Рішення № 101483531, 29.11.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року ЛуцькСправа № 140/9379/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправними дій та скасування рішення від 05 липня 2021 року №032350013391 щодо відмови у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02 січня 2021 року; зобов`язання призначити та виплачувати пенсію за віком відповідно до вказаного Закону з дня досягнення пенсійного віку, а саме з 02 січня 2021 року, зарахувавши до страхового стажу на підставі трудової книжки НОМЕР_1 періоди роботи в Житлово-експлуатаційній конторі №4 (далі - ЖЕК №4) з 01 березня 1984 року по 14 березня 1984 року та з 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 25 січня 2021 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак отримав відмову. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №140/3646/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком та зобов`язано повторно, у встановленому законом порядку, розглянути заяву від 25 січня 2021 року про призначення пенсії за віком.

За результатами повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком ГУ ПФУ у Волинській області прийняло рішення від 05 липня 2021 року №032350013391 про відмову у призначенні пенсії за віком. При цьому у рішенні зазначено, що не взято до уваги трудову книжку НОМЕР_1 , оскільки на першій її сторінці виправлено прізвище, не завірене у встановленому порядку.

На думку позивача, рішення про відмову у призначенні пенсії прийняте з порушенням приписів Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а також не містить обґрунтованої інформації про зарахування/не зарахування періодів його роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_1 . Тільки листом від 28 липня 2021 року відповідач повідомив, що страховий стаж становить 27 років 08 місяців 17 днів (обчислено на підставі уточнюючих довідок та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку); не враховано період роботи в ЖЕКу №4 з 01 березня 1984 року по 14 березня 1984 року та з 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року, так як періоди роботи не підтверджено первинними документами, а за 2004 рік не підтверджено даними персоніфікованого обліку.

Позивач вважає, що відомості про роботу мають бути враховані відповідачем, оскільки у трудовій книжці, на першій сторінці якої на російській мові у графі «Фамилия» зазначено прізвище « ОСОБА_2 », зроблені усі записи, які підтверджують його трудовий стаж. Виправлення роботодавцем у трудовій книжці у прізвищі не може впливати на реалізацію конституційного права на соціальний захист працівника, а саме на призначення, виплату пенсії за віком. До того ж всі записи трудової книжки містять чіткі відомості про дату прийому на роботу, звільнення, відбитки печаток підприємств, номери наказів, а записи на першій сторінці узгоджуються з відомостями паспорта громадянина України та свідоцтва про народження.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити повністю (а.с.48-51). В обґрунтування цієї позиції вказав, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №140/3646/21 відділом призначенні пенсій ГУ ПФУ у Волинській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії за віком та рішенням від 05 липня 2021 року відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (27 років 8 місяців 17 днів при необхідному 28 років). При визначенні права на пенсію не взято до уваги трудову книжку НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці міститься виправлення в прізвищі, яке не завірено у встановленому порядку. Відповідач вважає, що факт належності трудової книжки НОМЕР_1 позивачу має встановлюватись в порядку цивільного судочинства. З наведених підстав відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з досягненням 60-річного віку 25 січня 2021 року звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком (а.с.27). Як видно з розписки-повідомлення (а.с. 53), разом із заявою позивач надав, серед іншого, трудову книжку серії НОМЕР_1 (а.с.13-20).

Листом від 09 лютого 2021 року позивача повідомлено, що рішенням від 01 лютого 2021 року №032350011542 відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв`язку з невиконанням однієї з умов призначення пенсії, а саме наявність у 2021 році не менше 28 років страхового стажу: згідно з наданими документами та даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, страховий стаж становить 27 років 8 місяців 17 днів (а.с.29).

Крім того, листом від 31 березня 2021 року на звернення позивача щодо надання інформації стосовно відмови у призначенні пенсії за віком, ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що з урахуванням факту виправлення на титульній сторінці трудової книжки щодо особистих даних позивача, а саме прізвища, страховий стаж враховано на підставі наданих довідок про стаж та заробіток. Поряд з цим період роботи з 01 березня 1984 року по 01 листопада 1989 року в ЖЕКу №4 враховано згідно з книгами нарахування заробітної плати за 1984-1988 роки, так як за інформацією Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради книги нарахування заробітної плати за 1989 рік та накази за 1984 – 1989 відсутні (а.с.30).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №140/3646/21 визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком та зобов`язано відповідача повторно у встановленому законом порядку розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду (а.с.31-39).

На виконання рішення суду від 20 травня 2021 року у справі №140/3646/21 ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянуло звернення ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року про призначення пенсії з прийняттям рішення від 05 липня 2021 року №032350013391 про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки згідно з наданими документами страховий стаж позивача становить 27 років 8 місяців 17 днів. При визначенні права на пенсію не взято до уваги трудову книжку НОМЕР_1 з тих підстав, що на першій сторінці виправлення у прізвищі не завірене у встановленому законом порядку (а.с.40).

