невірно обрано спосіб правового захисту. Також вказують на неналежного позивача, який є користувачем вказаної квартири та просить зареєструвати право власності за іншою юридичною особою. Позивач не наділений правом представляти інтереси Запорізької міської ради. Запорізька міська рада має право самостійно звертатись до відповідного суду із відповідним позовом, якщо вважає, що її права порушені. Крім того, зазначають, що державний виконавець діяв законно, оскільки 20.08.2020 року уповноваженим представником Запорізької міської ради було подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності на квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_4 . Разом із заявою було подано рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя справа №333/1988/16-ц від 07.04.2017 р.; технічний паспорт. В рішенні суду зазначено квартиру передати у володіння територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Тобто, суд у своєму рішенні відповідно до позовних вимог заявлених позивачем та його представником визначив право Запорізької міської ради щодо об`єкта нерухомого майна саме право володіння. А представником Запорізької міської ради подано заяву щодо права власності. Відповідно до Цивільного кодексу України поняття права власності та права володіння не є тотожними. Крім того, Запорізькою міською радою було не дотримано пункт 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2015 р. №1127 за яким у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи , в тому числі ті, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника. А Запорізькою міською радою документів щодо виникнення прав на нерухоме майно окрім рішення суду не було подано. Також зазначають, що на підставі ст.. 11 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань забороняється. Суд не може підміняти державний орган рішення, якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

В судове засідання позивачка не з`явилась, її інтереси представляла за договором адвокат Железняк Л.В., яка позов підтримала, додатково пояснила, що внаслідок часткового виконання рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2017 року було скасовано державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , але залишились записи про попередніх власників. Зараз позивачка не може приватизувати квартиру за адресою АДРЕСА_4 , оскільки право власності на неї в Державному реєстрі прав на нерухоме майно вказано за ОСОБА_8 . На теперішній час Запорізька міська рада не бажає оскаржувати дії державного реєстратора, а позивачка іншого виходу не має, тільки самостійно звертатися до суду із таким позовом.

Представник відповідача - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Демчук А.В. проти позову заперечувала, надала пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши письмові матеріали суд прийшов до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним обставини.

Рішенням №53755303 державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бойка О.А. від 26.08.2020 р. №53755303 за заявою ОСОБА_9 про проведення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою АДРЕСА_4 , було відмовлено у реєстрації права власності на квартиру за територіальною громадою м. Запоріжжя у зв`язку з тим, що подані документи не дають змогу встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно. в поданому рішенні суду №333/1988/16-ц від 07.04.2017 р. судом вирішено квартиру АДРЕСА_1 витребувати та вилучити у ОСОБА_2 , передати у володіння територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Іншого рішення суду, яке б містило набуття, зміни або припинення саме права власності на нерухоме майно, заявником не було подано. Подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав, а саме права власності на нерухоме майно. Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав 30.07.2020 р. право власності за ОСОБА_2 було скасовано відповідно до рішення суду №333/1988/16-ц та повернуто попередньому власнику. На сьогоднішній день відповідно до актуальної інформації з державного реєстру речових прав, право власності на зазначену квартиру зареєстровано за третьою особою, що була власником цієї квартири до ОСОБА_2 (а.с.9).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (№ довідки 286459599 від 24.11.2021 р.) право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_4 зареєстровано за ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу виданого 15.12.2011 р. Право власності за ОСОБА_2 скасовано 30.07.2020 р. на підставі рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.04.2017 р.

Із рішення №53755303 державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бойка О.А. від 26.08.2020 р. судом встановлено, що із заявою про реєстрацію права власності за територіальною громадою м. Запоріжжя звернувся представник Запорізькою міської ради Самусєва Ю.П.

Позивачка ОСОБА_1 в своєму позові просить суд зобов`язати відповідачів здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за територіальною громадою міста Запоріжжя, тобто просить зареєструвати право власності за іншою особою, представником якої позивачка не є. З пояснень представника позивачки судом встановлено, що сама позивачка ОСОБА_1 користується вказаною квартирою.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частиною п`ятою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується захист своїх прав, свобод та інтересів від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Треба врахувати, що порушення права має бути реальним, стосуватися індивідуально вираженого права або інтересів особи, яка стверджує про його порушення, а саме право - конкретизоване у законах України.

Аналогічну ідею закріплено Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Стаття 13 Конвенції під назвою «Право на ефективний засіб юридичного захисту» проголошує: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження».

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставами для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За загальним правилом державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав (абзац четвертий частини п`ятої статті 3 зазначеного Закону). Тобто державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Разом з тим державній реєстрації підлягає заявлене право, державна реєстрація якого здійснюється суб`єктом державної реєстрації прав не за власною ініціативою, а на підставах, установлених законом, зокрема за заявою про державну реєстрацію прав, поданою особою, за якою здійснюється реєстрація права. Тобто, відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 2 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" заявник є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Відповідно до вимог пункту 67 Постанови КМУ від 25.12.2015 р. № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника, крім випадку, коли право власності належного власника на таке майно було зареєстроване в Державному реєстрі прав.

Суд зауважує, що ні державному реєстратору, ні суду не надавались документи, що підтверджують право власності територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на квартиру за адресою АДРЕСА_4 .

Суд не може захистити порушене право позивачки на користування квартирою в обраний нею спосіб: шляхом зобов`язання державного реєстратора провести реєстрацію права власності на цю квартиру за іншою юридичною особою - Запорізькою міською радою, оскільки остання не просила суд захистити її права та інтереси.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Статтею 1 Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Тобто, реєстрація права власності на нерухомий об`єкт повинна проводитись за волевиявленням саме власника - Запорізької міської ради, а не позивача ОСОБА_1 . Саме Запорізька міська рада має право оскаржити дії державного реєстратора, якщо вважає, що її права як власника квартири, порушені відмовою державного реєстратора провести реєстрацію права власності за нею.

Позивачкою обраний невірний спосіб захисту її порушеного права.

За таких обставин позов ОСОБА_1 державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бойка Олексія Анатолійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про визнання протиправними і скасування рішення та зобов`язання провести реєстрацію не може бути задоволений.

Керуючись ст.ст. 12-18,76, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бойка Олексія Анатолійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання протиправними і скасування рішення державного реєстратора - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повний зміст рішення суду складений 29.11.2021 р.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Л.О. Варнавська