Крім того, листом від 28 липня 2021 року №0300-0303-8/30694 позивача повідомлено, що страховий стаж обчислено на підставі наданих уточнюючих довідок та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Не враховано період роботи в ЖЕКу №4 з 01 березня 1984 року по 14 березня 1984 року та 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року, так як періоди роботи не підтверджено первинними документами, а також 2004 рік не підтверджено даними персоніфікованого обліку (а.с.41).

Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком, позивач звернувся з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 19 Конституції України імперативно визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 46 Конституції України).

Спірні правовідносини між сторонами врегульовані нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі – Закон №1058-IV в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються, зокрема, пенсія за віком.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, зі мінами).

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Відповідно до статті 62 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі Закону №1788-XII відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (абзац другий пункту 1, пункт 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу.

Як обумовлено пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з частинами першою, третьою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

За приписами частини п`ятої статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

З аналізу викладених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

У позивача наявна трудова книжка серії НОМЕР_1 від 05 серпня 1980 року, яка надавалася відповідачу разом із заявою про призначення пенсії (а.с.56-63).

Для обчислення страхового стажу відповідач керувався іншими документами про трудову діяльність позивача (документами про навчання, військову службу, відомостями персоніфікованого обліку, уточнюючих довідок). Підставою для неврахування відомостей трудової книжки відповідач у спірному рішенні вказав на наявність виправлення у прізвищі позивача на титульному аркуші, яке не завірене у встановленому порядку.

З копії трудової книжки вбачається, що на першій сторінці (титульному аркуші) здійснено записи на російській мові та у графі « ОСОБА_3 » зазначено прізвище « ОСОБА_2 » (літери «в» та «я» наведені чіткіше інших). У паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.21-22) прізвище позивача українською мовою « ОСОБА_2 » та російською - « ОСОБА_2 ». Відомості про дату народження позивача у трудовій книжці відповідають відомостям паспорта.

Порядок ведення трудових книжок законодавчо визначений. На момент заповнення трудової книжки позивача (05 серпня 1980 року) діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 02 серпня 1985 року №252, зі змінами, що внесені постановою Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року №412; далі - Інструкція №162), у якій вказано, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника; трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Заповнення трудових книжок та вкладишів до них здійснюється мовою союзної, автономної республіки, автономної області, автономного округу, на території яких розташовано дане підприємство, установа, організація, та офіційною мовою СРСР (пункт 2.1. Інструкції № 162).

Відповідно до пунктів 2.2, 2.3 глави 2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому на роботу. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не записуються. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я, по батькові (повністю, без скорочень чи заміни імені і по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта чи свідоцтва про народження (пункт 2.10 глави 2 Інструкції №162).

На сьогодні порядок ведення трудових книжок визначається спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, яким затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників. Зазначена Інструкція містить такі ж положення щодо внесення записів про трудову діяльність працівника, заповнення яка містить аналогічні положення щодо заповнення трудових книжок, що й попередня Інструкція.

Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Аналіз вказаних норм свідчить, що обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган. Недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Такий правовий висновок щодо застосування норм права наведений у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі №677/277/17.

Поряд з тим відповідач не врахував лише окремі періоди роботи позивача, відомості про які містяться у трудовій книжці, зокрема, період роботи з 01 по 14 березня 1984 року та з 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (запис №10) вбачається, що позивач з 01 березня 1984 року прийнятий теслярем 4-го розряду та з 03 березня 1986 року він переведений покрівельником 4-го розряду (запис №11), з 01 листопада 1986 року переведений теслярем 4-го розряду (запис №12) та з 01 листопада 1989 року звільнений по переводу теслярем 4-го розряду (запис №13).

Суд зауважує, що у розглядуваному випадку записи трудової книжки між собою пов`язані хронологічно, містять реквізити рішень (їх дату та номер) про призначення на посаду, переведення з посади та звільнення з посади того органу, який їх видав, та завірені його печаткою.

Тобто, починаючи з 01 березня 1984 року по 01 листопада 1989 року, позивач безперервно працював у ЖЕКу №4, однак відповідачем було враховано лише періоди роботи позивача з 15 березня 1984 року по 15 грудня 1988 року, та не враховано період з 01 березня 1984 року по 14 березня 1984 року та 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року, що підтверджується розрахунком страхового стажу позивача (а.с.88). Лише у листі від 28 липня 2021 року № 0300-0303-8/30694 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило, що цей період роботи не підтверджено первинними документами (а.с.41).

Такі висновки ГУ ПФУ у Волинській області не є логічними, послідовними та об`єктивними.

Так відповідно до трудової книжки (запис №13) ОСОБА_1 був звільнений з ЖЕКу №4 по переведенню у госпрозрахункову ремонтно-будівельну дільницю Луцького міського житлово-експлуатаційного об`єднання (ЖЕО) згідно з наказом ЖЕО від 27 жовтня 1989 року №2/40. Запис №14 трудової книжки засвідчує про прийом на роботу у зазначене підприємство: прийнятий на роботу по переводу з ЖЕКу №4 (наказ від 01 листопада 1989 року №184-Л). Крім того, ця обставина підтверджена також архівною довідкою Луцької районної ради Волинської області від 24 грудня 2020 року №880/1/06-15 (а.с.74).

Тому робота позивача у ЖЕКу №4 по 01 листопада 1989 року, крім записів трудової книжки, підтверджена документально іншими документами, які містять відомості про розпорядчі документи про прийом на роботу та звільнення (ті ж самі, що вказано у трудовій книжці).

Також з довідки Управління житлово-комунального господарства Департаменту житлового-комунального господарства Луцької міської ради від 16 січня 2021 року №3 (а.с.71) слідує, що ОСОБА_1 дійсно працював у ЖЕКу №4 та згідно з книгами нарахування заробітної плати прослідковується нарахування йому заробітної плати за 1984-1988 року (книга заробітної плати за 1989 рік та накази за 1984-1989 роки відсутні). На підставі особових рахунків за 1984-1988 роки вказаним вище управлінням видано довідку про заробітну плату ОСОБА_1 за березень 1984 року - грудень 1988 року.

З огляду на наведене незрозумілим є, на яких підставах відповідач, не заперечуючи факт роботи ОСОБА_1 у ЖЕКу №4, до страхового стажу не зарахував період з 01 березня 1984 року по 14 березня 1984 року та з 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року, при тому до страхового стажу зараховано період роботи в ЖЕКу №4 з 15 березня 1984 року по 15 грудня 1988 року на підставі одних і тих же документів.

Воднораз суд звертає увагу, що ні у оскаржуваному рішенні, ні у листі відповідача від 28 липня 2021 року №0300-0303-8/30694 відповідачем не заперечується факт належності трудової книжки серії НОМЕР_1 саме позивачу.

Крім того, у рішенні Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2021 року у справі №140/3646/21 (набрало законної сили 23 червня 2021 року), висновки якого відповідно до резолютивної частини рішення мав врахувати відповідач при повторному розгляді заяви ОСОБА_1 від 25 січня 2021 року, судом надавалась оцінка виправленням у трудовій книжці позивача. За висновком суду «неналежне засвідчення виправлення в прізвищі, в даному випадку, не є суттєвою обставиною, яка може бути підставою для неврахування такого періоду до страхового стажу позивача, оскільки законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, вини позивача у неналежній якості записів у трудовій книжці немає, а тому зазначена обставина не може позбавити його конституційного права на соціальний захист та вирішення питання надання пенсії, що також спростовує доводи відповідача в цій частині».

За висновком Верховного Суду у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14989/15-а не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є виключно підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність чи відсутність виправлень у записах в трудовій книжці.

На думку суду, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення його трудової книжки та бухгалтерських документів на підприємстві, тому неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його права на соціальний захист - призначення пенсії за віком на загальних підставах.

З урахуванням наведеного ГУ ПФУ у Волинській області протиправно прийнято рішення від 05 липня 2021 року №032350013391 про відмову в призначенні пенсії за віком та безпідставно не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи з 01 березня 1984 року по 14 березня 1984 року та з 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року в ЖЕКу №4.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Враховуючи досягнення позивачем 60 років 01 січня 2021 року та його звернення із заявою про призначення пенсії 25 січня 2021 року, а також враховуючи, що з урахуванням спірного періоду страховий стаж позивача складатиме більше 28 років, право на отримання пенсії за віком відповідно до приписів статті 45 Закону №1058-IV у нього виникло з 02 січня 2021 року.

Як передбачено частинами першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз наведених вище норм законодавства, що врегульовує спірні правовідносини, а також встановлені у справі обставини дають суду підстави для висновку, що рішення відповідача є протиправним, оскільки воно не відповідає закону та прийняте з формальних підстав, без врахування істотних обставин у справі щодо факту трудової діяльності позивача. Це рішення не може вважатися таким, що прийняте добросовісно, розсудливо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).

Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Частиною третьою статті 245 КАС України передбачено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

З урахуванням наданих статтею 245 КАС України повноважень суд у цій справі дійшов висновку, що для ефективного захисту прав позивача позовні вимоги слід задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 05 липня 2021 року №032350013391 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком та зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 02 січня 2021 року пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди його роботи в ЖЕКу №4 з 01 березня 1984 року по 14 березня 1984 року та з 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року. Таке рішення не є втручанням у повноваження органу Пенсійного фонду, оскільки після зарахування позивачу цього стажу (разом з іншим, безспірним – 27 років 8 місяці 17 днів) виконується умова щодо наявності страхового стажу 28 років для призначення пенсії за віком згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV (для осіб, які досягли віку 60 років у 2021 році).

Як визначено статтею 244 КАС України, суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн, що підтверджуються квитанцією від 31 серпня 2021 року №65, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.11, 44).

З огляду на задоволення позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у сумі 908,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 05 липня 2021 року №032350013391 про відмову у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 02 січня 2021 року пенсію за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи в Житлово-експлуатаційній конторі №4 з 01 березня 1984 року по 14 березня 1984 року та з 16 грудня 1988 року по 01 листопада 1989 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк